Звіт по практиці (рибгосп Нивка)

 

Випасна технологія вирощування товарної риби

При вирощуванні ставової риби у полікультурі за інтенсивною  технологією основним обєктом є  короп. Рослиноїдні риби та інші об’єкти  культивування використовуються як додаткові, які споживають в основному природну кормову базу. Всі розрахунки щодо заходів інтенсифікації і, зокрема, необхідної кількості кормів проводяться виходячи з фізіологічних потреб коропа. В сучасних умовах у ряді рибних господарств відбуваються певні зміни щодо технологій та методів ведення рибництва. Основна їх мета — забезпечення ресурсозбереження при вирощуванні риби, максимальне використання біологічного потенціалу водойм, більш широке запровадження полікультури риб за їх випасного утримання, зменшення використання комбікормів та добрив тощо.

При вирощуванні на природних  кормах коропових риб за випасного  утримання (без годівлі штучними кормами) поряд з коропом вагоме місце відводиться оптимальному набору об’єктів полікультури риб  з різним спектром живлення, зокрема, рослиноїдним рибам — білому та строкатому товстолобам, білому амуру, а також буфало, піленгасу тощо. Ці об’єкти рибництва мають високу потенційну здатність росту. Між ними відсутні або ж слабко виявлені конкурентні відносини щодо живлення природною кормовою базою. У цих умовах особливе значення надається питанню вибору оптимального співвідношення об’єктів полікультури риб з урахуванням їх трофічних рівнів, а також спрямованого формування природної кормової бази ставів.

Рибопродуктивність ставів за випасного утримання товарної риби визначається виключно станом природної кормової бази ставів, доступністю рибі кормових організмів, ефективністю їх використання різними вирощуваними об’єктами полікультури. За таких умов необхідний регулярний контроль за гідрохімічним режимом в ставах, особливо за вмістом розчиненого у воді кисню та окислюваністю води, тому що надмірне внесення органічних добрив може викликати різке зниження концентрації у воді кисню та значне підвищення в ній вмісту органічної речовини. Поряд з цим, можуть виникнути такі небажані явища, як метанове бродіння, денітрифікація та ін. У цих умовах у ставах значно знижується процес продукування природної кормової бази, а також засвоєння кормів рибою, ріст її пригнічується. У таких випадках внесення органічних добрив припиняють.

Починаючи з температури  води 7°С, у воду ставів вносять мінеральні — азотні та фосфорні добрива з  метою забезпечення кругообігу органічних та мінеральних речовин. Впродовж усього вегетаційного періоду регулярно (раз на 10-15 діб) проводиться аналіз вмісту у воді таких життєво важливих для роботи природної екосистеми ставів біогенних елементів, як азот та фосфор. За біологічною потребою до ставів вносять мінеральні добрива, доводячи рівень нітритного азоту у воді до 2 мгN/л, а фосфору — до 0,5 мгР/л. Для профілактики та покращення екологічного стану ставів протягом вегетаційного сезону раз на місяць, а за необхідності — частіше проводять їх вапнування з розрахунку не більше 150 кг/га за одне внесення.

За умови виконання  перерахованих заходів, а також регулярного рибоводно-біологічного контролю у ставах, за випасної форми вирощування товарної риби досягаються оптимальних показників розвитку природної кормової бази, за рахунок якої вирощується риба. Середньосезонна біомаса природної кормової бази у ставах повинна бути не нижчою: за фітопланктоном — 20-30 мг/л (але не вище 80 мг/л); зоопланктоном -8-12 мг/л; зообентосом — 3-5 г/м2.

Досвід показує, що продуктивні  можливості ставів в умовах випасної технології вирощування риби у оптимальній  полікультурі (як видового, так і кількісного співвідношення) з урахуванням трофічних рівнів риб та проведення перерахованих інтенсифікаційних заходів дають змогу одержувати рибопродуктивність 1-1,5 т/га.

Трилітній цикл вирощування  товарної риби застосовується перш за все, у районах, де рибогосподарський вегетаційний сезон короткий і дволітки риб не встигають досягти товарної маси. Це, як правило, господарства північних районів України. Кінцевою метою господарств, які працюють за цим циклом, є одержання крупної товарної риби масою не менше 1 кг, яка дозволяє господарству мати високу рентабельність.

У господарствах з  трилітнім циклом змінюється співвідношення між окремими категоріями ставів. На вирощувальні стави І та ІІ порядку, в яких вирощується рибопосадковий матеріал на першому та другому роках життя, припадає до 35% ставового фонду. Збільшується також кількість зимувальних ставів в зв’язку з необхідністю організації зимівлі цьоголіток та дволіток.

Трилітній цикл вирощування  риби має як переваги, так і певні  недоліки. До переваг слід віднести те, що на першому році життя короп і рослиноїдні види риб забезпечують значно більший приріст, ніж на другому за умови використання нормальних щільностей посадки короп за сезон у трилітньому віці може дати приріст до 1 кг, чого ніколи не отримують у дволіток. За трилітнього циклу значно подовжується термін реалізації товарної риби, бо селекційний її відлов можна проводити, починаючи з липня. Значно знижуються також затрати рибопосадкового матеріалу на одиницю вирощеної продукції, а крупна риба має більш високу вартість на ринку і кращі споживчі якості.

До негативних сторін трилітнього циклу слід віднести наступне: виробничі процеси за більш  довгий термін ускладнюються, риба зимує  двічі, внаслідок чого підвищується її відхід, трилітній короп більше підлягає захворюванню такою небезпечною хворобою, як краснуха, порівняно з цьоголітками та дволітками.

В основі технології трилітнього  циклу, розробленої в Україні  на базі Сумського рибокомбінату, застосування якої має досить високий рівень рентабельності, закладена висока культура ведення рибництва, чітке дотримання повноти та черговості технологічних процесів. Підготовка всіх категорій ставів до вирощування в них риби проводиться за загальною схемою, як за дволітнього, так і за трилітнього циклів ведення рибництва. Обов’язковою умовою технології є використання коропо-сазанових гібридів від генетичночистих ліній плідників, які мають високу стійкість до захворювань на всіх етапах культивування за високих щільностей посадки; високий темп росту риби, завдяки ефекту гетерозису, ефективне використання штучних та природних кормів. Обов’язковою умовою трилітнього циклу є годівля риби штучними комбікормами.

У ставах всіх категорій, де вирощується різновікова молодь та товарна риба впродовж вегетаційного сезону проводиться рибоводно-біологічний контроль, регулярно ведутся спостереження за температурним та кисневим режимами. За необхідних умов застосовують відповідні меліоративні заходи. Двічі на місяць досліджують стан розвитку природної кормової бази, наявність у воді необхідних біогенних елементів, вносять органічні та мінеральні добрива, проводять регулярну годівлю риби, при проведенні контрольних ловів риби досліджують ріст, розвиток риби та стан її здоров’я.

Вирощування цьоголіток здійснюється у вирощувальних ставах І порядку за щільності посадки личинок до 300 тис.екз./га. Цьоголітки за цих умов досягають середньої маси 7-10 г, вихід їх досягає 50% і більше, рибопродуктивність вирощувальних ставів І порядку коливається від 1,7 до 2,4 т/га.

На зимівлю цьоголіток поміщають у зимували І порядку з розрахунку до 1 млн. екз./га. При коефіцієнті вгодованості цьоголіток близько 3, нормальних гідрохімічних, температурних та гідрологічних умовах зимівлі вихід однорічок складає 60% і більше.

У вирощувальних ставах ІІ порядку рибопосадковий матеріал (дволіток) вирощують за щільності посадки до 40-50 тис.екз./га. Приблизно 30% від посадки у полікультурі займають рослиноїдні риби. Годівлю риби розпочинають відразу ж після зариблення ставів. Дволітки досягають середньої маси близько 100 г, виживання їх складає 75-90%, рибопродуктивність ставів — 2,5-3,0 т/га при затратах комбікормів близько 3. Зимівлю дволіток проводять у зимувальних ставах ІІ порядку за щільності посадки близько 600 тис.екз./га. Виживання дворічок складає 70-95%.

Зариблення нагульних  ставів проводять дворічками коропа у полікультурі з білим та строкатим  товстолобами (до 30% від загальної  посадки) за загальної щільності  посадки 2,0-3,5 тис.екз./га (в залежності від кормності водойм та якості комбікормів, які є у господарстві). Товарні трилітки досягають середньої маси за таких умов близько 1 кг за виживання 90-96% і рибопродуктивності 2-2,5 т/га. Затрати корму складають у середньому 3,5. Годівлю риб проводять, застосовуючи автогодівниці “Рефлекс”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки:

Підводячи підсумки щодо проходження  практики можна зробити висновок, що програма практики була виконана в  повному обсязі. ДП ДГ „Нивка” ІРГ УААН – це підприємство, яке за роки свого існування досягло великих успіхів у вирощуванні товарної продукції і може служити прикладом раціонального ведення рибного господарства. Не дивлячись на наявність малої кількості трудових ресурсів, тут працюють висококваліфіковані спеціалісти, знавці своєї справи.

Під час виробничої практики ми поглибили свої знання щодо існуючих технологій виробництва, зберігання продукції рибництва та використовували ці знання на практиці.

ДП «ДГ «Нивка» ІРГ УААН»  створене з метою організаційно-господарського забезпечення науково-дослідним установам  УААН умов для проведення наукових досліджень. Підприємство функціонує в більшій мірі за рахунок власних коштів і має можливості розширити своє виробництво, особливу увагу слід звернути на зростаючу динаміку обсягів продажу та прибутків за останні роки. Але також підприємство отримує дотації від держави.

ДП «ДГ «Нивка» не є переробним підприємством, тому не завдає великої шкоди навколишньому  середовищу, оскільки займається науково-дослідною  діяльністю щодо виведення різних видів  риб.

Важливу роль для цього  господарства відіграє підготовка висококваліфікованих кадрів, а також налагодження каналів збуту та міжнародне співробітництво.

Під час практики я  брала активну участь у роботі підприємства, досліджувала процес виробництва  на стадіях планування, безпосереднього процесу виробництва і обчислення та аналізу результатів виробничої діяльності, також опрацьовувала теоретичний матеріал у бібліотеці, досліджувала екологічну ситуацію. Отже, практика пройшла не даремно і дала можливість краще засвоїти вивчений матеріал за справжніх умов.

Список використаної літератури:

1. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств.-К.: КНЕУ, 2002 -624с

2. Гриб Й.В., Ситник Ю.М., Борбат М.О.  Гідроекологія р. Нивка: сучасний стан та виходи із екологічних ризиків// Рибогосподарська наука України – 2010. - №2. – с.79-88.

3. Гринжевський М.В., Пшеничний Д.Р. Вирощування дволіток коропів у ставах за інтенсивною технологією. – К.: Фірма „ІНКОС”, 2009 – с. 152-181.

4. Іваненко Ф.В. Системи технологій у тваринництві: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – с.160-163

5. Грициняк I.I., Гринжевський М.В., Третяк О.М., Ківа М.С., Мрук АЛ. Фермерське рибництво. — К.: Герб, 2008.

6. www.ifr.com.ua