Звіт по практиці (рибгосп Нивка)

 

Отже, за останні роки забезпеченість підприємства технікою залишилась без змін. Потреби підприємства повністю задовольняються за рахунок  наявної технологічної оснащеності.

Визначимо трудомісткість виробництва галузі рибництва ДГ „Нивка” за 2008-2009 рр. за формулою:

Трудомісткість виробництва = затрати праці, люд/год / вироблено  продукції в натурі. Отже,

Т = (люд.год/ц);

Т (люд.год/ц).

Значення показника  трудомісткості виробництва у 2009 році значно зменшилось порівняно з 2008 роком, що вказує на те, що менше часу затрачається для виготовлення 1 ц продукції, тобто виробництво стало менш трудомістким.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 1.6.

Показники руху персоналу

Показники	2008 рік	2009 рік
Коефіцієнт найму	6/15=0,4	6/16=0,375
Коефіцієнт вибуття	5/15=0,333	6/16=0,375
Коефіцієнт обороту	(6+5)/15=0,733	(6+6)/16=0,75

 

Слід зауважити, що на ДГ „Нивка” відбувається постійний  рух персоналу (як прийнятих на роботу, так і звільнених). У підприємства існує певна потреба у трудових ресурсах, тому важливого значення набуває кадрова політика.

Показники ефективності використання персоналу

Коеф. використання запасу праці = фактично відпрацьовані люд/год / ЗП

ЗП=1885*чисельність постійних  працівників.

;

;

Коеф. використання ЗП = ;

Коеф. використання ЗП ;

Як бачимо, коефіцієнт використання запасу праці у 2009 році знизився, порівняно  з 2008 роком. Загалом, цей показник залишається на високому рівні. Це вказує на небажання вчитись, проявляти ініціативу у вирішенні важливих питань, не кваліфікованості кадрів. Я вважаю, що для збільшення  ефективності використання персоналу, в першу чергу, необхідно створити працівникам належні умови праці і відпочинку. По-друге, персонал має бути зацікавлений у процвітанні підприємства, з серйозністю та відповідальністю ставитись до власних обов’язків. Постійне підвищення кваліфікації та набуття досвіду теж не мало відіграють при вирішенні даної проблеми.

Наступним кроком у розкритті  економічної характеристики господарства буде аналіз собівартості продукції.

Собівартість товарної риби, що вирощується в ставках  та інших водоймах, складається із витрат на зариблення водоймищ (включаючи  вартість мальків), витрат на вирощування та вилов риби. У спеціалізованих підприємствах з повносистемним рибним господарством (включаючи риборозведення) визначається собівартість 1 тис. мальків шляхом ділення суми витрат на утримання плідників, що знаходяться протягом року в маточниках і нерестових ставках, на кількість мальків, пересаджених з нерестових ставків.

Собівартість 1 ц цьоголіток визначається діленням загальної вартості мальків  і витрат на вирощування риборозсадницького матеріалу (цьоголіток) на кількість центнерів обчисленої продукції. При цьому середня вага цьоголітки приймається за 30 гр.

Вартість цьоголіток, що залишилися в ставках-зимівниках, розглядається  як витрати на незавершене виробництво, що переходить на майбутній рік. До витрат на утримання вигульних ставків включається вартість випущених цьоголіток і витрати на їх вирощування до вилову і реалізації. Собівартість 1 ц товарної риби визначається діленням усіх витрат на її вирощування на кількість одержаної товарної риби.

Вплив зміни  ціни реалізації і собівартості на рівень рентабельності

Завдяки зниженню цін (при  стабільній собівартості) рентабельність збільшилась на 6,77%. Але збільшення собівартості (за умов стабільних цін  реалізації) призвело до зменшення  рентабельності на 16,31%.

Далі здійснимо оцінку фінансово-економічного стану підприємства за показниками платоспроможності і ліквідності.

Формально господарство вважається платоспроможним, якщо продаж всіх його активів дозволяє покрити  всі його борги.

Для оцінки ліквідності  господарства разом з тим і його платоспроможності використовують такі показники:

1. коефіцієнт загальної ліквідності = оборотні активи / поточні зобов’язання + доходи майбутніх періодів.
2. коефіцієнт швидкої ліквідності = оборотні активи – запаси / поточні зобов’язання + доходи майбутніх періодів
3. коефіцієнт моментальної ліквідності = грошові кошти /поточні зобов’язання + доходи майбутніх періодів.

Таблиця 1.7.

Показники ліквідності

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Коефіцієнт загальної ліквідності	4,34	0,53	1,66
Коефіцієнт швидкої ліквідності	2,24	0,15	0,22
Коефіцієнт моментальної ліквідності	2,24	0,088	0,102

 

Висновки: коефіцієнт загальної  ліквідності показує, скільки гривень  поточних активів підприємства припадає на 1 гривню поточних зобов’язань. У 2007 році даний показник вказував на сприятливий стан ліквідності активів підприємства. У 2008 році ситуація значно погіршилась і значення коефіцієнту загальної ліквідності вказує на те, що наше підприємство мало на той час неліквідний баланс, проте в подальшому воно почало своєчасно погашати борги.

Коефіцієнт швидкої  ліквідності враховує якість оборотних  активів і є більш суворим  показником ліквідності, оскільки при  його розрахунку враховуються найбільш ліквідні поточні активи (запаси не враховуються).

В нашому випадку спостерігається зниження цього коефіцієнту, що вказує на збільшення вкладів грошових коштів у запаси.

Порівняно з 2007 роком  значно знизився коефіцієнт моментальної ліквідності, це було спричинене зменшенням можливостей підприємства погашення  короткострокових зобов’язань.

Таблиця 1.8.

Показники фінансової стабільності та платоспроможності

Показник	2007 рік	2008 рік	2009 рік
Коеф. незалежності (автономії)	0,94	0,77	0,91
Коеф. заборгованості	0,06	0,23	0,09
Коеф. фінансового лівериджу	0,06	0,3	0,1
Коеф. фін.стійкості	16,03	1,69	5,72
Коеф. маневреності власних  засобів	0,21	-0,14	0,07

 

Висновки: коефіцієнти  незалежності і заборгованості показують, що            ДГ „Нивка” має великі можливості виконувати свої зовнішні зобов’язання за рахунок використання власних  активів, тобто частка власного капіталу значно перевищує частку запозичених коштів.

Показник фінансового  лівериджу характеризує залежність нашого підприємства від довгострокових зобов'язань в незначній мірі.

Коефіцієнт фінансової стійкості вказує на великі можливості підприємства залучати зовнішні джерела фінансування, особливо це було яскраво виражено в 2007 році.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, що незначна частка власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності. В 2008 році значення цього коефіцієнту має взагалі негативне значення.

Таблиця 1.9.

Структура виручки ДП ДГ „Нивка” за 2007-2009 рр.

Продукція рибництва	Виручка, тис. грн.			Собівартість, тис. грн.			Прибуток/ Збиток, тис. грн.			Рівень рентабельності, %
	2007	2008	2009	2007	2008	2009	2007	2008	2009	2007	2008	2009
Всього реалізовано  продукції, робіт та послуг	288	291	436	198	160	253	90	131	183	45,5	81,8	72,3

 

З таблиці видно, що всі  показники на підприємстві зростали, підприємство всі 3 роки не було збитковим, що свідчить про ефективне керування підприємством, сприятливе зовнішнє середовище.  В цілому підприємство має добрі перспективи для подальшого розвитку.

Таблиця 1.10.

Показники продуктивності використання виробничих ресурсів

ДГ „Нивка”  за 2007-2009 рр.

Показник		Роки
	2007	2008	2009
Продуктивність авансованого капіталу	0,58	0,16	0,26
Продуктивність  основного капіталу	0,78	0,2	0,36
Продуктивність  оборотного капіталу	2,29	1,35	1,68
Річна продуктивність праці, тис. грн./чол.	18	19,4	27,25

 

Як бачимо, динаміка річної продуктивності праці  має позитивний характер, тобто з кожним наступним роком цей показник значно збільшувався, що вказує на ефективніше використання трудових ресурсів.

Таблиця 1.11.

Показники економічної  ефективності виробництва

ДГ „Нивка”  за 2007-2009 рр.

Показник	Роки
	2007	2008	2009
Рентабельність  авансованого капіталу, %	18,22	7,39	11,01
Рентабельність власного капіталу, %	19,35	9,59	12,16
Рівень  рентабельності, %	45,45	81,88	72,33
Рентабельність  продажу, %	31,25	45,02	41,97
Маса  прибутку  на 1 га с/г угідь, грн./га	393,01	572,05	799,13

Загалом, по більшості  показників спостерігається позитивна  тенденція, слід відмітити, що маса прибутку на 1 га значно зросла за останні три  роки, що вказує на більш ефективне  ведення виробничого процесу та процвітання підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Технологія виробництва та зберігання продукції рибництва
1. Природоохоронна діяльність та екологічна ситуація р.Нивка

У густонаселених районах  країни зараз майже не залишилося водойм природним гідрологічним  режимом та хімічним складом, не порушених антропогенною діяльністю. Найбільше це стосується мегаполісів та міських агломерацій, до яких з повним правом можна віднести і місто Київ.

Річка Нивка є однією з найбільших малих річок міста  Києва і має загальну довжину 23 км. Наповнення ставків відбувається за рахунок поверхневого стоку, підземних вод і атмосферних опадів. Ставки каскадні, водопостачання їх взаємозалежне. Серед джерел негативного впливу на навколишнє середовище відкритого русла річки Нивка можна виділити забруднення берегів і води річки населенням. Береги русла і ставків заросли чагарником і деревами, які також засмічують річку опадом. Усе це негативно впливає на гідрохімічний режим.

В межах Святошинського району річка Нивка перетинає  багато житлових масивів. На цьому відрізку розміщено 10 руслових ставків, з яких найбільший має площу 60 га. Він міститься біля села Біличі та Інституту рибного господарства НААНУ і використовується для вирощування риби. Нижче за течією річка Нивка постачає водою близько 30 рибоводних ставків загальною площею близько 120 га дослідного рибгоспу «Нивка» Інституту рибного господарства НААНУ. Далі річка Нивка впадає в річку Ірпінь на 45 км від гирла останньої.