Створення автоматизованої підсистеми інформаційно-аналітичного відділу Городищенського районного територіального медичного об’єднанн

Завдання ІАВ:

1. Вивчення по матеріалах статистичних звітів і перевірок ЛПЗ району, стан медичного обслуговування населення і якість роботи РТМО, селищної, дільничих лікарень, лікарських амбулаторій та фельдшерсько-акушерських пунктів (ФАП).
2. Розробка та виконання планів підвищення кваліфікації всіх ланок медичних працівників району.
3. Розробка  сумісно з органами влади і райСЕС поточних і перспективних планів-заходів направлених на зниження і ліквідацію інфекційних захворювань, зниження загальної захворюваності і захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, інвалідності, дитячої і загальної смертності.
4. Розробка та контроль за виконанням плану впровадження в практику роботи ЛПЗ району сучасних методів лікування, діагностування, профілактики захворювань та оцінка районними спеціалістами ефективності впровадження (медичної, медико – соціальної та економічної).
5. Контроль за повноцінним охватом населення і якістю щорічної диспансеризації всього населення, оздоровлення хворих та осіб з факторами ризику.
6. Забезпечення достовірності статистичного обліку і звітності в районі, проведення з цією метою статистичних ревізій по різним розділам діяльності.

1.3 Аналіз використовуваної на підприємстві системи

Кожного дня статистами інформаційно-аналітичного відділу обробляється величезна кількість записів, що являють собою статистичні талони реєстрації діагнозів, картки хворих, періодичні звіти фельдшерсько - акушерських пунктів (ФАП) населених пунктів району, матеріально – технічне забезпечення ФАПів тощо. Для внесення і обробки цих даних відділ використовує програму MS Excel. Тому формування бази займає багато часу, адже кожного разу до програми потрібно вносити вручну великий обсяг інформації. Звітно-статистична документація формується та підраховується також вручну на паперових носіях.

Отже, програма MS Excel не задовольняє всі потреби працівників інформаційно-аналітичного відділу, тобто рівень автоматизації роботи відділу не є задовільним, тому потребує розробки автоматизованої підсистеми інформаційно-аналітичного відділу, яка дозволить працювати з даними на високому рівні, використовуючи при цьому максимально нові засоби та затрачаючи мінімальний обсяг робочого часу.

1.4 Розроблення функціональної моделі існуючих процесів «як є»

На початкових етапах створення системи необхідно розробити функціональну модель діяльності інформаційно-аналітичного відділу, відокремити її складові та виявити взаємозв’язки між ними.

1.4.1 Опис нотації IDEF0

BPwin має досить простий і зрозумілий інтерфейс користувача, що дає можливість створювати складні моделі процесів при мінімальних зусиллях. BPwin підтримує три методології моделювання: функціональне моделювання (IDEF0), опис бізнес-процесів (IDEF3), діаграми потоків даних (DFD), кожна з яких вирішує свої специфічні завдання. У BPwin також можлива побудова змішаних моделей, тобто модель може містити одночасно діаграми як IDEF0, так і IDEF3 и DFD. [14]

Під моделлю в IDEF0 розуміють опис системи (текстове і графічне), який повинен дати відповідь на деякі заздалегідь визначені питання. IDEF0-модель передбачає наявність чітко сформульованої мети, єдиного суб'єкта моделювання і однієї точки зору.[7]

1.4.2 Розроблена функціональна модель діяльності інформаційно-аналітичного відділу

Функціональну модель діяльності інформаційно-аналітичного відділу створено за допомогою ERwin Process Modeler r7.3 (BPWin) з точки зору завідувача інформаційно-аналітичним відділом, який знає про все,чим займається відділ та контролює роботу його працівників. [20] Контекстна діаграма «Організація роботи інформаційно-аналітичного відділу Городищенського РТМО» (див. рис. 1 у Додатку А) декомпозується і створюється діаграма декомпозиції IDEF0 (див. рис. 2 у Додатку А), яка моделює роботу відділу. Вона складається з 4-х основних блоків, які представляють систему: “Збір даних від медичних закладів”, “Видача виписки за заявками медпрацівників”, “Аналіз роботи медзакладу”, “Формування звітної документації”. На контекстній діаграмі зображені основні стрілки входу, виходу, управління та  механізмів. Кожна стрілка несе у собі певну інформацію, яка при декомпозиції діаграми не втрачає свою сутність.      

Стрілки входу показують ті документи, з якими працює персонал інформаційно-аналітичного відділу,  стрілки управління – те, чим керуються працівники при здійсненні роботи зі статистичними даними, стрілки механізму – ті засоби, або люди, за допомогою яких виконується сама робота, а стрілки виходу – документація, яка формується по закінченню роботи з даними.[22]

Контекстна діаграма містить такі входи:

• талони реєстрації;
• заявка на пошук;
• звітність у формі документації;

Стрілки управління діаграми:

• інструкція;
• план подання звітності;

Стрілки механізму:

• персонал відділу;
• ПК;

Виходи контекстної діаграми:

• виписка по результатах пошуку;
• статистичні картки;
• журнал по роботі закладу;
• звітність по пацієнтах;
• звітність по діагнозах.

Всього в моделі розглянуто 3 рівні декомпозиції.

1.4.3 Виявлені проблеми та задачі автоматизації

Проаналізувавши функціональну модель роботи інформаційно-аналітичного відділу, слід особливо детально розглянути блоки «Видача виписок за заявками медпрацівників» та «Формування звітної документації», адже саме вони потребують автоматизації. В результаті розгляду були виявлені наступні проблеми:

• трудомісткий процес формування звітів через необхідність складання їх вручну на паперових носіях;
• трудомісткий процес пошуку необхідної інформації через те, що потрібно переглянути всю інформацію, введену в Excel, щоб знайти необхідні дані;
• немає логіна та пароля, що залишає наявну систему незахищеною, та відкритою для несанкціонованого доступу.

Рішенням цих проблем може стати автоматизація деяких процесів, зокрема формування звітів, формування запитів на пошук та здійснення фільтрації,  та ін.

Основні задачі для подальшої автоматизації:

• надати працівникам відділу можливість швидкого введення, редагування, видалення даних по пацієнтах, які проходили медичний огляд, про перебування  хворих на лікуванні в стаціонарі, по медичних закладах, та по лікарях, які обслуговували пацієнтів;
• організувати пошук та фільтрування даних;
• забезпечити облік хворих, які проходили курс лікування в районі за віковою категорією, та з певним діагнозом за період, захворювань за певний період, облік лікарів, які працюють в певному населеному пункті тощо;
• створити засоби формування звітної документації по пацієнтах загалом, за їх віковою категорією, по захворюваннях за період, забезпеченості медичних закладів району лікарями, а також по результатах лікування, а саме: смертність, залишилися інвалідами, вилікувалися тощо.

1.5 Аналіз існуючих аналогів розробки

1.5.1 Інформаційна система MedWork.

На даний момент серед програмного забезпечення, створеного саме для  медичної статистики, існує досить невелика кількість програм. Серед них слід виділити систему MedWork, яка призначена для ведення історії хвороби та інформаційного забезпечення технологічного циклу проходження пацієнта в лікувально-профілактичному закладі. Хоч вона і не повністю забезпечує потреби статистів, але також може бути використана для часткового використання в ІАВ.

1.5.2 Статистичний пакет «SPSS»

SPSS, також IBM SPSS (angl. Statistical Package for the Social Sciences — «статистичний пакет для соціальних наук», у даний час ця назва не використовується) —програмне забезпечення, що з 1968 року розвивається для статистичного аналізу даних. На додаток до наукових досліджень часто використовується в дослідженнях ринку й громадської думки, епідеміологічних дослідженнях. Частково може бути використана в інформаційно-аналітичному відділі, але лише для роботи з епідеміологічними дослідженнями. Не спеціалізується на роботі з медичною статистикою.

1.5.3 Пакет «Statistica»

Statistica (торгова марка — STATISTICA) — пакет для всебічного статистичного аналізу, розроблений компанією StatSoft. В пакеті STATISTICA реалізовані процедури для аналізу даних (data analysis), управління даними (data management), добування даних (data mining), візуалізації даних (data visualization). На відміну від інших, попередньо представлених програм, може застосовуватися для роботи зі статистичною інформацією в різних областях, не тільки в медичній. Але, незважаючи на це, залишається одним з найконкурентноспроможніших пакетів серед статистичного напряму.

1.5.4 Порівняння систем аналогів

Існуючі системи порівнювались за наступними параметрами:

• простота інтерфейсу, де буде легко знайти всю необхідну інформацію, навіть і для недосвідчених користувачів;
• готові електронні довідники, оскільки їх електронні варіанти  завжди мають бути під рукою;
• вартість, адже кожен медичний заклад може дозволити собі певний програмний продукт з доступною для нього ціною;
• робота зі звітною документацією, а саме: можливість створення та перегляду звітів ввідповідно для своїх потреб. Це важливо, адже статистична інформація неможлива без звітів.
• наявність діаграм та графіків, полегшує роботу з підсумковими даними, які потрібно проаналізувати за певним критерієм та зробити висновки.

Результати порівняння систем-аналогів наведені у табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Результати порівняння систем-аналогів

Назва Параметри	MedWork	SPSS	Statistica
Простота	+	+	-
Вартість програмного пакету	2000/4000грн. (місяць)	14000/20000грн. (місяць)	12000/17000грн (одноразово)
Наявність електрон. довідників	-	-	-
Робота із звітною документацією	+	+	+
Робота з діаграмами та графіками	-	+	+
Наявність процедур data analysis	-	+	+

З наведеної табл. 1.1 видно, що жодна з існуючих систем не може у повній мірі задовольнити потреби працівників статистичного відділу, особливо у доступі до довідкових матеріалів та наявності процедур data analysis для аналізу даних. Також з таблиці видно, що системи, які надають майже повну функціональність, а саме SPSS та Statistica є занадто дорогими для Городищенського РТМО, а дешевий аналог – MedWork не вирішує усі задачі, які необхідно автоматизувати. Таким чином, постає задача розробки нової автоматизованої підсистеми інформаційно-аналітичного відділу, яка буде задовольняти всі необхідні критерії.

1.6. Обґрунтування доцільності  проектування й розроблення автоматизованої підсистеми інформаційно-аналітичного відділу Городищенського районного територіального медичного об’єднання

Як зазначалося у п.1.3 роботи, в Городищенському РТМО не встановлено такої інформаційної системи для підтримки роботи інформаційно-аналітичного відділу, яка б задовольняла усі потреби працівників відділу. З наведених у п.1.5 результатів порівняння існуючих на ринку ПЗ систем-аналогів видно, що розглянуті системи є занадто дорогими для данного підприємства, а якщо вони доступні в ціні, то не придатні для вирішення виявлених під час функціонального моделювання задач, перелік яких наведено у п.1.4. Отже, проектування та розробка автоматизованої підсистеми інформаційно-аналітичного відділу Городищенського РТМО дійсно є актуальним завданням. 

1.7 Концептуальна модель системи

Розглядаючи нову систему, можна відобразити її функціонування на прикладі робочого дня одного з фахівців відділу. Медичний статист є повноцінним користувачем системи. Він має доступ до всіх даних, внесених до бази. Кожного дня він може заносити інформацію до бази зі звітної документації, отриманої з усіх медичних закладів району, перевіряючи правильність занесених діагнозів за допомогою електронних довідників. Працівник відділу має можливість формувати найрізноманітніші звіти та роздруковувати їх. Функції пошуку та фільтрації дозволяють якнайшвидше знайти або відфільтрувати необхідну в даний момент  інформацію. А якщо пошук здійснюється за запитами інших медпрацівників, то після цього ще й видається довідка про знайдену інформацію. Функція роботи з графічними елементами дозволяє по кожній звітній документації формувати діаграми, що пришвидшить аналіз статистичної інформації, та дозволить сформувати певні управлінські рішення для подальшого вирішення проблем. Функціональна модель організації роботи інформаційно-аналітичного відділу «to be» наведена на рис.3 в Додатку Б.