Розробка системи застосування добрив у зерно-трав’яній сівозміні у Північному Степу України

Люцерна вживає з грунту багато фосфору, калію, кальцію та магнію. Відзивчива на внесення органічних добрив під покривну культуру.

Для поліпшення утворення  бульбочок на коренях бобових  трав їх насіння перед висівом  обробляють суспензією з ризоторфіну (3 л суспензії на 100 кг насіння), а також молібденом (250 г молібдену на 100 кг насіння), на слабокислих ґрунтах у формі молібдату амонію або молібдату амонію-натрію та бором (1-2  кг  бору  на   100   кг  насіння)  у формі   борнодатолітового   або бормагнієвого добрива.

Озима пшениця

Коренева система озимої пшениці мичкувата, проникає на глибину  до 1,5 м і добре використовує вологу із коре неіснуючого шару грунту.

Оптимальна реакція ґрунтового розчину для пшениці нейтральна рН 6,0-7,5. Найвищій врожай її вирощують на чорноземних ґрунтах. На півдні пшениця добре росте також на темно-каштанових ґрунтах. Малопридатні для неї кислі підзолисті та солонцюваті ґрунти, а також заболочені та легкі супіщані і піщані.

На формування 1 ц зерна  пшениця виносить з ґрунту 3-4 кг азоту, 0,9-1,3 кг фосфору ,2-3 кг калію. Більше всього азоту і калію вона споживає між кущенням і молочною стиглістю, а фосфору - до цвітіння. Для інтенсивного росту та формування зерна з більшим вмістом у ньому білка, азот ефективніший у період весняно-літньої вегетації.

Озима пшениця належить до рослин довгого світлового дня.

Період вегетації триває 240-320 діб. Вегетацію вона закінчує на 10-15 діб раніше ярої пшениці.

Озима пшениця має  в своєму розвитку два критичних  періоди:

1. від появи сходів до припинення осінньої вегетації, коли рослини доволі 
   чутливі до нестачі азоту та фосфору;
2. від початку відновлення весняної вегетації до виходу в трубку, коли рослини доволі чутливі до нестачі азоту.

Кукурудза на зерно

Коренева система мичкувата, сильнорозвинута, багатоярусна, має п'ять типів коріння. В грунті з рихлою основою здатна проникати на глибину до Зм. Розвивається в радіусі більше їм. До 60 % кореневої системи розташовується в орному шарі грунту. Максимального розвитку коренева система достигає до фази воскової стиглості. В цей період повинні створюватися сприятливі умови розвитку, особливо забезпеченість рослини доступними поживними речовинами, а особливо фосфором в початковий період.

Високі врожаї культура дає на грунтах де рН=5,5-7. Грунти в  яких рН нижче 5 непридатні для вирощування кукурудзи.

Критичним періодом в  кукурудзи для формування високих  врожаїв -фаза 2, 3 листків, коли відбувається диференціація зародкого стебла, та фаза 6-7 листка коли визначається розмір початку.

Поглинання елементів  живлення кукурудзою триває до настання воскової стиглості зерна, тобто майже впродовж усього вегетаційного періоду.

Соняшник.

Коренева система стрижнева, дуже розгалужена, головний корінь проникає в ґрунт на 120-200 см, до 300 см. Проте  основну частину вологи (до 70%) та поживних речовин всмоктують бічні корені, що розташовані у верхньому шарі ґрунту (5-30 см) і розгалужуються в боки на 100-120 см.

Для росту та розвитку рослин є рН=6-6,8.

Соняшник потребує великої  кількості поживних речовин, особливо калію.

Надходження поживних речовин в рослини соняшника іде нерівномірно. Найбільшу кількість азоту потребує від початку утворення кошика до кінця цвітіння, фосфору — від сходів до цвітіння, калій - від утворення кошика до стиглості.

Горох.

Коренева система у  нього стрижнева. Головний корінь, що проникає на глибину 1,0-1,5 м, розгалужується і утворює багато бічних корінців, що розміщуються в орному, добре  удобреному і розпушеному шарі ґрунту. На коренях формуються бульбочки, що засвоюють азот з повітря і синтезують фізіологічно-активні речовини. Коренева система гороху характеризується значною кислотністю кореневих виділень, що забезпечує розчинення важкорозчинних добрив, зокрема фосфатів.

Культура високородючих  ґрунтів. Найвищі врожаї одержують на чорноземах, сірих лісових і окультурених дерново-підзолистих ґрунтах. Реакція ґрунтового розчину (рН 6,8-7,4) має бути нейтральною. В ґрунті повинно бути достатньо гумусу, вапна, фосфору, калію та мікроелементів молібдену і бору. На легких, бідних ґрунтах горох посівний забезпечує низьку врожайність, вони більш придатні для вирощування гороху польового (пелюшки).

Максимальна потреба  гороху в поживних елементах в  період від бутонізації до кінця  цвітіння. До кінця цвітіння він  поглинає від 60 % до 100% необхідного йому калію і до 65% фосфору.

Ячмінь.

Ярий ячмінь має слаборозвинену кореневу систему, тому краще росте  на родючих, добре забезпечених поживними  легкодоступними речовинами ґрунтах. Разом з тим погано росте на легких піщаних ґрунтах, дуже пригнічується на кислих торфовищах (при рН < 6), а в умовах надмірно кислої реакції ґрунтового розчину (рН 3,5) сходи не з'являються. При рН < 4,5 частина рослин гине після сходів. На кислих ґрунтах навіть за високого рівня удобрення рослина не здатна засвоїти елементи живлення з ґрунту. Оптимальне рН ґрунту для ячменю - 6,0-7,3.

Ячмінь в початковій фазі розвитку потребує дуже значну кількість  поживних речовин. В період сходів і  кущення він поглинає біля половини фосфору і азоту і майже ¾ А калію від всієї їх кількості яка використовується в період вегетації.

2.1.4. План використання добрив

Таблиця № 10

Розрахунок норм мінеральних  добрив (кг/га.д.р.) на розрахункову врожайність  багаторічних трав (люцерна), У= 11,5 т/га (урожайність)

 

№ п/п	Показник	Норма, кг д. р. на 1га
			N	Р205	К20
1	Винос на 1т зерна і  маси соломи (В), кг	5	2	5
2	Винос запланованим урожаєм  Ву = ВхУ, кг/га	58	23	58
3	Вміст елементів живлення у ґрунті (М), мг/кг	82	71	173
4	Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: Ел. = М>3	246	213	519
5	Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %	12	12	10
6	Буде використано елементів  живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (ЕлхКг):100	30	26	52
7	Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но = Ву - Вг	28	-3	6
8	Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних  добрив, Кд, %	60	-	60
9	Потрібно внести елементів  живлення з мінеральними добривами, кг/га (д.р.) Н = (Нох100):Кд	47	-	10

 

Таблиця №11

Розрахунок норм мінеральних  добрив (кг/га.д.р.) на розрахункову врожайність озимої пшениці, У= 4,5 т/га (урожайність)

№ п/п	Показник	Норма, кг д. р. на 1га
			N	Р2О5	К2О
1	Винос на 1т зерна і  маси соломи (В), кг	35	12	30
2	Винос запланованим урожаєм  Ву = Вху, кг/га	158	54	135
3	Вміст елементів живлення у ґрунті (М), мг/кг	82	71	173
4	Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: Ел. = Мх3	246	213	519
5	Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %	25	9	12
6	Буде використано елементів  живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (Ел х Кг):100	62	19	62
7	Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Ц, = Ву - Вг	96	35	73
8	Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних  добрив, Кд, %	60	20	60
9	Потрібно внести елементів  живлення з мінеральними добривами, кг/га (д.р.) Н = (Но х І00):Кд.-	160	175	122

 

Таблиця № 12

Розрахунок норм мінеральних  добрив (кг/га.д.р.) на розрахункову врожайність  кукурудзи на зерно, У= 4,0 т/га (урожайність), органічні добрива 8000кг/га.

 

До п/п	Показник	Норма, кг д. р. на 1га
		N	Р2О5	К2О
1	Винос на 1т зерна і маси соломи (В), кг	30	12	30
2	Винос запланованим урожаєм  ВУ = В х У, кг/га	120	48	120
3	Вміст елементів живлення у ґрунті (М), мг/кг	82	71	173
4	Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: Ел. = М х 3	246	213	519
5	Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %	26	9	19
6	Буде використано елементів  живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (Ел х Кг):100	64	19	99
7	Вміст елементів живлення в органічних добривах, кг Морг=(mгною w(%)/100)	40	20	48
8	Коефіцієнт використання елементів живлення з органічних добрив, Кд, %	40	45	70
9	Буде використано елементів  живлення з органічних добрив, кг Морг=(mгною Кд/100)	16	9	34
10	Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Но = Ву - Вг -Ел.орг	40	20	-13
11	Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних  добрив, Кд, %	65	22	-
12	Потрібно внести елементів  живлення з мінеральними добривами, кг/га (д.р.) Н = (Но х 100):Кд	62	91	-

 

Таблиця № 13

Розрахунок норм мінеральних  добрив (кг/га.д.р.) на розрахункову врожайність соняшнику, У= 1,8 т/га (урожайність)

 

№ п/п	Показник	Норма, кг д. р. на 1га
			N	Р205	К20
1	Винос на 1т зерна і  маси соломи (В), кг	55	25	150
2	Винос запланованим урожаєм  Ву = В х У, кг/га	99	45	270
3	Вміст елементів живлення у ґрунті (М), мг/кг	82	71	173
4	Запаси елементів живлення у ґрунті, кг/га: Ел. = М х 3	246	213	519
5	Коефіцієнт використання елементів живлення з ґрунту (Кг), %	32	16	50
6	Буде використано елементів  живлення з ґрунту, кг/га: Вг = (Ел х Кг):100	79	34	260
7	Нестача елементів живлення, яку потрібно внести з мінеральними добривами, кг: Ц = Ву - Вг	20	11	10
8	Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних  добрив, Кд, %	65	22	55
9	Потрібно внести елементів  живлення з мінеральними добривами, кг/га (д.р.)  Н = (Но х 100):Кд	31	50	18

 

Таблиця №14

Розрахунок норм мінеральних  добрив (кг/га .д.р.) на розрахункову врожайність  гороху, У = 2,5 т/га (урожайність). Враховується післядія органічних добрив, яка була внесена під попередника (кукурудза  на зерно).