Авторське право

         Так, автор проекту  твору    архітектури,    містобудування, садово- паркового мистецтва  має  виключне  право   на   участь   у подальшій  його  реалізації,  якщо  інше  не  передбачено  умовами договору  із  замовником (забудовником) або юридичною чи фізичною особою,  де  або в якої він працює, а також на внесення змін до не завершеного  будівництвом   чи збудованого твору архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва у  разі  зміни його функціонального призначення чи реконструкції.

         Розміщення творів у мережі Інтернет у вигляді, доступному для публічного використання, є їх відтворенням і тому таке розміщення є правомірним лише з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право. Якщо у зв’язку з розміщенням твору у мережі Інтернет порушуються майнові права суб’єкта авторського права, то це дає підстави для судового захисту авторського прав. Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно до процесуального законодавства в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

          Договором ВОІВ про авторське право від 20 грудня 1996 року встановлено, що ніщо в цьому Договорі  не впливає на свободу Договірних Сторін визначати, якщо вони існують, умови, за яких вичерпання майнового права на твір застосовується після першого продажу або іншої передачі права власності на оригінал або примірник твору з дозволу автора (стаття 6 (1). В українському законодавстві для  майнових прав на твір обмежено діє принцип їх вичерпання. Якщо примірники правомірно опублікованого  твору законним чином введені  у  цивільний  обіг  шляхом  їх  першого  продажу в Україні,  то допускається  їх  повторне  введення  в  обіг  шляхом продажу,  дарування тощо без згоди автора (чи іншої особи, яка має авторське право) і  без  виплати  авторської  винагороди.  З цього правила є два винятки. Право здавання у майновий найм чи  комерційний  прокат  примірників твору залишається  виключно за особою,  яка має авторське право. Автор твору образотворчого мистецтва,  а у разі його смерті - спадкоємці впродовж строку дії авторського права користуються   щодо проданих  автором   оригіналів    творів образотворчого  мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею,  салон,  крамницю  тощо,  що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому  випадку здійснюється  зазначеними  аукціонами,  галереями, салонами, крамницями тощо.

        8. Якщо твір створено у порядку виконання працівником трудового договору (контракту) і в межах строку його дії, тобто при виконанні службових обов’язків і за службовим завданням роботодавця, то особисті немайнові права автора твору належать працівникові; вони є невідчужуваними. Майнові права на твір, створений у зв’язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об’єкт, та юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором (частина друга статті 429 ЦК).

         Якщо в трудовому або цивільно-правовому договорі між працівником і роботодавцем  не передбачений інший порядок здійснення майнових прав на створений працівником твір, то вони мають спільні права як на отримання свідоцтва про реєстрацію авторського права на твір, так і на використання такого твору. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. При цьому трудовим договором між ними може передбачатися умова щодо укладення цивільно-правового договору про створення твору та обов’язок працівника щодо сповіщення про створення такого об’єкта.

            9.  Як загальне правило, використання твору здійснюється  лише  за  згодою  автора і з виплатою йому авторської винагороди. Проте авторсько-правова система охорони допускає  у випадках, визначених статтею 444 ЦК та статтях 21 – 25 Закону України «Про авторське право і суміжні права», можливості  вільного використання творів, тобто використання твору певним способом без дозволу автора (чи особи, яка має авторське право)  і без виплати йому авторської винагороди. Спеціальними правилами вільного використанням творів встановлюються обмеження авторського права, якщо потреби суспільства перевищують індивідуальні інтереси авторів у конкретних, визначених законом випадках. Тому перелік випадків вільного використання творів є вичерпним.

         Твір може бути вільно,  без згоди автора та інших осіб,та безоплатно використаний будь-якою особою:

          1) як  цитата  з правомірно  опублікованого  твору  або   як   ілюстрація у виданнях,  радіо-  і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених  для  навчання,  за   умови   дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно вказане в такому джерелі,  та в обсязі,  виправданому  поставленою метою;

         2) для   відтворення   у   судовому   та   адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

         3) використання літературних  і художніх  творів  в обсязі,  
виправданому   поставленою   метою,   як  ілюстрацій  у виданнях, передачах  мовлення,  звукозаписах  чи  відеозаписах   навчального характеру;

         4) відтворення   у пресі,  публічне  виконання чи  публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах  статей з  поточних  економічних,  політичних,  релігійних  та  соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого  характеру у випадках,  коли право на таке відтворення, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення спеціально не заборонено автором;    

         5)  відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці   виставках,  аукціонах,  ярмарках  або  у  колекціях  для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних  цілях; 

         6) видання випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих;

         7) публічне виконання музичних творів  під  час  офіційних  і релігійних  церемоній,  а  також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

         8) відтворення з інформаційною метою у газетах та  інших  
періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних  
творів у обсязі, виправданому поставленою метою. 

        Допускається без  згоди  автора  або  іншої  особи,  яка  має авторське право, репрографічне відтворення одного примірника твору бібліотеками та архівами,  діяльність яких не спрямована прямо або опосередковано на одержання прибутку, за таких умов:

         1) у разі,  коли відтворюваним твором є окрема  опублікована  
стаття  та  інші  невеликі  за обсягом твори чи уривки з письмових творів  (за  винятком  комп'ютерних програм і баз   даних),   з ілюстраціями  чи  без них,  і коли це відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що: 

        а) бібліотека та архів мають достатньо  підстав  вважати,  що такий  примірник використовуватиметься з метою освіти,  навчання і приватного дослідження;

        б) відтворення твору є поодиноким  випадком   і   не   має систематичного характеру;

        2) у разі,  коли відтворення здійснюється для збереження  або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або  непридатного  примірника  з  фонду  аналогічної бібліотеки чи архіву,  а одержання такого примірника іншим шляхом  неможливе,  а також  коли  відтворення  твору  є  поодиноким  випадком  і не має систематичного характеру.

       Допускається без  згоди  автора  чи  іншої  особи,  яка   має  
авторське право:

      1) відтворення уривків з опублікованих  письмових  творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для  навчання  за  умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

      2) репрографічне   відтворення   навчальними   закладами для  
аудиторних занять  опублікованих  статей  та  інших  невеликих  за  
обсягом творів,  а також уривків з письмових творів з ілюстраціями  
або без них за умови, коли:

      а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

      б) відтворення  твору  є  поодиноким  випадком   і   не   має систематичного характеру.

     Особа,  яка  правомірно  володіє  правомірно виготовленим примірником  комп'ютерної програми, має право без згоди автора або іншої  особи,  яка  має  авторське  право  на цю програму:

      1) внести  до  комп'ютерної програми  зміни  (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на технічних засобах особи, яка  використовує  ці  програми,  і  вчинення  дій,  пов'язаних  з функціонуванням   комп'ютерної   програми   відповідно    до    її призначення,  зокрема  запис і збереження в пам'яті комп'ютера,  а також виправлення явних помилок, якщо інше не передбачено угодою з автором чи іншою особою, яка має авторське право;

       2) виготовити  одну копію комп'ютерної програми за умови,  що ця копія призначена тільки  для  архівних  цілей  або  для  заміни правомірно   придбаного  примірника  у випадках,  якщо  оригінал комп'ютерної програми  буде   втраченим,   знищеним   або   стане непридатним   для   використання.  При  цьому  копія  комп'ютерної програми не може бути використана для інших цілей  і має бути знищена у разі, якщо володіння примірником  цієї  комп'ютерної  програми  перестає бути правомірним;

       3) декомпілювати   комп'ютерну програму  (перетворити її  з об'єктного коду у вихідний текст) з метою одержання інформації, необхідної  для  досягнення  її взаємодії із незалежно розробленою комп'ютерною програмою, за дотримання таких умов:

       а) інформація,  необхідна   для   досягнення   здатності   до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

       б) зазначені   дії   здійснюються   тільки  щодо  тих  частин комп'ютерної програми,  які необхідні для досягнення здатності  до взаємодії;

      в) інформація,   одержана  в  результаті  декомпіляції,  може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії  з іншими  програмами,  але  не може передаватися іншим особам,  крім випадків,  якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з  іншими  програмами,  а  також  не  може  використовуватися для розроблення  комп'ютерної  програми,  схожої   на   декомпільовану комп'ютерну  програму,  або  для вчинення будь-якої іншої дії,  що порушує авторське право;

       4) спостерігати,   вивчати,  досліджувати   функціонування комп'ютерної  програми  з  метою  визначення ідей і принципів,  що лежать в її основі,  за умови,  що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, показу, функціонування, передачі чи запису в пам'ять (збереження) комп'ютерної програми.  

       Допускається  без дозволу автора (чи іншої особи,  яка має авторське право) і без виплати авторської винагороди відтворювати виключно  в особистих  цілях  або  для кола  сім'ї попередньо правомірно оприлюднені твори, крім:

       а) творів архітектури у формі будівель і споруд;

       б) комп'ютерних програм, крім випадків передбачених законом;

       в) репрографічного   відтворення   книг,   нотних  текстів  і оригінальних  творів   образотворчого   мистецтва,   за   винятком випадків, передбачених законом.

       Твори і виконання, зафіксовані у фонограмах, відеограмах, їх примірниках,  а також аудіовізуальні  твори та їх примірники допускається відтворювати у домашніх умовах виключно  в особистих цілях або для кола сім'ї без дозволу автора (авторів), виконавців, виробників фонограм,  виробників  відеограм,  але  з  виплатою  їм винагороди.

       10. Майнові права авторів обмежуються у часі, що є загальною властивістю для майнових прав на усі об’єкти ІВ. Термін охорони, надаваний Бернською Конвенцією про охорону літературних і художніх творів,  становить увесь час життя автора і п'ятдесят років після його смерті. Проте цією ж Конвенцією передбачено, що країни Союзу мають право встановлювати термін охорони майнових прав авторів, що перевищує цей термін.

        Строк дії майнових прав автора на твір за чинним українським законодавством спливає через сімдесят років, що відліковується з 1 січня року, наступного за роком смерті автора чи останнього із співавторів, який пережив інших співавторів, крім випадків, передбачених законом. Це положення застосовується до твору в цілому незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле, чи складається із частин, кожна з яких має самостійне значення. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

      Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації. Авторське право на твір, вперше опублікований  протягом 30 років після смерті автора,  діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

      Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.