Порядок отримання патенту України на промисловий зразок з набуття прав інтелектуальної власності

Несуттєві ознаки не впливають  на формування зорового образу об'єкта. Звичайно, поділ ознак за суттєвістю досить умовний. Залежно від характеру  об'єкта, мети дизайнерського рішення тощо однієї і тої самої ознаки можуть вважатися суттєвими або ні.

Як правило, суттєві  ознаки промислового зразка в сукупності розташовуються у певній послідовності:

• образне рішення об'єкта;
• склад і кількість основних композиційних елементів;
• форма виробу чи (і) його частини (об'ємна характеристика, обрис, силует);
• взаємне розміщення елементів (композиційне або компонувальне рішення);
• пластичне рішення об'єкта або його елементів;
• колористичне рішення;
• декоративне рішення;
• матеріал.

Пояснити термін "промислова придатність промислового зразка" в принципі не складно. Якщо певний об'єкт не можна відтворити промисловим способом, тобто його не можливо тиражувати за допомогою технологій масового виробництва, то такий виріб скоріше за все є витвором мистецтва і підпадає під охорону, як об'єкт авторського права.

Крім того, у процесі  встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх заявок, які раніше надійшли до Установи.

Промисловий зразок, на який вимагається правова охорона, повинен бути новим по відношенню до інших зразків, створених в усіх інших частинах світу, причому без будь-якого обмеження у часі і методів розкриття. Як відомо, для цього застосовуються будь-які доступні візуальні або словесні засоби.

Проте передбачено виняток або спеціальний випадок розкриття інформації, який не впливає на новизну промислового зразка.

По-перше, якщо таке розкриття  відбувається протягом визначеного  періоду часу - шести місяців до дати подання заявки до Установи або  якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

По-друге, виняток стосується розкриття промислового зразка:

- власником на офіційних  або офіційно визнаних виставках;

• власником під час проведення експериментів, подання в друкованих виданнях або у працях наукових конференцій;
• без дозволу власника шляхом недобросовісного використання, порушення конфіденційності тощо [4, 87-90].

 

2.2 Право на  одержання патенту України на промисловий зразок

 

Право на одержання патенту має  автор або його спадкоємець, якщо інше не передбачено Законом "Про охорону прав на промислові зразки".

Автори, які створили промисловий  зразок спільною працею, мають рівні права на одержання патенту, якщо інше не передбачено угодою між ними.

У разі перегляду умов угоди щодо складу авторів Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як автори, а також авторів, не зазначених у заявці як такі, вносить зміни до відповідних документів у порядку, що встановлюється Установою.

Автору промислового зразка належить право авторства, яке є невідчужуваним особистим правом і охороняється безстроково.

Право на одержання патенту має роботодавець, якщо промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Роботодавець повинен укласти письмовий договір з автором і за його умовами видати винагороду автору відповідно до економічної цінності промислового зразка та іншої вигоди, одержаної роботодавцем від промислового зразка.

Автор промислового зразка подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним промисловий зразок з матеріалами, що розкривають суть промислового зразка досить ясно і повно.

Якщо роботодавець протягом чотирьох місяців від дати одержання цього повідомлення не подасть заявки до Установи, то право на одержання патенту переходить до автора.

Право на одержання патенту має відповідно правонаступник автора або роботодавця.

Право на одержання патенту на промисловий зразок, створений роздільною працею, належить заявнику, заявка якого має більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет, більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не вважається відкликаною, не відкликана або за нею Установою не прийняте рішення про відмову у видачі патенту, можливості оскарження якого вичерпані.

Заявку на видачу патенту може подати винахідник або його спадкоємець, роботодавець або правонаступник винахідника чи роботодавця. Для позначення усіх цих осіб можна використати один термін -заявник. За дорученням заявника заявку може подати представник у справах інтелектуальної власності (патентний повірений) або інша довірена особа [7].

 

2.3 Порядок оформлення та подання заявки на промисловий зразок

 

Охорона прав на промисловий зразок не надається автоматично. Для її отримання особа, яка бажає одержати патент і має на це право, повинна подати до Установи правильно оформлену заявку на видачу патенту на промисловий зразок [8, c. 37].

Вимоги до складу, оформлення матеріалів і подання  заявки визначені "Правилами складання та подання заявки на промисловий зразок", що зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 226/6514 від 06.03.2002 р. (далі - "Правила складання та подання заявки") та є обов'язковими для заявників.

Як уже зазначалось  раніше, об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

За подання заявки та видачу патенту, підтримання його чинності, продовження строку дії патенту тощо сплачуються збори. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 543 від 22 05 2001р., заявник за подання заявки на промисловий зразок сплачує збір у розмірі 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян [9, c.2-6].

Заявка - це сукупність документів, необхідних для видачі патенту.

Заявка повинна розкривати суть промислового зразка досить ясно і повно, щоб його зміг здійснити  фахівець у відповідній галузі.

Заявник - це громадянин або юридична особа, яка подала заявку на видачу патенту на промисловий зразок.

Право на подання заявки має автор, роботодавець або їх правонаступник.

За дорученням заявника заявку може бути подано через представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного).

Іноземні особи та особи без громадянства мають  рівні з особами України права, передбачені Законом та відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності.

Іноземні особи та інші особи, що проживають чи мають  постійне місцезнаходження поза межами України, повинні подавати заявку через патентного повіреного України [10, c. 2-3].

Заявка  повинна містити:

1. заяву про видачу патенту з обов'язковим зазначенням прізвища автора (співавторів), заявника (заявників), а також їх адреси;
2. комплект фотографій з зображенням виробу (його макета, малюнка), що дають повне уявлення про зовнішній вигляд виробу;
3. опис промислового зразка;
4. креслення, схему, карту (якщо необхідно);
5. документ, що підтверджує сплату збору за подання заявки;
6. інші документи, що додаються до заявки.

Заявка складається  українською мовою.

Заявка має стосуватися  тільки одного промислового зразка, але  може одночасно містити і його варіанти. Поняття "один промисловий  зразок" застосовується як до одного виробу, так і до комплекту, певного набору виробів наприклад, меблевий гарнітур, сервіз тощо.

Один виріб - цілий  виріб, наприклад, автомобіль або його частина, наприклад, бампер, фара, малюнок  протектора.

Частину виробу може бути заявлено, якщо вона може виконувати самостійну функцію, має завершену композицію, призначена для застосування і може бути використана у цілому ряді виробів.

Варіантами промислового зразка може бути зовнішній вигляд виробів, які відносяться: до однієї функціональної групи; до одного класу  Міжнародної класифікації промислових зразків (МКПЗ); подібні за сукупністю ознак і мають відмінності в несуттєвих ознаках; які сприймаються візуально, як, наприклад, декілька стільців, що відрізняються один від одного фактурою, кольором декоративної оббивки тканини тощо.

МКПЗ було вперше запроваджено у жовтні 1968 р. після підписання країнами учасницями Паризької конвенції  з охорони промислової власності  відповідної угоди, що відбулося  на Дипломатичній конференції у м. Локарно (Швейцарія). У світовій практиці ця угода більше відома як Локарнська Угода. Сьогодні діє вже сьома редакція МКПЗ. Взагалі ідея міжнародної реєстрації промислових зразків не нова. Вперше її висловили ще у 1911 р. під час проведення Вашингтонської дипломатичної конференції.

Структура МКПЗ постійно вдосконалюється. На сьогодні перелік класів становить 31 конкретизовану позицію (наприклад, Клас 1 -харчі. Клас 17 - музичні інструменти тощо) та ще додатково введений Клас 99 - різне. До цього класу віднесено, усі інші види виробів, які не увійшли до решти розділів 31 класу, що становить суттєву зручність. Адже поки певний вид виробів не сформовано, його все ж можна заявляти [ 11, c.165].

Для встановлення дати подання  заявки Установа перевіряє відповідність  матеріалів заявки встановленим вимогам. Заявка відповідає цим вимогам, якщо вона містить принаймні такі матеріали:

• клопотання у довільній формі про видачу патенту, викладене українською мовою;
• відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
• зображення виробу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд;
• частину, яка зовнішньо нагадує опис промислового зразка, викладену українською або іншою мовою.

Пріоритет заявки або  просто пріоритет - це першість у поданні  заявки.

Датою пріоритету вважається дата подання заявки до Установи чи відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет.

Якщо заявка на видачу патенту на промисловий зразок була подана спочатку в будь-якій іншій  державі-учасниці Паризької конвенції  про охорону промислової власності або показана на офіційних або офіційно визнаних виставках у цих же країнах, то заявник може скористатися правом пріоритету.

Це означає, що протягом шести місяців від цих дат  заявник може подати заявнику в Україні  або будь-якої іншій державі-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності із збереженням дати [12, c. 3].

 

2.4 Експертиза  заявки

промисловий зразок патент правовий

Патент на промисловий  зразок видається Держпатентом України (далі Відомство) під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Відомство проводить  експертизу заявок на промислові зразки за формальними ознаками відповідно до вимог Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок.

Експертиза  за формальними ознаками складається з

таких етапів:

• встановлення дати подання заявки;
• перевірка належності промислового зразка, що заявляється, до об'єктів, яким надається правова охорона;
• встановлення пріоритету;
• перегляд заявок на промислові зразки, які надійшли до Відомства раніше;
• перевірка правильності оформлення документів, які входять до складу заявки на промисловий зразок;
• перевірка промислового зразка, що заявляється, на відповідність вимозі єдності.

Відомство надсилає заявнику рішення про встановлення дати подання за датою одержання матеріалів заявки, якщо вони містять документи згідно з переліком, що передбачений п.1 ст.12 Закону та документ про сплату збору за подання заявки.

У разі відсутності одного з документів, заявнику надсилається повідомлення з пропозицією протягом 2-х місяців від дати одержання повідомлення, доповнити або внести зміни у матеріали заявки. Якщо невідповідність буде усунута протягом зазначеного строку, то датою подання заявки буде одержання Відомством останнього виправленого документа.

Відомство надсилає заявнику рішення про встановлення дати подання заявки після надходження останнього виправленого документа за наявністю документа про сплату збору за подання заявки. Документ про сплату збору за подання заявки має надійти до Відомства разом з заявкою або протягом 2-х місяців від дати одержання Відомством вищезазначених матеріалів.

У разі порушення зазначеним вимог рішення про встановлення дати подання заявки не надсилається, а заявка вважається відкликаною.

Відомство здійснює перевірку належності промислового зразка, що заявляється, до об'єктів, яким надається правова охорона.