Організація адміністративного судочинства

Вищому адміністративному суду України як суду першої і останньої  інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів  виборів або всеукраїнського  референдуму та щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

У випадку якщо законом не визначено  предметної підсудності адміністративної справи, така справа розглядається  місцевим адміністративним судом за вибором позивача.

Територіальна підсудність  адміністративних справ (ст. 19 КАС). Адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача.

Адміністративні справи з приводу  оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності  суб’єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними  судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.

Адміністративні справи з приводу  оскарження нормативно-правових актів  Президента України, Кабінету Міністрів  України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного  банку України чи іншого суб’єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію  України; адміністративні справи, відповідачем у яких є закордонне дипломатичне чи консульське представництво України, їхня посадова чи службова особа; а  також адміністративні справи про  анулювання реєстраційного свідоцтва  політичної партії, про заборону (примусовий розпуск, ліквідацію) політичної партії вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого  поширюється на місто Київ.

У разі невизначеності законом територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається місцевим адміністративним судом за вибором  позивача.

Інстанційна підсудність  адміністративних справ (ст. 20 КАС). Місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди), а також Вищий адміністративний суд України у випадках, встановлених цим Кодексом, вирішують адміністративні справи як суди першої інстанції.

Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адміністративних судів (місцевих загальних  судів як адміністративних судів  та окружних адміністративних судів), які знаходяться у межах їхньої територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку як суди апеляційної інстанції.

Вищий адміністративний суд України  переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів  у касаційному порядку як суд  касаційної інстанції. Згідно ч.6 ст. 177 КАС, Вищий адміністративний суд  України переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції  судові рішення окружного адміністративного  суду, територіальна юрисдикція якого  поширюється на місто Київ.

Верховний Суд України переглядає судові рішення адміністративних судів  за винятковими обставинами.

Підсудність кількох пов’язаних між собою вимог (за зв’язком справ) (ст. 21КАС). Позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов’язані між собою і підсудні одному адміністративному суду.

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим  порушенням прав, свобод та інтересів  суб’єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні  з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування  шкоди вирішуються судами в порядку  цивільного або господарського судочинства.

Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які  належить розглядати в порядку різного  судочинства, якщо інше не встановлено  законом.

Суд, крім того, може передати адміністративну  справу на розгляд іншого адміністративного  суду, якщо наявні такі підстави:

- задоволено клопотання відповідача, місце проживання (перебування) якого раніше не було відоме, про передачу справи за місцем його проживання (перебування);

- після відкриття провадження у справі виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил предметної підсудності;

- після відкриття провадження у справі та до початку судового розгляду виявилося, що провадження у справі відкрито без дотримання правил територіальної підсудності;

- після задоволення відводів (самовідводів) чи в інших випадках неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи;

- ліквідовано адміністративний суд, який розглядав справу.

Питання про передачу адміністративної справи розглядається судом у  судовому засіданні з повідомленням  осіб, які беруть участь у справі і вирішується ухвалою, яку може бути оскаржено. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає  розгляду цього питання.

Передача адміністративної справи з одного суду до іншого здійснюється після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.

Згідно ч.1 ст.101 КАС, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

За загальним правилом, для звернення  до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи  встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або  повинна була дізнатися про порушення  своїх прав, свобод чи інтересів. Але  законом можуть встановлюватися  інші строки для звернення до адміністративного  суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася  або повинна була дізнатися про  порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору  і позивач скористався цим  порядком, то обчислення строку звернення  до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Перебіг процесуального строку починається  з наступного дня після відповідної  календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Строки обчислюються (ст. 103 КАС):

- днями. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день;

- місяцями. Такий строк закінчується у відповідне число останнього місяця цього строку. Якщо закінчення строку, що визначається місяцями, припадає на такий місяць, що відповідного числа не має, то строк закінчується в останній день цього місяця;

- роками і, відповідно, закінчується у відповідні місяць і число останнього року цього строку

- можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий  день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

 Останній день строку триває  до двадцять четвертої години, але якщо в цей строк слід  було вчинити процесуальну дію  в суді, де робочий час закінчується  раніше, строк закінчується в  момент закінчення цього часу.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або  грошові кошти здано на пошту  чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

Пропущений з поважних причин процесуальний  строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Питання про поновлення чи продовження  пропущеного строку суд вирішує  з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду клопотання.

Ухвала суду про відмову в  поновленні чи продовженні пропущеного  процесуального строку може бути оскаржена  особами, які беруть участь у справі.

 

 

2.2 Склад суду, учасники  адміністративного процесу, організація  судового засідання

Склад суду. Усі адміністративні справи в суді першої інстанції, крім випадків, встановлених ст. 24 КАС, розглядаються і вирішуються суддею одноособово. Колегіально (колегією у складі трьох суддів) розглядаються і вирішуються в окружному адміністративному суді справи, предметом оскарження в яких є рішення, дії чи бездіяльність Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України, їхньої посадової чи службової особи, виборчої комісії (комісії з референдуму), члена цієї комісії, а також особливо складні справи.

Перегляд судових рішень в адміністративних справах в апеляційному порядку  здійснюється колегією у складі трьох  суддів. Перегляд судових рішень в  адміністративних справах у касаційному  порядку здійснюється колегією у  складі не менше п’яти суддів.

Адміністративні справи, підсудні Вищому адміністративному суду України  як суду першої інстанції, розглядаються  і вирішуються колегією у складі не менше п’яти суддів.

Перегляд судових рішень в адміністративних справах у Верховному Суді України  за винятковими обставинами здійснюється колегією у складі суддів Судової  палати в адміністративних справах  Верховного Суду України за участі не менше двох третин її чисельності (але не менше п’яти суддів) або  колегією у складі суддів відповідних  судових палат Верховного Суду України  за правилами, передбаченими чинним законодавством.

В адміністративному процесі діє  принцип незмінності складу суду під час розгляду і вирішення  адміністративної справи в суді однієї інстанції. У разі неможливості продовження  розгляду адміністративної справи одним  із суддів до розгляду залучається  інший суддя. Якщо нового суддю залучено під час судового розгляду, судовий  розгляд адміністративної справи починається  спочатку.

Учасники адміністративного процесу. У справі беруть участь сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Право на участь в адміністративному судочинстві передбачає наявність адміністративної процесуальної правосуб’єктності, тобто здатності мати процесуальні права та обов’язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) та здатності особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність).

Адміністративна процесуальна правоздатність визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Адміністративна процесуальна дієздатність належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь; органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов’язки та зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов’язки.

Особи, які беруть участь у справі, мають право (п. 3 ст. 49 КАС):

- знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів;

- знайомитися з матеріалами справи;

- заявляти клопотання і відводи;

- давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення;

- подавати докази, брати участь у дослідженні доказів;

- висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам;

- подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

- знайомитися з технічним записом та журналом судового засідання і подавати письмові зауваження до них;

- робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень;

- оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів;

- користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб’єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб’єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Під час  судового засідання ведеться протокол (ст. 45 КАС).. Також можуть застосовуватися технічні засоби.

Протокол після його складення  та ознайомлення з ним усіх присутніх  осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів підписується секретарем судового засідання  і суддею. Присутні особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть подати свої зауваження, які додаються до протоколу.

Протокол, складений при виконанні  судового доручення, разом із необхідними  додатками невідкладно надсилається до суду, який розглядає справу.

Протокол приєднується до адміністративної справи.

Протокол про вчинення окремої  процесуальної дії поза залою  судових засідань або під час  виконання судового доручення повинен  містити(ст. 46 КАС).:

- найменування адміністративного суду, який вчиняє окрему процесуальну дію, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;