Виконавча влада та державне управління

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Ноября 2013 в 01:13, курсовая работа

Описание работы

Відповідно до Конституції в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування. Місцеве самоврядування в Україні це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади, жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Файлы: 1 файл

Курсовая по админ. праву.docx

— 57.14 Кб (Скачать файл)

6. Порядок проведення позачергових  виборів сільського, селищного, міського  голови визначається законом  про вибори.

7. Повноваження сільського, селищного,  міського голови припиняються  з дня прийняття місцевим референдумом  або відповідною радою рішення  про це, а в разі призначення  Верховною Радою України позачергових  виборів сільського, селищного, міського голови в день обрання головою іншої особи.

8. Повноваження голови районної  в місті, районної, обласної ради  також припиняються достроково  в порядку, передбаченому статтею  55 Закону України "Про місцеве  самоврядування в Україні".

Повноваження органу самоорганізації  населення припиняються достроково у разі (ст. 80 Закону України "Про  місцеве самоврядування в Україні") [2]:

1) невиконання рішень сільської,  селищної, міської, районної у  місті (у разі її створення)  ради, її виконавчого комітету, загальних  зборів громадян або невиконання  своїх повноважень;

2) його саморозпуску.

Рішення про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації  населення приймається загальними зборами громадян, що утворили даний  орган, або відповідною радою.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про службу в органах місцевого  самоврядування" особи, винні у  порушенні законодавства про  службу в органах місцевого самоврядування, притягуються до цивільної, адміністративної або кримінальної відповідальності згідно із законом [5].

Згідно ст. 24. Закону України "Про  службу в органах місцевого самоврядування" матеріальна шкода, завдана територіальній громаді незаконними рішеннями  сільських, селищних, міських голів, голів районних у місті, районних та обласних рад, їх заступників, керівників управлінь, відділів, інших структурних  підрозділів виконавчих органів  місцевого самоврядування, діями  чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується  за рахунок місцевого бюджету в порядку, встановленому законом [5].

Сільські, селищні, міські, районні  у місті, районні та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної у місті, районної та обласної ради мають право зворотної  вимоги (регресу) до посадової особи  місцевого самоврядування, яка заподіяла  шкоду територіальній громаді, у  розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів  України [5].

Відповідальність службовців місцевого  самоврядування настає також відповідно до Закону України "Про боротьбу з корупцією".

Згідно ст. 1 Закону України "Про  боротьбу з корупцією" під корупцією  в цьому Законі розуміється діяльність осіб, уповноважених на виконання  функцій держави, спрямована на протиправне   використання наданих їм повноважень  для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг.

Корупційними діяннями є [6]:

а) незаконне одержання особою, уповноваженою на виконання функцій  держави, у зв'язку з виконанням таких  функцій матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг, у  тому числі прийняття чи одержання  предметів (послуг) шляхом їх придбання  за ціною (тарифом), яка є істотно  нижчою від їх фактичної (дійсної) вартості;

б) одержання особою, уповноваженою  на виконання функцій держави, кредитів або позичок, придбання цінних паперів, нерухомості або іншого майна  з використанням при цьому  пільг чи переваг, не передбачених чинним законодавством.

Подарунок (винагорода), отриманий  зазначеними особами за обставин, передбачених пунктом "а" частини  другої цієї статті, у тому числі  такий, що надійшов без їх відома, а  також вартість незаконно одержаних  послуг підлягають стягненню (відшкодуванню) в доход держави.

Під діяльністю осіб, уповноважених  на виконання функцій держави, слід розуміти і діяльність посадових  осіб місцевого самоврядування, що спрямована на здійснення повноважень місцевого самоврядування.

За ст. 2 Закону України "Про боротьбу з корупцією" за корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з  корупцією, на підставі Закону України "Про боротьбу з корупцією" несуть відповідальність такі особи, уповноважені на виконання функцій держави [6]:

а) державні службовці;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати сільських, селищних, міських, районних, обласних рад;

в) посадові особи місцевого самоврядування.

За ст. 3 Закону України "Про боротьбу з корупцією" суб'єкти, зазначені  у статті 2 Закону України "Про  боротьбу з корупцією", за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень, пов'язаних з корупцією, несуть адміністративну  та дисциплінарну відповідальність на підставі Закону України "Про  боротьбу з корупцією". Питання  про кримінальну, цивільно-правову  та матеріальну відповідальність за корупційні діяння та правопорушення, пов'язані з корупцією, вирішуються  відповідно до вимог чинного законодавства [6].

Державний службовець або інша особа, уповноважена на виконання фун­к­цій  держави, не   має права (ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією") [6]:

а) сприяти, використовуючи своє службове становище, фізичним і юридичним  особам у здійсненні ними підприємницької  діяльності, а так само в отриманні  субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів чи пільг з метою незаконного  одержання за це матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг;

б) займатися підприємницькою діяльністю безпосередньо чи через посередників або підставних осіб, бути повіреним  третіх осіб у справах державного органу, в якому вона працює, а  також виконувати роботу на умовах сумісництва (крім наукової, викладацької, творчої діяльності, а також медичної практики);

в) входити самостійно (крім випадків, коли державний службовець здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі, та представляє  інтереси держави в раді товариства (спостережній раді) або ревізійній комісії господарського товариства), через представника або підставних осіб до складу правління чи інших  виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств  тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність;

г) відмовляти фізичним та юридичним  особам в інформації, надання якої передбачено правовими актами, умисно затримувати її, надавати недостовірну чи неповну інформацію.

Державний службовець, який є посадовою особою, не має також права [6]:

а) сприяти, використовуючи своє посадове становище, фізичним та юридичним особам у здійсненні ними зовнішньоекономічної, кредитно-банківської та іншої діяльності з метою незаконного одержання  за це матеріальних благ, послуг, пільг  або інших переваг;

б) неправомірно втручатися, використовуючи своє посадове становище, у діяльність інших державних органів чи посадових  осіб з метою перешкодити виконанню  ними своїх повноважень;

в) бути повіреним третіх осіб у  справах державного органу, діяльність якого він контролює;

г) надавати незаконні переваги фізичним або юридичним особам під час  підготовки і прийняття нормативно-правових актів чи рішень.

Особи, які претендують на зайняття посади в системі державної служби або на виконання інших функцій  держави, попереджаються про встановлені  щодо них обмеження.

Вчинення особою,   уповноваженою  на виконання функцій держави (ст. 7 Закону України "Про боротьбу з  корупцією"), будь-якого із зазначених у статті 1 Закону України "Про боротьбу з корупцією" корупційних діянь, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади або інше усунення від виконання функцій держави. Таким особам забороняється займати посади в державних органах та їх апараті протягом трьох років з дня їх звільнення [6].

Вчинення корупційних діянь, передбачених Законом України "Про боротьбу з корупцією", народним депутатом  України, депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом  або головою місцевої Ради народних депутатів тягне за собою адміністративну  відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян і дострокове припинення депутатських повноважень або звільнення з  виборної посади. Рішення про дачу згоди на притягнення їх до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних  діянь і дострокове припинення депутатських повноважень або звільнення з  виборної посади приймається відповідною  Радою на пленарному засіданні. Порядок  притягнення народного депутата України до відповідальності у цих  випадках визначається Законом України "Про статус народного депутата України". Таким особам забороняється  балотуватися у депутати або на виборні  посади в державні органи протягом п'яти років з дня припинення депутатських повноважень або звільнення з посади та займати посади в державних  органах та їх апараті протягом трьох  років з дня припинення депутатських повноважень або звільнення з  посади.

Під іншим усуненням від виконання  функцій держави в Законі України "Про боротьбу з корупцією" розуміється дострокове припинення депутатських повноважень або звільнення з виборної посади, а так само звільнення з військової служби військової посадової особи (крім військовослужбовців  строкової служби).

Порушення особою (ст. 8 Закону України "Про боротьбу з корупцією"), уповноваженою на виконання   функцій держави, будь-якого із зазначених у статті 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією" обмежень, якщо воно не містить складу злочину, тягне за собою адміністративне стягнення у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року порушення  будь-якого із зазначених у статті 5 цього Закону обмежень тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від двадцяти п'яти до п'ятдесяти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян і  звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави [6].

Порушення особою (ст. 9 Закону України "Про боротьбу з корупцією"), уповноваженою на виконання функцій  держави, вимог щодо декларування доходів (неподання або подання неповних чи неправдивих відомостей про доходи та зобов'язання фінансового характеру) тягне за собою адміністративну  відповідальність у вигляді штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти п'яти  неоподатковуваних мінімумів доходів  громадян і звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій  держави, а також є підставою  для відмови у призначенні  на посаду та для позбавлення права  балотуватись у депутати або на виборні  посади в державні органи.

Неподання або невчасне подання  державним службовцем або іншою  особою, уповноваженою на виконання  функцій держави, відомостей про  відкриття валютного рахунку  в іноземному банку тягне за собою  адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'ятнадцяти  до двадцяти п'яти неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян і  звільнення з посади чи інше усунення від виконання функцій держави.

Умисне не складення або невчасне складення протоколу про вчинення корупційного діяння чи іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, за наявності для цього підстав, або умисне неподання до суду протоколу про вчинення корупційного діяння чи іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, особою, на яку покладено ці обов'язки, тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і звільнення з посади чи інше   усунення від виконання функцій держави (ст. 11 Закону України "Про боротьбу з корупцією") [6].

Порядок адміністративного провадження  у справах про корупційні діяння або інші правопорушення, пов'язані  з корупцією (ст. 12 Закону України "Про  боротьбу з корупцією"), а також  виконання постанов про накладення адміністративних стягнень визначається Кодексом України про адміністративні  правопорушення, за винятком положень, встановлених Законом України "Про  боротьбу з корупцією".

Протокол про вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, складається  органами, зазначеними у пунктах "а", "а-1" і "б" статті 4 Закону України "Про боротьбу з корупцією", а у разі, коли факт вчинення корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, що не містить  складу злочину, встановлено прокурорською  перевіркою чи попереднім слідством, також слідчим або прокурором [6].

Підставою для складання протоколу  є достатні дані, які свідчать про  наявність в діянні особи ознак  корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією.

Орган дізнання в разі відмови в  порушенні кримінальної справи або  закриття кримінальної справи з підстав, передбачених чинним законодавством, за наявності в діянні особи ознак  корупційного діяння або іншого правопорушення, пов'язаного з корупцією, зобов'язаний у триденний строк надіслати  матеріали перевірки або попереднього розслідування, що стосується корупційного діяння чи іншого правопорушення, пов'язаного  з корупцією, до органу, зазначеного  у пунктах "а", "а-1" і "б" частини першої статті 4 Закону України "Про боротьбу з корупцією".

Информация о работе Виконавча влада та державне управління