Технологія виробництва м’са бройлерів у фермерських господарствах

- державне регулювання цін на  основні стабілізуючі фактори  виробництва;

- дотаційна підтримка комбікормової  промисловості;

- розробка та реалізація програми розвитку птахівничої галузі з використанням централізованих та місцевих бюджетних коштів;

- пряма фінансова допомога суб’єктам  діяльності, які займаються виробництвом  продукції птахівництва;

- державна підтримка із здешевленням  продукції для підприємств товарного виробництва;

- обґрунтований фінансовий механізм  та механізм фінансової політики;

- щорічне визначення в державних  програмах видів та розмірів  квот на продукцію птахівництва  та інші.

 

 

1.2. Особливості породи  плімутрок

Сучасне бройлерне виробництво ґрунтується на вирощуванні м’ясних курчат, отриманих після схрещування спеціалізованих сполучних ліній м’ясних і м’ясо-яєчних порід, серед яких спостерігаються найвищі прирости маси за найменших витрат кормів.

Для отримання бройлерів використовують лінії спеціалізованих порід корніш та білий плімутрок. Кури м’ясного типу порівняно з яєчними більші за розмірами, менш рухливі, з рихлим оперенням. Характеризуються невеликою несучістю — 90 — 130 яєць за рік; статевої зрілості досягають у 5 — 5,5-місячному віці.

Порода плімутрок створена в США як м’ясо-яєчна у другій половині XIX ст. схрещуванням чорних іспанських, білих кохінхінів, смугастих домініканських, доркінг та явських чорних. За кольором оперення існує кілька різновидностей: сірі, смугасті, білі, чорні, полові тощо. Найбільшого поширення набули білі плімутроки (рис. 9.8). Жива маса дорослих курок — 2,7 — 3,4, півнів — 3,6 — 4,3 кг. Кури витривалі, добре акліматизуються. За рік від них отримують 160 — 170, в окремих стадах — 200 яєць і більше середньою масою 60 г. Статевої зрілості птиця зазначеної породи досягає у 7-місячному віці. Інстинкт насиджування розвинений слабко. Інкубаційні якості яєць задовільні, вивід курчат коливається в межах 75 — 80 %.

Білі плімутроки (рис.1.1) є основною породою для отримання материнської форми бройлерів. Спеціалізовані м’ясні лінії цієї породи характеризуються швидким ростом, доброю якістю м’яса та м’ясними формами будови тіла. У нас поширені в основному лінії плімутроків канадського і голландського походження. Племінна робота з ними спрямована на підвищення інтенсивності росту в ранньому віці, продуктивності та життєздатності птиці. Основним завданням селекціонерів, які працюють з м’ясними лініями породи, є зниження живої маси за збереження високої інтенсивності росту впродовж перших восьми тижнів життя курчат.

Рис.1.1. Білий плімутрок

Загальний вид: лімутрок велика сильна курка з відносно високою і широкою фігурою, з щільно прилеглим до тіла оперенням, живого темпераменту, ласкава.

Рис.1.2. Півень породи білий плімутрок

Рис.1.3. Курка породи білий плімутрок

Маса: Півень (рис.1.2) - 3,0-3,5 кг, курка(рис.1.3) - 2,5-3,0 кг.

Породні ознаки півня плімутурка

Голова: Пропорційно велика, середньої ширини, злегка випукла.

Дзьоб: Короткий, сильний, жовтий.

Гребінь: листоподібний, невеликий, з 4-6 правильними не надто глибоко вирізаними зубцями, короткий кінець гребеня слід лінії потилиці.

Очі: Великі, оранжево-червоні.

Обличчя: Червоне, злегка опущене.

Мочки: Середньої величини, червоні.

Сережки: Помірно довгі, червоні, довгасті.

Шия: Середньої довжини, сильна, прямо поставлена, лінія шиї плавно переходить в лінію спини, грива пишна.

Тіло: Довге, широке і глибоке, прямокутної форми.

Спина: Середньої довжини, широка, овально закруглена, що переходить у добре оперенню поперек такої ж ширини, що і спина, поперек і хвіст пишні; лінія спини злегка підводиться до попереку і хвоста.

Хвіст: Короткий, повний, широкий в основі, закруглений, який виступає з попереку у вигляді плавної кривої.

Груди: Широка, глибока, добре закруглена.

Живіт: Повний, широкий і глибокий.

Крила: Короткі, високо розташовані, щільно прилягають.

Гомілки: Середньої довжини, сильні, з прилеглим оперенням.

Плесна: Трохи вище середньої довжини, гладкі, неоперені, жовті; сильні, світло-рогові кігті.

Оперення: Щільно прилягає, без "подушок".

Породні ознаки курки

В основному аналогічні ознаками півня плімутурка; тіло більш глибоке, округле, з добре розвиненим животом,  злегка піднімається над лінією спини; кермові пір'я хвоста коротке, ледве перевищує довжину покривних пір'їн хвоста.

Плімутрок — неприпустимі недоліки

Груба або занадто довга голова, сильно оперені особа, чорний дзьоб; з нахилом до хвоста спина; вузька, горбата спина, вузька груди, занадто високі, тісно поставлені ікс-образні ноги; інший колір дзьоба, плюсня і очей.

Забарвлення

Біла. Чисто білий колір без жовтого відтінку.

Неприпустимі недоліки: Зеленуваті плесна, наявність пір'я іншого кольору, сильний жовтий відтінок оперення молодих птахів і курей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Розрахункова частина

2.1. Завдання на проектування технології м’яса бройлерів у фермерському господарстві.

Традиційною технологією є вирощування бройлерів на підлозі з глибокою підстилкою. Курчат розміщують у широкогабаритних пташниках великими одновіковими партіями.

Для вирощування бройлерів на підлозі використовують комплекти обладнання ЦБК-12А та ЦБК-18А, внаслідок чого всі виробничі процеси в пташниках механізовані (роздавання корму, напування, прибирання посліду, обігрівання птиці), а освітлення приміщень автоматизовано. До складу обладнання входять брудери для місцевого обігрівання курчат.

За добу до приймання м’ясних курчат брудери опускають, ставлять на ніжки, вмикають і прогрівають приміщення до 26 — 28 °С, а температуру під брудером доводять до 34 — 35 °С. На вирощування приймають тільки життєздатних, міцних курчат з м’яким животом, заживленим пупковим кільцем, чистим анальним отвором і живою масою не менш як 36 г. Для кращого збереження, особливо в перші дні житті, важливо напоїти й нагодувати їх не пізніше як через 8 — 10 год із моменту виведення. Добових бройлерів на спеціальній машині завозять прямо у приміщення пташника. Оператор приймає їх і розміщує на годівницях із кормом по 500 — 600 голів під кожний брудер, навколо якого на відстані 60 — 70 см ставлять огорожу. Температуру під брудером регулюють його підніманням та опусканням. Із 5 — 6-го дня огорожу навколо брудерів знімають, щоб курчата мали доступ до автогодівниць та автонапувалок. На 30-й день брудери відмикають і піднімають до стелі. Відносна вологість повітря у приміщенні на початку вирощування має становити 65 — 70, наприкінці — 60 — 75 %; швидкість руху повітря у холодну пору року — 0,1 — 0,5, теплу — 0,2 — 0,6 м/с.

Починаючи з перших днів вирощування, курчата повинні мати вільний доступ до корму і води. Спочатку їх годують з листків цупкого паперу, а потім із жолобкових годівниць, напувають з вакуумних напувалок, які встановлюють навколо електробрудерів із розрахунку одна на 120 — 140 голів. На четвертий день папір забирають, а кількість жолобкових годівниць під кожним брудером збільшують до шести. Починаючи від 6 — 7-го дня, їх присувають ближче до кормороздавальних ліній або до бункерних годівниць. Курчат поступово привчають пити з жолобкових напувалок із проточною водою, а вакуумні на 10 — 12-й день приймають. На 15-й день, коли курчата звикнуть до кормороздавальних ліній, забирають жолобкові годівниці. До шуму кормороздавачів їх привчають з першого по п’ятий день вирощування, вмикаючи щодня на 5 — 10 хв під час ранкової та вечірньої годівлі.

У разі утримання курчат на підстилці фронт годівлі забезпечують 1 см, фронт напування — 0,5 см у перші три тижні вирощування, а з 4-го тижня — відповідно 2 і 1 см на одну голову.

Значною мірою на фізіологічний стан, конверсію корму та інтенсивність росту й розвиток курчат впливає склад повітря. Оптимальний уміст шкідливих газів у повітрі для бройлерів такий: вуглекислий газ — 0,25 % за об’ємом, аміак — 15 мг/м3, сірководень —5 мг/м3.

До чинників, які дають можливість спрямовано впливати на продуктивність птиці, відносять світловий режим. Найпоширенішим у вирощуванні бройлерів є цілодобове освітлення пташників. Слід зазначити, що оптимальна інтенсивність освітлення у перші два тижні — 25 лк. Після 2-тижневого віку, коли курчата підростають і адаптуються, інтенсивність освітленості знижують до 4 - 6 лк. У разі вирощування бройлерів у напівтемряві їх жива маса збільшується на 10 - 12 %, а витрати корму на одиницю приросту зменшуються на 9 %.

Дане фермерське господарство з виробництва м’яса бройлерів має 100га землі, в умовах зрошення будемо вирощувати такі корми:

• кукурудза;
• пшениця;
• люцерна;
• ячмінь.

Таблиця 1

Урожайність основних культур

Основна культура	Врожайність, ц/га
Кукурудза	45-50
Пшениця	30-35
Люцерна	450-500
Ячмінь	30-35

 

Виходячи із загальної земельної площі знаходимо розмір площі одного поля:

100 га : 4 = 25 га

Враховуючи урожайність основних культур господарство отримує:

1) 45 * 25 га = 1125 ц/га

2) 30 * 25 га = 750 ц/га

3) 450 * 25 га = 11250 ц/га

4) 35 * 25 га = 875 ц/га.

Отже, підрахувавши суму урожайності основних культур господарство отримує 14000 ц/га.

На даному фермерському господарстві утримується 10000 голів птиці і дві партії, а саме 2* 10000 голів = 20000голів птиці.

 

2.2. Розрахунок потреби  поголів’я у підстилці, воді та  електроенергії.

Знаючи загальне поголів’я бройлерів, що будуть вирощуватися у  малому підприємстві, розраховуємо загальну потребу у воді, підстилці, електроенергії та кількості вентиляторів.

1. Розраховуємо кількість підстилкового матеріалу.

На 1 голову бройлера припадає 3 кг підстилки, а на на все поголів’я :

20000 * 3 = 60000кг = 60 т

2. Розраховуємо потребу води  на все поголів’я  врахуванням , що потребя на одну голову  води становить 200 мл:

20000 * 200 мл = 20000 * 0,2 = 4000 л

Із врахуванням щільності посадки , яка становить 15 гол/м2 розраховуємо загальну потребу в площі:

10000 гол : 15 гол/м2 = 666,7 м2

3. Розраховуємо витрати електроенергії  на підприємстві:

666,7 м2 * 4 Вт * 12 год = 32 кВт

На 1 м2 необхідно 4 Вт освітлення, світловий день становить 12 год.

За весь цикл вирощування 42 дня:

32 кВТ * 42 дня = 1344 к Вт

У господарстві необхідно 5 вентиляторів з потужністю по 0,5 кВТ кожний і тривалість роботи кожного вентилятора становить 10 год.

5 вентиляторів * 0,5 кВт * 10 гол = 25 кВТ

З врахуванням загального циклу вирощування:

25 кВт * 42 доби = 1050 кВт

Таблиця 2

Загальні витрати електроенергії

Напрям витрат	Кількість, кВт
Освітлення	1344
Вентиляція	1050
Всього	2394

 

 

2.3. Особливості годівлі  курей м’ясних порід

В даний час в птахівничих господарствах країни застосовують 2 - або 3-фазну годування курчат-бройлерів. У першому випадку використовують раціони для курчат до 4-тижневого і старше 4-тижневого віку, у другому випадку - для курчат-бройлерів у віці 1-3, 4-5 і 6-7 тижнів.

У перший період вирощування (1-7 тижнів) для забезпечення гарного росту племінного молодняку використовують комбікорми з високим вмістом протеїну (20%) і енергії (1213 кДж) і низьким рівнем клітковини і мінеральних речовин. Курчатам згодовують суміші з легкорозчинних кормів (кукурудзи, тестувати соєвого шроту, рибного борошна і т.д.). У подальшому в комбікормах поступово змінюють рівень поживних речовин. Так, у віці 8-13 тижнів застосовують кормосуміші, що містять 16% сирого протеїну і ПЗОкДж обмінної енергії. У період 14-18 тижнів для затримки раннього статевого дозрівання використовують нізкопітательние комбікорму (14% сирого протеїну і 1088 кДж обмінної енергії) при одночасному підвищенні (до 6-7%) вмісту сирої клітковини. Щоб забезпечити такий високий рівень клітковини, в раціони вводять до 15-20% трав'яного борошна хорошої якості. У заключний період вирощування (19-24 тижні) доцільно використовувати комбікорми, що містять 16% сирого протеїну і не менше 1100 кДж обмінної енергії. Краще поїдання кормів і використання поживних речовин спостерігаються при використанні молодняку 5-7-тижневого віку комбікормів з діаметром часток 1-1,4 мм.