Порядок отримання патенту України на промисловий зразок з набуття прав інтелектуальної власності

Якщо промисловий зразок не належить до об'єктів, яким надається правова охорона, заявнику надсилається рішення про відхилення заявки.

Заявка повинна стосуватися одного промислового зразка і може містити його варіанти.

При порушенні вимоги єдності, заявнику пропонується визначити, який промисловий зразок слід розглядати і, у разі необхідності, внести уточнення до матеріалів заявки. При цьому інші промислові зразки можуть бути оформлені окремими заявками.

Якщо вимогу єдності не буде виконано у визначені законом строки, Відомство проводить експертизу того промислового зразка, який в описі заявки зазначений першим.

У випадку надходження  від одного і того ж заявника заявок, подібних за сукупністю суттевих ознак, експертиза пропонує заявнику об'єднати заявки в одну з декількома варіантами.

В ході проведення експертизи заявки на промисловий зразок може бути встановлено, що заявки на тотожні промислові зразки мають однакову дату пріоритету. За згодою заявників за заявками на тотожні промислові зразки з однаковою датою пріоритету може бути виданий один патент.

В цьому разі заявнику кожної заявки надсилається повідомлення про надходження у Відомство іншої заявки на промисловий зразок, яка містить тотожне рішення, і пропонується об'єднати зазначені заявки для видачі за ними одного патенту.

Під час проведення експертизи заявки на промисловий зразок Відомство здійснює перегляд усіх заявок, які надійшли до Відомства до дати подання заявки, що розглядається, з метою виключення видачі охоронного документа на тотожній промисловий зразок [13, c. 3-5].

У разі виявлення тотожності промислового зразка, що заявляється, з промисловим зразком, на який вже є заявка у Відомстві, заявнику надсилається повідомлення про відхилення заявки.

Правильність оформлення всіх документів, які входять до складу заявки, перевіряють на відповідність вимогам Правил складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок.

У разі невірного заповнення заяви один її примірник з зауваженнями надсилається заявнику для доопрацювання.

Якщо фотографії загального вигляду не відображають всі суттеві ознаки промислового зразка, що заявляється, а саме: невірно вибрано ракурс, фон чи присутні бліки, тіні, сторонні предмети тощо, які не дають повного уявлення про об'єкт, що заявляється, заявнику надсилається повідомлення з пропозицією виправити всі недоліки згідно з зауваженнями, або, якщо необхідно, доповнити комплект документів необхідними фотографіями.

При відсутності в описі будь-якого розділу, передбаченого Правилами складання та подання заявки на видачу патенту України на промисловий зразок, або достатніх відомостей у кожному з розділів опису, заявнику повертають один примірник опису для доопрацювання.

Якщо креслення або схеми не відповідають вимогам вищезазначених Правил і (або) опису, заявнику повертають один примірник відповідних матеріалів для доопрацювання.

Якщо документ про  сплату збору не відповідає встановленим вимогам, заявнику надсилається повідомлення з пропозицією надіслати правильно оформлений документ.

Якщо заявник у двомісячний строк від дати одержання повідомлення Відомства про недоліки у матеріалах заявки не надішле необхідних виправлень та уточнень, заявнику надсилається повідомлення про відмову у видачі патенту [14].

Якщо  заявка на промисловий зразок повністю відповідає вимогам Закону та оформлена відповідно до Правил, заявнику надсилається рішення про видачу патенту на промисловий зразок.

З видачою патенту  власник наділяється як правами, так і обовязками, які він повинен дотримуватися протягом періоду, на який видано патент.

Що стосується прав, що випливають з патенту, то вони діють від дати публікації відомостей про його видачу за умови сплати річного збору за підтримання чинності патенту.

Патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.

Взаємовідносини при  використанні промислового зразка, патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, але жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислового зразка та передавати право власності на промисловий зразок іншій особі без згоди решти власників патенту.

Використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях.

Патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з Законом порушенням прав власника патенту; передавати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника патенту; право дати будь-якій особі дозвіл (видати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.

Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, використання запатентованого промислового зразка:

• в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу іноземної держави, який тимчасово або випадково знаходиться у водах, повітряному просторі чи на території України, за умови, що промисловий зразок використовується виключно для потреб зазначеного засобу;
• без комерційної мети;
• з науковою метою або в порядку експерименту;
• за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія тощо) з повідомленням про таке використання власника патенту одразу як це стане практично можливим та виплатою йому відповідної компенсації.

Також не визнається порушенням прав, що надаються патентом, введення в цивільний оборот виробу, виготовленого із застосуванням запатентованого промислового зразка, після введення цього виробу в цивільний оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу [15, c. 198-200].

Маючи досить широкі права, власник патенту на промисловий  зразок наділений певними обовязками, зокрема він повинен добросовісно користуватися виключним правом, що випливає з патенту.

Якщо промисловий зразок не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання промислового зразка було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати промисловий зразок, у разі відмови власника патенту від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання промислового зразка.

Припинення правової охорони об'єктів промислової  власності має свої особливості. Передусім воно здійснюється офіційно, лише Установою або судом. Патентні закони України передбачають такі способи  припинення правової охорони об'єктів  промислової власності як припинення дії патенту та визнання його недійсним [ 16, c. 12-13].

Отже, такий об’єкт промислової  власності як промисловий зразок надає можливість дизайнерам, художникам та іншим авторам оригінального  зображення отримати правову охорону, яка в сучасній Україні є дуже важливим елементом існування і подальшого розвитку.

РОЗДІЛ ІІІ. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАКОНОДАВСТВА З ПИТАНЬ ОТРИМАННЯ ПАТЕНТУ УКРАЇНИ НА ПРОМИСЛОВИЙ ЗРАЗОК

У Конституції України статтею 54 гарантується свобода літературної, художньої, наукової й технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожний громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Держава сприяє розвиткові науки, налагодженню наукових зв’язків України зі світовим співтовариством.

Ці конституційні положення  особливо актуальні, адже Україна обрала стратегію побудови цивілізованих ринкових відносин, забезпечення соціальної орієнтації економіки й інноваційного соціально-економічного розвитку, що має спиратися насамперед на активізацію власного інтелектуального потенціалу [17, c. 12-15].

Відомо, що на міжнародному рівні правам інтелектуальної власності  приділяється значна увага, оскільки частка інтенсивної торгівлі об’єктами  інтелектуальної власності у  зовнішньому обігу розвинених країн  дедалі збільшується. Україна є учасницею 18 багатосторонніх міжнародних договорів у цій сфері, які також є частиною національного законодавства, але пріоритети, визначені Програмою інтеграції України до ЄС, на жаль, не підкріплені відповідними механізмами забезпечення їх виконання.

Незважаючи на помітний прогрес, досягнутий останніми роками у сфері законодавчого забезпечення правової охорони інтелектуальної власності, на думку міжнародних експертів, її недосконалість і досі є одним із чинників, що перешкоджає створенню в Україні ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності [18].

На жаль, є випадки  отримання охоронних документів на промислові зразки, права на які  належать іншим особам. Унаслідок  цього звузився митний контроль товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності: під час ухвалення Верховною Радою 16 листопада 2006 року Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України» із митного контролю було вилучено такі об’єкти, як корисна модель, винаходи, промислові зразки. Тому, потребує вдосконалення законодавство щодо охорони прав на промислові зразки, корисні моделі та винаходи. Також необхідно мінімізувати можливість отримання патенту на права, які вже захищені відповідно до законодавства.

Варто також розглянути вітчизняне антимонопольне законодавство. У статті 4 Закону «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 року рекламні матеріали та упаковку прямо не названо промисловими зразками, хоча сьогодні вони можуть отримати правову охорону відповідно до Закону «Про охорону прав на промислові зразки». Зауважу, що словосполучення «промисловий зразок» взагалі не зустрічається у Законі «Про захист від недобросовісної конкуренції». А стаття 6 цього закону, який є чинним, виключає зі сфери свого захисту вироби, що мають охорону як об’єкти права інтелектуальної власності, коли йдеться про копіювання зовнішнього вигляду виробу.

За умови надання  охорони незареєстрованим промисловим  зразкам у майбутньому статтю 6 Закону «Про захист від недобросовісної  конкуренції» необхідно вилучити цілковито  або її частину 3.

Проаналізувавши наказ Міністерства освіти і науки «Про затвердження правил розгляду заявки на промисловий зразок» № 198 від 18.02.2002 року, можна стверджувати: кожна стадія набуття патентних прав на промисловий зразок забезпечена відповідною нормою права. Нині немає необхідності приймати нові підзаконні акти, але потрібно усунути неточності й невідповідності в термінології [19, c. 276].

Також хотілось би зазначити  і те, що, на погляд науковців, наявність серед судових справ стосовно об’єктів інтелектуальної власності значної кількості справ про припинення порушення прав на промислові зразки і визнання недійсними патентів на них може бути пояснена тим, що відповідно до приписів Закону про промислові зразки при розгляді заявки на реєстрацію заявленого об’єкту у якості промислового патентним відомством України не здійснюється кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) на перевірку заявленого на реєстрацію об’єкта умовам патентоспроможності, зокрема, новизні, в зв’язку з чим, відомство не має жодних правових підстав для встановлення того, що відповідний промисловий зразок не є новим і не вправі на цій підставі відмовити заявникові у видачі відповідного патенту, з чим, звичайно, обізнані заявники.

В цьому зв’язку, заслуговують на увагу пропозиції про внесення до чинного законодавства України відповідних змін та доповнень, якими б надати патентному відомству України повноваження проводити зазначену вище кваліфікаційну експертизу стосовно заявлених на реєстрацію у якості промислових зразків об’єктів, як це існує у законодавствах деяких зарубіжних країн, таких як США, Японія, Російська Федерація, тощо. Однак, внести, а ще складніше, потім і практично реалізувати зазначені зміни здійснити наразі нелегко, оскільки для цього необхідно вирішити і іншу більш реальну проблему матеріально-технічного характеру, пов’язану із належним забезпеченням патентного відомства України відповідними базами та усіма необхідними матеріалами стосовно промислових зразків, щоб дати змогу його експертам здійснювати кваліфікаційну експертизу, тобто, всебічно та повно перевіряти заявлені на реєстрацію у якості промислових зразків об’єкти на їх новизну. Як відомо, таких баз та інформаційних матеріалів патентне відомство України у своєму розпорядженні наразі не має. Очевидно, це і пояснює, чому кількість відповідних судових справ у майбутньому буде тільки збільшуватись.

Подвійний характер промислових  зразків як розробок, що мають функціональні  і естетичні особливості дозволяє розглядати їх як твори мистецтва. Це ставить питання щодо одночасного  застосування до них авторського права и права промислової власності, яке було вирішене шляхом розроблення Документів ЄС (Директиви та Регламенту) стосовно правової охорони промислових зразків в країнах ЄС.