Порядок отримання патенту України на промисловий зразок з набуття прав інтелектуальної власності

Зважаючи на те, що Україною обрано шлях гармонізації законодавства з законодавством країн ЄС доцільно більш ретельно використати норми цих документів при доопрацюванні проекту Закону. Насамперед це стосується чіткого визначення об’єктів, яким надається і яким не надається правова охорона як промисловим зразкам в Україні.

Необхідно врахувати  досвід європейського законодавства  відповідно до якого охороняються як промисловий зразок невід'ємні частини  виробів, що не демонтуються. Ця особливість  європейського законодавства істотно  розширює можливості охорони зовнішнього вигляду виробів.

Доцільно розширити  круг виробів, зовнішній вигляд яких може охоронятися законодавством про  промислові зразки, зокрема, за рахунок  об'єктів архітектури і об'єктів  нестійкої форми.

Розроблення положень щодо визначення об’єктів, яким необхідно надавати правову охорону, надало б можливості суттєво спростити правовідносини в сфері правової охорони промислових зразків. Для України це було б важливим кроком до гармонізації національного законодавства з законодавством країн ЄС [ 20, c. 1-5].

Важко не приділити увагу і тому, що нещодавно, 19 серпня 2009 року в приміщенні Держдепартаменту інтелектуальної власності, відбулося засідання "круглого столу" на тему: "Удосконалення законодавства з питань промислової власності".

Метою "круглого столу" було ознайомлення присутніх фахівців, юристів, патентних повірених із змінами до законодавства з питань промислової власності, що передбачаються проектом Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності".

Головне завдання «круглого столу» - це приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС визначені в статті 51 Угоди про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами, Плані дій Україна – ЄС, Законі України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" та Рекомендаціях за підсумками парламентських слухань "Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування".

Крім того, постала  необхідність врахування в законодавстві  з питань інтелектуальної власності  змін, що останнім часом відбулися  в міжнародному праві, приведення спеціальних  законів у цій сфері у відповідність  до міжнародних договорів, учасницею яких є Україна, та реалізації пропозицій інвесторів та учасників Форуму "Влада і бізнес – партнери" щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

Саме для вирішення  цих завдань в Держдепартаменті підготовлено й направлено до Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності". Проект пройшов фахову та юридичну експертизу в Кабінеті Міністрів України, під час якої був дещо змінений, і 23 липня 2009 року переданий до Верховної Ради України.

Під час підготовки змін до Закону України "Про охорону  прав на промислові зразки" враховано  норми Директиви 98/71/ЄС Європейського  парламенту і Ради Європи від 13 жовтня 1998 року про правову охорону промислових  зразків, а також положення Правил Ради (ЄС) № 6/2002 від 12 грудня 2001 року "Про промисловий зразок Спільноти", зокрема щодо визначення таких термінів як "виріб", "складений виріб", "нормальне використання виробу", "своєрідність", "ідентичність промислових зразків", "інформований користувач" тощо. Було, зокрема, зазначено, що до умов патентоспроможності промислового зразка, окрім новизни, включено додаткову умову – "своєрідність".

До вказаного закону також вносяться зміни згідно з Женевським Актом Гаазької угоди  щодо можливості подання множинної заявки, тобто заявки, яка може включати до 100 промислових зразків за умови, що вироби, у яких передбачається використання промислових зразків, відносяться до одного класу виробів за Міжнародною класифікацією промислових зразків. У проекті дається нове визначення промислового зразка тощо.

Крім того, передбачається надання можливості оскаржувати  в Апеляційну палату рішення за заявкою  на промисловий зразок (протягом 2 місяців  від дати одержання копії рішення) не тільки заявнику, а й особі, яка подавала заперечення проти цієї заявки. При цьому розгляд заявки припиняється до закінчення строку, передбаченого для оскарження рішення.

Ці зміни вносяться  до закону за пропозицією Європейської Бізнес Асоціації. Аналогічні зміни  передбачається внести й до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Важливим є і те, що в проекті Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної власності" передбачено низку загальних положень дуже важливих для всіх діючих у сфері інтелектуальної власності законів, відповідно до яких заявки на об’єкти промислової власності зможуть подаватися як на паперовому носії, так і в електронній формі. Спосіб подання обирає сам заявник.

На документах, які  приймає або направляє орган експертизи, може бути використано електронний підпис.

Не вимагається подання  документів про сплату зборів, достатньо  сплатити збір, а орган експертизи здійснить перевірку сплати самостійно.

Проект закону також  передбачає доступ до відомостей про чинні рішення Апеляційної палати в установлених обсязі та порядку.

Наразі проект Закону України "Про внесення змін до деяких законів України з питань інтелектуальної  власності" схвалено Кабінетом України  й передано до Верховної Ради України (реєстраційний номер – 5015) [7].

Отже, складовою частиною особливої системи права держави є інститут права інтелектуальної власності. Його поява й розвиток міцно пов'язані з інтелектуалізацією життя людства, розвитком інформаційних технологій і культури. Створення єдиного потребує гармонізації відповідного національного законодавства держави, а також поліпшення системи захисту інтелектуальних прав на міждержавному рівні.

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, сьогодні на перший план виходить теза про те, що реформування та економічний підйом вітчизняного виробництва повинні базуватися на глибоко продуманій, грамотній економічній політиці у сфері використання інтелектуального потенціалу вітчизняної економіки, спрямованості на створення необхідних умов для стабільного примноження та розвитку інтелектуальної власності як найвищої і найпрогресивнішої форми економічних відносин у ринкових умовах [21, c.5-7].

Сьогодні настав час інтелектуальної економіки. І головне джерело добробуту, звичайно, не природні ресурси, а творіння розуму. Вітчизняні спеціалісти засвідчують, що ослаблення науково-технічного і технологічного потенціалу України, скорочення досліджень на стратегічно важливих напрямах, відтік за кордон фахівців загрожують країні втратою своїх позицій в світі, посиленням зовнішньої технологічної залежності та підривом обороноздатності країни. Ця загроза реальна. Саме тому державі потрібен цивілізований ринок об'єктів інтелектуальної власності. Це дозволить істотно збільшити прибутки українських підприємств та прибуткову частину державного бюджету України [ 22, c.10-13].

Розглянувши дану тему можна  можна зробити наступний висновок, а саме: існуватиме Україна як країна з власними повноцінними нематеріальними активами, що створюють високу додану вартість і частку в національному валовому внутрішньому продукті, як це успішно роблять Китай та Індія, або її окремі шматки стануть об'єктом зовнішнього управління з боку інших держав (як це відбувається в найвідсталіших країнах Африки і Латинської Америки). Для того, щоб уникнути другого шляху, потрібно значно інтенсифікувати розбудову нової нематеріальної економіки, в основі якої право інтелектуальної власності пов'язане з виробництвом продуктів науково-технічного прогресу.

Вирішення цього надважливого завдання - формування в Україні  економіки інноваційного типу та забезпечення належних позицій в світовій спільноті - неможливе без розвитку і вдосконалення відносин в галузі управління інтелектуальною власністю згідно світових тенденцій, аналізу світового досвіду державного регулювання в галузі правової охорони інтелектуальної власності, передачі і комерціалізації ІВ.

Адже інтелектуальна власність – це не лише нове і  незвичайне, а й система, яка потребує постійного контролю.

Проблеми є, і їх потрібно долати. І незважаючи на таку кількість  різних охоронних документів, інтелектуальна власність, зокрема промисловий зразок, тай уся система інтелектуальної власності все ж потребує захисту, захисту не лише доходів держав, а й і самих громадян, які своїми силами та талантом, створюють нове, важливе, неоціненне багатство кожної держави. Цим потрібно пишатись і захищати, а не лише користуватись. Важливо зрозуміти, що не потрібно придумувати нові закони, потрібно вдосконалити існуючі, адже уже існуючі законодавчі акти, як-не-як, прижились у нашій державі, потрібно лишень усунути прогалини. Зрозуміло, що пройде ще багато часу, а ж поки у нас не налагодиться дана система, але для того, щоб ця система почала діяти – потрібно працювати у правильному напрямку, потрібно бачити існуючі проблеми, а не закривати на них очі.

На мій погляд, я  розглянула надзвичайно важливу  тему сьогодення і вважаю, що ця сфера  діяльності кожної держави не лише прибуткова, а й клопітка. Потрібно ще багато часу, що б усі зрозуміли, що інтелектуальна власність – це скарбниця, яка не має ні початку, ні кінця, а промисловий зразок – одна з важливих її накопичень.

 

 

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

 

1. Жарінова Алла «Інтелектуальна власність як фундамент інноваційного розвитку економіки України» директор ДП «Український інститут промислової власності», канд. екон. наук, м. Київ, 2009 р.
2. Базилевич В.Д. Інтелектуальна власність: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 431 с.
3. Підопригора О.А., Бутнік-Сіверський О.Б., Дроб’язко В.С. та ін.; За ред. О.А.Підопригори, О.Д. Святоцького.- “Право інтелектуальної власності”: Академ.курс: Підручник для студентів вищих навч. закладів - 2-ге вид., переробл. та допов. – К.: Концерн „ Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 672 с.
4. Драпак Г., Скиба М. Основи інтелектуальної власності: Навчальний посібник. -Хмельницький: ТУП, 2003. - 135 с.
5. ЛюдмилаРаботягова, «Промисловий зразок як об’єкт правової охорони» - журнал «Право України», 2007 р.
6. Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" (із змінами, внесеними згідно із Законом № 2188 -ІІІ (2188-14) від 21.12.2000 р.
7. http://www.ukrpatent.org/ua/stil190809.html.
8. Інтелектуальна власність в Україні: Промисловий зразок / Л.І. Ніколаєнко, А.П. Бутяєва, Л.А. Меняйло, В.С. Радомський / За ред. В.Л. Петрова - 1999, 124 с.
9. Порядок сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. N 1716.
10. Положення про представника у справах інтелектуальної власності (патентного повіреного), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.94 № 545 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1997 № 938 із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 №996.
11. Інтелектуальна власність в Україні: Правові засади та практика: Наук.-практ. вид.: У 4 т. / За заг. ред. О. Д. Святоцького. - К.: Видавничий Дім „ІнЮре”, 1999.
12. Правила складання та подання заявки на промисловий зразок, що зареєстровані в Міністерстві юстиції України за № 226/6514 від 06.03.2002 р. та Наказі Міністерства освіти і науки України "Про внесення змін до Правил складання та подання заявки на промисловий зразок” за № 5 від 11.01.2006 р.
13. Правила проведення експертизи заявки на промисловий зразок, затверджених наказом Держпатенту України від 11 липня 1995 р. N 110.
14. Інтернет – сайт Яросла Ващука «Порядок оформлення заявки на отримання патенту України на промисловий зразок» 2004 р.
15. Підопригора О.А., Підопригора О.О. «Право інтелектуальної власності України» - К.: Юрінком Інтер, 1998. – 334 с.
16. Кожарська І. Деякі питання визнання патенту України на промисловий зразок недійсним. // «Інтелктуальна власність», 2006 р.
17. Інтелектуальна власність в Україні: Проблеми теорії і практики: 36. наук, статей / За ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького. - К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002.
18. Інтернет-сайт «ВЯПат».
19. Інтелектуальна власність в Україні: нормативно-правові акти / За редакцією В.Л. Петрова, О.Д. Святоцького – у 2-х томах, 1999р.
20. Антон Коваль, адвокат, доктор філософії у галузі права, Патентно-юридична Агенція “Дубинський і Ошарова” – «Судова практика у спорах, предметом яких є промислові зразки». – // «Інтелектуальна власність», 2007 р.
21. Промислова власність в Україні: Проблеми правової охорони. За ред. Ю. С. Шемшученка і Ю. Л. Бошицького. - К., 2004.
22. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук Халаїм Ніни Олексіївни на тему:Правова охорона промислових зразків в Україні, 2000 р.

 

ДОДАТКИ

 

Офіційні збори  Українського патентного відомства (наведені згідно з "Порядком сплати зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності" для ЮРИДИЧНИХ ОСІБ)

 

Назва дії	Розмір збору  в гривнях
1. Подання заявки на  промисловий зразок, яка містить  один варіант зразка	800
- додатково за кожний  варіант: з 2-го по 10-й включно  понад 10-й	100 350
2. За публікацію про  видачу патенту на промисловий зразок, за кожний вид промислового зразка за варіантами, зазначеними у рішенні про видачу патенту у чорно-білому зображенні	150
- додатково за публікацію  у кольоровому зображенні	100
3. Видача патенту на  промисловий зразок	17 (для нерезидентів - 100$)
4. Річний збір за  підтримання чинності патенту  на промисловий зразок за кожний  рік дії патенту від дати  подання заявки: перший - другий третій  четвертий п'ятий шостий сьомий  восьмий дев'ятий десятий - дванадцятий  тринадцятий - п'ятнадцатий	100 200 300 450 700 900 1200 1500 1800 3300

 

У разі коли заявником (заявниками) чи власником (власниками) відповідного патенту є автор (автори) промислового зразка, кожен збір сплачується у  розмірі 5 відсотків установленого  розміру.

Размещено на Allbest.ru