Розробка системи застосування добрив у зерно-трав’яній сівозміні у Північному Степу України

Таблиця №3

Групування  ґрунтів за ступенем кислотності, що визначається сольовою витяжкою

Група ґрунтів	Колір на картограмі	Ступінь кислотності	рН (КСІ)
1	Червоний	Дуже сильнокислі	Близько 4,0
2	Рожевий	Сильнокислі	4,1-4,5
3	Оранжевий	Середньокислі	4,6-5,0
4	Жовтий	Слабокислі	5,1-5,5
5	Світло-зелений	Близькі до нейтральних	5,6-6,0
6	Зелений	Нейтральні	Понад 6,0

 

 

 

 

 

Таблиця №4

Групування  ґрунтів за вмістом гумусу, гідролізованого азоту і нітрифікаційної здатності

Номер групи	Гумус (за Тюріним ),%	Легкогідролізує-мий  азот за Тюріним і Кононовою	Лужногідро-лізуємий азот за Корнфілдом	Нітрифіка-ційна здат-ність, мг NО3 на 1 кг ґрунту
		мг на 1 кг ґрунту
1	<2,0	<30	< 100	<5,0
2	2,1-4,0	31-40	101-150	5,1-8,0
3	4,1-6,0	41-50	151-200	8,1-15,0
4	6,1-8,0	51-70	>200	15,1-30,0
5	8,1-10,0	71-100	-	30,1-60,0
6	> 10,0	> 100	-	>60,0

Таблиця №5

Групування  ґрунтів за вмістом рухомих форм фосфору

Номер групи	Р2О5
		Кірсанова	Чірікова	Мачигіна	Арреніуса
1	<25	<20	<10	<80
2	25-50	20-50	10-15	80-150
3	50-100	50-100	15-30	150-300
4	100-150	100-150	30-45	300-450
5	150-250	150-200	45-60	450-500
6	>250	>200	>60	>600

 

Таблиця №6

Групування  ґрунтів за вмістом рухомих форм				калію
Номер групи	К2О
		Маслової	Кірсанову	Чірікову	Мачигіну
1	<50	<40	<20	<100
2	50-100	40-80	20-40	100-200
3	100-150	80-120	40-80	200-300
4	150-200	120-170	80-120	300-400
5	200-300	170-250	120-180	400-600
6	>300	>250	>180	>600

Разом з картограмами для реєстрації результатів агрохімічного обстеження грунтів та контролю за зміною родючості полів і врожайності під впливом засобів хімізації оформляють паспорти полів.

Паспорт полів - це спеціальні бланки, де вносять всі дані про природно-господарський і грунтово-агрохімічний стан поля або окремої ділянки.

Паспорт поля має три  загальні частини - адресну, грунтово-агрохімічну  і оперативну.

1.4.Вплив різних факторів зовнішнього середовища на ефективність органічних і мінеральних добрив

Грунтово-клічатичні умови. Найбільш високий ефект від повного мінерального добрива (№К) відзначений у зоні дерново-підзолистих грунтів. Зниження Ефективності добрив відбувається з північного заходу на південний схід (від лучно-лісової до степової зон. Це пояснюється відмінностями в ґрунтовій родючості і вологозабезпеченості. Дія азотних добрив найбільш сильно проявляється на дерново-підзолистих і сірих лісових грунтах лучно-лісового і лісостепової зон, а також на опідзолених, вилужених чорноземах північних і західних районів лісостепу і на всіх грунтах зрошуваного землеробства, на півдні та сході степової зони на вилужених і потужних чорноземах в результаті недостатнього зволоження азотні добрива діють слабше і менш стійко. Зниження ефективності азотних добрив відзначається також на грунтах, бідних фосфором і калієм.

Найбільший вплив фосфорних  добрив на врожай характерно на типових, звичайних, південних чорноземах, каштанових грунтах і сіроземах, тобто в  лісостеповій, степовійзонах, де вміст  рухомого фосфору в грунтах низький. Оскільки в грунтах лісостепової зони великий дефіцит фосфору, дія фосфорних добрив при достатній забезпеченості азотом тут також висока.

Дія калійних добрив найбільш сильно проявляється на легких за механічним складом (піщаних і супіщаних) дерново-підзолистих, а також на торф'яно-болотних і заплавних грунтах.

Як правило, добре забезпечені  калієм грунту середньо-суглинисті, важкосуглинисті  і глинисті. Найменша ефективна калійних добрив відзначається

на чорноземах, каштанових, бурих грунтах і сіроземах, які добре забезпечені рухомим калієм.

Органічні добрива найбільш ефективні на дерново-підзолистих, сірих лісових грунтах і опідзолених  чорноземах. Дія їх зменшується з  північного заходу на південний схід і зі сходу на захід. Післядія органічних добрив в південних областях більш висока, ніж у північних.

При використанні добрив необхідно  враховувати погодні умови поточного  та  попереднього  років.   Так,   при  недостатній кількості осінніх атмосферних опадів знижується ефективність азотних добрив в наступному році і підвищується роль фосфорних. Якщо восени випадає багато опадів, то в наступному році зростає ефективність азотних добрив. В умовах надмірного зволоження рослинам особливо необхідний калій, а при короткочасних весняних похолоданнях – фосфор. Добрива (особливо органічні) на 10-20% знижують витарту води на утворення одиниці урожаю і згладжують згубну дію засухи. У свою чергу, зрошення або забезпеченість вологою сприяють більш ефективному виконанню добрив.

Агротехнічні умови. Своєчасна та якісна обробка грунту, посів (або посадка) культур в кращі агротехнічні терміни, підбір хорошого попередника, дотримання сівозміни, боротьба з бур’янами,  шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур – все це робить значний  позитивний вплив на ефективність добрив. Своєчасна якісна обробка грунту створює кращий водно – повітряний і мікробіологічний режими грунту, сприятливі умови, для зростання рослин і підсилює використання кореневою системою поживних речовин грунту і добрив.

Особливості впливу попередників визначаються тим, що вони залишають у грунті різні кількості поживних кореневих залишків, по – різному удобрюються, неоднаково використовують воду і поживні речовини, надаючи різноманітний вплив на вологість і харчовий режим грунту, її мікробіологічну активність, забур’яненість  та розвиток шкідників та хвороб.

Спосіб обробітку грунту і пов'язана  з ним глибина закладення добрив також відіграють важливу роль у  живленні рослин. При закладенні добрив у вологий непересихаючій шар  грунту створюються кращі умови  живлення рослин і підвищується ефективність застосовуваних добрив, порівняно з дрібним або поверхневим внесенням.

Сівозміна, об'єднуючи ряд культур  в певному чергуванні, безперечно, не може не впливати на ефективність застосування добрив. У сівозміні вона значно вище в порівнянні з монокультурою за рахунок більш повного використання поживних речовин грунту і добрив різними культурами і його фітосанітарної ролі.

Істотно підвищують ефективність мінеральних  і органічних добрив вапнування кислих грунтів та гіпсування солонцевих.

Сумісне внесення органічних і мінеральних добрив.

Д.М.Прянишников писав: «максимальні ж врожаї досягаються комбінацією  гною і мінеральних добрив, яка  дозволяє щедро постачати рослини  засвоюваною їжею на перших стадіях розвитку і дати в той же час у вигляді гною резерв поступово приведених в дію поживних речовин».

Спільне застосування гною і мінеральних  добрив найбільш бажано при вирощуванні  культур, які не виносять підвищеної концентрації ґрунтового розчину, але  вимагають значної кількості  поживних речовин протягом вегетації для формування врожаю (огірки, цибуля, кукурудза).

1.5. Агротехнічні заходи  і раціональне використання добрив.

Раціонально застосовувати органічні  і мінеральні добрива потрібно лише з урахуванням багатьох факторів, що впливають на їх ефективність. Треба знати і враховувати, що найбільша ефективність добрив може бути лише на фоні високої культури землеробства із застосуванням усього комплексу агротехнічних заходів.

У першу чергу - це правильне чергування культур у сівозміні, своєчасний і високоякісний обробіток ґрунту, сівба першокласним насінням кращих районованих і перспективних сортів, боротьба з бур'янами, шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур тощо. Без неухильного виконання

Цих заходів неможливо отримувати очікуваний ефект від застосування розробленої системи удобрення.

При розміщенні добрив у полях сівозміни  важливо правильно поєднувати застосування органічних та мінеральних добрив. Застосування органічних добрив у поєднанні  з мінеральними послаблює негативну дію фізіологічної кислотності і концентрації поживних речовин, особливо за внесення високої дози мінеральних добрив.

Органічні добрива є джерелом поповнення в грунті органіки, дуже важливо  для забезпечення і відтворення  його родючості і недостатньої кількості органічних добрив їх доцільно вносити раз мінеральними насамперед під проспані культури з тривалим періодом вегетації (цукрові, кормові буряки, кукурудзу, картоплю, силос культури). Ці культури дають високі прирости врожаю на кожну тонну внесених органічних добрив.

У різних грунтово – кліматичних  зонах України ефективність органічних і мінеральних добрив неоднакова. Це залежить від кількості опадів, температури, характеру розвитку мікроорганізмів, фізико – хімічних властивостей грунтів та інших факторів. Азотні добрива досить ефективні на дерново – підзолистих, сірих лісовиз грунтах, а також на чорноземах опідзолених і вплутуваних, особливо при достатній кількості опадів та в умовах зрошення. Краще їх вносити роздрібно в різні періоди росту і розвитку рослин.

Фосфорні добрива ефективні  на чорноземах типових, звичайних і  південних, каштанових грунтах і  сіроземах, їх позитивна дія посилюється  при сумісному внесенні з азотними і калійними добривами, а також  при внесенні в рядки під час сівби. Висока ефективність калійних добрив спостерігається на легких дерново – підзолистих грунтах. Найменша їх ефективність відзначається на чорноземах, каштанових і буроземних грунтах.

В усіх зонах органічні  добрива найкраще вносити під  зяблеву оранку. При складанні системи удобрення важливо правильно визначити оптимальні норми і співвідношення поживних речовин під сільськогосподарські культури. Багатьма дослідженнями встановлено, що врожайність сільськогосподарських культур зростає в прямій залежності від збільшення доз добрив лише до певного рівня, коли досягається найбільша окупність одиниці поживних речовин добрив урожаєм. При цьому врожайність від додаткового внесення добрив зростає як з одиниці площі, так і в розрахунку на одиницю внесених добрив.