Урожайність пшениці озимої залежно від застосування добрив та біорегуляторів росту в умовах дослідного поля ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

2.1. Середня температура повітря за 2009/2010- 2010/2011 рр., °С

2.2. Кількість опадів за 2009/2010- 2010/2011 рр., мм

Осінній період 2010 р. в цілому був сприятливим для росту і розвитку рослин пшениці. Лише по попереднику соняшник посіви увійшли в зиму в фазі початок кущіння, лише окремі рослини мали 1-2 пагони. Разом з тим, посіви вийшли із зими в задовільному стані. Мінімальна температура відмічена 19-20 лютого 2011 р. на рівні 22,2-23,80С, при висоті снігового покриву 10 см (табл. 2.1.).

Весінній період 2011 р. був холодним і затяжним. Відновлення весняної вегетації рослин відмічено в першій декаді квітня, тобто на тиждень пізніше середньобагаторічної норми. Березень місяць був сухим – опадів випало 5,4 мм, а у квітні їх кількість становила 53,9 мм, що на 18,9 мм більшн норми (табл. 2.2.). Опади у травні були на рівні середньобагаторічних – 46,6 мм, при нормі 49 мм. Але дощовим, як ніколи, був червень – випало 194,6 мм, при нормі 59,0 мм. Вологою видалась і перша декада липня (випало 48,2 мм). Таким чином, опади в цей період позитивно  вплинули на налив зерна. Середньодобова температура повітря в травні, червні та липні і склала відповідно 17,3; 20,2 і 23,00С, при нормі 15,4; 19,2 та 20,50С.

Максимальні значення відмічено в кінці другої декади червня (28,0-30,20С) та в середині другої декади липня (30,4-32,50С). Таким чином в цілому погодні умови вегетаційного періоду 2011 р. були сприятливими, особливо під час наливу та достигання зерна, що в кінцевому рахунку позитивно вплинуло на  формування урожаю обох сортів пшениці.

Вологою видалась і перша декада липня (випало 48,2 мм). Таким чином, опади в цей період позитивно  вплинули на налив зерна досліджуваних сортів. Середньодобова температура повітря в травні, червні та липні і склала відповідно 17,3; 20,2 і 23,00С, при нормі 15,4; 19,2 та 20,50С.

Максимальні значення відмічено в кінці другої декади червня (28,0-30,20С) та в середині другої декади липня (30,4-32,50С). Таким чином в цілому погодні умови вегетаційного періоду 2011 р. були сприятливими, особливо під час наливу та достигання зерна, що в кінцевому рахунку позитивно вплинуло на  формування урожаю обох сортів пшениці.

2.2. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА МЕТОДИКА  ДОСЛІДЖЕНЬ

Мета й задачі досліджень полягали у вивченні урожайності та якості зерна сучасних сортів озимої м’якої пшениці залежно від технології вирощування в умовах східного Лісостепу України. Технологія вирощення озимої пшениці загальноприйнята для умов зони і включала: фон живлення припосівне внесення (NPK)15+ прикореневе підживлення весною в дозі N30 + позакореневе підживлення N30+інтегрована система захисту (протруювання насіння + гербіцид + інсектицид + фунгіцид).

Обробіток грунту після включав дискування сидерального поля важкою дисковою бороною БДТ-7 в агрегаті з Т-150 у двох напрямках на глибину 12-14 см та оранку на глибину 25-27 см.  Передпосівну культивацію проводили на глибину 5-6 см. Сівбу проводили зерновою сівалкою СЗ-3,6А з нормою висіву 5,0 млн. схожих насінин на гектар 27 вересня 2008 р.

 Навесні у фазу весняного кущіння проводили прикореневе підживлення аміачною селітрою в нормі N30 сівалкою СЗ-3,6. Хімічний захист включав протруювання насіння раксилом, 2% з.п. в дозі 1,5 кг/т. У фазу кущіння проти бур’янів посіви обприскували гербіцидом діален супер в дозі 2,0 л/га. Для захисту посівів від шкідників застосовували карате, к.е. (0,15 л/га), а для позакореневого підживлення у фазу наливу зерна – карбамід  (30 кг д.р./га).

Урожай збирали при повній стиглості зерна прямим способом за  допомогою комбайну „Сампо-500”. Фактичну врожайності сортів  визначали поділяночно.

Основною метою досліджень було вивчити формування продуктивності, структури врожаю та урожайності сортів озимої пшениці по попереднику сидеральний пар залежно від елементів технології, які включали систему мінерального удобрення (припосівне, азотне підживлення), а також інтегровану систему захисту посівів (протруювання насіння + захист від  шкідників, хвороб). Оскільки основними елементами структури врожаю озимої пшениці є густота продуктивного стеблостою, кількість колосків та зерен у колосі і їх маса, нашою метою було дослідити саме ці показники. 

Для вирішення цього були поставлені наступні завдання:

• вивчити літературні джерела  з теми досліджень, а саме: особливості росту, розвитку та  формування  продуктивності озимої  м’якої  пшениці в умовах Лісостепу України;
• дослідити формування загального та продуктивного стеблостою, а також структури врожаю різних сортів озимої пшениці залежно від технології вирощування в умовах дослідного поля ХНАУ;
• визначити біологічну урожайність сортів озимої пшениці та  порівняти її з фактичною, яку було отримано в досліді;
• дати економічну оцінку ефективності виробництва зерна  озимої м’якої пшениці залежно від умов вирощування.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень дозволять визначити кращі сорти озимої пшениці по попереднику сидеральний пар  в умовах східної частини Лісостепу України. У дослідах були використані сорти Подолянка, Елегія, Харківська 105. Озиму пшеницю висівали в сівозміні кафедри рослинництва, попередник сидеральний пар. Технологія вирощування – загальноприйнята для зони.

Методи досліджень: 1) польові; 2) лабораторні; 3) статистичні.

Дослідження проводили за загальноприйнятими методиками та методикою Держкомісії по сортовипробуванню сільськогосподарських культур [10]. Проведення польових дослідів супроводжувалося відповідними спостереженнями, обліками, вимірюваннями і аналізами.

Для визначення густоти сходів і виживання рослин підраховувалась кількість рослин по сходах, весною та в повну стиглість на закріплених площадках 0,25 м2 у чотирьох повтореннях. Визначення польової схожості, кущистості та виживання рослин здійснювалося на тих же ділянках, які були закріплені для фенологічних спостережень. Польову схожість визначали по формулі, як відношення кількості отриманих сходів до кількості висіяного схожого насіння у %:      Вп  =  К ∙ 100/Н;  

де,  Вп – польова схожість, %;   

        Н – число схожого насіння, висіяного на одному м2.

        К – кількість сходів на одному м2.

Число рослин на 1м2 підраховували у фазу повних сходів; восени, відразу після припинення вегетації; навесні, відразу після поновлення вегетації та влітку перед збиранням урожаю. Одночасно для визначення кущистості проводили облік кількості пагонів на одній рослині, а також визначали кількість вузлових корінців. Протягом весняно-літнього періоду проводили фенологічні спостереження, визначали фази: вихід у трубку, колосіння, повна стиглість за методикою Г.К. Фурсової та ін. (2004). Проби для аналізу структури врожаю відбирали в місцях з середньою щільністю стеблостою рослин на всіх варіантах у трикратній повторності на площі 0,25 м (два суміжні рядки довжиною 83 см). Визначали кількість рослин, кількість пагонів, довжину колосу, кількість колосків продуктивних та непродуктивних, кількість зерен у колосі, масу зерна з колосу, масу зерна з 1 м, масу 1000 зерен, біологічну врожайність. Облікова площа ділянки складала 30 м2, а загальна - 48 м2. Урожайність визначали шляхом зважування зерна з облікових ділянок з послідуючим перерахунком на 14% вологість і 100% чистоту насіння.  Повторність - трикратна. Статистичну    обробку    результатів    польового досліду проводили дисперсійним  методом (19). Економічна й  біоенергетична ефективність вирощування озимої пшениці визначатиметься за методикою В.П. Мартьянова. Технологічні та хлібопекарські якості зерна будуть визначені в лабораторії якості зерна Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН.

Розміщення ділянок і повторень систематичне. Повторність ділянок в досліді - чотириразова.

СХЕМА ПОЛЬОВОГО ДОСЛІДУ

             Подолянка                      Елегія                                Харківська 105