Функції трудового права в сучасних умовах господарювання

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА      РОБОТА

 

 

 

 

З дисципліни:_Актуальні проблеми трудового права_______________________

 

На  тему: _Функції трудового права в сучасних умовах господарювання_______

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

Вступ……………………………………………………………………………3

Розділ 1. Поняття функцій трудового права…………………….…………...5

Розділ 2. Сучасні класифікації функцій трудового права…………....…….11

Розділ 3. Проблемні питання характеристики функцій трудового права…23

Висновки…………………………………………………………………….....29

Перелік використаних джерел…………………………………………...…...31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Конституція проголошує Україну соціальною і правовою державою, що покладає на неї ряд суттєвих зобов’язань у сфері правового  регулювання праці. Держава відігравала  і відіграє провідну роль в регулюванні трудових відносин, визначенні правового статусу роботодавця і працівника, їх правових можливостей та інтересів, забезпеченні функціонування механізму реалізації спільних для праці й капіталу інтересів. Для того, щоб на належному рівні розкрити вплив трудового права на суспільні відносини, показати його соціальну сутність і призначення, необхідно досліджувати його функції, бо тільки функції права дозволяють побачити право в дії, його ефективність та значення для суспільства.

Дослідженням проблем функцій права в науці приділялася певна увага. Безперечно, проблема функцій права не нова. З розвитком суспільства змінюються як функції держави, так і функції права. Поява різних форм власності, видів підприємств, розвиток підприємництва сприяють активізації правотворчості в цій сфері. Зважаючи на зміну соціальних та економічних відносин, змінюються й функції трудового права, що випливають з конституційних зобов’язань, які бере на себе держава щодо правового захисту її громадян. Але людина, її права і свободи були й залишаються в центрі уваги науковців та юристів-практиків.

Якщо функції  радянського трудового права  досліджувались досить глибоко, то функції  трудового права України в  умовах ринкових відносин не були предметом  розгляду ні в дисертаційних, ні в монографічних працях.

Метою роботи є  виявлення та вирішення теоретичних  і практичних проблем функцій  трудового права, розкриття значення цієї категорії для розуміння  сутнісних ознак права в сучасних умовах господарювання.

Відповідно  до мети і для виконання роботи використовувалися наступні методи: порівняльно-правовий (для вивчення особливостей функцій трудового права, визначення специфічних для умов ринкових відносин юридичних засобів і способів впливу на суспільні відносини, що складають предмет трудового права); системно-структурний (для визначення системи функцій трудового права та місця кожної з них у цій системі); функціональний (для встановлення взаємозв’язків явищ, які у своїй сукупності характеризують функції трудового права, як динамічне явище і через які виявляються властивості права); аналізу (для виділення найсуттєвіших ознак функцій трудового права в умовах ринкових відносин).

Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розділ 1

ПОНЯТТЯ ФУНКЦІЙ  ТРУДОВОГО ПРАВА

 

Питання про  функції трудового права можна  вважати одним із найбільш опрацьованих у теорії трудового права. За незначними розбіжностями у поглядах різних учених на цю проблему можна виявити  єдині підходи щодо визначення функцій, їх класифікації та значущості для забезпечення правового регулювання трудових відносин. Лише необхідно зауважити, що всі дослідження функцій трудового права стосувалися радянського трудового права, а тому в сучасних умовах їх треба сприймати з корективом в напрямі тих змін які відбуваються в суспільно-трудових відносинах і відповідно – у трудовому праві.

Поклавши в  основу науково обґрунтоване вченими  загальної теорії права поняття  функції права, науковці трудового  права розглядають функції своєї галузі як явище, яке розкриває соціальне призначення (значення) норм трудового права і завдяки цьому визначає напрями правового регулювання суспільних відносин, що становлять його предмет.

Нині в загальній  теорії права немає єдності поглядів щодо питання про функції права. Численні позиції зводяться до того, що під функцією права розуміють або соціальне призначення права або напрями правового впливу на суспільні відносини, або те й інше разом.

Що  ж до реалізації норм права, то це є  компетенція суб’єктів права, суб’єктів правовідносин, а ніяк не функції права. У загальній теорії права реалізація норм права розглядається як переведення спеціальних моделей із абстрактних цінностей у реальну практику. Вона здійснюється у формі:

а) використання суб’єктами належних їм прав;

б) виконання  обов’язків;

в) дотримання ними заборон.

Крім  цих форм реалізації норм права, є  і четверта — застосування норм права. Вона характеризується тим, що компетентний владний орган видає (приймає) індивідуальний нормативний акт.

Функція — function — у перекладі з латинської означає виконання, здійснення. Сучасний словник іноземних слів, а також  інші словники щодо цього поняття  визначають такі напрями його реалізації:

а) у  суспільстві — виконання обов’язків, коло діяльності, робота тощо; зовнішній вияв властивостей якогось елемента суспільства у системі відносин;

б) у  математиці — виявлення різноманітних  кількісних закономірностей співвідношення сталих і змінних величин;

в) у  біології — специфічна діяльність тваринного або рослинного світу;

г) у  соціології — пояснення кожного  елемента, об’єкта, суспільства в  їх взаємодії та їх ролі в суспільстві;

д) у  філософії — співвідношення двох об’єктів, в якому зміни одного із них супроводжують зміни у  другому і розглядаються з  точки зору наслідків.

Підсумовуючи  основні риси, на які вказують різні  словники, можна дійти висновку, що під функцією слід розуміти явище, яке залежить від іншого явища  і тому є формою виявлення цього  другого явища. Така залежність функції  від іншого явища об’єктивно зумовлює у ній зміни відповідно до змін основного явища.

Із  усього різноманіття характеристик, які  даються різними словниками і  наукою різних галузей, можна виокремити наскрізні властивості, які й  визначають сутність функції як такої. Перша — це її здатність розкривати і характеризувати сутність і динамічність явища, завдяки якому вона витребувана із усієї суми існуючих у природі термінів. Тобто функція приречена характеризувати динамічні явища, динамічні системи. І друге — її залежність від явища, сутність якого вона відображає, показуючи напрям впливу цього основного явища на зовнішнє середовище, яке його оточує. Функція — це слідство соціальної події для соціальної системи, де подія є необхідною для сприяння роботи і підтримки цієї системи.

Наведені загальні погляди на природу і призначення функції дають можливість зрозуміти і пояснити — чому виникла необхідність знайти об’єктивний зв’язок такого соціального явища, яким є право із функцією. Хоча, як стверджують вчені, майже віковий досвід активного дослідження поняття функції не дає змоги констатувати наявність єдиного погляду на цю проблему.

І тим  не менш загальновизнаною є теза, що функція права випливає із його сутності, що вона є засобом виявлення якостей  і розкриття властивостей права. Тоді за логікою речей місце і роль функції визначаються властивостями права і тими завданнями, які стоять перед правом. Таким чином, об’єктивний зв’язок цих явищ — права (первинне) і функції (вторинне), їх взаємозумовленість дає змогу говорити про наявність додаткових можливостей розкриття сутності та властивостей права, а тому ефективнішого використання правових приписів, що і робить функція.

Щоб зрозуміти  сутність функцій трудового права  у правовому регулюванні суспільних відносин, які виникають між роботодавцем і працівником у процесі трудової діяльності, треба знати ґенезу виникнення цієї галузі права, соціальну доктрину, що й зумовлює характеристику функцій трудового права.

Саме із сутності призначення трудового права  випливають усі функції цієї галузі права. Тому з моменту її формування вчені-трудовики соціальну функцію трудового права вважали визначальною.

Праця і капітал  є невід’ємними факторами існування  і розвитку суспільного виробництва. Так, зв’язку праці і капіталу об’єктивно притаманні закономірності їх єдності, але, на жаль, і суперечності. Останні саме і виявляються у формі інтересів роботодавців і працівників до розподілу результатів виробництва, які об’єктивно і суб’єктивно не збігаються. Ці риси зв’язку праці і капіталу, разом з відповідними їм інтересами, потім закономірно, через трудовий договір трансформуються у зміст трудових правовідносин і тому визначають їх складність і внутрішню суперечність. Саме тут знаходиться предтеча змісту функцій трудового права.

Якщо синтезувати  погляди вчених загальної теорії права і філософії, то сутність права має визначатися через такі об’єктивні властивості, як справедливість, рівноправність, свобода. Ці властивості виражають природу, значення і специфіку права як самостійної сутності, яка має відмінності від інших сутностей. Тому у визначенні сутності трудового права і його функцій особливе, пріоритетне місце належить таким його властивостям, як справедливість і свобода. Саме вони розкривають соціальну сторону трудового права, оскільки людина є носієм праці, створює матеріальні та духовні цінності і природно має свої інтереси і потреби.

Зрозуміти соціальну  цінність трудового права, розкрити його позитивну роль для людини, яка застосовує свою здатність до праці і суспільства, саме і допомагають  його функції. Саме через функції трудового права розкриваються ті властивості права, які забезпечують оптимальне поєднання справедливості і свободи. Функції відображають основні напрями впливу права на трудові відносини і поведінку людей у процесі праці. Саме соціальне призначення трудового права виявляється у прагненні держави вирішувати питання трудових відносин переважно з позицій людини і для людини, з урахуванням інтересів і потреб як працівника, так і роботодавця.

У демократичній  правовій державі, якою за Конституцією є Україна, мають бути забезпечені умови для всебічного розвитку особистості, природних здібностей і таланту, рівність можливостей у тому числі при використанні своєї здатності до праці. Все це може бути здійснено лише за наявності соціальної складової трудового права.

Для обґрунтування визначення функцій трудового права в умовах ринкових відносин необхідно встановити мету і завдання трудового права. Мета трудового права включає суспільну і власне юридичну складові. Суспільна мета трудового права полягає в консолідації суспільства через об’єднання зусиль працівників, роботодавців і державної влади, їх згуртування задля досягнення високого рівня добробуту громадян України, а юридична – у впорядкуванні нормами права суспільних відносин, що виникають із приводу застосування здатності людини до праці, а також відносин, безпосередньо пов’язаних з трудовими.

Завдання трудового  права формулюються з урахуванням  суспільної і власне юридичної мети цієї галузі права. Мета і завдання трудового права зумовлюють його призначення, із них же логічно випливають основні напрямки його дії. Суспільна спрямованість впливу трудового права забезпечує вирішення ряду завдань економічного, соціального, психологічного, виховного та управлінського характеру. Власне юридична спрямованість впливу трудового права вирішує завдання, що стоять перед ним як самостійною галуззю. Це регулювання та охорона суспільних відносин, що складають його предмет.

На основі дослідження останніх досягнень теорії права та галузевих юридичних наук встановлено, що серед визначень, які існують, не існує такого, яке б повністю відповідало суті категорії «функції трудового права».

Найважливішим способом виявлення активності права  є встановлення норми права, оскільки встановлення норми, визначення відповідності  її змісту суспільним відносинам, забезпеченість дієвими примусовими засобами – це запорука ефективності права. Тому поняття «зміст норми права» визначається як суть правила поведінки, сформульованого в нормі, його внутрішній смисл, значення, бо в нормі права відображається найголовніше, основне, те, на чому базується, ґрунтується, тримається правове регулювання відносин, для яких створюється норма. Визначення змісту норми права – це об’єктивне відображення в ній найсуттєвішого, найголовнішого, основного, того, на чому буде базуватися, ґрунтуватися, триматися її вплив на суспільні відносини.

Аналіз наукових поглядів учених на проблеми встановлення норм трудового права, визначення їх змісту, дає можливість упевнитись у безпосередньому зв’язку цього процесу із визначенням завдань трудового права, бо у співвідношенні завдань і функцій перші є визначальними.

Реалізація  норм права – це другий спосіб виявлення активності права. Реалізація норм дозволяє побачити ефективність як окремої норми, так і їх певної сукупності, бо тільки під час реалізації норми можна з’ясувати, чи здатна вона врегулювати суспільні відносини, чи адекватно до конкретної ситуації визначено її зміст, і чи має норма збудники мотивації до її виконання. Через дію права, його функціонування, реалізацію розкривається перехід його можливостей, втілених у нормах права, до суспільної дійсності – правовідносин. Через з’ясування розбіжностей між можливостями, закріпленими в нормі, та дійсністю, вираженою у правовідносинах, можна виявити рівень дієвості права.