Структура, цілі та принципи СОТ

 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут міжнародних  відносин

Інститут післядипломної освіти

 

 

 

 

 

 

 

 

Контрольна  робота

з навчальної дисципліни

“Міжнародне публічне право”

на тему:

 

“Структура, цілі та принципи СОТ”

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:

Слухачка ІІ-го курсу 1-ї групи

заочної форми навчання

спеціальність “Міжнародне  право”

Валага Людмила  Юріївна

 

 

 

Перевірив:

доц.,к.ю.н. Скринька Д.В.

 

 

 

КИЇВ-2012

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………..……………………………...…………….3

РОЗДІЛ 1. СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ (СОТ) – ЯК ОСНОВА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ…………………………….....5

1. Історія вининення та правова база СОТ…………………………………...5
2. Правовий механізм та цілі СОТ…………………………………………….6
3. Основні принципи та правила організації…………………………………8

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА СОТ …………………………………12

1. Структура органів СОТ…………………………………………………….12
2. Генеральна Рада як Орган врегулювання спорів………………………………….16
3. Генеральна Рада як Орган перегляду торгової політики…………………..17

РОЗДІЛ 3. УКРАЇНА У СВІТОВІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ……………………..19

1. Інтеграція України в СОТ ………………………………………………….19
2. Результати членства України у СОТ………………………………………..21

ВИСНОВКИ…………………………...……………………………………………....23

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ……..……....................24

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………..26

 

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Світова організація торгівлі (World Ttade Organization (WTO)) – це об'єднання держав, спрямоване на розробку і підтримку системи юридичних норм міжнародної торгівлі, головними завданнями цього об'єднання є лібералізація міжнародної торгівлі, забезпечення її справедливості та передбачуваності, сприяння економічному зростанню та підвищенню добробуту людей. Членами СОТ є 152 країни, на яких припадає понад 95% світового торговельного обігу. Ще близько 30 країн ведуть переговори про вступ до цієї організації.

Світовий досвід показує, що у сучасному глобалізованому економічному просторі держави не спроможні жити ізольовано та домогтися сталого економічного розвитку без участі і ефективного використання переваг міжнародних торгівельних відносин. Рскільки переваги міжнародної економічної інтеграції очевидні, одним з показників рівня позвитку зовнішньої торгівлі будь-якої держави є її членство у Світовій організації торгівлі (СОТ) – єдиному інституті, де запроваджено міжнародні правила торгівлі між країнами та створено умови для передбачуваності зовнішньоторгівельної політики. Після набуття Україною членства в СОТ особливо постало питання успішної адаптації економіки країни до нових умов, тому особливо актуальним сьогодні залишається дослідити цілі та принципи на яких побудована Світова організація торгівлі, а також провести теоретико-прикладне дослідження структури організації. Актуальність дослідження теми також підтверджується ступенем нерозкритості даної теми – на даний час грунтовні дослідження цієї тематики в національній правовій доктрині майже відсутні. Певні питання даної теми висвітлюються у роботах Вельямінова Г.М., Войтовіч С.А., Гнатовського М.М., Муравйова В.І., Скриньки Д.В., Шумилова В.М., які слугували фундаментальною базою для подальшого дослідження питань, що розглядаються, а також аналітичні статті та дослідження провідних науковців в галузі права Світової організації торгівлі та Європейського Союзу.

Метою і завданням дослідження є цілей та принципів на яких побудована Світова організація торгівлі, визначення значення міжнародної торгівлі для України, дослідження міжнародних нормативно-правових актів, а також проведення теоретико-прикладного  дослідження структури організації.

Об’єктом дослідження є структура, цілі та принципи Світової організації торгівлі.

Предметом – система наукових поглядів та розробок стосовно ступеня розкритості структури СОТ, роль і місце міжнародної торгівлі і форми її регулювання в міжнародному праві, система наукових поглядів та розробок стосовно даної тематики.

Методологічною  основою наукового дослідження для написання роботи є загальнонауковий діалектичний метод, а також спеціальні наукові методи логічного, системно-структурного, порівняльного та історичного аналізу, які у сукупності були застосовані для визначення особливостей структури СОТ.

Новизна роботи полягає в тому, що в цій праці зроблено спробу дослідити значення і наслідки для України після вступу до Світової організації торгівлі.

Поставлена мета та задачі наукової роботи зумовили її структуру. Робота складається з вступу, трьох взаємопов’язаних розділів, висновків проведеного дослідження та списку використаних джерел.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. СВІТОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГІВЛІ (СОТ) – ЯК ОСНОВА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

 

1. Історія вининення та правова база СОТ

Світова організація  торгівлі (СОТ) була заснована в 1995 році. Вона є продовжувачем Генеральної  угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), укладеної відразу після  Другої світової війни.

У 1998 році в Женеві відзначався  золотий ювілей ГАТТ. Ця система, покликана регулювати світову торгівлю через механізм стримування однобічних дій, проіснувала майже 50 років і довела свою дієздатність як правова основа багатобічного товарообміну. Час після Другої світової війни був відзначений винятковим ростом світової торгівлі. Ріст експорту товарів складав у середньому 6% у рік. Загальний обсяг торгівлі в 1997 році збільшився у 14 разів, порівняно з рівнем 1950 року.

Система розвивалася  у процесі проведення в рамках ГАТТ низки торгових переговорів (раундів). На перших раундах в основному обговорювалися питання скорочення тарифів, але пізніше переговори охопили інші області, такі як антидемпінг і нетарифні міри. Останній раунд – 1986-1994р., т.зв. “Уругвайський раунд”, - призвів до створення СОТ, що значно розширила сферу діяльності ГАТТ, поширивши її на торгівлю послугами і торгові аспекти прав інтелектуальної власності. Таким чином, механізм ГАТТ було удосконалено і адаптовано до сучасного етапу розвитку торгівлі. Крім того, система ГАТТ, фактично будучи міжнародною організацією, формально такою не була; а СОТ одержала юридичний статус спеціалізованої установи системи ООН.

Світова організації  торгівлі (CОТ) є організаційно-правовою основою системи міжнародної торгівлі. Її документи визначають ті ключові договірні зобов’язання, якими повинні керуватися уряди при створенні і практичному застосуванні національних законодавчих і нормативних актів у сфері торгівлі. Крім того, вона є тим форумом, де формуються торгові відносини між країнами в процесі колективних обговорень, переговорів і примирення розбіжностей.

Правова база СОТ включає 56 домовленостей, угод і  інших документів, що були в правовому  положенні єдиним «пакетом». Організаційний пакет домовленостей Уругвайського раунду складається з Угоди про створення Світової організації торгівлі і додатків до цього документа, що містять правові Угоди, домовленості і інші документи, що охоплюють сфери торгівлі товарами, послугами і питання охорони торгових аспектів прав інтелектуальної власності. Весь цей пакет домовленостей розглядається як єдине ціле. Це означає, що країна, вступаючи до СОТ, повинна прийняти всі домовленості без будь-яких виключень. Єдина пільга, яка в цьому плані передбачена – це різні терміни реалізації домовленостей: триваліші – для країн, що розвиваються, і, в окремих випадках, для країн з перехідною економікою [8, 167-173].

СОТ – організація  закрита, але процедура входження в неї достатньо гнучка. По-перше, неформально – вона ускладнена політизованими мотивами. По-друге, формально – на основі задоволення вступаючого всім сторонам досить поставити вимогу відповідності законодавчого регулювання і застосування даного регулювання в житті; це стосується не тільки зовнішньоекономічного режиму, але й внутрішньо економічного, котрий повинен, задовольняти умови вільної ринкової економіки і добросовісної конку ренції. Невеликі держави, такі як Грузія, Киргизія, Молдова, торгівля яких незначна в світових масштабах, приймаються в СОТ безперешкодно.

 

 

2. Правовий механізм та цілі СОТ

Згідно зі статтею VIII Марракеської угоди про утворення Світової організації торгівлі, СОТ є міжнародною міжурядовою організацією, створеною відповідно до норм міжнародного права. СОТ може діяти незалежно від волі кожної країни - члена цієї організації. Проте така діяльність СОТ здійснюється винятково через створені нею органи (Міністерську конференцію, Генеральну раду і Секретаріат). Діяльність СОТ може здійснюватися винятково в рамках її компетенції, визначеної Марракеською угодою і прийнятими на її основі іншими документами [11].

Згідно з Марракеською угодою, СОТ забезпечує загальну інституційну основу для здійснення торгівельних відносин між її членами, тобто утворює міжнародний форум із робочими органами. У його рамках можуть здійснюватися міжнародні переговори як між усіма членами СОТ, так і між окремими учасниками. Сфера регулювання СОТ може бути розширена за рахунок майбутніх угод, які будуть включені в загальну систему СОТ [17].

Правовий  механізм СОТ складається з трьох  основних частин: Генеральна угода за тарифами і торгівлею в редакції 1994 р. (ГАТТ-1994), Генеральна угода з торгівлі послугами (ГАТС) і Угода по торгових аспектах прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

Варто звернути увагу на те, що ГАТТ-1994, який увійшов до складу СОТ, – це інший в правовому плані документ, чим ГАТТ-1947, що діяв до цього. Головна відмінність – це інтегрований характер ГАТТ-1994. Складовими частинами ГАТТ-1947, обов’язковими для всіх учасників, були угоди і домовленості, що раніше носили самостійний характер, і що ставали обов’язковими тільки для тих держав, які їх підписали. Тепер всі країни-члени СОТ повинні прийняти весь пакет правових документів без яких-небудь вилучень або виключень.

Інша принципова відмінність ГАТТ-1994 від ГАТТ-1947 полягає в тому, що країни-учасниці ГАТТ-1947 могли використовувати положення ГАТТ в ступені, максимально сумісному з національним законодавством, але що не суперечить йому. Тепер країни-члени СОТ повинні привести свої національні законодавства в повну відповідність з ГАТТ-1994 ( це стосується всіх правових документів СОТ).

Багатостороннє  правове регулювання міжнародних економічних відносин в рамках ГАТТ/СОТ сьогодні можна, хоча не юридично, але фактично розглядати як глобально-універсальне, оскільки навіть і країни, що формально не беруть участі у СОТ (як, зокрема, Росія), якщо хочуть вписатися в світовий ринок, хочеш не хочеш вимушені дотримуватися умов регулювання цього ринку, диктованих правилами СОТ, пристосувавши і своє зовнішньоекономічне, і загальноекономічне регулювання до принципів і стандартів СОТ.

Суперечки між  Північчю і Півднем, відкладені в 1994 р. на подальше рішення, зокрема із торгівлі сільськогосподарськими товарами (збереження в США і ЄС субсидій сільському господарству), боротьба з корупцією, вироблення нових правил гри в цих і інших сферах, – залишаються неврегульованими і сьогодні.

Чергова конференція  СОТ у вересні 2003 р. в Кан-куні (Мексика), де планувалося досягти домовленостей із розбіжностей які існують, завершилася провалом. У Канкуні коаліція 22 країн, що розвиваються, на чолі з Індією і Бразилією відмовилася, як оцінюють експерти, грати за продиктованими США правилами. Країни Півдня жорстко зажадали зміну протекціоністської сільськогосподарської, податкової і митної політики країн Півночі. Згоди добитися не вдалося, і, як свідчить заступник генерального директора СОТ Р. Еббот, СОТ призупинила діяльність і змогла повністю відновити свою роботу лише в 2006 року. Як вважають аналітики, наслідком може бути подальша регіоналізація торгівельних блоків.

Канкунський провал – винятково тривожний, але і обнадійливий симптом. Вперше більш ніж за півстоліттям існування системи ГАТТ/СОТ конференція (раунд) переговорів на найвищому рівні зазнала безпрецедентного фіаско. Вперше диктату США і їх союзників протиставила воля набираючих силу держав, що розвиваються, що раніше так чи інакше завжди поступалися силі багатої Півночі і були в покірності.

Та все  ж СОТ представляє в даний  час єдиний реальний центр вироблення правових умов, принципів і норм міжнародної торгівлі у всесвітньому масштабі. Навіть, як наголошувалося, і країни-аутсайдери, що не беруть участь у СОТ і вимушені пристосовувати практику своєї торгівлі до норм СОТ, ведуть переговори про приєднання до цієї організації. СОТ можна прирівняти могутній монополії, до диктованих правил якої хочеш не хочеш доводиться всім пристосовуватися і в якій вигідніше брати участь, ніж стояти осторонь[10, 134].

Основною  метою СОТ є створення і  забезпечення багатосторонньої, відкритої на основі добросовісної конкуренції торгівлі, в найширшому значенні. У числі головних правових засобів досягнення цієї мети, є виваженні раніше в ГАТТ: послідовне скорочення митного збору; зниження і ліквідація всіляких кількісних, нетарифних обмежень; незастосування експортних субсидій і заохочень; недопущення демпінгу, а також «добровільних» обмежень експорту, до яких вдаються окремі країни і т.д. Зберігається на майбутнє вироблена в ГАТТ традиція скликання час від часу спеціальних – великомасштабних конференцій для узгодження особливо важливих міжнародних торговельно-економічних проблем і при необхідності перегляду основ співпраці.