Проблемы бесплодия

З 70-х років широко використовують синтетичну похідну 17-альфа етиніл-тестостерону - даназол. Препарат має антигонадотропну дію: блокує овуляторний викид гонадотропінів, блокує рецептори естрадіолу, прогестерону, андрогенів в яєчниках, а також знижує в крові рівень зв'язуючого глобуліну. Даназол приймають в дозі 400-800 мг на день протягом 6 місяців, при поширених процесах до 8 міс.

З 80-х років застосовують гестринон - похідне 19-норстероїдів. [57,39,68] Гестринон норстероїд ІІІ покоління, володіє не тільки антигестагенною, але і антиестрогенною, антигонадотропною та антпиандрогенною дією. Гестринон повністю блокує стимуляцію ендометрію та ендометріоїдних структур, викликаючи в них атрофічні процеси, і, як наслідок, - псевдоменопауза. Він пригнічує пікові секреції фолікулостимулюючого і лютеїнізуючого гормонів. Призначають препарат по 2,5 мг на добу тричі на тиждень упродовж 3-6 міс. [58,73,83]

Гестринон викликає більш інтенсивні інволютивні  зміни в тканині ендометріоїдних  гетеротопій. Протипоказання до застосування препарату: важкі захворювання печінки, ниркова недостаність. Крім того, виключення функції яєчників на фоні прийому препарату викликає симптоматику подібну на клімактеричний синдром: припливи жару, пітливість, порушення сну. Після лікування ця симптоматика зникає. [48,36,85]

Протягом  останніх років успішно застосовують аналог гонадотропного рилізинг гормону, активність якого в 100 разів вища від активності ендогенного рилізінг фактору лютеїнізуючого гормону. [43,54]

Ці препарати  блокують рецептори в "гонадотропах" передньої частки гіпофізу, гальмують  секрецію гонадотропінів, унаслідок  чого різко зменшується утворення  статевих гормонів в яєчниках, рівень яких в крові знижується до постменопаузального. В останні роки синтезовані депо-препарати агоністів рилізинг - гормонів. Золадекс (гозерелин ацетат) вводять 1 раз на 28 днів під шкіру передньої стінки живота в дозі 3,6 мг в капсулі із біодеградуючого матеріалу. Тривалість лікування - 6 місяців. Декапептил - внутрішньом'зово кожні 28 днів дозою 3,75 мг. Бусерелин вводять інтраназально щодня в дозі 900 мкг упродовж 6 міс. Ефективність лікування цим препаратом вища, порівняно з перерахованими. Частота рецидиву, за даними окремих авторів, відмічається після лікування прогестинами в 12-34 % випадків, даназолом в 14-32 %, гестриноном - 8-16 %, аналогами рилізинг-гормону - 6-12 %. [39,57,78,94]

 В  лікуванні зовнішнього ендометріозу  більш ефективною є комбінована  терапія - поєднання хірургічного  втручання і гормонотерапії. [43,56]

 Хірургічне  лікування ендометріозу застосовують  при вузлуватих формах аденоміозу, поєднанні дифузної форми аденоміозу  з міомою, аденоміозі ІІІ ступеня,  ендометріоїдних кістах яєчників  і поширеному ретроцервікальному  ендометріозі. Обов'язковою умовою хірургічного лікування є використання гормонотерапії після операції не менше 3-6 місяців для попередження рецидивів, оскільки повне видалення ендометріоїдних гетеротопій при зовнішньому ендометріозі неможливе. [53,65,87]

1.10 Імунологічні фактори безпліддя

Теоретично  імунологічні фактори можуть діяти на будь-якому етапі репродуктивного процесу. Так як гермінативні клітини, запліднена яйцеклітина (так само, як і гормони, тканини та інші секрети) можуть бути потенціальнимі і здатні викликати імунні реакції, клітини і білки чужорідного генетичного походження (у даному контексті чоловічого) можуть бути причиною ізоіммунізаціі у жінок. [89,104 ]

Імунні  форми безпліддя обумовлені виділенням антиспермальних антитіл, які виробляються як у чоловіків, так і у жінок. Відомо близько 40 антигенів еякулята чоловіка, до яких утворюються антитіла. Основний реакцією антіспермального імунітету є утворення антитіл у шийці матки, рідше в ендометріі і маткових трубах. Шийка матки є основною ланкою так званого місцевого імунітету. У ній утворюються імуноглобуліни класу А, крім того, імуноглобуліни класів A, J, M абсорбуються з плазми.

Встановлено, что концентрація імуноглобулінів  змінюється протягом менструального циклу, відмічено зменшення в період овуляції. Антитіла до антиспермальних антигенів володіють преципітуючою, аглютинуючою, іммуномобілізуючими властивостями. [73,84,96,100]

Найбільш  часто для лікування цієї форми  безпліддя використовується внутріматкове осіменіння спермою чоловіка, ефективність методу складає до 40%. [86,97]

1.11 Психогенне безпліддя

З допоміжних методів обстеження жінок з неплідного шлюбу рекомендовано проводити наступні: кольпоскопія та кольпоцитологія.

1. Тести функціональної діагностики: базальна t°, феномен "зіниці", краще "цервікальне число" — сума балів по 5 параметрах, що характеризують слиз шийки матки.
2. Гормональні проби при аменореї з прогестероном.
3. Рентгенограма гіпофіза.
4. Гістеросальиінгографія.
5. УЗД-дослідження.
6. ІІосткоїтальний тест для підтвердження інтравагінальної еякуляції (проба Шуварова—Гунера).
7. При 2 від'ємних пробах — імунологічний тест — проба Курцрок—Міллера.
8. Гістероскопія.
9. Лапароскопія.
10. Діагностичне вишкрібання матки.
11. Гормональна палітра (дослідження гормонів в крові):

а) пролактин;

б) визначення ФСГ, ЛГ, тестостерону;

в) естрогени  і прогестерон; 
г) визначення дегідроепіандростерону в сечі і плазмі крові.

12. Реакція на сифіліс, ВІЛ, tbc, хламідіоз.
13. Біопсія яєчників та тестикул.
14. Генетичне дослідження хворих на непліддя.