Технологія виробництва м’са бройлерів у фермерських господарствах

Для годівлі бройлерів рекомендують використовувати два види комбікормів: стартові та фінішні. Стартовий комбікорм згодовують курчатам від добового до 4- тижневого віку. Відповідно до рекомендацій, 100 г цього комбікорму має містити: сирого протеїну — 22 г, обмінної енергії — 1298 кДж (310 ккал), клітковини — 4 г, кальцію — 1,0, фосфору — 0,8, натрію — 0,3 г, а також незамінні амінокислоти, добавки вітамінів та інших мікроелементів.

Корми, які згодовують курчатам у цей період вирощування, характеризуються доброю поживністю, перетравністю (сухе збиране молоко, кукурудза, пшениця, рибне борошно, соєвий чи соняшниковий шрот). Проте, за можливістю, з раціону вилучають м’ясо-кісткове борошно, хімічний склад якого не постійний. В комбікорм вводять кормові дріжджі, але не більше ніж 5 %. На рекомендується використовувати корми, які мають плівки, волокна, нерозмелене зерно (ячмінь, овес), недоброякісне трав’яне борошно, а також технічний жир, оскільки його добавка знижує засвоюваність комбікорму, а в деяких випадках спричинює розлади діяльності травного каналу.

Фінішний комбікорм починають згодовувати від 4-тижневого віку до забою. 100 г цього корму має містити обмінної енергії — 319 кДж, сирого протеїну — 19 г, сирої клітковини — 4,5, кальцію — 0,9, фосфору — 0,7, натрію — 0,3 г.

До складу комбікормів заключного періоду вирощування вводять корми, які є в господарстві. За відсутності кукурудзи використовують пшеницю або ячмінь у співвідношенні 1 : 1. Для збільшення енергетичної цінності додають 3 - 4 % кормового жиру. В процесі приготування комбікорм збагачують біологічно активними речовинами (вітамінами, антибіотиками, ферментними препаратами, антиоксидантами, синтетичними амінокислотами, мікроелементами). Зазначені речовини додають у кількості, яка передбачена нормами годівлі, а препаратами амінокислот доводять їх до норми.

Найраціональніше для годівлі бройлерів у ранній період вирощування використовувати гранульовані комбікорми з розміром часточок близько 2 мм. У пташники їх завозять у кількості, яка не перевищує три-чотиридобову потребу, і згодовують досхочу. У 7 — 8- тижневому віці, а сучасних кросів — навіть у 6-тижневому, бройлерів відправляють у забійний цех.

У разі утримання курчат на підстилці фронт годівлі забезпечують 1 см, фронт напування — 0,5 см у перші три тижні вирощування, а з 4-го тижня — відповідно 2 і 1 см на одну голову.

Значною мірою на фізіологічний стан, конверсію корму та інтенсивність росту й розвиток курчат впливає склад повітря. Оптимальний уміст шкідливих газів у повітрі для бройлерів такий: вуглекислий газ — 0,25 % за об’ємом, аміак — 15 мг/м3, сірководень —5 мг/м3.

До чинників, які дають можливість спрямовано впливати на продуктивність птиці, відносять світловий режим. Найпоширенішим у вирощуванні бройлерів є цілодобове освітлення пташників. Слід зазначити, що оптимальна інтенсивність освітлення у перші два тижні — 25 лк. Після 2-тижневого віку, коли курчата підростають і адаптуються, інтенсивність освітленості знижують до 4 - 6 лк. У разі вирощування бройлерів у напівтемряві їх жива маса збільшується на 10 - 12 %, а витрати корму на одиницю приросту зменшуються на 9 %.

На деяких птахофабриках у період вирощування бройлерів від 7- тижневого віку до забою використовують червоне освітлення або освітлюють тільки годівниці. При цьому середньодобовий приріст підвищується на 11 %, а витрати корму на одиницю продукції зменшуються на 9 %.

 

 

2.4. Розрахунок потреби  фермерського господарства в кормах.

Для початку необхідно візначити загальний приріст м’яса бройлерів, шо і буде являтися загальною потребою кормів у господарстві:

1) визначаємо масу добових  курчат за дві партії:

20000 гол * 0,045 кг = 900кг = 0,9 т

2) загальна маса після  завершення відгдівлі:

2,2 * 20000 = 44 т

3)загальний приріст становить:

44 т – 0,9 т = 39,6 т

39,6 т

↓             ↓

  I фаза          II фаза

30%             70%

В таблиці 3 можна розрахувати потребу в кормах у відсотках і тонах на кожну фазу відгодівлі курчат бройлерів на все поголів’я.

 

 

Таблиця 3

Розрахунок потреби в кормах

Фаза вирощування	Потреба	кукурудза		пшениця		макуха		м’ясо-кісткове борошно		рибне борошно		крейда		трикальцій- фосфат		премікс
		%	т	%	т	%	т	%	т	%	т	%	т	%	т	%	т
I фаза	11,88	40	4,75	10	1,20	24	2,88	7	0,84	5	0,59	1	0,12	1	0,12	1	0,12
II фаза	27,72	53	14,79	15	4,17	25	6,94	1,9	0,52	2	0,55	-	-	1	0,28	1	0,28
Всього	39,6	-	19,54	-	5,37	-	9,82	-	1,35	-	1,14	-	0,12	-	0,40	-	0,40

 

 

Отже, з розрахунку потреби в кормах ми побачили , що для I фази 11,88 т і II фази 27,72 т. 

2.5. Розрахунок  заробітної плати працівників  на підприємстві

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в, індивідуальному порядку чи бригадою).

При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу. У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножається на кількість відпрацьованих днів.

При відрядній оплаті праці та індивідуальному виконан-іч робіт заробіток робітника визначається множенням кількості виготовленої продукції (виконаних робіт, послуг), зазначених у відповідних первинних документах, на встановлену розцінку за одиницю роботи. При бригадній формі організації праці заробітна плата і премії за виконану роботу нараховуються всій бригаді, а потім розподіляються між членами бригади пропорційно до відпрацьованих кожним робітником годин з урахуванням їх кваліфікації (розряду). Для цього роблять розрахунок у такій послідовності: 1) спочатку множенням відпрацьованої кількості годин кожним робітником на їх погодинні тарифні ставки і підсумком цих добутків знаходять заробіток бригади за тарифними ставками; 2) потім визначають відношення відрядного заробітку бригади до заробітної плати її членів за тарифними ставками (коефіцієнт приробітку); 3) множенням заробітку за тарифною ставкою кожного члена бригади за фактично відпрацьований час на коефіцієнт приробітку визначають відрядний заробіток окремих членів бригади.

Розмір заробітної плати та річного тарифного фонду, резерву відпусток, розраховується згідно кількості працівників, їх кваліфікаційного рівня, норми обслуговування, тарифної ставки працівників малого підприємства (табл. 4).

Таблиця 4

Розмір заробітної плати та річного тарифного фонду

Категорія працівників	Норма облуговування	Кількість працівників	Тарифна ставка	Річна тарифна ставка	Резерв
Оператор	10000	1	2500	30000	2500
Підмінні		1	2000	24000	2000
Технолог		1	3500	42000	3500
Ветеринарний лікар		1	2200	26400	2200
Сторож		2	900	10800	900
Водій		2	1000	12000	1000
Тракторист		2	1000	12000	1000
Всього		10	13100	157200	13100

 

Отже, з таблиці видно, тарифна ставка становить 10400 грн, річна тарифна ставка становить 124800 грн.

 

 

2.6. Вартість кормів у  фермирському господарстві.

У фермерському господарстві частина кормів виробляється в господарстві, а саме кукурудза та пшениця, а ішша частина кормів закуповується з інших підприємств – макуха, м’ясо-кісткове борошно, рибне борошно, трикальційфосфат, крейда, пермікс.

Для птахівництва практичне значення мають соєві, арахісовий, бавовняний і соняшниковий  шроти. Макуха є хорошим джерелом рослинного білка для птиці. Макуха містить близько 40% сирого протеїну, шрот - до 45% протеїну, 3,5% сирого жиру, 15% клітковини і 5-6% золи.  Макуха позитивно впливє на несучість птиці. 

Рибне борошно одержують з малоцінної риби та відходів переробки риби. Це хороший корм для молодняку ​​різного віку (оптимальна частка в раціоні - 6-7%). Рибна борошно містить до 10-15% жиру.  
Знежирена борошно буває пухкої, сухий, без запаху розкладання. У її складі 48-60% протеїну, 2% жиру, 15-25% фосфорнокислого кальцію, 5% солі, вітамін В і 9-10% води. Білок рибного борошна відрізняється високою біологічною цінністю і легко засвоюється організмом птиці. З рибним борошном можна варити бульйон, на ньому замішують мішанки, які птах охоче поїдає. 

М'ясо-кісткове борошно виробляється на м'ясокомбінатах з непридатних для харчування туш тварин, кісток, внутрішніх органів і інших відходів. Колір борошна сірувато-бурий. У борошні міститься 9-10% вологи, 30-50% протеїну, 9-18% жиру. У протеїні м'ясо-кісткового борошна мало метіоніну і багато лізину. 

Трикальційфосфат - природна екологічно чиста мінеральна добавка , яку виробляють з натуральної сировини апатитового концентрату і фосфорної кислоти з додаванням гідроксиду натрію. Кальцій, як макроелемент необхідний організму тварини для побудови клітинних мембран. Він бере участь у проведенні нервового імпульсу , в ініціації м'язового скорочення за рахунок утворення актино - миозинового комплексу , активує разом з інсуліном проникнення глюкози в клітини. Кальцій формує кісткову тканину (до 98 % всього кальцію) , підтримує м'язовий тонус , попереджає передчасне розвиток остеопорозу , остеомаляції , післяпологовий еклампсії і парезу у корів , сприяє правильному формуванню опорно -рухової системи , що особливо актуально для молодняку тварин і птахів.

Щоб розрахувати загальну вартість закупівельних кормів у господарстві складаємо таблицю 5.

 

 

Таблиця 5

Вартість кормів на підприємстві

Вид корму	Ціна за 1 т	Потреба в кормах, т	Загальна вартість кормів, грн
Макуха	1500	9,82	14730
М’ясо-кісткове борошно	5000	1,35	6750
Рибне борошно	2000	1,14	2280
Трикальційфосфат	5000	0,12	600
Крейда	1000	0,40	400
Премікс	15000	0,40	6000
Всього	29500	-	30760

 

Отже, для повного забезпечення закупивельними кормами необхідно 30760 гривень, щоб гарантувати високоякісні корми.

 

 

2.7. Розрахунок загальних  витрат на підприємстві.

Виробництво будь-якого товару потребує певних витрат економічних ресурсів - сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових, транспортних та інших послуг. Плата за всі ці ресурси є витрати виробництва.

До витрат на даному підприємстві відносяться - заробітна плата, вартість закупівельних кормів, закупівлі бройлерів, витрати за електроенергію, витрати на власні корми. Загальні на виробництві розраховуємо у таблиці 6.

 

 

 

 

Таблиця 6

Загальні витрати на підприємстві

Види витрат	Сума тис. грн	Структура, %
Вода	54,4	15,62
Електроенергія	30,9	8,87
Заробітна плата	157,2	45,14
Вартість кормів	30,7	8,82
Закупка бройлерів	70,0	20,10
Інші витрати	5,0	1,44
Всього	348,2	100

 

 

2.8. Виробництво і реалізація  продукції, собівартість продукції.

Основною продукцією на підприємстві є м’ясо бройлерів. Біологічна повноцінність м'яса птиці обумовлена складом його білка, у ньому всі незамінні амінокислоти в оптимальному співвідношенні для засвоєння організмом людини. Харчова цінність м'яса птиці залежить також від кількості жиру і співвідношення жирних кислот. У м'ясі курчат та індиченят у кілька разів менше жиру (410 %), ніж у гусячому (20-50 %) і качиному (18-38 %) м'ясі. Тому його використовують у дієтичному харчуванні. Вміст жиру залежить від вгодованості і віку птиці. Бажано, щоб у м'язовій тканині вміст жиру не перевищував 4 %. Жир м'яса птиці легко плавиться, бо містить багато олеїнової кислоти. Так, у гусячому жирі 90 % олеїнової кислоти, він плавиться за температури 25-34 °С, а жир яловичини, в якому близько 32 % олеїнової і 68 % стеаринової та пальмітинової кислот, розплавлюється за температури 50 °С. Чим нижча точка температури плавлення жиру, тим краще він засвоюється організмом людини.