Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Сентября 2014 в 01:19, курсовая работа
Мета дослідження – аналіз механізмів дострокового припинення повноважень депутатів, а також доцільності й реальності задіяння в Україні імперативного мандата.
Для досягнення вище визначених цілей потрібно вирішити такі завдання:
- проаналізувати статус Верховної Ради, як єдиного органу законодавчої влади в Україні;
- визначити і обґрунтувати порядок формування Верховної Ради України;
- охарактеризувати вітчизняний досвід інституту дострокового припинення повноважень парламенту;
- дослідити підстави та порядок дострокового припинення повноважень Верховної Ради України;
- обґрунтувати механізми дострокового припинення повноважень депутатів парламенту та місцевих рад депутатів;
- простежити світовий досвід та українську модель інституту розпуску парламенту.
Вступ 3
Розділ І. Парламентаризм в Україні 5
1.1. Верховна Рада України – єдиний орган законодавчої влади в Україні 5
1.2. Діяльність Верховної Ради України 12
Розділ ІІ. Механізм та досвід дострокового припинення повноважень Верховної Ради України 17
2.1. Механізми дострокового припинення повноважень депутатів парламенту та місцевих рад депутатів: досвід сучасної представницької демократії 17
2.2. Світовий досвід та українська модель інституту розпуску парламенту 20
Розділ ІІІ. Дострокове припинення повноважень Верховної Ради України 26
3.1. Перший вітчизняний досвід інституту дострокового припинення повноважень парламенту 26
3.2. Підстави та порядок дострокового припинення повноважень Верховної Ради України 29
Висновок 33
Список використаних джерел 35
“Запропонувати народним депутатам України продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов’язані з повноваженнями Верховної Ради України”25. Указ, по суті, рекомендував а не вимагав від депутатів не проводити пленарних засідань. Однак правомірність рекомендації Глави держави народним депутатам припинити пленарні засідання Парламенту з моменту видання Указу з позицій конституційно-правової теорії є цілком сумнівною. Наприклад, усталена зарубіжна практика розвинених країн передбачає, що уряд, який отримав вотум недовіри (резолюцію осуду), продовжує виконувати свої повноваження до першого засідання новоствореного кабінету. Таке правило сприйняте на конституційно-правовому рівні і в Україні.
Так, абз. 4 ст. 115 Конституції України гласить: “Кабінет Міністрів України, який склав повноваження перед новообраною Верховною Радою України або відставку якого прийнято Верховною Радою України, продовжує виконувати свої повноваження до початку роботи новосформованого Кабінету Міністрів України”. За змістом Конституції України є зрозумілим, що згадане правило розповсюджується і на випадок дострокового припинення повноважень Верховної Ради України, адже абз. 1 ст. 90 Конституції України гласить:
“Повноваження Верховної Ради України припиняються в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання”. Чи ж не суперечило відповідне положення Указу Президента України, яке пропонувало “…народним депутатам України продовжувати виконувати свої повноваження, що безпосередньо не пов’язані з повноваженнями Верховної Ради України” абз. 1 ст. 90 Конституції України?
Події 2 квітня 2007 р. засвідчили всю очевидність потреби подальшої нормативної регламентації порядку й умов утворення коаліції більшості у представницькому органі. Видання Президентом України Указу про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України, що мотивувалося фактичним існуванням у Парламенті коаліції більшості, сформованої з депутатських фракцій та окремих депутатів-перебіжчиків з опозиційних фракцій, тобто коаліції більшості, не передбаченої ст. 83 Конституції України, спричинило безпрецедентну ситуацію, яка без рішення органу конституційної юрисдикції не могла бути розв’язана суто у правовій формі. Попри всю логічність правової аргументації Глави держави вона в юридичному плані залишалася сумнівною, оскільки Конституція України такої ситуації прямо не передбачала. Однак Указ Президента України в будь-якому випадку мав виконуватися, допоки його можливо не скасував би Конституційний Суд України за наслідком відповідного подання.
Повноваження народного депутата України можуть бути припинені достроково: за рішенням Верховної Ради України, Президента України, за рішенням суду, на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення або автоматично (схема 26).
Верховна Рада України приймає рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата в разі:
Президент України може достроково припинити повноваження Верховної Ради України, якщо:
При цьому, повноваження народного депутата України припиняються достроково в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання, обраної на позачергових парламентських виборах.
Конституція України (ст. 90) передбачає певне обмеження щодо реалізації права Президента України достроково припиняти повноваження парламенту. Так, рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України приймається ним після консультацій з Головою Верховної Ради України, його заступниками та головами депутатських фракцій у Верховній Раді України, а повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом одного року з дня її обрання. Крім того, повноваження Верховної Ради України також не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України.
Суд приймає рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України у разі якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто.
При цьому комітет, до компетенції якого входять питання депутатської етики, розглядає відповідні матеріали і подає висновок Голові Верховної Ради України, який у десятиденний строк звертається до суду або повертає матеріали комітету з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду. У разі повернення Головою Верховної Ради України матеріалів з обґрунтуванням відмови у зверненні до суду, комітет розглядає їх і у випадку незгоди з ними вносить пропозицію про розгляд цього питання на засіданні Верховної Ради України.
На підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії - з дня прийняття такого рішення.
Автоматично повноваження народного депутата України припиняються достроково у разі:
Повноваження народного депутата України закріплюються Конституцією та Законом України «Про статус народного депутата України» відповідно до основних організаційних форм його роботи - робота у Верховній Раді України та її органах; робота у виборчому окрузі та за його межами.
Народні депутати України є членами колегіального органу Верховної Ради України, і основною формою їхньої роботи є участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів. Працюючи у Верховній Раді та її органах, народний депутат реалізує такі основні права: ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано; обирати і бути обраним до органів Верховної Ради України; пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами; законодавчої ініціативи; вносити проекти постанов, інших актів; вносити до Верховної Ради України та її органів пропозиції; звертатись із запитами, брати участь у дебатах, вимагати відповіді на запит; виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій; об'єднуватись у депутатські групи (фракції) тощо.
Інститут дострокового припинення повноважень Верховної Ради України є одним з процесуальних інститутів; є однією з найважливіших процедур парламентського процесу, що перебуває на стадії інституціоналізації та розвитку.
Процедура дострокового припинення повноважень парламенту має різну форму, зміст і обсяг конституційно-правового регулювання з погляду розставлених акцентів законодавця. І це пов’язано, ймовірно, зі складною структурою конституційно-правового статусу парламенту, обумовленого конституційно-правовим статусом депутатів, а також надзвичайно важливим соціальним призначенням парламенту – як органу законодавчої влади.
Стаття 81 Конституції України містить вичерпний перелік як загальних підстав, так і підстав, за яких повноваження народного депутата України припиняються достроково в індивідуальному порядку і потребують спеціального порядку їх застосування. Особливо це стосується набрання законної сили обвинувальним вироком. Суть цієї процедури полягає в тому, що повноваження народного депутата припиняється де-юре з дня набрання законної сили судовим рішенням, а де-факто – після видачі головою Верховної Ради України розпорядження щодо припинення відповідних виплат такому народному депутату. На перший погляд у цих діях немає нічого надзвичайного, якщо не враховувати, що пріоритетне місце в цьому процесі займає не конституційно-правовий, а процесуальний порядок позбавлення депутата його повноважень. А тому притягнення до кримінальної відповідальності та винесення судом обвинувального вироку, який набрав законної сили, не завжди може бути причиною дострокового припинення депутатських повноважень.
Всі розглянуті у статті сучасні трансформації розуміння представницького мандата знаходяться у широких пошуках розвитку різноманітних форм народовладдя: розвиток інститутів референдуму та народної законодавчої ініціативи, розширення самоврядування на місцевому рівні. Ці процеси є предметом для досліджень подальшого розвитку демократії, як форми політичного режиму.
1 Конституционное (государственное) право: Справочник / Под ред. В. И. Лафитского.- С. 106.
2 Вважається, що англійський парламент існує з 1265 р., коли вперше були скликані збори, які обмежували владу короля і досить широко представляли інтереси країни (поряд із баронами в ньому засідали по два лицарі від кожного графства і по два представника від кожного міста).
3 Норман Орстін. Роль законодавчої влади в демократичному суспільстві.- Vіеnа: Ц8ІЗ, 1995.- С. 5
4 Там само
5 Боботов С. В., Жигачев И. Ю. Введение в правовую систему США. М: НОРМА, 1997.-С. 50.
6 Інколи також виділяють представницькі установи «радянського типу» та консультативні парламенти. Див.: Сравнительное конституционнос право.-С. 510.
7 Класичну класифікацію функцій парламенту запропонував англійський державознавець У. Берджгот. До них він відносив: законотворчість, формування інших органів, політичне волевиявлення та контроль за урядом, представництво нації.
8 Норман Орнстін. Роль законодавчої влади в демократичному суспільстві.- С. 2.
9 Сравнительное конституционное право.- С. 531.
10 Цим Законом була здійснена спроба впровадити ще один механізм дострокового припинення депутатських повноважень, а саме “з інших підстав, встановлених вищим керівним органом політичної партії (виборчого блоку політичних партій), за виборчим списком відповідної місцевої організації якої він був обраний депутатом місцевої ради”. Проте, це сумнівне положення було визнаний таким, що не відповідає Конституції України, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 27.05.2008 р. № 11-рп/2008.
11 Закон України «Про Верховну Раду Автономної
Республіки Крим» [Електронний ресурс]:
за станом на 23 листопада 2009 р. // [Сайт Верховної
Ради України]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi–
12 Так, у Бразилії депутат втрачає свій мандат у разі: порушення правил суміщення депутатської діяльності із іншими видами діяльності (в першу чергу комерційного характеру); якщо він зловживав своїм службовим положенням, а його дії були визнані такими, що є несумісними із поняттям депутатської гідності; якщо депутат пропустив підрят 1/3 чергових сесій (відпустки та місії затверджені Палатою не враховуються); і якщо абсолютна більшість депутатів відповідної палати підтримають таке виключення
13 House of Commons Disqualifi cation Act 1975 [Електронний
ресурс]. – Режим доступу: http://www.guildford. gov.uk/NR/rdonlyres/D055DF53–
14
Disqualifi cation [Електронний ресурс]. – Режим
доступу: http://news.bbc.co.uk/1/hi/uk_
Информация о работе Дострокове припинення повноважень депутатів Верховної Ради України