Розробка системи застосування добрив у зерно-трав’яній сівозміні у Північному Степу України

Дальше підвищення дози добрив супроводжується збільшений урожайності, але величина приросту врожаю від підвищених доз і окупність одиниці добрив урожаєм поступово знижується. Тому після досягнення максимальної врожайності з одиниці площі, коли ще скуповуються витрати на застосування добрив, збільшувати норми добрив є недоцільним.

За умов обмеженої  кількості добрив доцільніше вносити  їх у нормах що забезпечують найвищу  окупність врожаєм одиниці добрива 3 повного забезпечення потреб у  добривах доцільно застосовувати норми що дадуть можливість отримати максимальну врожайність та зберегти і підвищити родючість грунту.

Розділ 2. СКЛАДАННЯ  СИСТЕМИ ДОБРИВ ПІД КУЛЬТУРИ В

СІВОЗМІНІ

2.1. Складання  плану використання добрив 

2.1.1.. Кліматичні  умови.

Північний Степ України характеризується теплим та помірним але посушливим кліматом.

Таблиця №7

Основні кліматичні показники  Північного Степу України приведені  по

багаторічним даним :

Тривалість періоду (дні)					Сума позитивних температур вище 0°	Середня температура  повітря за липень	Абсолютний річний максимум температури  повітря
Без морозний період	3 температурами повітря  вище
	| 0° 5°	|	10°	15°
1	2 3	3	4	5	6	7	8
170	250 210	210	170	125	3030	27	39

 

Продовження таблиці № 7
Середня із абсолютних річних мінімумів температура повітря	Абсолютний мінімум температури  повітря	Сума опадів (мм)		Середня із
		За рік з поправкою  до показання опадоміра	За період з температурою повітря вище 10° (Без поправок)	максимальних декадних висот снігового покрива за зиму(см)
о	10	11	12	13
-22	-32	502	250	15

Величина  гідротермічного коефіцієнту для  цієї зони являється 0.8.

Такий ГТК говорить про  те, що дана зона знаходиться на території  з кліматом теплим і посушливим. По багаторічним спостереженням на території  Північного Степу України спостерігались наступні середньомісячні та річні температури(Таблиця№8).

Таблиця №8

Середньомісячна та річна  температура повітря ( С )

Середньом

Місяці

І

II

III

IV

V

VI

VII

VIII

IX

X

XI

XII

ісячна температура

Темпера

тура

- 4,9

-4,2

1,0

9,0

16,4

20,1

29,8

28,7

17,0

9,3

2,8

-2,3

+ 10,2

(°С)

Таблиця №9

				Середня кількість опадів(мм)
Місяці	І	II	ІІІ	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XII	За рік
Опади (мм)	41	37	35	41	42	59	43	45	33	34	44	48	502

Коротка агрокліматична характеристика сезонів року Північного Степу

України.

Перехід   від   одного   сезону   до   іншого,   як   правило,   відбувається поступово, і вказати певні дати початку і кінця сезону можна тільки умовно. За основні характеристики початку і кінця сезонів приняті дати переходу середньодобової температури через певні періоди.

Весна. Початком весняного сезону прийнято вважати дату переходу середньодобової температури через 0 °, яка зазвичай спостерігається у першій половині березня.

Цей перехідний період від  зимового режиму до літнього продовжується  в середньому близько двох місяців.

Під впливом інтенсивного підйому температури (що є характерною  особливістю весни) сезонні явища  проходять швидко: відбувається інтенсивне сніговідтаювання і стійкий сніговий покрив в першій декаді березня руйнується; грунт поступово ростає і прогрівається. В квітні середньомісячні температури на глибині 20 см доходять до 7-8°, посилюється випаровування, збільшується вологість повітря, повітря в зв'язку з різким підйомом температури вологість падає до 55-57% (в 13 годин) в квітні може до 45-49% за цей же період в травні.

З переходом до стійкіших  значень середньої добової температури  повітря вище 10 зазвичай пов'язують початок інтенсивного росту більшості  рослин і середні строки сівби теплолюбивих сільськогосподарських культур. Завдяки швидкому наростанню тепла середні за 13 год. температури повітря вже в квітні досягають 11 - 13 °, а максимальні 29-30 і поряд з цим у квітні, а в деяких місцях і в першій половині травня зазвичай бувають нічні заморозки.

Літо. За початок літнього періоду прийнята дата переходу середньої добової температури через 15 °, що збігається приблизно з припиненням нічних заморозків.

На території Північного Степу літо найчастіше настає в середині травня і триває до середини вересня (дати переходу середньої добової  температури повітря через 15 ° до більш низьких температур).

У літній період спостерігається  переважно малохмарна, на початку  тепла, а потім жарка погода з  високими температурами. Так, у травні середні за 13 год. температури повітря  досягають 19-21 °, в червні 23-24 °, в липні 25-27 °, у серпні 25-26 °.

Максимальні температури  повітря в окремі роки в липні-серпні досягають 37-39 °, а іноді навіть 40 °.

У літні місяці опади  випадають переважно зливового  характеру. Максимум їх припадає на червень-липень. Днів з опадами буває в травні-липні в середньому 9-11 в кожному з цих місяців, у серпні-вересні 6-8. Поряд з цим протягом літа нерідкі тривалі бездощові періоди.

Осінь. Осіннім сезоном, початком якого прийнято вважати дату переходу середньої добової температури повітря через 10 °, передує теплий передосінній період тривалістю 20-25 днів. Середня добова температура цього періоду вище 10 °, але нижче 15 °. Початок осені здійснюється в північній частині степу в першій, в другій декадах жовтня.

Осінній сезон характеризується збільшенням числа похмурих днів (до 54-72% у жовтні-листопаді), а також нічними заморозками.

Зима. Початок зими визначається переходом середньої добової температури через - 5 ° до більш низькою, а кінець її-переходом середньої добової температури через цю межу до більш високої температури. Тривалість зими в цьому розумінні в середньому трохи менше двох місяців. Як правило, зимовий режим погоди встановлюється і припиняється не відразу. Між кінцем осені та початком зими, а також між кінцем зими і початком весни спостерігаються передзимовий і передвесняний періоди з середньодобовою температурою повітря нижче 0, але вище - 5°С. Тривалість кожного з них близько місяця. Обидва ці періоду характеризуються нестійкою погодою з частою зміною морозних днів на відлиги і неодноразовою появою і сходом снігового покриву.

Зима на території  малосніжна (середні з найбільших декадних висот сніжного покриву 7-16 см), м'яка з частими і сильними відлигами.

В окремі зими. під час  відлиг максимальна температура  повітря підвищується до 9-14 °, але поряд з цим, хоча і рідко, але бувають дуже холодні зими, коли мінімальна температура повітря знижується до -30, -38 °. Середня місячна температура найбільш холодного періоду (січня-лютого) від -4 до -6 °.

2.1.2. Грунтові умови Північного Степу України

Чорнозем  звичайний легкосуглинковий

- залягання карбонатів на глибині 55-57см; вміст гумусу - від 3%, з глибиною кількість гумусу знижується до 1,3%. Відповідно з зниженням гумусу зменшується і поглинальна здатність, так ця величина становить 43,10 мг/100 г грунту;

- близька до нейтральної реакція ґрунтового розчину рН верхнього горизонту = 6,7, з глибиною збільшується лужність ґрунтового розчину (рН=8,2-8,4); . 

- В складі обміно-поглинаючих основ цих грунтів домінують обмінні катіони кальцію і магнію.

- Вміст азоту - 82мг/кг; фосфору- 71мг/кг; калію - 173мг/кг.

Генетико-морфологічна будова грунту.

Назва грунту: чорнозем звичайний легкосуглинковий

Описання ґрунтового профілю, розкритого розрізом, який закладено  на

схилі водорозділу крутизною 1-2°. Скипіння від соляної 10% кислоти з 43 см, карбонати в виді «білоглазки» з 76см.

- Гумусовий, він же  орний, темно-сірий, важко суглинковий,  пилувато-

грудковатий, свіжий, слабоущільнений, пористий, безкарбонатний, рослинні залишки, поступово переходить по кольору в

- верхній гумусово-перехідний, темно-сірий з бурим відтінком, грудково- 
зернистий, важко суглинковий, вологий, ущільнений, пористий, без карбонатний, рослинні залишки, поступово по кольору переходить в

• нижній гумусо-перехідний, брудно-бурий, грудковий, важко суглинковий, 
  вологий, ущільнений, пористий, карбонатний, скипає від соляної кислоти з 43см, 
  поступово по кольору переходить в
• Ґрунтоутворююча порода - лесс: палевий, грудковий, тонкопористий, 
  легкосуглинковий, вологий, ущільнений, карбонатний, скипає від 
  соляної кислоти , багата «білоглазка» з 76см.

Ho 0-24 см

Нр 24-43 см

Pkh 43-60 см

Рк 60-147 см

Даний тип грунту в  Північного Степу України розташований на схилах крутизною 1-2, 2-3°. Являються  результатом розвитку площинної  водної ерозії. Грунти збагачені на поживні речовини і є більш гумусованими, саме на них на території зони формуються зональні фітоценози; вони мають підвищену вологоємкість, значну зв'язність, але для води є більш слабко проникними, їх безструктурні варіанти, які малими ділянками зустрічаються на території північного Степу, схильні до запливання та утворення агрономічно шкідливої кірки, легше ущільнюються, налипають на сільськогосподарські знаряддя, не досить добре пропускають повітря до коренів рослин, а також є більш холодними (тому що на випаровування витрачають багато тепла). Обробіток грунту ,з таким механічним складом, помітно затрудняється.

2.1.3. Характеристика культур сівозміни в зв'язку з мінеральним живленням

Багаторічні бобові трави(Люцерна)

Коренева система стрижнева з сильно розвиненими боковим корінням. В перший рік життя коріння проникає на глибину 2-Зм, а в подальші до 10м і більше. Тому люцерна накопичує в грунті багато кореневих залишків.

На корінні люцерни  розвиваються клубні, в яких знаходяться бактерії котрі фіксують азот з повітря. Може накопичувати 300-400 кг азоту на 1 га. Треба мати на увазі, що корні не можуть проникати через підзолистий горизонт и тоді розташовуються головним чином в орному шарі грунту.

Від відростання до початку  цвітіння люцерні потрібно сума позитивних температур 800°С.

Люцерна не переносить високої  кислотності грунтів. При рН=5 клубні майже не розвиваються, а в одиничних  клубнях бактерії майже не фіксують азот з повітря. Добре росте при  рН= 6,5-7. Рослини відзначаються солевитривалістю, котра залежить від їх віку. Ця культура потребує з грунту великої кількості поживних речовин. Висока потреба її в живленні визначається тим, що культура здатна давати великі врожаї надземної маси з високим вмістом білка.