Створення автоматизованої підсистеми інформаційно-аналітичного відділу Городищенського районного територіального медичного об’єднанн

Маючи справу з візуально-дисплейними терміналами (відповідно до ДСанПіН 3.8.2.007-98 під ВДТ розуміють пристрій, який включає візуальний дисплей (монітор), клавіатуру та друкувальний пристрій), тобто комп’ютерами, працівники підлягають впливу різного роду випромінювань.

Випромінювання поділяється на такі види:

• рентгенівське (іонізуюче);

• оптичне;

• електромагнітне.

Джерелом рентгенівського випромінювання монітора є люмінофорне покриття екрану. Оптичне випромінювання виникає в результаті взаємодії електронів з шаром люмінофору, нанесеного на екран монітора. Зона оптичного випромінювання включає ультрафіолетове, світлове та інфрачервоне  випромінювання. Електромагнітні випромінювання та поля виникають у системах горизонтальної та вертикальної розгортки й унаслідок дїї електронного променя. Електростатичний заряд зосереджується в електронно-променевій трубці монітора. Саме вони і найбільше впливають на користувача ПК.[18, 211c.]

Електромагнітне випромінювання — потужний фізичний подразник. Різні організми мають різну чутливість до природних та антропогенних (штучних) ЕМП: характер і вираженість біологічного ефекту залежать від параметрів ЕМП і рівня організації біосистеми. Міліметрові хвилі ЕМП впливають переважно на рецепторний апарат, хвилі більшої довжини — на центральну нервову систему.

Класифікація трудової діяльності при роботі з ВДТ виконується згідно з діючим класифікатором професій (ДК-003-95 та зміни № 1 до ДК-003-95). Залежно від цих категорій користувачі ВДТ зазнають характерного для них впливу шкідливих факторів трудового процесу і відповідно до цього мають розлади у стані здоров'я, як:

1. Захворювання очей та порушення зору (майже половина професійних користувачів ВДТ має різноманітні порушення зорової функції. Частота порушень їх зору, за даними німецьких та італійських фахівців, вища на 15-20 %, ніж серед працівників, які не користуються комп'ютерами).
2. Порушення опорно-рухового апарату (інтенсивна і тривала робота на ВДТ може стати джерелом професійних захворювань, пов'язаних з травмою монотонних навантажень – ергономічні захворювання, які проявляються у вигляді втоми, скутості, болю, судоми, оніміння та інших симптомів, що локалізуються у різних частинах тіла (шиї, спині, ногах, руках тощо)).
3. Захворювання шкіри ( виявляються у вигляді папульозного висипання, свербежу, лущення шкіри, перорального та себорального дерматитів, рожевих вугрів тощо).
4. Нервово-психічні захворювання (адже робота професійних користувачів ВДТ пов'язана з такими психологічними особливостями, як: інформаційним перевантаженням мозку в поєднанні з дефіцитом часу; тривожним очікуванням інформації, особливо тієї, що викликає необхідність прийняття рішення; високою відповідальністю за кінцевий результат; ізоляцією у спілкуванні та ін.)
5. Порушення репродуктивної функції.

В Україні розроблені і діють нормативні документи, що регламентують роботи з візуальними дисплейними терміналами (ДНАОП 0,00-1,31-99) і затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.1999 р. №2 за умови додержання Державних санітарних правилі норм роботи із візуальними дисплейними терміналами ЕОМ 3.3.2.0007-98 [16,46c.] Допустимі рівні напруженості ЕМП радіочастотного діапазону відповідно вище вказаного стандарту  наведено в таблиці (Таблиця 3.2.)

У ближній зоні, яка має фізичне значення при частотах до 300 МГц, нормуються напруженості електричної і магнітної складових полів.У дальній зоні в діапазоні частот 300 МГц - 300 ГГц, у якому, як правило, і перебуває персонал, що обслуговує джерела ЕМВ із довжиною хвилі менше метра, нормується густина потоку енергії та енергетичне навантаження.

Таблиця 3.2 – допустимі рівні напруженості електромагнітного поля радіочастотного діапазону

У випадках, коли час впливу ЕМП на персонал не перевищує 50% тривалості робочого дня, допускаються рівні, вищі зазначених, але не більше ніж удвічі.

Електромагнітні поля дуже сильно впливають на людський організм. Вони негативно впливають майже на усі системи організму. Тому треба створювати певні методи захисту від їх дії. Найпоширенішими методами є такі:

- зменшення щільності потоку  енергії, якщо дозволяє даний  технологічний процес або обладнання;

- захист часом (тобто обмеження часу знаходження у зоні джерела ЕМП);

- захист відстанню;

- екранування робочого місця чи джерела;

- раціональне планування робочого місця;

- застосування засобів попереджувальної сигнализації;

- застосування засобів особистого захисту;

Для зменшення впливу електромагнитних полей на персонал, який знаходиться у зоні дії деяких радіоелектронних засобів необхідним є ряд захисних заходів: организаційні, інженерно-технічні та лікувально-профілактичні.

Шум погіршує умови праці спричиняє шкідливу дію на організм людини. Джерелами шуму є працюючі комп'ютери і периферійні пристрої, а також наявність поблизу автомобільної дороги з пожвавленим рухом. Через роботу в умовах тривалого шумового впливу підвищується подразливість, спостерігаються головні болі, запаморочення, зниження пам'яті, підвищена втомлюваність, зниження апетиту, біль у вухах і т.д. Під впливом шуму знижується концентрація уваги, порушуються фізіологічні функції, виникає стомлюваність у зв'язку з підвищеними енергетичними витратами і нервово-психічним напруженням, погіршується мовна комутація. Все це знижує працездатність, якість і безпеку праці. Тривалий вплив інтенсивного шуму [вище 80 дБ (А)] на слух людини призводить до його часткової або повної втрати.

Рівень шуму на робочому місці математиків-програмістів і операторів відеоматеріалів не повинен перевищувати допустимих значень Державних санітарних норм ДСН 3.3.6 037-99 [16, 39c.], тобто повинні складати 50дБА, а в залах обробки інформації на ЕОМ - 65дБА. Знизити його рівень в приміщеннях з ПК можна шляхом використання звукопоглинальних матеріалів з максимальними коефіцієнтами звукопоглинання в області частот 63-8000Гц для обробки приміщень (дозволених органами і установами Держгірпромнагляду України), підтверджених спеціальними акустичними розрахунками.

Рівні вібрації не повинні перевищувати допустимих значень Державних санітарних норм ДСН 3.3.6 039-99 [16,16c.]. Розрізняють загальну і локальну вібрації. Локальна вібрація зумовлена коливаннями інструмента й устаткування, що передаються до окремих частин тіла. При загальній вібрації коливання передаються всьому тілу від механізмів через підлогу, сидіння або робочий майданчик. Найбільш небезпечна частота загальної вібрації 6—9 Гц, оскільки вона збігається з власною частотою коливань внутрішніх органів людини. В результаті цього може виникнути резонанс, це призводить до переміщень і механічних ушкоджень внутрішніх органів. Резонансна частота серця, живота і грудної клітки — 5 Гц, голови — 20 Гц, центральної нервової системи — 250 Гц. Частоти сидячих людей становлять від 3 до 8 Гц. Рівень вібрації в приміщеннях обчислювальних центрів може бути понижений шляхом встановлення устаткування на спеціальні віброізолятори.

Усі побутові приміщення мають укомплектовані аптечки на видному місці. Дезінфекція, та вологе прибирання побутових приміщень проводиться кожного дня.  Для забезпечення працюючих питною водою обладнані закриті бачки з фонтануючими насадками. Відстань від робочих місць до питної води не перевищує 75 м.

Для працівників, які постійно мають справу із електронними пристроями, головною проблемою є швидка зорова втомлюваність. Гострота даної проблеми напряму залежить від загального освітлення приміщення. Параметри виробничого освітлення (коефіцієнт природної освітленості, освітленість робочої поверхні, показники осліпленості) повинні відповідати вимогам СНиП-4-79 [16, 16c.].

Правильно спроектоване і виконане освітлення сприяє покращенню умов зорової роботи, знижує стомлюваність, підвищує продуктивність праці, позитивно впливає на виробниче середовище, створюючи сприятливий психологічний вплив на працюючого, підвищує безпечність праці. Недостатність освітлення приводить до напруження зору, послаблює увагу, призводить до настання передчасної стомлюваності. Надмірно яскраве освітлення викликає засліплення, роздратування та різь в очах. Неправильний напрямок світла на робочому місці може створювати різкі тіні, відблиски, дезорієнтувати працюючого. Все це може призвести до нещасного випадку або захворювання, тому правильний розрахунок освітленості є дуже важливим.

Освітлення поділяється на - природнє, штучне і суміщене.

Природнє - освітлення приміщень денним світлом, що потрапляє через світлові прорізи в зовнішніх огороджувальних конструкціях приміщень. Воно характеризується тим, що змінюється в широких межах в залежності від години дня, пори року, характеру області і ряду інших факторів.

Штучне освітлення застосовується при роботі в темний час доби і вдень, коли є неможливим забезпечити нормовані значення коефіцієнта природного освітлення (похмура погода, короткий світловий день).Освітлення, при якому недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним і називається суміщеним освітленням.

Штучне освітлення підрозділяється на робоче, аварійне, евакуаційне, охоронне. Робоче може бути загальним або комбінованим. Загальне - освітлення, при якому світильники розміщуються у верхній зоні приміщення рівномірно або відносно розташування обладнання.

Комбіноване - освітлення, при якому до загального додається місцеве освітлення. В приміщеннях обчислювальних центрів необхідно застосувати систему комбінованого освітлення. У якості джерел штучного звичайно використовуються люмінесцентні лампи типу ЛБ або ДРЛ, які попарно об'єднуються в світильники, які повинні розташовуватися над виробничими поверхнями рівномірно.

Вимоги до освітленості в приміщеннях, де встановлені комп'ютери, наступні: при виконанні зорових робіт високої точності загальна освітленість повинна складати 300лк, а комбінована - 750лк; аналогічні вимоги при виконанні робіт середньої точності - 200 і 300лк відповідно. Крім того все поле зору повинне бути освітлено достатньо рівномірно – це основна гігієнічна вимога. Іншими словами, ступінь освітлення приміщення і яскравість екрану комп’ютера повинні бути приблизно однаковими, так як яскраве світло в районі периферійного зору значно збільшує напруженість очей і, як наслідок, призводить до їх швидкої стомлюваності.

3.2 Безпечна експлуатація  технічного та електроустаткування

При роботі з комп’ютером людина постійно має справу з електричним струмом, тому вона понинна знати як себе поводити та як експлуатувати електроустаткування, щоб його використання було безпечним.В Україні діє ГОСТ 12.4.011-89 «Система стандартів безпеки праці.Засоби захисту працівників. Загальні вимоги та класифікація», який передбачає різні засоби індивідуального захисту[16, 90c.]

Електичне обладнання становить велику потенційну небезпеку для людини, особливо у зв’язку з тим, що що органи почуття не відчувають на відстані електичну напругу на відміну від теплоти, світла, елементів, що рухаються, запаху та інших шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Тому, коли струм впливає на люину, її захисна реакція проявляється тільки після безпосереднього контакту з частинами обладнання, що є під напругою.

За наслідками електротравми поділяються на місцеві, що супроводжуються явно визначеними місцевими ушкодженнями організму, та загальні, або електичні удари, які призводять до ураження всього організму через порушеня функцій життєдіяльності найважливіших органів та систем. Види місцевих електротравм: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, електрофтальмія і механічні пошкодження. Щоб уникнути цих травм, потрібно забезпечувати електробезпеку на підприємстві.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загоряння внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою ізоляцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію, а також потрібно забезпечити електробезпеку від випадкового дотику до струменевих частин, що досягається так: захисні огорожі, ізоляція струмоведучих частин, застосування малих напруг, електричний розподіл мережі, захисне заземленя, захисне занулення, захисне відключення, захист від небезпеки при переході напруги з вищої сторони на нижчу, компенсація струмів замикання на землю, ізолюючі захисні та охоронні засоби, організація безпечної експлуатації електроустановок.