Трудова дисципліна та засоби її забезпечення

 

 

Міністерство освітиі науки України

Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова

 

 

кафедра теорії та історії держави і права

 

 

 

Реферат

на тему: «Трудова дисципліна та засоби її забезпечення»

 

 

 

 

Виконала:

 студенткагрупи3431

Зубова І.О

Перевірила:

Джулай Г. Г.

 

 

 

 

 

 

Миколаїв – 2014

 

ПЛАН

ВСТУП

1. Поняття трудової дисципліни за законодавством України про працю……………………………………………………………………………....4
2. Поняття та види дисциплінарних стягнень……………………....15
3. Органи правомірні притягати до дисциплінарної відповідальності……………………………………………………………….…23
4. Строки притягнення до дисциплінарної відповідальності………26
5. Порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності…….28

ВИСНОВКИ……………………………………………………………….32

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………....33

 

ВСТУП

 

Відповідно до статті 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір [2].

Прагнення законодавця наблизити право до норм моралі характерно для цивілізованих держав. З цієї точки зору пряме покладення, згідно зі ст. 139 КЗпП, на працівників юридичних обов'язків, що мають моральний зміст (працювати чесно і сумлінно), уявляється цілком виправданим.

Юридичні обов'язки, що мають моральний зміст, включені також до Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій (далі для стислості — Типові правила) — "поводитись достойно, додержувати правил соціалістичного співжиття". У той же час слід враховувати, що послідовно триматись думки, яка визнає юридичне значення морального змісту обов'язків працівників, не можна Це означає, що заохочувати працівників за чесну та сумлінну працю, за те, що вони поводять себе достойно, можна і треба. Але ж вживати заходів дисциплінарного стягнення за нечесну та несумлінну працю не можна, якщо тільки немічність і несумлінність не проявилися у порушенні більш конкретних трудових обов'язків.

Які ж дисциплінарні стягнення можуть застосовуватись до працівників за порушення дисципліни, який порядок їх застосування та коло органів, правомочних їх застосовувати. Саме дослідження цих проблем ставить собі за завдання автор даної роботи.

 

1. Поняття трудової дисципліни за законодавством України про працю

 

У статті 139 КЗпП надається перелік трудових обов'язків працівників. Але вказівка на обов'язок дотримання трудової   дисципліни охоплює собою всі інші обов'язки працівників, поповнює всі прогалини у переліку обов'язків, припущених у статті, що коментується, і Типових правилах.

Трудові обов'язки працівників у собі містять:

1) виконувати роботу, обумовлену  трудовим договором. Зміст цього  обов'язку містить у собі необхідність  не лише виконання трудових  функцій, а й дотримання технологічної  дисципліни, забезпечення відповідності  якості праці і її результатів  установленим вимогам, виконання  установлених норм праці, виконання  розпоряджень осіб, що здійснюють  керівництво процесом праці;

2) дотримуватись установленого  режиму роботи, робочий час використовувати  для продуктивної праці, вживати  заходів до усунення причин, що  перешкоджають нормальному виконанню  роботи або утруднюють її хід;

3) додержувати правил  охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, працювати у виданому спецодязі, спецвзутті, користуватися необхідними  засобами індивідуального захисту;

4) утримувати своє робоче  місце, устаткування та пристрої  у порядку, чистоті і справному  стані, а також додержуватись  чистоти в цеху (відділі) та на  території підприємства;

5) бережливо ставитися  до майна власника, використовувати  відповідно до установлених правил  машини, устаткування, станки, Інструменти, вимірювальні прилади та інші  предмети, видані працівникам у  користування; економне і раціонально  використовувати сировину, матеріали, енергію, паливо та інші матеріальні  ресурси, додержуватись установленого  порядку зберігання матеріальних  цінностей і документів;

6) утримуватись від дій, що заважають іншим працівникам  викопувати їх трудові обов'язки.

Є підстави стверджувати, що обов'язок працівника дотримуватись трудової дисципліни в місцевих правилах внутрішнього трудового розпорядку може розширюватись за рахунок обов'язків, що виходять за межі робочого часу. Такими є обов'язки «е розголошувати комерційну таємницю та дотримуватись установлених колективним чи трудовим договорами заборон чи обмежень на роботу за сумісництвом. Відсутність указань у місцевих правилах внутрішнього розпорядку на ці обов'язки працівників утруднює або практично позбавляє власника можливості вжити заходів дисциплінарної відповідальності до працівників, що розголошують комерційну таємницю чи порушують зазначені обмеження.

Стаття 140 КЗпП передбачає, що трудова дисципліни на   підприємствах, в установах, організаціях пов’язана із створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю [2].

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Зазначена стаття не може визнаватися як безпосередньо регулююча трудові відносини між власниками і працівниками. Та все ж вона визначає основи забезпечення дисципліни праці на підприємстві і в кінцевому рахунку впливає на трудові відносини. Ігнорування власником цих основ може привести до того, що трудовий спір з приводу застосування до працівника дисциплінарного стягнення буде вирішений на користь працівника само внаслідок недотримання власником правил.

На перше місце серед умов забезпечення трудової дисципліни ст. 140 КЗпП ставить створення необхідних організаційних і економічних умов для нормальної високопродуктивної праці. Якщо власник таких умов не створив, йому буде важко ставити до працівників вимоги суворо дотримуватись трудової дисципліни, а у конкретній ситуації працівник може довести, що інкриміноване йому порушення спричинене тим, що власник не створив організаційних і економічних умов для нормальної високопродуктивної праці.

З боку працівника трудова дисципліна забезпечується свідомим ставленням до праці. Таке ставлення працівників до праці мас формуватися на підприємстві методами переконання і виховання, які повинні застосовувати працівники, що представляють власника та організовують роботу працівників. Слід звернути увагу на явно недостатнє використання таких методів забезпечення трудової дисципліни. Загальний невисокий рівень культури спілкування на підприємстві призводить до того, що психологічний комфорт відчуває лише керівник і лише у процесі спілкування я підлеглими. Той же керівник у спілкуванні з вищестоящим керівником знаходиться у стані крайнього психологічного дискомфорту. Приниження честі і гідності особистості, брутальність у ставленні   до працівників були й залишаються повсякденними явищами. Все це найнегативнішим чином позначається на дисципліні праці, якості роботи, а також на економіці держави у цілому. Десятками років людей навчали тому, що стан суспільства визначається базисом, а він виявився у вирішальному ступені залежним від такого "третьорядного" елементу надбудови як мораль.

Далі у числі засобів забезпечення трудової дисципліни ст. 140 КЗпП називає заохочення за сумлінну працю. Заохочення за сумлінну працю не зводиться до застосування заходів заохочення, передбачених ст. 143-146 КЗпП. Воно може вживатися також у рамках преміальної системи оплати праці. Очевидно, це — таке заохочення, яке виходить за межі статті, що коментується.

Частина друга ст. 140 КЗпП побічно приписує створювати в трудових колективах обстановку нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки Обов'язок працівників проявляти таку вимогливість обмежена трудовою функцією і системою технологічних зв'язків між працівниками. Було б неправильним вважати, що стаття, яка коментується, припускає проведення на роботі щоденних мітингів з метою засудження порушників трудових обов'язків.

Застосування заходів дисциплінарного і громадського впливу розглядається такий захід, котрий не може вживатись щодня. Такі заходи можуть вживатися лише "стосовно окремих несумлінних працівників" "у необхідних випадках".

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до погреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП).

Більш детально основні обов'язки власника розкриваються у п 12 Типових правил. Ці обов'язки власник несе як сторона трудового договору і трудових правовідносин. За виконання перелічених обов'язків власник несе відповідальність перед працівником, а також перед державою.

І все ж власник не позбавляється спроможності перерозподілити названі обов'язки між посадовими особами підприємства.   За виконання таких обов'язків посадові особи несуть відповідальність перед власником, а у передбачених законом випадках — і перед державою.

Обов'язок правильно організувати працю робітників і службовців розкривається як забезпечення таких умов, щоб кожен працював за своїм фахом і кваліфікацією, визначеними трудовим договором, мав закріплене за ним робоче місце, своєчасно до початку роботи був ознайомлений зі встановленим завданням та забезпечений роботою протягом усього робочого дня (зміни), забезпечення здорових і безпечних умов праці, справного стану інструменту, машин, станків та іншого устаткування, а також нормальних запасів сировини, матеріалів та інших ресурсів, необхідних для безперебійної і ритмічної роботи (підпункт "а" п. 12 Типових правил)

Обов'язок власника створити умови для росту продуктивності праці у підпункті "б" п. 12 Типових правил розкривається як обов'язок впроваджувати найновіші досягнення науки, техніки і наукової організації праці, здійснювати заходи з підвищення ефективності виробництва, якості роботи та продукції, що виробляється, скорочення застосування ручної малокваліфікованої важкої праці, поліпшення організації та підвищення культури виробництва.

З метою створення умов для зростання продуктивності праці на власника покладаються обов'язки розвивати бригадні форми організації праці (це було даниною часу і втратило, на наш погляд, сьогодні практичне значення), розвивати суміщення професій та інші форми інтенсифікації праці, організовувати вивчення, поширення та запровадження передових способів і методів праці (підпункт "в" п. 12 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників та службовців підприємств, установ, організацій) [10].

Власнику також належить з метою створення умов для зростання продуктивності праці своєчасно доводити до виробничих підрозділів, бригад та ланок планові завдання, забезпечувати їх виконання з найменшими затратами трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, здійснювати заходи, спрямовані на більш повне виявлення та використаним внутрішніх резервів, забезпечення науково обґрунтованого нормування витрат сировини і матеріалів, енергії та палива, раціонального та економного їх використання.

На власника покладається обов'язок забезпечити суворе   додержання трудової та виробничої дисципліни, постійно здійснювати організаторську, економічну та виховну роботу, направлену на її зміцнення, усунення витрат робочого часу, раціональне використання трудових ресурсів, формування стабільних трудових колективів; вживати заходи впливу до порушників трудової дисципліни, враховуючи при цьому думку трудового колективу (підпункт "є" п. 12 Типових правил).

Слід відмітити, що судова практика не надає юридичного значення діям власників, які не враховують думку трудового колективу при застосуванні до працівника заходів дисциплінарної відповідальності.

Підпункти "ж", "з", "й" п. 12 Типових правил розкривають зміст обов'язку власника неухильно додержувати законодавства про працю та правил охорони праці. Зокрема, власник зобов'язується покращувати умови праці, забезпечувати належне технічне обладнання всіх робочих місць І створювати па них умови праці, відповідно до правил з охорони праці (за відсутності таких правил власник, за узгодженням з профспілковим органом, вживає заходи, що забезпечують безпечні умови праці), вживати необхідних заходів з профілактики виробничого травматизму, професійних та інших захворювань працівників, забезпечувати відповідно до діючих норм та положень спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами Індивідуального захисту, постійно контролювати знання та дотримання працівником всіх вимог інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці та протипожежної безпеки.