Програма “Зерно України – 2015”

Для виробництва запланованого валового збору зерна в сільськогосподарських підприємствах налічується 182,6 тис. тракторів, при технологічній потребі більш як 400,0 тис., 44,3 тис. зернозбиральних комбайнів при технологічній потребі 75,0–80,0 тис. од., 90,0 тис. плугів при технологічній потребі 151,0 тис. од., 124,0 тис. культиваторів при технологічній потребі 210,0 тис. од., 68,5 тис. зернових сівалок при технологічній потребі 102,5 тис. од., 25 тис. зерноочисних машин при технологічній потребі 50,8 тис. од. та інші технічні засоби, що становить менше половини технологічної потреби. До того ж із зазначеної техніки понад 80% відпрацювала амортизаційні строки, через що значно зростають обсяги ремонтних робіт та потреба в новій техніці.

Виконання механізованих польових робіт в агротехнічні строки буде забезпечуватись за рахунок відновлення наявної техніки, закупівлі нової та ефективного її використання.

Наявними ремонтними потужностями господарств, майстерень ремонтно-транспортних підприємств буде ремонтуватись кожен рік понад 200 тис. тракторів, відновлюватись вузловим методом до 20 тис. повнокомплектних зношених зернозбиральних комбайнів «Дон-1500», «Нива», «Єнісей», 16 тис. зерноочисних машин, 10 тис. протруювачів насіння, 72,5 тис. зернових сівалок та інша техніка.

Відповідно до Закону України «Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового розвитку» придбання сільськогосподарської техніки в наступних роках передбачається за рахунок:

•часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки вітчизняного виробництва;

•державного лізингового фонду;

•довгострокових кредитів,

•кредитів комерційних банків;

•власні кошти.

На село надійдуть нові енергонасичені трактори виробництва ВАТ «Харківський тракторний завод», ВО «Південний машинобудівний завод», трактори МТЗ, виготовлені на ТОВ «Укравтозапчастина», вітчизняні зернозбиральні комбайни «Херсонського комбайнового заводу», заводу ім. Малишева, комбайни «Дон-1500», плуги, ґрунтообробні агрегати, сівалки та інші машини виробництва вітчизняних сільськогосподарських машинобудівників.

Значна частина ґрунтообробної техніки різних модифікацій і типів для виконання всього спектру польових робіт буде виготовлена і поставлена сільгоспвиробникам спеціалізованими ремонтними підприємствами і РТП системи Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Основною організаційною формою використання техніки на збиранні зернових культур будуть збирально-транспортні загони, оснащені засобами для технічного обслуговування.

Ефективному використанню тракторів, зернозбиральної техніки, підтриманню їх у робочому стані сприятимуть створені в регіонах фірмові технічні центри з їх технічного обслуговування.

Для забезпечення вирощування та збирання урожаю зернових культур в обсягах, передбачених програмою, необхідно не менше 1400 тис. т дизпалива та 450 тис. т автобензину на рік.

Науково-методичне забезпечення

Виконання завдань Програми буде здійснюватись за рахунок використання досягнень науково-технічного прогресу, серед яких провідна роль належить освоєнню господарствами високоефективних розробок вітчизняних наукових установ. Особлива увага буде приділена створенню та прискореному запровадженню у виробництво нових сортів та гібридів зернових культур, що може забезпечити 30–35% приросту валового збору зерна. Щороку виробництву буде рекомендуватись понад 50 нових сортів і гібридів зернових культур української та зарубіжної селекції. Нові сорти добре адаптовані до різних ґрунтово-кліматичних умов, мають високий потенціал урожайності, стійкі до стресових умов, ураження хворобами, з високою якістю продукції, придатні до вирощування за інтенсивними технологіями, різних напрямків використання. В селекції озимих культур буде посилено дослідження щодо підвищення рівня зимостійкості, стійкості до ураження борошнистою росою, кореневими гнилями, бурою іржею, сажковими та іншими хворобами. Нові сорти озимої пшениці будуть реєструватись лише за умови високої якості їх зерна. Сорти ярого ячменю будуть більш посухостійкі, а пивоварного напряму будуть здатні формувати крупне і вирівняне зерно. В дослідженнях з кукурудзою селекційні роботи будуть зосереджені на створенні і впровадженні у виробництво більш скоростиглих високопродуктивних гібридів з низькою збиральною вологістю зерна, а також створення гібридів харчового напрямку (цукрова, розлусна, кремениста кукурудза) з високими смаковими якостями. Будуть створені гібриди з високим вмістом крохмалю, придатні для виробництва біоетанолу. У створенні сортів гороху, сої, квасолі та інших зернобобових культур поряд із високою продуктивністю основна увага буде приділена підвищеній азотфіксації, придатності до однофазового збирання, стійкості до вилягання та грибкових хвороб. Нові вітчизняні сорти і гібриди зернових культур, які будуть вирощуватись, є цілком конкурентоспроможними з зарубіжними, а за багатьма ознаками перевищують їх.

Програма передбачає істотно підвищити науково-методичний рівень насінництва зернових культур та прискорити впровадження нових сортів у виробництво з тим, щоб повніше реалізувати потенціал їх продуктивності. Науковими установами та насінницькими господарствами здійснюватимуться заходи щодо скорочення терміну широкого розмноження нових сортів і гібридів із 6–7 років до 3–4 років. За рахунок освоєння сучасних методів насінництва будуть істотно підвищені генетичні та посівні якості оригінального та елітного насіння, а також насіння батьківських форм гібридів. Одержить подальший розвиток створення корпоративних структур на базі наукових установ та комерційних насінницьких формувань з виробництва високоякісного насіння на взаємовигідній основі. Будуть розроблені та запроваджені в насінницький процес нові біотехнологічні та молекулярно-генетичні методи насіннєвого контролю, зокрема з визначення сортової чистоти, ідентифікації сорту, ступеня гібридності, рівня стерильності та інші. Значно буде зміцнена матеріально-технічна база селекції і насінництва.

Науковими установами розроблено і запроваджено у виробництво сучасні конкурентоспроможні інтенсивні технології вирощування зернових культур з урожайністю зерна озимої пшениці 80–100 ц/га, ярого ячменю — 60–70 ц/га, гороху — 45–50 ц/га, кукурудзи — 100–140 ц/га. У цих технологіях поряд із застосуванням традиційних добрив буде використовуватись побічна продукція попередників як органічних добрив, а також сидеральні добрива. При обробітку ґрунту будуть використовуватись наукові розробки з мінімалізації, вологозбереження, суміщення операцій шляхом застосування комбінованих агрегатів, а також технології прямої сівби. Виробництву будуть запропоновані удосконалені системи удобрення і захисту рослин з оптимальним використанням нових видів добрив, пестицидів, регуляторів росту, а також сільськогосподарської техніки нового покоління. Водночас для забезпечення оптимального фітосанітарного стану посівів будуть запропоновані інтегровані системи захисту посівів зернових культур від хвороб, шкідників та бур’янів, які поєднують агротехнічні, біологічні та хімічні методи боротьби з шкідливими організмами. Освоєння наукових розробок у господарствах буде здійснюватись під науково-методичним керівництвом галузевих та зональних інститутів, а також регіональних центрів наукового забезпечення агропромислового виробництва. В рамках виконання програми науковими установами буде здійснюватись комплексне науково-інформаційне її супроводження. Будуть проводитись науково-практичні семінари, конференції, організовані навчання спеціалістів і керівників господарств, у регіонах функціонуватимуть постійно діючі тренінги щодо оволодівання фахівцями новітніх технологій, науково-технологічні демонстраційні полігони з розкриттям сучасних інновацій в зерновому господарстві. Наукові досягнення в зерновому господарстві будуть широко висвітлюватись у засобах масової інформації, поширюватись шляхом видання буклетів, листівок, брошур, рекомендацій та іншої друкованої продукції.

Розвиток ринку зерна

Аграрна політика щодо створення умов для ефективного функціонування зернового ринку концентруватиметься на таких основних напрямах:

•створення системи моніторингу та прогнозування ринку, пошук перспективних ринків та просування зерна на зовнішні ринки;

•стимулювання ринкового попиту та пропозиції на зерно;

•формування і функціонування інфраструктури ринку, системні та програмні підходи до розвитку ринку;

•захист інтересів вітчизняних товаровиробників при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

•науково-технічне та інформаційне забезпечення розвитку ринку;

•формування необхідної законодавчої та нормативно-правової бази;

•захист економічної конкуренції;

•забезпечення прозорості ринку.

Для реального просування в напрямі формування національного ринку зерна найближчим часом буде:

•забезпечено розробку необхідних нормативно-правових документів та гармонізацію торгового законодавства до вимог Світової організації торгівлі;

•послідовно проводитися робота із створення сучасної інфраструктури зернового ринку за активної державної підтримки, включаючи інформаційну систему, товарні біржі й оптові ринки, сільськогосподарські заготівельно-збутові та обслуговуючі кооперативи, агроторгові доми, системи страхування торгових операцій і інші інститути ринку;

•створена система ф’ючерсної торгівлі товарними деривативами та відповідна розрахунково-клірингова банківська установа.

Економічний механізм аграрної політики з розвитку ринку зерна буде спрямований на узгодження цінової, бюджетної, податкової, кредитної політики, розвиток страхування в АПК.

Регулювання цінових відносин на ринку здійснюватиметься за такими напрямами:

•координація та здійснення цінової політики в АПК;

•узгодження цінової політики на загальнонаціональному та світових ринках.

Поступово має сформуватися система цін, що поєднує в собі вільні договірні ціни і ціни регулювання, конкретні форми яких будуть визначені державою та учасниками зернового ринку залежно від ситуації.

З метою формування цінової політики і механізму цінового регулювання буде організовано регулярний обмін ціновою інформацією шляхом створення системи цінового моніторингу і поширення інформації про рівень цін, попиту та пропозиції зерна. Буде забезпечено нормативно-правове регулювання ціноутворення в АПК та фінансову підтримку аграрного ринку. Широко використовуватиметься біржова торгівля як основний індикатор цін. Водночас продовжуватиметься робота з гармонізації цінової політики з загальносвітовим зерновим ринком.

У подальшому буде забезпечено ефективність механізмів державного регулювання зернового ринку. Функціонування стабілізаційного механізму аграрного ринку за рахунок сформованих для цієї мети фінансових коштів будуть визначатися в міру розвитку аграрного ринку. При цьому буде враховано досвід інших країн із застосуванням гарантованих, закупівельних, інтервенційних, заставних та інших видів цін.

Зростатиме роль державної підтримки зернового ринку, в тому числі за рахунок посилення ролі державних агентів (Аграрний фонд, ДАК “Хліб України”). Крім того, основну увагу буде приділено розширенню систем кредитування за рахунок комерційних банків, створенню умов для полегшеного доступу до кредитних ресурсів, введенню системи складських свідоцтв, які можуть використовуватись для отримання кредитів під заставу.

Для стабілізації зернового ринку держава здійснює на ньому закупівельні (фінансові) і товарні інтервенції.

Фінансові інтервенції здійснюються у формі організації закупівель і проведення заставних операцій із зерном, товарні інтервенції у формі організації його продажу з державного і регіональних фондів (ресурсів).

Фінансові інтервенції здійснюються у разі, коли ринкові ціни на сільськогосподарську продукцію, сировину і продовольство опускаються нижче мінімального рівня, чи у разі, коли товаровиробники в сфері агропромислового виробництва не в змозі реалізувати зерно через скорочення попиту на нього.

Товарні інтервенції будуть здійснюватися у разі дефіциту на ринку окремих видів зерна, а також у разі росту ринкових цін понад максимальний рівень їх коливань на ринку.

Обсяги здійснення аграрних інтервенцій, рівень мінімальних та максимальних цін визначатимуться відповідно до чинного законодавства, що максимально враховує ситуацію, яка складається на зерновому ринку.

Державне регулювання ринку зерна та організація використання державного інтервенційного фонду, координація дій органів державної влади в сфері зерновиробництва покладаються на державних агентів.

Порядок діяльності державних агентів, що здійснюють державне регулювання зернового ринку, визначається чинним законодавством та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Органи місцевої виконавчої влади вносять пропозиції до порядку діяльності державних агентів, що здійснюють державне регулювання зернового ринку на відповідних територіях.

Основою економічних відносин на ринку сільськогосподарських продукції, сировини і продовольства є ринкові (договірні) ціни, що складаються під впливом попиту та пропозиції.

Гарантовані ціни (ціни підтримки або мінімальні ціни) на зерно застосовуються у разі, якщо середні ринкові ціни нижче мінімальних, а також при реалізації зерна безпосередньо у державні фонди при здійсненні доплат товаровиробникам з виробництва зерна у випадках, передбачених законодавством.

Мінімальні ціни розраховуються на основі середньоринкових та світових цін і встановлюються законодавством. Мінімальна ціна повинна забезпечувати сільськогосподарським товаровиробникам, з урахуванням інших форм державної підтримки одержання доходів, достатніх для розширеного відтворення, відповідно до цілей, зумовлених економічною політикою держави на майбутній період.

Перелік видів зерна, що є об’єктами державного цінового регулювання, на які встановлюються мінімальні ціни, а також порядок застосування таких цін встановлюються відповідним законодавством.

Дотації і компенсації сільськогосподарським товаровиробникам, надані за рахунок коштів державного бюджету, інших джерел та спеціальних фондів, встановлюються відповідно до законодавства та нормативно правових актів України.