Сучасні оздоровчі системи

Дихальна гімнастика включає вправи зі свідомої регуляції дихання: пранаями йоги; дихальні вправи систем Лобанової-Попової з опором на видиху мовленнєвих органів і вимовою звуків; дихальна гімнастика Стрельникової – парадоксальне дихання; система Бутейко – вольова ліквідація глибокого дихання.

Костянтин Павлович Бутейко (1923 – 2003) – учений, фізіолог, лікар-клініцист, к.м.н., академік Міжнародної Академії. Відомий як автор методу Бутейко, який застосовується для лікування бронхіальної астми та інших дихальних розладів [16, с. 4].

Метод Бутейко –  це система спеціальних знань, яка  розкриває внутрішні резерви  організму і дозволяє управляти  функцією дихання людини, що дає  можливість відразу зменшити гостроту прояву хвороби, ефективно запобігати можливим ускладнення, а в подальшому повністю позбутися захворювання без  застосування ліків. Методика К. П. Бутейка – вольове усунення глибокого дихання – заснована на трикомпонентному поверховому (неглибокому) диханні, яке досягається свідомим, поступовим зменшенням зовнішнього дихання до нормального рівня при обов'язковому психофізичному розслабленні всіх м'язів й особливо живота та діафрагми. Хворому рекомендується провести гіпервентиляційну пробу до виникнення бронхоспазму, щоб він упевнився, що дійсно глибоке дихання причина його хворобливого стану.

Потім пропонується зменшити глибину  дихання з вдихом мінімального об'єму  повітря (дихальний об'єм), після  спокійного повільного видиху – пауза  на видиху. Дихальні вправи повторюються до зменшення або зникнення бронхоспазму [7, с. 66].

Методика виконання: перед початком занять проводять гіпервентиляційну пробу. Проба вважається позитивною, якщо після форсованого глибокого дихання самопочуття погіршується або виникає задушливий стан, а при виконанні поверхневого дихання стан поліпшується. Потім слід навчити поверхневого тритактного дихання. Вдих виконується через ніс повільно, тривалість 2-3 с, при хвилинному об'ємі вдиху (0,3-0,5 л), видих спокійний, повний, тривалістю 3-4 с, потім затримка після видиху тривалістю 3-4 с. Частота дихання 6-8 раз за 1 хвилину, хвилинний об'єм дихання 2-4 л/хв. Концентрація СО, у видихуваному повітрі поступово доводиться до нормальних величин [7, с. 67].

Оволодівати методом дихання слід у положенні  сидячи: спина пряма, м'язи грудної  клітки, живота, діафрагми розслаблені, ноги зігнуті в колінних суглобах.

Якщо при поверхневому диханні  виникає бажання зробити глибокий вдих, то необхідно підвести очі  вгору або напружити м'язи живота, що рефлекторно гальмує дихання [15, с. 20].

Тренувальні заняття необхідно проводити  щоденно протягом 1-2 годин у спокої, а потім при виконанні рухів, при цьому слід свідомо, за рахунок  вольових зусиль зменшувати швидкість  і глибину дихальних рухів, а  також виробляти контрольну паузу  після спокійного видиху (до легкої нестачі повітря) [10, с. 104].

Контрольна пауза (КП) – це відрізок часу від припинення дихання (після  спокійного видиху) до виникнення перших неприємних, незначних відчуттів, викликаних затримкою дихання. За величиною  КП визначають, у скільки разів  фактичне дихання перебільшує нормальне. Наприклад, якщо КП в обстежуваного  дорівнює 10 с (норма 60 с) – це означає, що вентиляція легень у 6 раз перебільшує  нормальну.

Дихальні  вправи з максимальною паузою (МПД) після видиху проводять сидячи в  зручній розслабленій позі. Після  спокійного видиху двома пальцями закривають ніс і затримують дихання на видиху до виникнення відчуттів граничної трудності. Після максимальної паузи дихання пропонується протягом 1-2 хв. виконувати тритактне дихання. На думку автора цього методу, МПД поліпшує концентрацію С0₂ у крові, знімає задушливий стан, сприяє лікуванню і прискорює видужання [7, с. 68].

Дозування навантаження на заняттях пропонується за тривалістю і силою (рівень С0₂) відповідно до головного правила методу: "Від добра, добра не шукають" тобто, чим гірший стан, тим більше часу приділяти заняттям. Постійно контролювати самопочуття, розвивати відчуття від вмісту С0₂, застосовувати самоспостереження і виробляти навички самоконтролю.

При систематичних  заняттях внаслідок збільшення вмісту С0₂ на 0,5% (контрольна пауза збільшується на 10 с) виникає реакція очищення (видужування) організму людини. Провісником цього стану є: збільшення контрольної паузи на 10 с відносно вихідного положення: значне підвищення температури тіла; біль у м'язах, серці, суглобах; нервове збудження; зниження КП у момент початку реакції видужування. Наслідки самоконтролю і тренування заносити в щоденник.

Поведінка хворого при реакції очищення: радуватись усім проявам реакції  видужування, переборювання страху; змінити тривалість і силу тренувальних занять: менше їсти і більше пити підсолену воду (мінеральну воду); здійснювати  прогулянки на свіжому повітрі; приймати теплий душ, ванну. Реакція видужування (очищення) триває 2-3 дні. Потім стан знову поліпшується. Реакція видужування може повторюватися багато разів при кожному збільшенні вмісту С0₂ до повної нормалізації його концентрації.

Фактори, які зменшують глибину  дихання: 1) повільне дихання через  ніс; 2) загальне розслаблення, розслаблення діафрагми, м'язів живота [7, с. 70].

Причини виникнення «хвороби глибокого дихання» на думку Бутейко такі:

1.Невірне уявлення про те, що корисно і правильно дихати глибоко.

2.Переїдання, особливо білкової і жирної їжі.

3.Подукти-алергени (цитрусові).

4. Ліки, особливо антибіотики.

5. Гіподинамія, або мала рухова активність.

6. Постільний режим, сон на спині і на правому боці.

7.Побутові хімікати, отрутохімікати.

8. Перегрівання на сонці.

9. Психічне напруження, стрес.

10. Куріння.

11. Алкоголь.

12. Одяг із синтетичних тканин [2, С. 23].

У лікарській практиці ефективність лікування методом Бутейко склала 80-85%. Найбільші успіхи були досягнуті в лікуванні пацієнтів із захворюваннями функціонального характеру, органів дихання, серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту. Таким чином, все вищесказане дозволяє зробити висновок про те, що різні дихальні гімнастики в останні роки впевнено входять в терапевтичну практику. Вони допомагають багатьом хворим.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2. Системи  харчування

Серед різноманітних  чинників зовнішнього середовища, які  впливають на організм людини, харчування є одним із найважливіших. Немає  такої проблеми зі здоров’ям, на яку  певною мірою не впливало б харчування. Їжа за правильного використання стає чарівними ліками, які здатні не тільки запобігти чи вивести з  хвороби без побічних негативних ефектів, але й підвищити рівень фізичної та психічної енергії, а  за неправильного – справляє руйнівний  вплив. Проблеми харчування висвітлені у найдавнішій системі знань  Аюрведі: «Без правильної дієти ліки не корисні, а за правильної дієти  ліки не потрібні». Створені різні методики харчування. Це Г. П. Малахова «Теорія адекватно-окремого харчування»; Г. М. Шелтона, який розробив спеціальні правила сумісності харчових продуктів, він довів, що на кожний вид їжі виділяються соки травлення певного складу, а також з різною швидкістю і в своєму місці; оздоровче голодування за П. Брегом, на якому зупинимося більш детальніше.

Поль Брег (1881 – 1976) - відомий дієтолог, ентузіаст натуральної гігієни. Народився в США. Був слабкою дитиною, мав захворювання серця, а в 12 років захворів на туберкульоз. Дякуючи своїй системі в 90-річному віці був сильним, рухливим, гнучким, витривалим, як юнак. У віці 95 років загинув у результаті нещасного випадку під час зайняття віндсерфінгом.

Поль Брег є творцем  оздоровчої системи, яку по праву  можна назвати методикою продовження  молодості. Його власний життєвий шлях підтверджує ефективність вибраного  поєднання раціонального харчування, фізичних вправ, гігієни, гармонійного душевного стану з дарами матінки-природи – води, чистого повітря і сонця [17, с. 8].

Найвідоміша із книг Поля Брега – «Диво голодування», яка виходила мільйонними тиражами.

Дуже велику роль Брег відводив в своїй системі оздоровчому голодуванню. Він вважав, що для очищення організму від накопичення в ньому продуктів розпаду і всіляких отрут, треба проводити кожного тижня добове голодування. Крім того, він рекомендував раз у 3 місяці 7-10 діб голоду. Голодування – на думку Брега – це усунення самоотруєння організму шкідливими речовинами, джерелом яких є неправильне харчування, забруднення води і повітря, зловживання ліками

Брег був впевнений, що людина може і повинна жити до 120 років. Але, щоб досягти цього, вона повинна харчуватись їжею, близькою, наскільки це можливо, до натуральних продуктів, прагнути обходитися без хімічно оброблених продуктів.

На думку вченого, кожного тижня слід голодувати 24 або 36 годин, при цьому вживати дистильовану воду. Виходячи зі стану голодування, необхідно їсти салати із сирих овочів без солі і олії, але з доданням лимонного соку. Після чотирьох місяців таких голодувань слід приступити до 7-денного голодування, а через декілька місяців потому – до 10-денного. Під час голодування необхідно підтримувати форму вправами і прогулянками на свіжому повітрі [14, с. 6 – 7].

Поль Брег пропонує під час голодування щодня повторювати: "У цей день я передав своє тіло в руки природі. Я звернувся до вищих сил для внутрішнього очищення й оновлення. Кожну хвилину голодування я виганяю небезпечну отруту із свого організму. Кожну годину, коли я голодую, я стаю все щасливішим і щасливішим. Щогодини мій організм очищує себе. При голодуванні я використовую той же метод фізичного, духовного й розумового очищення, яким користувалися протягом віків усі великі вчителі людства. Під час голодування я повністю контролюю свій стан. Ніяке хибне відчуття голоду не примусить мене припинити голодування. Я успішно завершу своє голодування тому, що вірю в сили природи" [7, с.83].

У своїй основі система  П. Брега має вегетаріанську направленість і складається з наступних правил:

• 3/5 всієї їжі складають свіжі овочі та фрукти, з них починається прийом їжі і їх можна їсти між основними прийомами їжі;
• частину їжі складають м'ясо, яйця, які вживають 3 рази на тиждень;
• 1/6 частина їжі складається з рослинних масел та натуральних солодощів (мед, патока, сухофрукти), з натурального крохмалю, цільного зерна.

Будучи впевненим  у користі голодування, Брег рекомендував для початківців проводити його під наглядом лікаря або людини, яка б мала такий досвід. Він вважав, що переходити до здорового раціону від їжі, насиченої продуктами, які пройшли хімічну обробку, від їжі солоної, надто солодкої, жирної, пережареної, багатої борошняними і крохмалистими продуктами, слід поступово.

Особливу увагу Поль Брег приділяв шкідливому впливу солі. Він вважав, що хлориду натрію цілком достатньо в тій кількості, яка знаходиться в натуральних продуктах. Сам він ніколи не додавав сіль у їжу.

Поль Брег вважав також шкідливими звичками більшості людей вживання рафінованого цукру, пристрасть до кави і чаю, паління, алкогольних напоїв, переїдання. Аутоінтоксикація, на думку Брега, є злішим ворогом людини в його боротьбі за довголіття проти старіння. З цією ж причиною він пов'язував хвилювання, нервозність, стреси [17, с. 9].

Крім голодування П. Брег надає такі рекомендації:

1. Під час голодування вранці та ввечері приймати теплий душ для 
очищення шкіри.

2. Увечері та вранці ставити клізми.

3. Виконувати дихальні й фізичні вправи, здійснювати прогулянки 
на свіжому повітрі.

4. Протягом дня пити воду.

5. Використовувати сеанси аутотренінгу, самонавіювання на всіх 
етапах голодування.

6. Вести щоденник самопочуття [7, с. 47 – 48].

Система Поля Брега – це не тільки програма оздоровлення для всього організму, але і прекрасний засіб для продовження молодості, збільшення бадьорості і поліпшення якості життя.

2.3. Системи загартування  організму.

Під загартуванням  слід розуміти комплекс заходів, спрямованих  на вдосконалення системи терморегуляції, захисних можливостей, підвищення стійкості  організму до дії різних метеорологічних  факторів: холоду, тепла, вологості, коливань атмосферного тиску та інших кліматичних  умов. Ефективність, важливість, доступність  і простота застосування процедур загартування дозволяють поставити їх поряд з  іншими найважливішими факторами оздоровлення [11, с. 328 ].

Серед багатьох оздоровчих систем великою популярністю в нашому народі користується система природного оздоровлення, створена незвичайною людиною, нашим сучасником – Порфирієм Корнійовичем Івановим. Вчитель, як з любов'ю називають його люди, зцілені ним або його послідовники, - не вчений і не лікар, а «практик в природі», як він сам про себе говорив.

Порфирій Корнійович Іванов (1898 – 1983) – творець оздоровчої системи з низкою оригінальних ідей. Цілеспрямовано відмовився від: житла, одягу і всього рукотворного, почав жити в природі.

Основний девіз  вчення П. К. Іванова – «Назад до природи!» (Ж. Мильнер, C. 22).

П’ятдесятирічний експеримент по загартовуванню власного організму самою природою (вода, земля і повітря) і надзвичайні результати, яких він при цьому досяг, дозволили йому сформувати звід правил, які викладені в його відомому заповіті «Дєтка». Вони являють собою 12 порад. Серед них крім водних процедур і ходіння босоніж є рекомендації з режиму харчування, поведінки людини в суспільстві і духовного очищення (вдосконалення), а також прямої психологічної дії на особистість (Ж. Мильнер,C.23).