Програма “Зерно України – 2015”

Репродукційне насінництво ведеться у спеціалізованих та товарних господарствах, які пройшли відповідну атестацію й отримали паспорт на виробництво та реалізацію насіння репродукцій для забезпечення товарних посівів.

Виробники насіння зазначених категорій обов’язково повинні бути занесені до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

У даний час у науково-дослідних установах виробляється близько 140 тис. тонн елітного насіння, в тому числі 100 тис. тонн озимих культур.

Поряд із використанням власного насіння на посів прогнозованих площ зернових культур у 2015 р. в регіонах, які не забезпечують себе власним насінням або мають обмежені можливості його виробництва, а також у разі знищення або пошкодження насінницьких посівів внаслідок надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, забезпечення сортовідновлення і сортозаміни слід передбачити в державному бюджеті кошти для закупівлі насіння до державного резервного насіннєвого фонду країни.

Забезпечення сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності високоякісним насінням зернових буде проводитись згідно з Умовами відпуску насіння озимих, ярих зернових, зернобобових, олійних культур та кукурудзи, затвердженими Міністерством аграрної політики і продовольства України, зберігання якого забезпечать підприємства та організації за дорученням Міністерством аграрної політики і продовольства України за рахунок Державного бюджету України.

З метою прискореного впровадження у виробництво завершених наукових розробок у різних ґрунтово-кліматичних і виробничих умовах господарювання та подальшого впровадження високоврожайних сортів і гібридів державному підприємству «Державний резервний насіннєвий фонд України» при формуванні резервного насіннєвого фонду доцільно використовувати мережу базових господарств, занесених до Державного реєстру виробників насіння і садивного матеріалу.

Заготівлю насіння до державного резервного насіннєвого фонду буде проводитись за цінами, що складаються на біржовому ринку України за спотовими та форвардними контрактами на момент його придбання з урахуванням сортових надбавок та податку на додану вартість згідно з Порядком використання бюджетних коштів для формування державного резервного насіннєвого фонду.

Державним резервним насіннєвим фондом — державним підприємством Міністерства аграрної політики та продовольства України створена мережа базових господарств зонального спрямування, діяльність яких спрямована на вирощування, зберігання та реалізацію насіння.

У межах щороку виділених коштів державного бюджетного фінансування державним підприємством «Державний резервний насіннєвий фонд України» забезпечуватиметься виконання постанови Кабінету Міністрів України про обсяги формування державного резервного насіннєвого фонду. Передбачається створення у державному насіннєвому фонді перехідних і страхових запасів насіння озимих та ярих культур для проведення сівби.

З метою ефективного використання бюджетних коштів та координації дій з Міністерством аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, Головними управліннями агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій передбачається створення в регіонах представництва державного підприємства “Державний резервний насіннєвий фонд України”.

Продовжуватиметься робота з реформування та становлення галузі насінництва і розвитку ринку насіння, а саме по:

•забезпечення товаровиробників рослинницької продукції високоякісним насінням перспективних сортів та гібридів, занесених до Реєстру сортів рослин на 2011 р. та наступні роки всіх родів і видів сільськогосподарських рослин для сортооновлення і сортозаміни, формування Державного резервного насіннєвого фонду та створення виробниками насіння власних насіннєвих страхових та перехідних фондів;

•прискорення впровадження у виробництво сортів і гібридів зернових культур нового покоління, адаптованих до агроекологічних умов вирощування з цінними господарськими властивостями;

•використання для сівби насіння, що відповідає вимогам державного стандарту за сортовими та посівними показниками;

•прискорення виходу України з насінницькою продукцією на європейський та світовий ринок, неухильного виконання прийнятих зобов’язань щодо міждержавних поставок насіння зернових культур;

•переходу на контрактну систему виробництва і реалізації елітного насіння за ліцензійними угодами;

•проведення обов’язкової сертифікації насіння зернових культур;

•нарощування фінансування програми підтримки селекції та насінництва, кошти яких спрямовуються на закупівлю оригінального та елітного насіння зернових культур та фінансування цільових селекційно-генетичних програм.

Сортові рослинні ресурси зернових культур

Вирішальне значення у збільшенні виробництва зерна в Програмі будуть і надалі мати такі зернові культури як пшениця, жито, ячмінь, овес, горох, гречка, просо, кукурудза.

До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 20011 рік внесено 828 сортів, які належать до 17 видів. Серед них 134 сорти озимої м’якої і 12 твердої пшениці, 39 ярої пшениці, 35 тритикале, 104 ячменю, 15 вівса, 46 гороху, 320 кукурудзи, 19 гречки, 18 проса, 17 сорго, 10 рису.

Частка сортів національної селекції становить 72 відсотки, зокрема озимої пшениці — 84, жита — 96, тритикале — 88, пшениці ярої — 87, гороху — 65, кукурудзи — 52, гречки, проса — 100 відсотків.

Залежно від ресурсного забезпечення і рівня агротехніки вирощування рекомендуються для виробників всіх форм власності сорти озимої пшениці за рівнем інтенсивності:

а) високоінтенсивні: Смуглянка, Колумбія, Кірія, Леся, Лада одеська, Ремеслівна, Василина, Скарбниця, Золотоколоса

б) інтенсивні: Київська 8, Харус, Ніконія, Селянка, Куяльник, Повага, Переяславка, Пошана.

в) пластичні: Перлина Лісостепу, Подолянка, Вікторія одеська, Богдана, Добірна, Либідь, Білосніжка, Харківська 105, Сніжана.

Важливе значення при виборі сортів озимої пшениці і визначенні для них оптимальної зони вирощування відіграють генетично обумовлені високі хлібопекарські характеристики.

Передусім, це сорти, віднесені до категорії сильних (Дріада 1, Кірія, Одеська 162, Повага, Київська 8, Знахідка одеська, Леля, Ніконія, Панна, Селянка, Коломак З, Ятрань 60, Українка полтавська, Одеська 267, Лада одеська, Пошана, Переяславка, Ремеслівна, Смуглянка, Подолянка) та цінних (Білоцерківська напівкарликова, Олеся, Українка одеська, Перлина Лісостепу, Веста, Елегія, Миронівська 66, Херсонська безоста, Циганка, Харус) пшениць, які за умови повного ресурсного забезпечення гарантують отримання зерна з високими якісними показниками.

Мають високий потенціал щодо урожайності нові сорти озимого жита — Ірина, Інтенсивне 99, Клич, Матадор, Хасто, Юр’ївець та сорти озимого ячменю — Дністер, Метелиця, Абориген, Достойний, Трудівник, Ковчег, Михайло.

Доцільно розширити площі під новими сортами озимого тритикале — Амфідиплоїд 256, Гарне, Ратне, та ярого тритикале — Жайворонок харківський, Хлібодар харківський, Соловей харківський.

В зоні Степу стабілізуючим фактором зростання урожайності зерна ярого ячменю є сорти з підвищеною стійкістю до посухи (Донецький 14, Донецький 15, Адапт, Південний, Сталкер, Еней) та сорти інтенсивного типу (Аскольд, Вакула, Геліос, Командор, Водограй).

Найбільш стабільні щодо пивоварних властивостей зерна є сорти Оболонь, Гетьман, Корона, Княжий, Носівський 21, Пасадена, Скарлєт, Чарівний, Бадьорий, Командор, Геліос, Казковий.

Оптимальне співвідношення цих груп сортів у структурі посівів ярого ячменю забезпечує оптимальний вихід продукції при мінімальних затратах.

Вирощування гороху не тільки вирішує проблему рослинницького білка, а й сприяє підвищенню родючості ґрунту. При цьому основна увага повинна приділятись використанню сучасних інтентисних, різних за групами стиглості 3–4 сортів неосипаючого типу, придатних до механізованого збирання, з рівнем урожайності 4–6 т/га. За рахунок їх використання можна отримати понад 40% приросту врожаю. Це сорти Комбайновий 1, Луганський, Мадонна, Харді, Ефектний, Камертон, Модус.

Із круп’яних зернових культур заслуговують на увагу нові сорти гречки Антарія, Роксолана, Степова, Українка; проса — Веселоподолянське 16, Золотисте, Київське 96, Слобожанське, Омріяне, які поряд з високою врожайністю мають добрі технологічні та кулінарні якості.

В останні роки до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення, включені сорти вівса, призначені для дитячого харчування — Ранньостиглий, Абель, Славутич, Райдужний, Деснянський.

Значно покращені сортові ресурси ярої пшениці. Нові сорти із врожайністю 4–5 т/га можуть значно наростити виробництво зерна цієї надзвичайно цінної культури. За своїми характеристиками круп та макаронів (сорти твердої пшениці — Букурія, Дарина, Ізольда, Чадо, Харківська 27) до сортів з високими якісними показниками, здатних забезпечувати виробництво борошна найвищих ґатунків — сорти Вітка, Колективна 3, Печерянка, Скороспілка 99, Трізо, Харківська 28, Елегія миронівська, Краса Полісся.

Кукурудза і надалі лишатиметься однією з найважливіших зернових культур. У підвищенні врожайності зерна цієї культури велике значення має впровадження у виробництво нових високоврожайних гібридів різних груп стиглості.

Сучасне покоління гібридів кукурудзи відрізняється підвищеною холодостійкістю у весняний період, швидким стартовим ростом і потребує більш ранніх строків сівби, що в свою чергу забезпечує оптимізацію вегетаційного періоду та гарантоване дозрівання зерна в рекомендованих ґрунтово-кліматичних зонах.

Ранньостиглі гібриди — Дніпровський 181 СВ, Діана 180 СВ, Гардемарин 185 СВ, Сурський 197 МВ.

Середньоранні гібриди — Кадр 267 МВ, Оржиця 237 МВ, Яровець 243 МВ, Любава 279 МВ, Білозірський 295 МВ.

Середньостиглі гібриди — Дар 345 МВ, Моніка 350 МВ, Солонянський 298 МВ, Збруч, Запорізький 33 МВ.

Середньопізні гібриди — Кадр 443 СВ, Дніпровський 453 СВ, Бистриця 400 МВ, Кодацький 443 МВ.

У кожній області, районі слід посилити роботу із своєчасного проведення сортозаміни та сортопоновлення.

Для вибору конкретних сортів, гібридів певної культури необхідно максимально використати досягнення територіально розміщених науково-дослідних установ, обласних державних центрів експертизи сортів рослин та сортодослідних станцій.

Своєчасна заміна старих сортів зернових, зернобобових, круп’яних та кукурудзи на нові додатково дасть можливість виробникам України отримувати щороку 2,5–3,0 млн. т зерна.

Підвищення якості зерна

Одним з основних напрямів, завдяки якому реально підвищиться стан господарської діяльності зернозаготівельних господарств, є впровадження заходів, що сприяють підвищенню якості зерна. Це можливо за умови дотримання новітніх технологій вирощування зернових культур. Нарощування обсягів виробництва зерна та підвищення його якості нерозривно пов’язане з впровадженням організаційних заходів, спрямованих на підвищення технічного рівня зерновиробництва та забезпечення сучасними приладами і методами визначення якісних показників зерна, підвищення вимог до збереження хлібопродуктів на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, а також на вдосконалення чинної нормативно-технічної документації.

У зв’язку з цим будуть проведені такі заходи:

•запровадження ліцензування діяльності щодо приймання, зберігання, переробки та реалізації зерна та продуктів його переробки;

•внесення змін і доповненень до чинних стандартів з метою їх удосконалення та адаптації державних стандартів України на основні сільськогосподарські культури до стандартів Європейського Союзу.

Найближчим часом будуть визначені кілька межрегіональних лабораторій з арбітражного визначення якості зерна.

Вже підготовлено до затвердження проект Положення про апеляційну комісію з розгляду спірних питань щодо оцінки кількісно-якісних показників зерна та продуктів його переробки, посилено державний контроль за використанням матеріально-технічної бази приватних хлібоприймальних підприємств.

Планується створення загальногалузевої інформаційно-комунікаційної мережі для регулювання заготівель і закупівлі зерна, виробництва борошна, круп, хліба.

Продовжуватиметься технічне переоснащення кукурудзо-калібрувальних заводів з упровадженням досконалішої технології обробки насіння кукурудзи і з використанням для калібрування зерна вітчизняних вібросепараторів та інших досягнень.

У процесі обробки і зберігання насіння застосовуватимуться енергозберігальні маловитратні технології на основі наукових розробок.

Буде посилено інтеграцію хлібоприймальних і зернозбиральних підприємств з приватними сільськогосподарськими підприємствами, птахофабриками, тваринницькими комплексами, рибними та іншими господарствами.

Для заготівлі високоякісного насіння кукурудзи та сертифікації насіннєвого матеріалу зернових культур залучатимуться провідні науково-дослідні установи НААН.

Сертифікація складів

Актуальним напрямом роботи є забезпечення проведення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна. Уряд поставив завдання провести сертифікацію в максимально короткі терміни, по можливості, до початку масового збирання врожаю.

Розроблено і затверджено Технічний регламент зернового складу, яким встановлено вимоги до зернового складу, регламентовано послуги, які можуть надаватися, перелік складських документів та порядок їхнього обігу, вимоги до проведення зачистки зерносховищ та порядок проведення сертифікації зернових складів.

Організація та проведення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки покладені на Державну інспекцію з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку, яка створена за рішенням Уряду як урядовий орган державного управління, що діє у складі Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Матеріально-технічне забезпечення