Руменотомія великої рогатої худоби

 

                         міністерство аграрної політики

 ТА ПРОДОВОЛЬСТВА україни

Дніпропетровський державний  аграрний університет

факультет ветеринарної медицини

кафедра хірургії та акушерства сільськогосподарських тварин

Спеціальність 7.130501 “Ветеринарна медицина”

 

                                   Курсова робота

       Руменотомія великої рогатої худоби

 

 

 

                      Виконала студентка 4 – го курсу   _3-б__  групи _

                                     Непорада Маріанна Олегівна

    Керівник:_ДОЦ. Білий Д.Д

Робота подана на кафедру ________     ____________________________

(дата)           (підпис студента)

 Робота перевірена і допущена до захисту ___________

               (дата)

з оцінкою __________    _________________________.

(оцінка)          (підпис керівника)

           Дата захисту роботи ________________.

Оцінка ___________________.

Підпис керівника ___________________.

 

 

 

 

                                        Дніпропетровськ - 2011

                          

 

                             Зміст

 

Вступ.

1. Організація операції.
1. Анатомо – топографічні дані ділянки та органів , на яких

          здійснюється оперативне втручання.

2. Передопераційне дослідження систем та органів.
3. Фіксація тварини.
4. Показання та протипоказання до операції.
5. Обезболення (загальне та місцеве).
6. Підготовка операційного поля.
7. Передопераційна підготовка рук хірурга.
8. Перелік та стерилізація білизни, інструментів та шовного матеріалу
9. Техніка операції.
2. Протокол операції.
3. Кураційний лист.
4. Огляд літератури.
5. Заключення.
6. Список використаної літератури.
7. Додатки.

 

 

 

                                                                       

 

 

 

 

                                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                   ВСТУП

Операцію РОЗКРИТТЯ Рубця (RUMENOTOMIA) проводять для видалення сторонніх предметів з сітки при травматичному ретикуло, ретікулоперитоніті; закупорки книжки і переповненні рубця кормовими масами.  
Мета операції - лікувальна.  
Операцію проводять заздалегідь продуманим планом з урахуванням загального стану тварини, стадії патологічного процесу і анатомо-топографічних особливостей органу який оперується. Напередодні операції ретельно продумують і намічають послідовність всіх її етапів, методи зупинки можливої кровотечі, усунення труднощів та ускладнень під час її проведення.  
Складають список необхідних інструментів з урахуванням можливих ускладнень при даній операції. Готують потрібну кількість перев'язувального і шовного матеріалів, знеболюючих речовин, засобів для підняття кров'яного тиску і посилення серцевої діяльності.  
Іноді хірург приступає до операції, не будучи впевнений в діагнозі. У цих випадках доводиться насамперед вирішувати питання про наявність показань до оперативного втручання і при позитивному висновку проводити діагностичну операцію. Як тільки виявляються особливості патологічного процесу, хід операції міняють, перетворюючи її в лікувальну. Звичайно, все передбачити дуже важко, але глибоке попереднє обдумування плану операції дає позитивні результати. Поспішне, непродумане у всіх деталях оперативне втручання призводить до серйозних помилок і тяжких наслідків.  

                                

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Організація операції.  
Насамперед призначають голодну дієту на 1-2 доби, води дають досхочу; стежать за тим, щоб тварини не поїдали підстилкову солому.Далі дають свіжоскошену траву чи сіно (в малих кількостях).  
Для прискорення евакуації кормових мас з рубця вдаються до зондування і промивання рубця або призначенню блювотних засобів, з яких найбільш ефективною виявилася настоянка білої чемериці, що вводиться внутрішньовенно (0,1-0,2 мл) з фізіологічним розчином після попередньої дачі всередину вазелінового або касторової олії (200 мл). Для порушення функцій предшлунків роблять масаж рубця по 10-15 хвилин через кожні 2-3 години. З появою скорочень рубця і жуйки призначають соляну кислоту і гіркоти. Якщо ці способи не дали очікуваного результату, роблять руменотомію з видаленням кормових масс та сторонніх предметів з рубця.  

1.1 Анатомо-топографічні дані ділянкі та органів, на якіх здійснюється оперативніше втручання.  
Рубець у дорослих тварин - найбільший відділ шлунка. Він поділяється на дорсальний і вентральний полумешки, які відокремлені один від одного спереду і ззаду глибокими складками. Рубець являє собою сплющений збоку великий мішок, що вміщає у дорослих тварин до 200 л рідини. Він заповнює ліву половину черевної порожнини від діафрагми до входу в тазову порожнину. У нижній частині черевної порожнини середній і задній відділи рубця виходять за межі середньої лінії живота у бік правої бічної стінки.  
Розтин рубця відноситься до операцій в області живота.  
М'яку черевну стінку утворюють такі шари тканин  

 
М'язи грудної та черевної стінок корови:  
1 - трапецієподібний м'яз (грудна частина);  
2 - найширший м'яз спини;  
3 - зубчастий вентральний м'яз;  
4 - плечова частина глибокого грудного м'яза;  
5 - косий черевний зовнішній м'яз;  
6 - апоневроз косий черевний зовнішній м'яз;  
7 - дорсальний зубчастий видихатель;  
8 - поперекова фасція  
1) шкіра з добре розвиненою підшкірною клітковиною. У свиней підшкірна клітковина містить велику кількість жирової тканини;  
2) поверхнева двухлистковая фасція (fascia superficialis thoracoabdominalis), між листками якої залягає підшкірний м'яз (m.

cutaneus maximus). М'яз покриває меншу частину черевної стінки.

У жуйних волокна підшкірного м'яза зустрічаються майже по всій бічній черевній стінці. За межами м'яза обидва листка поверхневої фасції живота зливаються. Вгорі ця фасція триває в попереково-спинну фасцію, а внизу поширюється до білої лінії, 3) пухка жирова клітковина. Під поверхневою фасцією живота вона добре розвинена. На внутрішній черевній стінці в ній залягає у самців статевий орган, а у самок молочні залози (вим'я);  
4) жовта оболонка живота (tunica flava abdominis), або жовта черевна фасція. Містить еластичні волокна. Добре виражена у великої рогатої худоби і коней. На бічній стінці живота вона рихло з'єднана з підлеглим м'язом. У нижній частині живота оболонка має найбільшу товщину і тісно зрощена з апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота. У самців вона віддає глибоку фасцію для статевого члена, а у самок - підтримуючу зв'язку для вимені;  
5) зовнішній косий м'яз живота (m. obliquus abdominis extemus).

 

Органи черевної порожнини корови з лівої сторони (рубець і частина сітки вилучено): 1-ніжки діафрагми, 2 - лівий наднирник, 3 - підшлункова залоза; 4, 5, 8 і 9 - оболонкой кишка; 6,7 - худа кишка; 10 - сліпа кишка; II - матка, 12, 13 - листки сальніга; 14 - стравохід; 15 - сетковий жолоб; 16 - сітка, 17 - тяж рубця і сітки; 18 - книжка; 19 - її листки; 20 - книжково-сичужні отвір; 21 - сичуг; 22 - додаткова частка легені; 23 - серцева сумка; 24 - сухожильний центр діафрагми і край печінки; 25 - черевна аорта і каудальна порожниста вена; 26 - ліва нирка; 27 - грудна аорта і непарна вена; 28 - середостінні лімфовузли , 29 - 13-е ребра

Широким пластом м'язових волокон він прямує вниз і каудально, покриваючи частину реберної стінки паралельно лінії з'єднання ребер з їх хрящами. Бере початок зубцями від задніх країв нижніх кінців ребер, крім перших чотирьох, і, перекидаючись через ребра, зубці зливаються в загальний пласт. М'яз закінчується апоневрозом на маклоці, лонної кістки (тазова платівка апоневрозу) і білої лінії (черевна пластинка). Від апоневроза відщеплюється ще додаткова стегнова пластинка, що триває на медіальну поверхню кінцівки як стегнова фасція. Тазова платівка уздовж її заднього краю посилена пахової зв'язкою. Апоневроз м'яза зливається з жовтою черевної фасцією;  
6) внутрішній косий м'яз живота (m. obliquus internus abdominis). У великої рогатої худоби м'яз має додаткову ніжку, що бере початок від поперечних відростків поперекових хребців і заповнює всю область голодної ямки. Каудальний край м'яза не доходить до

задньої межі черевної стінки - пахової зв'язки, і між ними залишається невелика щілина. Нижній контур її, починаючи від останнього ребра до рівня нижнього краю колінної складки, у вигляді дугової лінії опускається донизу до зовнішнього краю прямого м'яза живота. Опускаючись вниз по вентральній черевній стінці, апоневроз м'яза зливається з апоневрозом зовнішнього косого м'яза живота, і разом вони беруть участь у формуванні білої лінії живота;  
7) прямий м'яз живота (m. rectus abdominis). У вигляді двох потужних пластів розташованій по обидві сторони білої лінії живота, покриваючи собою всю нижню черевну стінку. Вона йде від грудної кістки і 3-8-го реберних хрящів до лонного зрощення, маючи на своєму протязі різну кількість поперечних сухожильних перемичок. Позаду від кінців хрящів 12-13-го ребер м'яз залишає реберну стінку і, поступово звужуючись, слід каудально, будучи укладеної в піхву.  
Піхва прямого м'яза живота (vagina m. recti abdominis) формується апоневрозу черевних м'язів і фасції . У ньому розрізняють зовнішню і внутрішню стінки. Зовнішня товста стінка утворена зрослими в один шар жовтої черевної фасцією і апоневроза зовнішньої і внутрішньої косих черевних м'язів живота; з прямим черевним м'язом, на рівні її сухожильних перемичок, вона зрощена, а в інтервалах між ними роз'єднана тонким шаром пухкої клітковини . Внутрішня стінка піхви складається з апоневроза поперечного м'яза живота та поперечної фасції;  
 
Схема сухожильної піхви прямого м'яза живота:  
а і б - медіанний-парамедіанний розріз черевної стінки:  
1 - шкіра;  
2 - прямий м'яз живота;  
3 - зовнішня стінка;  
4 - внутрішня стінка піхви;  
5 - очеревина;  
6 - біла лінія живота  
 
  

Іннервація м'якої черевної стінки корови:  
1 - XIII міжреберних нервів;  
2 - клубово-підчревний нерв;  
3 - клубово-паховий нерв  
8) поперечний м'яз живота (m. transversus abdominis). Починається на поперечних відростках поперекових хребців і на внутрішній

стороні реберних хрящів; напрям м'язових волокон вертикальне. У нижній частині вона переходить в апоневроз по лінії, що прямує косо від мечоподібного відростка вгору і назад до зовнішнього бугра клубової кістки. У вентральній частині черевної стінки залягає під прямим м'язом живота і бере участь в утворенні її піхви;  
9) поперечна фасція (fascia transversalis). Добре помітна у верхній третині клубової області, де вона рихло з'єднана з попереднім м'язом, а нижче вона повністю зливається з її апоневрозом.  
Під фасцією розташовується жирова клітковина, далі йде пристінкова очеревина (peritoneum parietale), що представляє собою тонкий шар серозної оболонки, що вистилає черевну порожнину.  
Біла лінія (linea alba). Апоневрози поперечної і косих м'язів живота з'єднуються на серединній лінії між собою і з такими іншого боку. На місці з'єднання їх утворюється міцний фіброзний шов, або так звана біла лінія живота.  
Підшкірна вена живота - v. subcutanea abdominis (поверхнева краніальная надчеревная вена - у. epygastrica cranialis superficialis у корів) дуже розвинена, особливо в лактаційний період. Вона слід вперед і в області мечоподібного хряща, на рівні 8-го реберного хряща, проникає через спеціальний отвір (молочний колодязь) усередину, де і анастомозуе з внутрішньою грудною веною.  
Відтік лімфи з тканин м'якої черевної стінки здійснюється за поверхневих (підшкірним) і глибоких лімфатичних судинах. Основним лімфоцентром для них є пахово-стегновий (limphocentrum inguinofemorale).  

1.2 Передопераційне дослідження систем та органів.  
Розвивається інтоксикація в поєднанні з тиском збільшеного в обсязі рубця на діафрагму призводить до серцево-судинної недостатності та кисневого голодування, що може викликати загибель тварини.  

 

Розташування передшлунків і сичуга у корови.

 

Симптоматика. Хвороба проявляється незабаром після поїдання твариною корму у великих кількостях. Клінічні ознаки наростають повільно.  
Загальний стан пригнічений, хворі малорухливі, стоять згорбившись

спину і підвівши ноги під живіт, лягають обережно, зі стогонами і на короткий час. Періодично з'являються ознаки занепокоєння:корови озираються на живіт, б'ють ногами. З початку хвороби тварини відмовляються від корму, зрідка випивають кілька ковтків води. Жуйка відсутня. Часом з'являється відрижка смердючими газами. Живіт збільшений в об'ємі з лівого боку сильніше, ніж з правого, особливо в нижній частині. Голодна ямка випинається. Рухи рубця спочатку посилені і прискорені, а потім слабшають і можуть припинитися. Вміст рубця при пальпації виявляється спочатку тістоподібний, пізніше твердим. Відзначається також скупчення газів у верхній частині рубця. Сама пальпація нерідко болюча. Перкусією в області рубця встановлюють тупий звук, у верхній же частині рубця, особливо при розвитку тимпании, - тимпанічний. При аускультації руху рубця не прослуховуються і тільки у легких випадках хвороби чутні слабкі і тихі перистальтичні шуми. Дефекція рідкісна.  
З першого ж дня хвороби розвиваються ознаки серцево-судинної недостатності: серцевий поштовх посилений, пульс частий і слабкий. Дихання прискорене. Температура тіла нормальна. Вона підвищується тільки при розвитку інтоксикації.  
Якщо хвороба протікає легко і своєчасно розпочати лікування, хворі тварини через 2-3 дні видужують, у більш важких випадках одужання настає на 5-10-й день. При важкому перебігу хвороби і пізно почате лікування вона може затягнутися на кілька тижнів і закінчитися летально внаслідок розвитку гастроентериту або виснаження. При сильному переповненні і особливо при розвитку вторинної тимпании парез мускулатури рубця настає швидко, тоді хворі можуть загинути від асфіксії.  
Патологоанатомічні зміни. Обсяг живота збільшений. Рубець розширений і в ньому міститься незвично велика кількість кормових мас, які видають смердючий запах, і різну кількість газів. Якщо хвороба тривала понад 10 днів, стінки рубця виявляються гі-перемірованнимі і покритими дрібними крововиливами, такі ж крововиливи можуть бути у сітці і книжці, епітелій легко відшаровується.

 

Рубець великої рогатої худоби.

 

Сітка великої рогатої худоби