Звіт по практиці (рибгосп Нивка)

Останні роки у наукові літературі активно розвивалися нові напрямки досліджень: відновна гідро екологія, іхтіоекологія, ренатуралізація в межах урбанізованих територій (європейські країни), відновлення множинності межових зон для збереження біорізноманіття іхтіофауни водного середовища, єдності біоценозів водного середовища та поверхні водозбору. Для реабілітації та відновлення мегаекосистем р.Нивка необхідно використовувати такі концепції:

• стійкість екосистеми річки формується множинністю межових зон – заплавних лук, зелених коридорів середовища, стариць, заплавних озер, боліт, ям, перекатів на 1 км русла; чим більше випрямлене русло, тим більше воно каналізоване і менше має різноманіття ценозів;
• стійкість біогеоценозів, їх видове різноманіття формується за мінімізацією впливу на них чинників біотичного та абіотичного походження, тобто мінімізацією чисельності та тривалості дії стресових факторів;
• переробна здатність водного середовища щодо чинників нетоксичної дії залежить від маси забруднювача, тривалості його дії та наявних, адаптованих до цих умов мікроорганізмів, іхтіофауни.

Склад солей річки  Нивка відповідає умовам живлення (підземний  та ґрунтовий стік,атмосферні опади). Вода належить до гідрокарбонатно-кальцієвого  складу. Колірність води низька (до 20˚) кобальто-платинової шкали, дещо вища у копаних ставах. Екологічна ситуація річки Нивка надзвичайно напружена. В умовах сегментації русла греблями проміжні руслові стави тут відіграють роль біологічних систем очищення.

Серед заходів з підвищення стійкості екосистеми є:

• очищення дна;
• інтродукція риб меліораторів;
• влаштування захисних прибережних смуг;
• заліснення порушених територій;
• влаштування і охорона природних рибо відтворювальних ділянок;
• влаштування штучних нерестовищ;
• здійснити вапнування ставів.

Отже, гідро екологічний  стан річки Нивка є досить складним. Ведення рибництва є досить ризикованим, вода вимагає попередньої підготовки у ставах або переведення на підземні джерела живлення водою. Якість товарної риби вимагає сурового контролю внаслідок тиску важких металів, що проникають з атмосферними опадами та поверхневим стоком.

2. Технологія виробництва та зберігання продукції рибництва

Для збільшення обсягів  виробництва дешевої товарної риби розроблено нову технологію - вирощування  риби в полікультурі. Запропонована технологія базується на вирощуванні у полікультурі комплексу цінних видів риб за інтенсивною або випасною технологіями.

Вирощуваний у природних умовах короп поїдає переважно донні  організми - личинок різних видів  комах, малощитинкових черв'яків та молюсків, тоді як інших гідробіонтів, у тому числі зоопланктону він майже не споживає.

Вирощування риби в полікультурі дозволяє найбільш ефективно використовувати  всі трофічні рівні водойм розташованих в різних географічних зонах України. Впровадити у виробництво нові об'єкти рибництва - піленгас, канальний сом, буфало, деякі види осетроподібних сигових риб, та риб-меліораторів - судак, щука, сом.

При правильному кількісному і  видовому співвідношенні між короповими і рослиноїдними видами риб у  водоймах, дотриманні вимог технології, природна рибопродуктивність зростає з 4-5 до 10-15 центнерів на гектар водної поверхні.

Технологія вирощування  риби у полікультурі ефективно використовується в Донецькому, Іванківському та Сумському  рибокомбінатах, а також дослідному господарстві "Нивка".

Інтенсивна  технологія вирощування товарної риби у ставах базується на полікультурі таких об’єктів рибництва, як короп, рослиноїдні риби (білий та строкатий товстолоби, білий амур), буфало, веслоніс, піленгас тощо, які мають різний спектр живлення. Перед заповненням ставів водою готують кормові місця у ставах. На глибині 0,5-1 м такі місця чи кормові смуги ущільнюють піском чи вапном. Кормових місць розміром 2х3 м повинно бути 10-12 на 1 га ставу. За умови механічної роздачі кормів на глибині 0,5 — 1 м вздовж берегової лінії ставів влаштовують кормові смуги розміром 2х10 м. Кормові місця позначають віхами. Основними інтенсифікаційними заходами, які проводяться у ставах у період вирощування риби, є їх удобрення та повноцінна годівля риби. Зариблення нагульних ставів доцільно проводити стандартним посадковим матеріалом (25г короп та 25-30г — рослиноїдні риби), вирощеним у своєму господарстві. У випадку завезення його з інших господарств слід враховувати такі показники, як його якість, породне походження та епізоотичний стан. Рекомендується використовувати також однорічок гібрида коропа з амурським сазаном.

За інтенсивної форми  вирощування у ставах проводять  регулярну годівлю риби гранульованими комбікормами, призначеними для риб, з різним складом їх компонентів  та різними харчовими властивостями. Слід пам’ятати, що короп ефективно використовує ці корми за умови наявності у його раціоні не менше 25-30% природної їжі.

Розрахунок у потребі  комбікормів ведуть за формулою:

Х = (По — Ппр.) х S •К,

де Х — необхідна  кількість комбікормів, кг;

По — загальна рибопродуктивність по коропу, кг/га;

Ппр — природна рибопродуктивність по коропу, кг/га, з врахуванням затрат мінеральних та органічних добрив;

S — площа ставів, га;

К — кормовий коефіцієнт комбікормів, який складає 4,7.

Годівлю риби розпочинають о 6-8 годині ранку, наступні порції добового раціону вносять через кожні  чотири години. Якщо годівля риби проводиться  з використанням автогодівниць  “Рефлекс”, корми в них завантажують 1 раз на добу. Поїдання корму на кормових місцях перевіряють через 30-60 хв. після задавання його у стави. Якщо риба не спожила корм, наступне задавання припиняють, виясняють причини цього явища (якість кормів, гідрохімічний режим, фізіологічний стан риби тощо) і вживають необхідних заходів.

Впродовж вегетаційного періоду у ставах проводиться регулярний контроль за температурним та гідрохімічним режимами, які мають відповідати основним рибоводним вимогам. З метою застосування тих чи інших заходів, спрямованих на коригування рибоводного процесу та усунення чинників, які затримують розвиток природної кормової бази та ріст риб у ставах проводиться постійний рибоводно-біологічний контроль. Не менше двох разів на місяць досліджують стан розвитку природної кормової бази у ставах, контроль за ростом та станом риби здійснюють шляхом проведення два рази на місяць контрольних ловів. Якщо риба відстає у рості, з’ясовують причину цього усувають її. При контрольних ловах проводиться клінічний огляд риби на наявність зовнішніх ознак її захворювання. В разі необхідності рибу лікують.

Облов ставів проводять, як правило, у вересні-жовтні, коли температура  води знижується, а ріст риби практично  припиняється. Для облову нагульних  ставів використовують рибовловлювачі. Виловлену у ставах рибу зважують, проводять облік, встановлюють її сумарний приріст за вегетаційний період, середню індивідуальну масу. Визначають вихід риби у відсотках від її посадки на вирощування та рибопродуктивність (т/га). Після облову в нагульних ставах товарної риби за дволітнього циклу приступають до підготовки ставів для вирощування в них риби у наступному сезоні. За дволітнього циклу інтенсивного вирощування товарна риба в рибних господарствах України, залежно від їхнього зонального розташування, досягає середньої маси від 400 до 500 г за виходу 75 — 80% і рибопродуктивності до 2,5 — 3 т/га.

Вирощування ставової риби у полікулмурі за інтенсивною технологією може забезпечити рибопродуктивність ставів на рівні 22-35 ц/га і вище, в тому числі за рахунок коропа - 15-25 ц/га, рослиноїдних риб — 6—12 ц/га. Витрати комбікормів не перебільшиватимуть 3 ц, а мінеральних добрив— 0,5 ц на 1 ц продукції.

Живлення коропа забезпечується за рахунок донних організмів, личинок різних видів комах, малощетинкових червів, молюсків та іншого зообентосу. Короп поповнює свій раціон й іншими гідробіонтами і зоопланктоном, в тому числі за рахунок спеціально виготовлених комбікормів.

Білий і строкатий  товстолобик живляться в основному планктоновими водоростями, серед яких основне місце посідає детрит. Основним кормом для білого амура є вища водна рослинність.

Рослиноїдні риби більш  теплолюбиві і показують високу інтенсивність росту при температурі води 23—32 °С. Найбільш чутливий до зниження температури води - білий товстолобик, який майже припиняє свій зріст вже при 20°С. В зв'язку з цим для району Полісся рекомендується вирощування гібриду білого і строкатого товстолобика.

Технологія вирощування  товарної риби у ставах полягає у дотриманні вихідних технічних вимог щодо конструкції ставу і своєчасному виконанні технологічних операцій, передбачених технологічною картою (табл. 2.2.1).

Конфігурація ставу  визначається рельєфом місцевості, але перевага віддається видовженій формі, коли довжина вдвічі більша за ширину.

Оптимальна площа ставу — 150—200 га, а глибина — 1,5-2,5 м. Максимальна глибина біля греблі має бути 3—6 м, що забезпечує добре прогрівання товщі води. Став має наповнюватися за один два тижні. Освоєнню водойми передує технічна меліорація, яка полягає у нарізуванні осушувальної мережі, викорчовуванні ік пеньків, чагарників, зрізуванні горбків, засипанні русла та інших заглибень на площі. Щоб запобігти замулюванню, ставам надають максимально можливий похил і розширений поперечний профіль. Для формування ставу найкраще використовувати суглинисті ґрунти. Розширене гирло меліоративної мережі може слугувати рибозбірною ямою, яка має бути розміщена трохи вище або на рівні труби водоспуску. За трубою водоспуску споруджується рибовловлювач із бетонних конструкцій або дерев'яних полок. Дно вловлювача розміщується на 0,5—1 м нижче труби водоспуску.

Зариблення ставу здійснюється за рахунок однорічного малька масою 20—30 г, дворічної риби масою 200—250 г, у зв'язку із чим розраховується потреба молодняка риб та інші технологічні витрати відповідно до умов вирощування.

Таблиця 2.2.1.

Технологічна  карта інтенсивного вирощування  риби у ставах

Технологічна операція	Зміст технологічного заходу	Строки проведення
1. Меліоративні роботи	Цілеспрямована меліоративна робота для поліпшення екологічного стану, підвищення продуктивності, покращання експлуатаційних властивостей	Вересень— березень
1.1. Обробка ґрунту	Розчищення осушувальної мережі, вилучення рослинності, розпушування ґрунту на глибину до 5 см	Те саме
1.2. Внесення вапна	Внесення негашеного вапна, меленого вапняку (2—5 т/га) або аміачної води у ями і заглиблення ставів під крижаний покрив	»
1.3. Внесення органічних добрив	Органічні добрива вносять у  ґрунт залежно від їх родючості, тобто вмісту гумусу. Оптимальна доза органічних добрив для супіщаних ґрунтів Полісся — 3—5 т/га, для суглинистих — до 3 т/га	За три місяці до заповнення ставу
1.4. Готування місць годівлі риби	Місця для годівлі риби ущільнюються вапном або піском площею 5—7 кв.м. На кожен гектар водного дзеркала має бути не менше 10 кормових майданчиків. При застосуванні механічного роздавання кормів застосовують кормові смуги шириною 2 м, які відмічають віхами. Крім того, можна застосовувати автоматичні годівниці «Рефлекс 3000» з розрахунку одна годівниця на 10—15 га	Вересень Квітень — вересень
2. Наповнення ставів	Стави наповнюються водою, яка відповідає санітарним нормам. Джерела води: тала снігова вода, артезіанська вода тощо. Воду пропускають через фільтри, щоб запобігти попаданню у став хижої фауни і смітної риби	Березень

 

 

 

 

 

 

Продовження таблиці 2.2.1.

Технологічна операція	Зміст технологічного заходу	Строки проведення
3. Зариблення нагульних ставів	Для зариблення застосовується посадковий матеріал власного господарства або покупний. Посадковий матеріал має відповідати умовам раціонального розміщення видів, порід і гібридів. Зариблюються стави відразу після звільнення від льодового покриву зимувального ставу	Березень-квітень
4. Нарощування біомаси фітопланктону	Сезонний обсяг біомаси у  ставах має складати 20—30 мг/л зоопланктону — 15— 20 г/м3, м'якого зообентосу — 3—5 г/м2. Зростання кормових ресурсів водойми забезпечується внесенням органічних і мінеральних добрив, агротехнічною обробкою дна ставу та іншими заходами. Органічні добрива (кінський гній, перегній худоби) вносять по 1—3 т на невеликій ділянці (4—6 кв.м.). Пташиний послід доцільно вносити у вигляді 30 %-го водного розчину по 100—300 кг на 1 га. Оскільки внесення органічних добрив супроводжується метановим бродінням, денітрифікацією, зниженням вмісту кисню, необхідно дозувати їх відповідно до інтенсивності накопичення фітопланктону і зообентосу	Квітень-травень
5. Внесення мінеральних добрив	У разі обмежених можливостей щодо внесення органічних добрив у став вносять мінеральні добрива з розрахунку у = А-В/П-Г - 1000, де: у — необхідна кількість добрив на 1 га; А — норма біогену в воді, мг/л; В — фактична концентрація біогену у воді, мг/л; Г — середня глибина ставу, м; П — вміст біогену в добриві, %. Після внесення мінеральних добрив вміст азоту в воді не повинен  перевищувати 2 мг/л. Вносять добрива при прогріванні води до +7°С, через 10—15 днів і припиняють на один-два тижні до облову	Березень-квітень
6. Вапнування ставів	Здійснюється з метою поліпшення фізичних біогенних властивостей води. Стан ставу визначає необхідні обсяги внесення вапна (від 100 до 300 кг/га). Вапно сприяє мінералізації органічних залишків дна ставу

 

 

 

 

Продовження таблиці 2.2.1.

Технологічна операція	Зміст технологічного заходу	Строки проведення
7. Розпушування ложа ставу	Технологічний захід, що сприяє прискоренню мінералізації донних відкладень і поліпшенню умов для розвитку фітопланктону. Для розпушування застосовують важкі борони на дільниці площею 20— 30 % від загальної площі ставу. Після боронування проводиться вапнування для того, щоб збільшити вміст кисню до 4—5 мг/л	Липень, серпень
8. Годівля коропа	Для годівлі застосовують комплексні комбікорми відповідно до віку риби і  потреби у поживних речовинах. Розрахунок потреби у комбікормах здійснюють за формулою К = (П0-П„)-Г.а, де: К — кількість комбікормів, т; П0 — загальна рибопродуктивність по коропу, т/га; Пн — природна рибопродуктивність коропа, т/га; Г — площа ставу, га; а — кормовий коефіцієнт комбікормів. Дворічного коропа починають підгодовувати, коли температура ставу підвищиться до 15—20°С. Можливе давання цілого зерна після замочування у воді протягом доби. Роздають корми вранці о 6—8-й годині і потім через кожні 4—6 годин. У автогодівницю корм завантажують один раз на добу	Квітень — вересень
9. Догляд за ставами	Слідкують за станом гідротехнічних споруд, рівнем води, наявністю хижої риби, визначають темпи росту риби. Повний обмін води у ставу має завершуватися протягом двох-трьох тижнів	Березень — вересень
10. Рибоводно- біологічний контроль	Вимірюють фізичні та біохімічні параметри води (рН, вміст кисню). Контролюють розвиток кормової бази (фітозоо- планктон, зообентос)	Березень — вересень
11. Вилов товарної риби	Періодичний облов здійснюється сітями, а масовий вилов — через рибовловлювач	Серпень (вибірково). Вересень, жовтень