Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2014 в 01:19, курсовая работа
Мета дослідження – аналіз механізмів дострокового припинення повноважень депутатів, а також доцільності й реальності задіяння в Україні імперативного мандата.
Для досягнення вище визначених цілей потрібно вирішити такі завдання:
- проаналізувати статус Верховної Ради, як єдиного органу законодавчої влади в Україні;
- визначити і обґрунтувати порядок формування Верховної Ради України;
- охарактеризувати вітчизняний досвід інституту дострокового припинення повноважень парламенту;
- дослідити підстави та порядок дострокового припинення повноважень Верховної Ради України;
- обґрунтувати механізми дострокового припинення повноважень депутатів парламенту та місцевих рад депутатів;
- простежити світовий досвід та українську модель інституту розпуску парламенту.
Вступ 3
Розділ І. Парламентаризм в Україні 5
1.1. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні 5
1.2. Діяльність Верховної Ради України 12
Розділ ІІ. Механізм та досвід дострокового припинення повноважень Верховної Ради України 17
2.1. Механізми дострокового припинення повноважень депутатів парламенту та місцевих рад депутатів: досвід сучасної представницької демократії 17
2.2. Світовий досвід та українська модель інституту розпуску парламенту 20
Розділ ІІІ. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 26
3.1. Перший вітчизняний досвід інституту дострокового припинення повноважень парламенту 26
3.2. Підстави та порядок дострокового припинення повноважень Верховної Ради України 29
Висновок 33
Список використаних джерел 35
Установча функція Верховної Ради України пов'язана з її участю у формуванні інших органів державної влади і місцевого самоврядування та визначенні правових основ їхньої діяльності. Зокрема, Верховна Рада України призначає вибори Президента України та місцеві вибори, здійснює призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-Міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України тощо.
Контрольна функція Верховної Ради України полягає у здійсненні парламентського контролю, передусім за діяльністю Кабінету Міністрів України, дотриманням прав людини, надходженням і використанням коштів Державного бюджету України.
У сучасній літературі також звертається увага на освітню та ідеологічну функції парламенту8.
За характером функцій, здійснюваних парламентами, їх поділяють на активні, реактивні, маргінальні, мінімальні9.
До активних відносять парламенти, які відіграють значну роль як у прийнятті законів, так і у формуванні уряду та контролі за його діяльністю (наприклад, Конгрес США). На діяльність реактивних парламентів значний вплив мають уряди, хоча парламент зберігає значні повноваження з контролю за виконавчою владою (наприклад, парламенти Великої Британії, Канади, Австралії). Маргінальними є парламенти, які фактично повністю контролюються виконавчою владою, через що їхній внесок у формування політики досить незначний (наприклад, Марокко, Йорданія). Нарешті, мінімальні парламенти - це органи, які виконують лише декоративну функцію, утворюються з метою надання видимості легітимності існуючому режиму (наприклад, парламенти «радянського» типу).
Зрозуміло, що органи, віднесені до третьої й четвертої груп, лише умовно можуть називатися парламентами, оскільки порядок їх формування, характер компетенції та організаційні принципи і форми роботи не мають нічого спільного з парламентаризмом, - це, скоріше, квазіпарламенти. За такою класифікацією Верховну Раду України на основі аналізу її конституційно-правового статусу можна віднести до активних парламентів.
Сесія Верховної Ради України; порядок ведення пленарних засідань Верховної Ради України; обговорення питань порядку денного на засіданні Верховної Ради України; порядок прийняття рішень Верховної Ради України.
Порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України.
Згідно з ч. 1 ст. 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно.
Сесія Верховної Ради України - термін, протягом якого Верховна Рада України проводить пленарні засідання та приймає рішення з питань, віднесених до її відання Конституцією України. В перерві між пленарними засіданнями проводяться засідання комітетів та інших органів Верховної Ради України.
Сесії Верховної Ради поділяються на чергові та позачергові.
Чергові сесії Верховної Ради України починаються (без скликання) першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року(ч. 1 ст. 83 Конституції України).
Позачергові сесії Верховної Ради України із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради України на вимогу Президента України або на вимогу не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України. При цьому вмотивовані пропозиції про скликання позачергової сесії Верховної Ради України, підписані ініціаторами, направляються Голові Верховної Ради України із зазначенням питань і, за звичайних обставин, з проектами документів, розгляд яких пропонується.
Позачергова сесія Верховної Ради України за звичайних обставин скликається не пізніш як у десятиденний термін після надходження пропозиції про її скликання. Розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергової сесії Верховної Ради України, згідно з Регламентом Верховної Ради України, публікується не пізніш як за три дні до її відкриття із зазначенням питань, що їх пропонується винести на розгляд позачергової сесії.
У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада України збирається у дводенний строк без скликання. У цьому разі Голова чи Апарат Верховної Ради України терміново повідомляють народних депутатів України про місце засідань Верховної Ради України, якщо вони відбуватимуться не в будинку Верховної Ради України, а в іншому приміщенні.
У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного чи надзвичайного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного чи надзвичайного стану.
Окремо Конституція України та Регламент Верховної Ради України регулюють процедуру першої сесії новообраної Верховної Ради.
Так, Верховна Рада України збирається (без скликання) на першу сесію не пізніше ніж на 30-й день після офіційного оголошення результатів виборів. При цьому Верховна Рада України згідно з ч. 2 ст. 82 Конституції України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу.
Перше після виборів пленарне засідання Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України і веде його до обрання Президії сесії. Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Верховної Ради України, організовує роботу Верховної Ради України і підписує прийняті нею акти до обрання Голови Верховної Ради України та його заступників. Далі засідання Верховної Ради України веде Голова Верховної Ради України або його заступники.
За звичайних обставин перший і третій тижні місяця сесійного періоду відводяться для пленарних засідань Верховної Ради, другий - для роботи комісій Верховної Ради, четвертий - для роботи депутатів у виборчих округах, їх самостійної роботи, пов'язаної із здійсненням депутатських повноважень, а також для роботи комісій за дорученнями Верховної Ради.
У сесійний період щотижнева робота Верховної Ради України та її комітетів починається у вівторок о 10-й годині та закінчується у п'ятницю о 14-й годині.
Понеділок кожного тижня відводиться для самостійної роботи депутатів, пов'язаної зі здійсненням депутатських повноважень, для їхньої роботи в депутатських фракціях або у виборчих округах.
Згідно з Регламентом Верховна Рада України не може приймати рішення щодо використання робочого часу депутатів у понеділок для інших цілей, окрім випадків, коли депутати залучаються до роботи під час надзвичайного чи воєнного стану або для виконання доручень за рішеннями Верховної Ради України.
Робочий день Верховної Ради України та її комітетів починається о 10-й годині і триває до 18-ї години з перервою з 12-ї години до 12-ї години ЗО хвилин і з обідньою перервою з 14-ї до 16-ї години.
Верховна Рада України, якщо вона не приймає ad hoc іншого рішення, проводить протягом дня два засідання: ранкове - з 10-ї до 14-ї години і вечірнє - з 16-ї до 18-ї години. Засідання Верховної Ради України або її робочого органу може бути продовжено головуючим на засіданні понад визначений робочий час не більше ніж на 15 хвилин. Інші одноразові зміни часу роботи можуть здійснюватися, якщо за це без обговорення проголосувала більшість депутатів від їхньої фактичної кількості. За звичайних обставин рішення про продовження пленарного засідання після 18-ї години ухвалюється Верховною Радою України не пізніше, як на ранковому засіданні того ж дня.
Порядок денний чергової сесії Верховної Ради України має два розділи: перший - питання, які повністю підготовлені для внесення до розкладу пленарних засідань Верховної Ради України; другий - питання, підготування і доопрацювання яких Верховна Рада України доручає здійснити комітетам Верховної Ради України та відповідним органам.
Пропозиції до проекту порядку денного сесії вносяться особами та органами, які згідно з Конституцією України мають право законодавчої ініціативи, не пізніш як за місяць до відкриття чергової сесії. Пропозиції до порядку денного сесії, внесені пізніше, як за місяць до відкриття чергової сесії або під час чергової сесії, виносяться на розгляд Верховної Ради України для включення до порядку денного сесії після їх попереднього розгляду.
Розклад засідань Верховної Ради України повинен містити інформацію про день і час проведення пленарних засідань не менш як на двотижневий термін. Він приймається Верховною Радою України без обговорення за пропозицією Голови Верховної Ради України. Верховна Рада України наприкінці кожного тижня її пленарних засідань уточнює розклад засідань на наступний, не менш як двотижневий, термін.
До порядку денного пленарного засідання вносяться питання з першого розділу порядку денного сесії Верховної Ради України. До порядку денного засідань Верховної Ради України щотижня під час її пленарної роботи включається не менше двох годин для проведення обговорення питань, які можуть бути не пов'язані з питаннями порядку денного сесії (різне).
В середу першого і третього тижня місяця з 16-ї до 18-ї години на засіданні Верховної Ради керівники та посадові особи будь-яких державних органів (крім органів судової влади) відповідають на запити і запитання депутатів. У разі, коли надходить велика кількість запитів і запитань, для їх розгляду можуть бути відведені окремі засідання Верховної Ради, але не більше одного дня засідань на тиждень пленарної роботи. Перша година зазначених у цій частині статті засідань у пріоритетному порядку відводиться для запитів і запитань щодо поточних подій.
До порядку денного засідань Верховної Ради щотижня під час її пленарної роботи включається не менше двох годин для проведення обговорення питань (в тому числі і заздалегідь означених), які можуть бути не пов'язані з питаннями порядку денного сесії (різне). Рішення з обговорюваних питань в зазначений час Верховною Радою не приймаються.
У дні проведення пленарних засідань на початку ранкового засідання без голосування відводиться: у середу - до 45 хвилин для стислих (до трьох хвилин) виступів уповноважених представників депутатських фракцій (груп) з внесенням пропозицій (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку), оголошенням запитів, заяв, повідомлень; у п'ятницю - до тридцяти хвилин для стислих (до трьох хвилин) виступів депутатів з внесенням пропозицій (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку), оголошенням запитів, заяв, повідомлень. До порядку денного останнього пленарного засідання тижня без голосування включається питання «Різне», розгляд якого відбувається впродовж останньої години такого засідання. При цьому обговорення не відкривається.
Дострокове припинення повноважень депутатів місцевих рад в Україні.
Відповідно до статті 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (який помітно відрізняється своєю докладністю від Закону України «Про статус народного депутата України») для дострокового припинення повноважень депутата рішення місцевої ради необхідне лише у випадку:
• набрання законної сили обвинувального вироку суду, за яким депутата було засуджено до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі;
• за особистою заявою депутата про складення ним депутатських повноважень.
В усіх інших випадках достатньо лише відповідних офіційних документів. Серед особливостей даного Закону необхідно згадати передбачення можливості:
• відкликання депутата виборцями;
• відкликання його рішенням вищого керівного органу політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком відповідної місцевої організації якої депутата було обрано, у разі його невходження (крім депутата сільської чи селищної ради або у разі виходу депутата зі складу відповідної депутатської фракції, або переходу депутата в іншу депутатську фракцію внаслідок подання депутатом особистої заяви. (Це положення було додано згідно із Законом України від 12.01.2007 р. № 602–V)10. При чому мова іде саме про вищий керівний орган політичної сили на загальнонаціональному рівні, а не місцевого партійного осередку (та виборчого блоку), за списками якого даний депутат місцевої ради і обирався. Партія (або блок) лише зобов’язуються негайно оприлюднити зазначене рішення «шляхом його публікації в друкованих засобах масової інформації та повідомити територіальну виборчу комісію», направивши їй своє рішення.
Важливо відмітити, що цим Законом передбачено опротестування у судовому порядку прийнятих рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради (п. 5, 6 ст. 5).
Підставами для відкликання депутата місцевої ради виборцями (Розділ V) можуть бути:
1) Порушення ним положень
2) Пропуск депутатом протягом року більше половини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів.
3) Невідповідність практичної
Информация о работе Дострокове припинення повноважень депутатів Верховної Ради України