Облік утримань з оплати праці в публічному акціонерному товаристві «Первомайський молочноконсервний комбінат» Первомайського району

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕХНОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИЙ КОЛЕДЖ

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни «Фінансовий облік»

на тему: Облік утримань з оплати праці в публічному акціонерному товаристві «Первомайський молочноконсервний комбінат» Первомайського району»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Миколаїв  2013

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ УТРИМАНЬ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

     1.1. Законодавчо-нормативні  аспекти обліку утримань з  оплати праці

     1.2. Теоретичні  аспекти обліку утримань з  оплати праці

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

РОЗДІЛ 3. СТАН І  НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКУ УТРИМАНЬ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

     3.1. Первинний і зведений облік утримань з оплати праці

     3.2. Аналітичний і синтетичний облік утримань з оплати праці

     3.3. Напрями  удосконалення обліку утримань  з оплати праці 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

В Законі України «Про оплату праці» зазначається, що заробітна  плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений  ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати  залежить від складності та умов виконаної  роботи, професійно-ділових якостей  працівника, результатів його праці  та господарської діяльності підприємства.

Заробітна плата складається  з основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Джерелом засобів на оплату праці робітників господарських  підприємств є частина доходу та інші засоби, отримані внаслідок  їх господарської діяльності.

Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, - це засоби, що виділяються з відповідних  бюджетів, а також частина доходу, отриманого внаслідок господарської  діяльності та з інших джерел.

В умовах економічної кризи, спаду виробництва, зниження продуктивності праці, безробіття в організації  праці та її оплати відбуваються значні зміни.

Підвищення ефективності виробництва, достовірну інформацію про  витрати праці на кожній виробничій дільниці, використання робочого часу і його оплати повинен забезпечити  бухгалтерський облік.

Вимогами побудови обліку заробітної плати є: визначення завдань, система показників, документація і  система розрахунків. Виходячи з  цього, основними завданнями обліку заробітної плати є:

1) правильне визначення  витрат робочого часу і облік  праці;

2) нарахування заробітної  плати кожному працівникові відповідно  до кількості та якості затраченої  ними праці;

3) виявлення фактичного  обсягу фонду заробітної плати  всьому колективу підприємства  і здійснення контролю його  як за складовими частинами  (відділами, цехами тощо), так і  в цілому по підприємству;

4) облік кожної суми  нарахованої заробітної плати  працівником підприємства як  складової частини витрат підприємства  за господарськими процесами  відповідно до місця і об’єкту  застосування праці;

5) контроль правильності  використання заробітної плати  в кожному підрозділі підприємства  і встановлення відповідності  за зниження продуктивності праці;  відображення всіх витрат по  заробітній платі на рахунках  бухгалтерського обліку.

Основними показниками заробітної плати, що підлягають обліку, є: чисельність  працівників, їх професії і кваліфікація, витрати робочого часу в годинах  і годино-днях, кількість виготовленої продукції або обсяг виконаних  робіт, розмір фонду оплати праці  різним категоріям працівників і  за видами нарахувань, преміальні виплати, розмір сум нарахованих і використаних на оплату відпусток і на соціальне  страхування працівників, розмір відрахувань  за їх видами. Ці дані необхідні для  обчислювання таких економічних  показників, як рівень забезпеченості робочою силою, середнього заробітку, рівня продуктивності праці та ін.

 

 

 

 

 

Завдання:

-  аналіз становлення та розвитку системи оподаткування та утримань з доходів фізичних осіб в Україні, та на досліджуваному підприємстві у 2010–2012 роках;

-  аналіз сучасної системи оподаткування фізичних та юридичних осіб в Україні;

-  аналіз структури надходження податку з доходів фізичних осіб у розрізі основних видів оподаткованих доходів;

- аналіз впливу законодавчої системи України на рівень податкового навантаження на доходи населення та рівень наповнення місцевих бюджетів у 2010-2012роках;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАКОНОДАВЧО-НОРМАТИВНІ І ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОБЛІКУ УТРИМАНЬ З ОПЛАТИ ПРАЦІ

 

1. Законодавчо-нормативні аспекти обліку утримань з оплати праці.

Заробітна плата згідно із Законом України „Про оплату праці" — це винагорода, обчислена переважно  у грошовому вираженні, яку за трудовим договором власник або  уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових  якостей працівника, результатів  його праці та господарської діяльності підприємства.

Для повнішого розуміння  сутності заробітної плати як категорії  ринкової економіки треба звернути увагу на такі принципові положення:

- по-перше, заробітна плата  формується на межі (на стику)  відношень сфери безпосереднього  виробництва і відношень обміну  робочої сили;

- по-друге, заробітна плата  має забезпечувати об'єктивно  необхідний для відтворення робочої  сили й ефективного функціонування  виробництва обсяг життєвих благ, які працівник має отримати  в обмін на свою працю;

- по-третє, заробітна плата  є водночас і макро-, і мікроекономічною  категорією;

- по-четверте, заробітна  плата - це важлива складова  виробництва, її рівень пов'язаний  як з потребами працівника, так  і з процесом виробництва, його-результатом,  оскільки джерела коштів на  відтворення робочої сили створюються  у сфері виробництва і їхнє  формування не виходить за  межі конкретного підприємства.

Основні положення з оплати праці регламентовано Кодексом законів  про працю України (далі — КЗпП України). Питання державного і договірного  регулювання оплати праці визначається також Законом України від 24.03.95 р. № Ю8/95-ВР „Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Держава регулює оплату праці  працівників підприємств за допомогою  установлення розміру мінімальної  заробітної плати та інших державних  норм і гарантій, а також оподатковуючи  доходи працівників.

Мінімальна заробітна  плата — це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану роботу, нижче від  якої не може здійснюватися оплата за виконану працівником місячну, погодинну  норму праці (обсяг робіт). Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до Закону України „Про оплату праці".

Нормативні документи  з організації обліку утримань з  оплати праці працівників наведені у Таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Нормативні документи  з організації обліку утримань з  оплати праці працівників

№ п/п	Документ	Де використовується
1	Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року	Забезпечення діяльності підприємства
2	Кодекс законів про  працю України. Кодекс введено в  дію з 1 червня 1972 року Законом Української  РСР від 10 грудня 1971 року № 322-VIII	При здійсненні розрахунків  з оплати праці
3	Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  від нещасного випадку на виробництві  та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. №1105-ХІV Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 21 грудня 2000 року № 2180-III	При здійсненні утримань із заробітної плати
4	Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 січня 2001 року № 2213-III	При здійсненні утримань із заробітної плати
5	Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування  у зв'язку з тирча-совою втратою  працездатності та витратами, зумовленими  похованням» від 18.01.2001 р. №2240-ІІІ Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 11 січня 2001 року № 2213-III	При здійсненні утримань із заробітної плати
6	Закон України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р.№400/97-ВР Із змінами і  доповненнями, внесеними Законами України від 3 грудня 1997 року № 680/97-ВР	При здійсненні утримань із заробітної плати
7	Закон України «Про податок  з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 №889-ІV Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 27 листопада 2003 року № 1344-IV	При здійсненні утримань із заробітної плати
8	Закон №77/97 ВР «Про внесення змін до Закону України «Про систему  оподаткування»
9	Про затвердження Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами  внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Постанова правління  Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1	При здійсненні утримань із заробітної плати
10	Закон України «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного  випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 р. №2272-ІІІ (зі змінами та доповненнями)	При здійсненні утримань із заробітної плати
11	Основи законодавства  України про загальнообов’язкове  державне соціальне страхування  від 14.01.1998 р. №16-98-ВР (із змінами та доповненнями)	При здійсненні утримань із заробітної плати
12	Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів  України з питань соціального захисту багатодітних сімей» від 19.05.2009 р. №1343-VІ	При здійсненні утримань із заробітної плати

 

 

Проаналізувавши нормативно-правову  базу з питання з організації  обліку нарахувань на оплату праці  та утримань із заробітної плати найманих працівників за роки незалежності України, можна зробити висновок, що в нашій  державі основна частка податкового  навантаження лягає на підприємства. В Україні податки на фонд заробітної плати становлять не менше 36,4% заробітної плати, утримання із заробітної плати  найманих працівників 18,6%.

Сьогодні, коли економіка  більшості країн потерпає від  світової кризи, уряди різних держав намагаються зменшити рівень податкового  навантаження. Зменшення ставок, а  то й мораторій на сплату податків – спроба врятувати економіку, яка  серйозно постраждала у світовій кризі.

Нажаль, Україна не слідує світовому досвіду та самостійно намагається вирішити проблеми оподаткування  в часи кризи. Замість того, щоб  шукати можливості послабити податкове  навантаження, уряд шукає нові способи  наповнити бюджет.

 

1.2. Теоретичні аспекти обліку утримань з оплати праці.

Підприємства із заробітної плати працівників здійснюють утримання  до податків бюджету, внесків до органів  соціального страхування , профспілок, платежів на користь інших фізичних або юридичних осіб.

Із заробітної плати робітників і службовців можуть здійснюватись  тільки дозволені законодавством утримання. Відповідно до Закону України "Про  оплату праці"  загальна сума утримань не повинна перевищувати 20% суми заробітку, який залишається після вирахування податку з доходів фізичних осіб та единого соціального внесу. Ці обмеження не поширюються на утримання із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт, а також при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей.

До обов’язкових утримань належать відрахування на соціальні  заходи:

а) Податок на доходи фізичних осіб (15% та 17 %).

б) Единий соціальний внесок (3,6%).

в) За виконавчими листками (аліменти тощо).

Щоб краще зрозуміти суть цих утриманнь, дамо певну характеристику:

А) Податок з доходів фізичних осіб

Податок з доходів фізичних осіб є платою фізичної особи за послуги, які надаються ій територіальною громадою, на території якої така фізична  особа має податкову адресу або  розміщено особу, що утримує цей  податок згідно з законом.

Платниками податку (суб'єктами оподаткування) є громадяни України, які отримують  як доходи з джерелом їх походження з території України, так і  іноземні доходи, а також іноземні громадяни, які отримують доходи з джерелом їх походження з території  України.

 Об'єктом оподаткування є:

• загальний місячний оподатковуваний дохід;
• загальний річний оподатковуваний дохід;
• доходи з джерелом їх походження з України, що підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті;
• іноземні доходи (для громадян України).

У загальному випадку ставка податку  становить 15% або 17% від об'єкта оподаткування.

За ставкою 15% оподатковуються доходи в розмірі, що не перевищує 10-кратного розміру мінімальної зарплати, установленої законом на 1 січня звітного податкового року, одержані у формі:

• зарплати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку із трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами;
• виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграшу гравця (учасника), отриманого від організатора азартної гри, та інші доходи.

 
За ставкою 17 % - якщо загальна сума доходу, отриманого платником податку у звітному податковому місяці, перевищує цей поріг.

Платники податку зобов'язані  подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію). Податкову декларацію подають ті громадяни, що протягом звітного року мали ще якісь доходи, крім заробітної плати за місцем основної роботи (тобто  робота за сумісництвом на інших підприємствах, за договорами цивільно-правового характеру, разові роботи тощо). Для громадян, що займаються підприємницькою діяльністю, у загальний річний дохід включаються  також доходи, одержані від цієї діяльності.

Подається декларація в податкову  інспекцію за місцем проживання до 1 березня наступного за звітним  року

З метою контролю за дотриманням  сплати податку з фізичних осіб в  Україні ведеться Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Реєстр платників податків є по суті автоматизованим банком даних, що забезпечують єдиний державний облік усіх фізичних осіб, зобов'язаних сплачувати податки. Відповідно до цього податкова інспекція кожній людині привласнює десяти значний ідентифікаційний номер (код). Цей номер присвоюється один раз і на все життя. Ідентифікаційний номер обов'язковий для пред'явлення в різні органи державної реєстрації, установи банків, під час прийому на роботу, виплати грошових сум тощо.

Б) Єдиний соціальний внесок

Єдиний соціальний внесок – це єдиний платіж до Пенсійного фонду, який міститиме в собі декілька внесків  на соціальне та пенсійне страхування.  

На сьогоднішній день із заробітної плати проводиться відрахування до Пенсійного фонду та ще трьох  соціальних фондів – страхування  на випадок безробіття, із тимчасової втрати працездатності, та від нещасних випадків на виробництві. А значить  роботодавцю необхідно в усіх чотирьох фондах стати на облік, щомісяця робити відрахування до цих фондів, заповнювати звітність по кожному  фонду та звітувати в кожен  окремо, а також слідкувати за термінами  подання звітності в чотирьох фондах.