Урожайність пшениці озимої залежно від застосування добрив та біорегуляторів росту в умовах дослідного поля ХНАУ ім. В.В. Докучаєва

 

Попередник – сидеральний пар.

Обробіток грунту включав слідуючі агроприйоми:

1. Дискування, бороною БДТ-7 в агрегаті з трактором Т-150 у 2-х напрямках на глибину 12-14 см.

2. Передпосівна культивація на глибину 5-6 см.  

 

 

 

 

 

2.3. Характеристика сорту

Сорт Подолянка – оригінатор Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла УААН. Внесений до Реєстру перспективних сортів рослин України   у 2003 р. Рекомендований для вирощування в поліській, лісостеповій і степовій зоні.

Морфологічні та біологічні особливості сорту. Різновидність лютесценс. Середньостиглий. Висота рослин 90-96 см. Стебло середньої товщини, міцне, пусте. Колос білий, конусоподібний, середньої щільності. Остюки відсутні, лише на верхівці є незначні остюкоподібні зазублення. Зернівка скловидна, видовжена, яйцеподібної форми, середнього розміру. Маса 1000 зерен 31-35 г. Має високі зимо- і посухостійкість, стійкість до обсипання зерна навіть за перестою. Борошнистою росою, фузаріозом, кореневими гнилями та іржею вражається на рівні стандартів.

Урожай і якість. Сорт висопродуктивний, універсального типу використання. Забезпечує отримання стабільних по роках урожаїв на різних фонах мінерального живлення. Невимогливий до умов вирощуваня, попередників і строків сівби. Характеризується доброю регенераційною здатністю, інтенсивним темпом відростання і швидким приростом вегетаційної маси, витривалістю до весняних заморозків, має високу кущистість, густий стеблостій, добре заглушає бур’яни.

Належить до групи сильних сортів пшениці. Вміст білка 13.5-14,7%, клейковини - 28,7-31,5%, сила борошна (W) – 320-410 а.о., об’єм хліба із 100 г борошна 1100-1210 мл.

 

 

 

 

 

 

 

2.4. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Озима пшениця - одна із сільськогосподарських культур, що має найбільш тривалий вегетаційний період, тому в різні фази її росту та розвитку погодні умови істотно різняться, що певним чином впливає на ростові процеси, а в кінцевому результаті - і на репродукційний процес в цілому. Аналіз багаторічних даних свідчить, що практично кожного року урожайність одного і того ж сорту коливається в широких межах в зв'язку зі зміною погодних умов.

 Тривалість фаз розвитку пшениці озимої сорту Подолянка,  днів

Роки досліджень	Початок виходу в трубку - вихід в трубку	Вихід в трубку - колосіння	Колосіння - повна стиглість	Сходи -повна стиглість
2011	14	33	56	278

 

Біометричні показники сортів озимої пшениці , 2011-2012 рр.

 

Сорт	Висота рослин, см			Довжина колоса, см
	1 повт.	2 повт.	середнє	1 повт.	2 повт.	середнє
Елегія	96,0	92,0	94,0	8,0	7,4	7,7
Подолянка	90,6	89,0	90,0	7,8	7,2	7,5
Харківська 105	102,0	98,0	103,0	8,0	7,4	7,7

 

Дані таблиці 2.1 показують, що довжина міжфазних періодів вихід в трубку - колосіння та колосіння - повна стиглість у сортів  не відрізнялась і становила в середньому відповідно 18-19 і 41-42 дні. Тоді, як у сорту Харківська 105 цих періодів була на 3 дні довшою. В середньому за два роки тривалість вегетаційного періоду (сходи-повна стиглість з урахуванням періоду спокою)  у сорту Елегія склала 270 днів, а у сорту Харківська 105  - 274 дні.

Результати досліджень свідчать, що відмінності у рості та розвитку рослин озимої пшениці в осінній період були зумовлені, як правило, морфобіологічними особливостями сортів, а інтенсивність їх ростових процесів у період вегетації насамперед залежала від температурного режиму повітря і ґрунту, вологозабезпеченості та інших факторів. Однак за біометричними показниками встановити тенденцію щодо переваги одного сорту над іншим не вдалося. Висота рослин та довжина колоса є сортовою ознакою. Встановлено, що в більшій мірі рослини різнилися по висоті рослин, ніж по довжині колоса (табл. 2.2).

Висота рослини була вищою у сорту Харківська 105 і склала в середньому 103 см, що відповідно на 6,0 і 13,0 см перевищувало сорти Елегія і Подолянка. Довжина колоса була більшою у сортів Елегія і Харківська 105 і склала в середньому за два роки 7 см, що на 0,2 см більше ніж у сорту Подолянка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Структура врожаю пшениці озимої Подолянка залежно від застосування добрив та регуляторів росту, 2012 рр.

 

Варіанти досліду	висота рослин, см	довжина колосу, см	Кількість			маса зерен з колосу, г	маса 1000 зерен, г
			продуктивних  стебел, шт./м²	колосків  у колосі, шт.	зерен у колосі, шт.
Фон - припосівне внесення (NPK)15 +  прикориневе (N30 )	102,4	8,3	488	15,6	28,6	1,18	41,3
Фон + карбамід (N30 ) (VIII е.о.)	104,2	8,4	484	15,6	29,4	1,21	41,2
Фон + реаком, 5 л/га (VIII е.о.)	104,0	8,4	486	15,6	29,0	1,22	42,1
Фон + гумісол, 2 л/га (VIII е.о.)	105,0	8,5	493	15,6	29,2	1,24	42,5
Фон + агростимулін, 10 мл/га (IV е.о.)	106,4	8,4	496	15,7	29,1	1,21	41,6
Фон + емістим С, 10 мл/га (IV е.о.)	106,4	8,3	490	15,7	29,0	1,21	41,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Густота продуктивного стеблостою та коефіцієнт продуктивного кущіння пшениці озимої сорту Подолянка залежно від  застосування добрив та регуляторів росту, 2012 р.

 

Варіанти досліду	Рослин на 1м2, шт.	Густота продуктивно-го стеблостою, шт./м2	Коефіцієнт продуктив-ного кущіння
Фон - припосівне внесення (NPK)15 +  прикориневе (N30 )	266	458	1,72
Фон + карбамід (N30 ) (VIII е.о.)	267	460	1,72
Фон + реаком, 5 л/га (VIII е.о.)	280	477	1,70
Фон + гумісол, 2 л/га (VIII е.о.)	277	475	1,71
Фон + агростимулін, 10 мл/га (IV е.о.)	272	472	1,73
Фон + емістим С, 10 мл/га (IV е.о.)	272	468	1,72

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урожайність сорту Подолянка  залежно від застосування азотних підживлень, мікродобрив та регуляторів росту, 2008-2009, 2011 рр.

 

Варіанти досліду	Урожайність по роках, т/га			Серед-нє	Приріст врожаю
	2009	2011	2012		т/га	%
Контроль - фон (припосівне N15P15K15 +  прикориневе N30)	7,26	5,45	4,27	5,66	-	-
Фон + карбамід N30 (VIII е.о.)	7,32	5,54	4,44	5,77	0,11	1,9
Фон + реаком, 5 л/га (VIII е.о.)	7,41	5,69	4,55	5,88	0,22	3,9
Фон + гумісол, 6 л/га (VIII е.о.)	7,44	5,70	4,48	5,87	0,21	3,7
Фон+агростимулін,10 мл/га(IVе.о)	7,28	5,78	4,34	5,80	0,14	2,5
Фон + емістим С, 10 мл/га (IVе.о.)	7,40	5,66	4,41	5,82	0,16	2,8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Встановлено різницю  в утворенні кількості пагонів на одну рослину. В середньому на час припинення осінньої вегетації озима пшениця залежно від варіанту цей показник становив 2,6-3,4 шт./ рослину. Аналіз рослин у фазу повної стиглості зерна показав, що коефіцієнт продуктивного кущення різнився залежно від гідротермічних умов осінньо-зимового періоду та сортових особливостей озимої пшениці (табл. 2.3).

Результати експериментальних досліджень показали, що найвища продуктивна кущистість була сформована рослинами за умови внесення добрив, що перш за все пояснюється сприятливими гідротермічними умовами осіннього, зимового та весняно-літнього періодів вегетації, коли рослини змогли повніше реалізувати потенціал кущення. Продуктивна кущистість рослин пшениці змінювалася залежно від сорту в середньому від 2,5 до 2,9 шт./рослину.

За результатами наших досліджень встановлено, що густота стояння рослин, їх кущистість, а відповідно і щільність продуктивного стеблостою сортів значною мірою різнилися (табл. 2.4).

Так, кількість продуктивних стебел у сорту Подолянка склала 536 шт./м2.

Залежно від варіанту кількість колосків у колосі коливалася в межах від 18,3 до 19,2 шт.(табл. 2.4). Це сортова ознака, яку можна також регулювати агротехнічними заходами, зокрема внесенням добрив.

Згідно літературних даних локальне підживлення рослин озимої пшениці азотом посилює формування елементів продуктивності одного колоса, сприяє закладанню більшої кількості колосків та їх збереженню.

Дослідженнями встановлено, що повільне проходження рослинами фази кущення та виходу в трубку, сприяло закладанню більшої кількості колосків, а відповідно і зерен у колосі. За дефіциту вологи і поживних речовин частина закладених зерен у колосі втрачала здатність до подальшого розвитку.

Найбільшу кількість зерен формували рослини у варіанті … 27,2 шт. При цьому маса зерна з колосу по роках різнилася – від 1,2 до 1,32 г.

Встановлено, що маса зерна з одного колоса залежить від маси зернівки, яка визначається масою 1000 зерен. В основному вона залежить від умов в період росту та розвитку рослин на більш пізніх етапах органогенезу.

Відомо, що більш високий рівень урожайності досягається за рахунок кращої виповненості зерна, тобто формування крупного, добре розвиненого зерна. В наших дослідах найбільша маса 1000 зерен була у варіанті  … 38,0 г.

В середньому фактичний рівень урожайності у варіанті … становив 43,8 ц/га, що вище порівняно з контролем на …. на 1,3  ц/га.