Створення автоматизованої підсистеми інформаційно-аналітичного відділу Городищенського районного територіального медичного об’єднанн

 

Визначаються витрати часу на стадіях «технічний проект», «робочий проект» і «впровадження»- для розробника  Тбр = 60, для програміста Тбп = 23.

• Визначення витрат часу для стадії “технічний проект” (Т3).

Витрати часу на розробку "технічного проекту" T3 визначаються за формулою.

,     (2 )

де TБ3 – базове значення витрат часу для стадії «технічний проект»;

kO – коефіцієнт ступеню новизни проекту;

kП – коефіцієнт трудомісткості робіт на стадії “технічний проект” :

   (3)

Таблиця 2.5 Коефіцієнти k1, k2, k3  для стадії “Технічний проект”.

Вид використаної інформації		Ступінь новизни
Назва	Коефіцієнт	В
Змінна інформація	k1   (ЗІ)	1.0
Нормативно-довідкова інформація	k2   (НДІ)	0.72
Банк (база) даних	k3   (БД)	2.08

 

На стадії технічний проект:

На стадії робочий проект:

Таблиця 2.6. Коефіцієнти k1, k2, k3 для стадії "Робочий проект".

Вид використаної інформації	Група складності алгоритму	Ступінь новизни
		В
k1 (ЗІ)	2	1.1
k2 (НДІ)	2	0.58
k3 (БД)	2	0.48

 

Таблиця 2.7. Коефіцієнт ступеню новизни проекту, kO.

Стадія розробки проекту	Вид обробки	Ступінь новизни
		В
Технічний проект	РЧ	1.26
Робочий проект	РЧ	1.32
Впровадження	РЧ	1.21

Отже, згідно з отриманими нами даними знайдемо витрати часу на розроблення і тестування системи відповідно:

Т3р= 60*1,03*1,26=77,87 (люд.-дн.)

Т3пр= 23*1,03*1,26=29,85 (люд.-дн.)

• Витрати часу на стадії «робочий проект» (Т4) і «впровадження» (Т5) визначаються за формулою:

,     (4 )

де  TБ i – базове значення витрат часу; kO – коефіцієнт ступеню новизни  проекту; kП  – коефіцієнт трудомісткості робіт розраховується; kC – коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації.

Складність контролю вхідної та вихідної інформації характеризується: 

11 – вхідні дані і  документи різного формату і  структури, контроль здійснюється  перехресно, тобто враховується  зв’язок між показниками різних  документів;

21 – друк документів  складної багаторівневої структури, різної форми та змісту;

Таблиця 2.8. Коефіцієнт складності контролю вхідної та вихідної інформації kC.

Складність контролю вхідної інформації	Складність контролю вихідної інформації
	21	22
11	1.16	1.07
12	1.08	1.00

 

Тбр=22

Тбпр=135

Визначаємо трудомісткість робіт на стадії «Робочий проект»:

Т4р=22*0,75*1,32*1,16=25,26 (люд.-дн.)

Т4пр=135*0,75*1,32*1,16=155,03 (люд.-дн.)

Визначаємо трудомісткість робіт на стадії «Впровадження»:

Тбр=23

Тбпр=22

Поправочні коефіцієнти мають такі самі значення як і для обрахунку на стадії «Робочий проект»

Т5р=23*0,75*1,32*1,16=26,41(люд.-дн.)

Т5пр=22*0,75*1,32*1,16=25,26(люд.-дн.)

Для визначення загальних витрат часу на розробку системи використовується формула :

                                    (5)

=67+24+77,87+29,85+25,26+155,03+26,41+25,26 =430,68 (люд.-дн.)

Оскільки, студенту на роботу дається 2,5 місяців, то знайдемо коефіцієнти:

К1=430,68/75=5,74(люд.-дн.)

Тоді, витрати часу складають для розробника і для програміста відповідно

Т5=26,41/5,74=5(люд.-дн.)

Т5=25,26/5,74=4(люд.-дн.)

Т4=25,26/5,74=4(люд.-дн.)

Т4=155,03/5,74=27 (люд.-дн.)

Т3=77,87/5,74=14 (люд.-дн.)

Т3=29,85/5,74=5 (люд.-дн.)

Визначення чисельності виконавців, Ч:

,      (6)

де Ф – кількість робочих днів на виконання проекту.

Для дипломного проекту кількість робочих годин для розробника проекту складає 220,54 год. із 7-годинним робочим днем, тоді

Ф=430,68/7= 61,5 (люд.-дн.)

М=61,5/25=3 (міс.)

Тоді, для виконання цього проекту потрібна чисельність виконавців:

(чол.)

 Оплата праці виконавців підраховується за формулою:

,      (7)

де ЗППР –  місячна оплата праці програміста; Ч – чисельність  виконавців;  
М – кількість місяців роботи. Для дипломного проекту (випускової роботи) це значення дорівнює 3 місяці.

Якщо прийняти, що оплата програміста здійснюється в розмірі 2500 грн., то оплата праці всіх виконавців, складе:

грн.    ,

2.5.2 Витрати, пов’язані з розробкою програми на ПК

1. Розрахунок річного фонду часу  роботи ПК в годинах.

Дійсний річний фонд часу ПК у годинах  дорівнює числу робочих годин у році для оператора, за винятком часу на технічне обслуговування і ремонт ПК (в середньому 5год/міс + 6 роб.днів/рік) .

     (8)

Оскільки під час виконання дипломного проекту  студент в середньому витрачає R=400 год машинного часу, то величина фонду часу використання ПК для виконання дипломного проекту становить:

     (9)

год

2. Поточні витрати на експлуатацію V1" визначаються :

,  (10)

де ЗОП – заробітна плата обслуговуючого персоналу (якщо роботи виконуються не на власному ПК); ЗР – витрати на поточний ремонт і технічне обслуговування ПК; ЗМАТ – непрямі витрати, пов’язані з експлуатацією ПК; ЗАМ – амортизаційні відрахування, що обчислюються за формулою:

грн    (11)

де  ЦПК – балансова вартість ПК,  НА – норма амортизаційних відрахувань, яка для ПК дорівнює 5.

Балансова вартість ПК визначається за допомогою формули вказаної нижче. ЦР – ринкова вартість ПК, орієнтовно 4500 грн., kУН – коефіцієнт, що враховує витрати на установку і налагодження ПК і дорівнює 0.12.

 грн             

Витрати на електроенергію, споживану ПК:

    (12)

де   РПК –потужність ПК, орієнтовно дорівнює 0.4 кВт;

ТПК – фонд корисного часу роботи ПК, дорівнює 378.4 год.;

А – коефіцієнт інтенсивного використання ПК, дорівнює 0.9;

ЦЕЛ –вартість 1кВт електроенергії для підприємства, дорівнює 0.437 грн./кВт;

грн.

ЗМАТ = 5040*0,05= 252 грн

Зр = 5040*0,06= 302,4 грн

Тепер визначимо поточні витрати на експлуатацію:

грн

            (13)

Загальні витрати на розробку програмного забезпечення  комп’ютерної системи визначають як сума поточних витрат на експлуатацію і оплати праці всіх виконавців:

V1 = 3349,93 + 42000 = 45349,93 грн

Витрати на придбання і установку ПК

        (14)

У нашому випадку ці витрати становлять V2=0, адже немає потреби в купівлі ПК

Витрати на підготовку приміщення і навчання персоналу

У нас уже є спеціальне приміщення, тому не потрібно шукати нове, тож

V3 = 0.

Витрати на навчання користувачів системи можна прийняти рівними V4 = 2000 грн, адже в середньому на навчання персоналу витрачається 1 місяць.

2.5.3 Загальна вартість розробки і впровадження системи

Загальна вартість розробки і впровадження системи

    (15)

 = 45349,93 + 5040 + 0 + 2000 = 52389,93 грн

Розрахунок річного економічного ефекту слід брати до розгляду норму амортизаційних втрат для комп’ютерних систем та загальну вартість розробки системи.  А оскільки норма амортизаційних витрат дорівнює 5, то

     (16)

Річний прибуток ПР від впровадження системи буде збільшено за рахунок зменшення кількості списаних або використаних не за призначенням ліків, а також за рахунок запобігання поширення інфекцій серед населення і як наслідок, зменшення кількості хворих, і орієнтовно складатиме 8000 грн на рік.

Коефіцієнт економічної ефективності розробки вираховується за (17).

 ,     (17)

Термін окупності розробки Ток  визначається в роках за . 

     (18)

Таким чином, термін окупності розробленої інформаційної системи буде складати 1 рік і 5 місяців за умови, що вона буде використовуватись лише одним інформаційно-аналітичним відділом.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ОХОРОНА ПРАЦІ

3.1 Аналіз шкідливих та небезпечних виробничих факторів

На робоче місце програміста, оператора ПК, оператора-статиста та всіх, хто має справу з комп’ютерами впливають певні небезпечні і шкідливі виробничі фактори, оскільки вони працюють із електронними апаратами (комп’ютери, копіювальне обладнання тощо). До цих факторів належать:

• підвищена температура, знижена вологість;
• високий рівень напруги в електричній мережі;
• недостатнє освітлення робочої зони;
• підвищений рівень шуму,ультрафіолетового випромінювання.

З метою зниження впливу небезпечних та шкідливих робочих факторів необхідно виконувати наступні заходи:

• перед початком роботи з електронними апаратами необхідно впевнитись в їх справності;

• забороняється торкатися корпусу комп’ютеру з тильного його боку;
• необхідно стежити за тим, щоб кабель підведення струму не

перекручувався і був захищений від пошкоджень;

• забороняється виймати будь-який кабель, що з’єднує вузли апарату;

• необхідно запобігати перегріву електронних апаратів, для чого робляться перерви в роботі;

• після закінчення роботи необхідно вимкнути електронні прилади від

мережі, прибрати робоче місце.

У людей, в яких робота на персональних обчислювальних машинах є основою, а це: операторські, розрахункові роботи повинні забезпечуватися оптимальні параметри мікроклімату. Мікроклімат приміщення визначається: температурою, відносною вологістю, швидкістю руху повітря.

 За енерговитратами обчислювальна  робота, яка проводиться в даному  приміщенні, відноситься до категорії«легка  фізична».

У приміщеннях, в яких робота виконується на ПК, температура, відносна вологість та швидкість руху повітря на робочих місцях мають відповідати діючим санітарним нормам виробничих приміщень.

Оптимальні норми мікроклімату встановлюються на рівні Державнних санітарних норм – ДСН 3.3.6 042-99 наведені в Таблиці 3.1.

Таблиця 3.1 – оптимальні норми для приміщень з ПК.

Період року	Категорія робіт	Температура повітря, гр. С не більше	Відносна вологість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
Холодний	Легка – 1б	21-23	40-60	0,1
Теплий	Легка – 1б	22-24	40-60	0,2

 

Системи опалювання і системи кондиціонування слід встановлювати так, щоб ні тепле, ні холодне повітря не прямувало на людей. На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат з певними перепадами показників. Температура повітря у поверхні підлоги і на рівні голови не повинна відрізнятися більше, ніж на 5 градусів. У виробничих приміщеннях окрім природної вентиляції передбачають припливно-витяжну вентиляцію. Основним параметром, що визначає характеристики вентиляційної системи, являється кратність обміну, тобто скільки раз на годину зміниться повітря в приміщенні.