Физическая реабилитаци при туберкулезе

 Міністерство освіти і науки, культури і спорту України

Чорноморський державний  університет ім. Петра Могили

Факультет еколого-медичних наук

Кафедра фізичної реабілітації

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

за спеціальністю 6.010203

на тему: «Туберкульоз»

 

 

                                                                         

 

 

                                                                     

 

                                                                     Студент-виконавець:

                                                                      Демченко Андрій Анатолійович

                                                                        ______________________(підпис)

                                                                      ІІІ курс, 381 група

                                                                      Науковий керівник: кандидат

                                                                      медичних наук, доцент

                                                                     Зінченко Тамара Миколаївна

                                                                        ______________________(підпис)

 

 

Допущено до захисту                                 Рецензент _________________

Зав. кафедри: Зюзін В.О.                                  __________________________

    ____________(підпис)

 

                                                  

 

                                         

 

                                   

                                        

Миколаїв-2012

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………….……...…..стр. 3-4

 

Розділ І.Загальні відомості про захворювання …...…………………......стр. 5-8

           1.Поняття та класифікація………………………………………………..5

            2.Епідеміологія……………………………………………………………6

            3.Патогенез…………………………………………..................................6

            4.Лікування………………………………………………………………..7

 

Розділ ІІ. Фізична реабілітація при туберкульозі…………………………...9-23

          1.Лікувальна фізкультура при деяких формах туберкульозу………….9

            2.Фізіотерапія…………………………………………………………….17

            3.Лікувальне харчування при туберкульозі……………………………20

              

Розділ ІІІ. Профілактика туберкульозу……………………………………..24-28

            1.Вакцинація і ревакцинація БЦЖ……………………………………...25

            2.Хіміопрофілактика…………………………………………………….28

 

Висновок……………………………………………….……………....………...29

Список використаних джерел………….……………………………………….31

Додатки …………………………………….…………….………………………33

 

 

 

                                                   

 

                                                        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми дослідження. Туберкульоз, за визначенням провідних вчених, продовжує залишатися глобальною проблемою. Початок минулого десятиріччя характеризувався погіршенням епідемічної ситуації з туберкульозу. Ця соціально небезпечна хвороба стала проблемою багатьох країн світу і найбільш торкнулась країн Східної Європи. Епідемічна ситуація стосовно туберкульозу в Україні почала погіршуватись з 1992 року. Захворюваність за 11 років зросла в 2,0 рази і досягла рівня 84,1 на 100 тис. населення, а смертність збільшилася в 1,8 рази і становить, відповідно, 25,3 осіб на 100 тис. населення.

Найвищі показники захворюваності на всі форми туберкульозу визначались у південно - східних регіонах України: у Херсонській області - 174,0 на 100 тис. населення; Миколаївській - 111,1; Луганській - 114,3; Донецькій - 103,4; Кіровоградській - 109,9 та Одеській - 95,3. Рівень захворюваності в цих регіонах збільшився за 11 років в 3,5 - 2,0 рази.

Серед тих, що вперше захворіли  на туберкульоз, 13,6 % становлять робітники, 1,0 % - робітники аграрного сектору, 3,4 % - службовці, а майже половина з них (2 %) - медичні працівники (777 осіб), 3,9 % - учні та студенти. 47,3 % усіх хворих - особи працездатного віку, які  не працюють, 12,4 % - пенсіонери, 1,4 % - особи, що повернулись з місць позбавлення  волі, 1,8 % - особи без постійного місця проживання. В соціально незахищені верстви населення становлять понад 65 %.

Туберкульоз - інфекційне захворювання, що спричинюється мікобактеріями туберкульозу (паличкою Коха). На туберкульоз хворіють незалежно від статі, віку, національної приналежності чи соціального становища. Проте переважно на нього хворіють алкоголіки, наркомани, безпритульні або найбідніші люди. Туберкульоз уражає всі органи й системи людського організму, та найчастіше він виявляється в легенях.

Найчастіші симптоми туберкульозу: стійкий кашель із виділенням мокротиння, тривале підвищення температури тіла, швидка втома, втрата апетиту та безпричинне схуднення, потовиділення, особливо вночі, задишка, кровохаркання. В частині випадків, особливо на початку хвороби, туберкульоз може розвиватися безсимптомно або виявляється лише один із симптомів.

Хронічного перебігу хвороба  набуває тоді, коли хворий приймає  не всі призначені лікарем протитуберкульозні препарати або приймає їх нерегулярно, робить тривалі перерви в лікуванні.

Таким чином, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати сутність фізичної реабілітації при туберкульозі та визначити особливості та необхідність їх використання.

Об’єкт дослідження – проблема фізичної реабілітації та профілактики хворих на туберкульоз.

Предмет дослідження – методи фізичної реабілітації при туберкульозі.

Згідно з метою та предметом  дослідження було визначено такі завдання:

• ознайомитись з загальними відомостями про туберкульоз;
• дослідити можливості фізичної реабілітації при туберкульозі;
• запропонувати засоби профілактики захворювання.

Методи дослідження. Для розв’язування поставлених завдань використано такі методи наукового дослідження: теоретичний аналіз наукових літературних джерел, синтез, узагальнення, порівняння, абстрагування, конкретизація, моделювання, спостереження.

Структура роботи: Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків. У І розділі роботи наведені теоретичні принципи теми та основні поняття. Другий розділ висвітлює шляхи лікування даної хвороби. Третій розділ має пропозиційний характер, в ньому наведені можливі методи профілактики гастриту. Усього робота становить 34 сторінки, з яких 24 сторінок основного тексту. Для написання курсової роботи було опрацьовано і використано 29 джерел, з них 19 вітчизняних (кирилицею) і 10 іноземних (латиницею).

 

 

 

Розділ І. Загальні відомості про захворювання

1.Поняття та  класифікація

Туберкульоз – інфекційне захворювання, що викликається мікобактеріями туберкульозу і характеризується розвитком клітинної алергії, специфічних гранульом в різних органах і тканинах і поліморфною клінічною картиною.

Туберкульоз відомий з глибокої давнини і до сих пір представляє важливу медичну та соціальну проблему. Щорічно в світі 8 млн осіб хворіють, а 3 млн –помирають від туберкульозу. Величина пандемії настільки велика, що в 1993 р. ВООЗ оголосила туберкульоз проблемою «великої небезпеки». В останні роки у всьому світі підвищилася захворюваність на туберкульоз. Основні причини підвищення захворюваності:

-зниження рівня життя населення, що спричинило погіршення якості харчування;

-зросла міграція населення з епідемічно неблагополучних районів, зменшення масштабів і якості проведення комплексу проти туберкульозних заходів та поява стійких в специфічної терапії штамів.

Щоб знизити гостроту проблеми, ВООЗ  визначила в якості головних компонентів програми боротьби з цією хворобою активне виявлення хворих та імунізацію протии туберкульозу.

Класифікація

Відповідно до існуючої класифікації 1973 р., прийнятій на VIII Всесоюзному з'їзді фтизіатрів, виділяють 3 групи основних клінічних форм туберкульозу.

Група I. Туберкульозна інтоксикація у дітей іпідлітків.

Група II. Туберкульоз органів дихання (первинний туберкульозний комплекс, туберкульоз внутрішньо грудних лімфатичних вузлів, дисемінований туберкульоз легень, вогнищевий туберкульоз легенів, інші форми).

Група III. Туберкульоз інших органів і систем (туберкульоз мозкових оболонок і ЦНС, туберкульоз кісток і суглобів, туберкульоз сечових і статевих органів, туберкульоз кишечника, інші форми) [19,8].

 

 

2.Епідеміологія

На туберкульоз хворіють люди всіх вікових груп - від новонароджених до осіб старечого віку. Джерела інфекції: хвора людина, м'ясо-молочні продукти від тварин, хворих на туберкульоз. Шляхи передачі: частіше - повітряно-крапельний, рідше - аліментарний; також можливий трансплацентарний шлях інфікування (від вагітної до плоду). Фактори передачі інфекції - тривалий контакт з бактеріовидільником, погані соціально-побутові умови, голодування, імунодепресія. Контагіозність невисока, багато в чому залежить від стану захисних сил макроорганізму. Сезонність і періодичність захворюваності не характерні.

Хоча туберкульоз не відносять до висококонтагіозного захворювання, 25-50% людей, тісно контактують з бактеріовиділювачами, інфікуються.  Кожен хворий-бацілловиделітель здатний заразити 10-15 осіб. Слід пам'ятати, що заразитися туберкульозом - не значить захворіти. Маніфестна форма туберкульозу розвивається в 5-15% випадків, у решти заражених формується нестерильний імунітет.

Майже в 90% випадків не вдається встановити джерело інфікування, що свідчить про наявність значного резервуара туберкульозної інфекції серед  населення. Ризик розвитку захворювання тим вище, чим молодша дитина в період інфікування [25,45].

3.Патогенез

Патогенез складається з  трьох основних етапів: інфікування, розвитку первинного вогнища в будь-якому  органі, прогресування захворювання з появою нових симптомів.

Проникнення мікобактерій в  первинний осередок дає початок  процесу взаємодії макро-і мікроорганізму. Одна частина збудників залишається на місці впровадження, інша частина потрапляє з макрофагами в регіонарні лімфатичні вузли. Первинний осередок, лімфангит і регіонарний лімфаденіт утворюють первинний туберкульозний комплекс. Фагоцитарні реакції незавершені, тому в області первинного туберкульозного комплексу мікобактерій розмножуються і, періодично потрапляючи в кровоносні і лімфатичні судини, розносяться по всьому організму. Первинна бактеріємія клінічно ніяк не виявляється. Через 4-8 тижнів розвивається сенсибілізація, туберкулінові проби стають позитивними (віраж). Формується «нестерильний» імунітет. У більшості дітей і дорослих розвиваються захисні реакції пригнічують інфекційний агент в зоні первинного афекту, останній поступово фіброзірующего і обизвествляется. В іншому випадку мікобактерій можуть поширитися з первинного вогнища на довколишні тканини або по току крові у віддалені органи, викликаючи в них прогресуючі морфологічні зміни. Проявом цього процесу на початкових етапах стають параспецифические, алергічні і токсико-алергічні реакції, відповідні поняттю «рання туберкульозна інтоксикація».

Особливість туберкульозної інфекції - тривале (протягом багатьох років, а іноді й довічне) збереження життєздатного збудника в первинному осередку, лімфатичних вузлах, вогнищах дисемінації. Ослаблення організму, зниження імунітету при інфекційних (кір, вірусний гепатит, ВІЛ-інфекція) та інших захворюваннях призводять до активації здавалося б повністю «заживших» вогнищ [25,68].

4.Лікування

Лікування проводить фтизіатр спільно з педіатром і лікарями інших спеціальностей (урологом, окулістом, неврологом, ортопедом і т.д.). Основа лікування – етіотропна хіміотерапія. Її проводять з урахуванням віку дитини, його анатомо-фізіологічних особливостей, форми та активності туберкульозного процесу. Особливу увагу приділяють організації режиму, харчування, фізичного навантаження. Лікування хворих на туберкульоз здійснюють тривало (6-18міс), поетапно (стаціонар-санаторій-протитуберкульозний диспансер).