Правомірна поведінка як фактор забезпечення режиму законності в суспільстві

 

 

Правомірна поведінка як фактор забезпечення режиму законності в суспільстві.

 

Зміст

Вступ

Розділ 1. Загально-теоретична характеристика правомырної поведінки,її особливості та види.

1.1 Правомірна поведінка, як результат соціально-культурного прогресу

1.2 Правомірна поведінка, як юридична категорія

1.3 Види правомірної поведінки та особливості їх кваліфікації

 

Розділ 2. Соціально-психологічні причини правопорушень в Україні на 
початку XXст

2.1 Соціальна нерівність, як дестабілізуючий фактор правосвідомості населення

2.2 Конституційно-правова культура як чинник стабілізації державного правопорядху

2.3 Особливо вразливі категорії населення України

 

Розділ 3.Політико-економічні фактори нестабільності правової поведінки

3.1 Політична нестабільність, порушення політичної етики та чорний 
піар – як причини зростання правопорушень

3.2 Вплив соціально-економічних та побутових факторів на поведінку 
населення України

 

Висновки

Список використаних джерел

 

 

 

 

 

Вступ

Будь -яка держава для того, щоб на світовій арені визначалась, як правова, демократична, з високим економічним становищем і рівнем розвитку, повинна спочатку забезпечити такий правовий порядок, щоб дотримувались всі норми законів у всіх сферах.

Це порядок має виражати потреби і інтереси (всіх суб'єктів суспільних відносин, повинні бути оптимально збалансовані права і законні інтереси як громадянина, так і держави. Суб'єкти, в свою ж чергу, мають викопувати всі приписи законів тим самим забезпечуючи стан законності в державі, який полягає в точному і неухильному дотриманні норм законів та інших нормативно-правових актів всіма посадовими особами і громадянами; точному і повному закріпленні правового статусу прав і обов'язків' всіх учасників правовідносин; наявності добре продуманої системи правових законів і підзаконних нормативно-правових актів.

Законність тісно пов'язана з правопорядком, який являє собою систему правовідносин, яка складається в результаті режиму законності правових принципів, системи права і законодавства всіма суб'єктами суспільних відносин і характеризується станом правопорушень і злочинності в суспільстві.

Рівень законності і правопорядку в суспільстві визначається способом реалізації громадянами своєї поведінки. Реалізуючи свої права протиправно чи правомірно, громадяни цим самим визначають і впливають на державу в цілому, на її авторитет.

В умовах побудови правової держави всі державні, посадові і приватні особи повинні неухильно дотримуватись приписів і норм законів, оскільки, неодноразово порушуючи норми, вони цим самим віддаляють явище стабільності, демократичності в державі.

В данній курсовій роботі ми використали праці багатьох вчених, таких як: Лазарев М.П., Зайчук О.В., Скакун О.Ф., а також такі періодичні видання як «Вісник верховного суду», «Дзеркало тижня», «Економіст», «Право України», «Юридичний вісник».

Законність тісно пов'язана з правопорядком, який являє собою систему правовідносин, яка складається в результаті режиму законності правових принципів, системи права і законодавства всіма суб'єктами суспільних відносин і характеризується станом правопорушень і злочинності в суспільстві.

Рівень законності і правопорядку в суспільстві визначається способом реалізації громадянами своєї поведінки. Реалізуючи свої права протиправно чи правомірно, громадяни цим самим визначають і впливають на державу в цілому, на її авторитет.

Мета цієї курсової роботи полягає в дослідженні та характеристиці правомірної поведінки, її видів, дослідженні та аналізі причин нестабільності правомірної поведінки та запропонування можливих варіантів усунення них пичин.

В данній курсовій роботі ми використали праці багатьох вчених, таких як: Лазарєв М.Н., Зайчук О.В., Скакун О.Ф., а також такі періодичні видання ж «Вісник верховного суду», «Дзеркало тижня», «Економіст», «Право України». «Юридичний вісник». В яких вдало описана проблематика цієї курсової роботи.

Предметом цієї роботи є саме таке явище як правомірна поведінка, а об'єктом є причини нестабільності правомірної поведінки.

Завданням є:

- визначення   основних   понять,    видів   та   особливостей правомірної поведінки;

- визначення правомірної поведінки як результату соціально-

культурного прогресу

- визначення соціально-психологічних причини правопорушень в Україні на початку XX ст.;

- визначення  політико-економічних  факторів  нестабільності правомірної поведінки, а саме безробіття.

                    - визначення шляхів подоляння причин правопорушень не лише нарівні держави, а і в першу чергу в свідомості првопорушника, так як за останій час відбулися докорінні зміни світоглядних установок, ідеологічної орієнтації, що стосуються як економічної так і політичної сфер. Так, раніше засуджувана приватновласницька психологія перетворилася на визнану систему поглядів і цінностей, що заохочуються. Спостерігається невідповідність економічної свідомості, психології та менталітету більшості людей економічній реальності, що значно змінилася. Зазначені деформації детермінують різною роду розкрадання, посадові, податкові й інші злочини, що вчиняються організованими злочинними угрупованнями у сфері економічної діяльності.

Політична свідополітична свідомість є необхідною складовою свідомості особистості як такої, що її існування зумовлюється самим фактом соціального життя людини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОМІРНОЇ ПОВЕДІНКИ

1.1 Правомірна поведінка, як результат соціально - культурного прогресу

Правомірна поведінка завжди розглядалась як масове суспільне явище, яке притаманне більшості людей. Ніяке суспільство не могло б існувати без додержання громадянами нормативних вимог, в умовах переваги в загальній масі поведінки соціальних відхилень.

Правомірна поведінка являється зв'язуючим елементом між правовою і соціальною нормами. Вона - результат втілення в життя режиму законності, а сукупність всіх правомірних дій - це втілення правового порядку в суспільстві.

До недавнього часу панувало неправильне розуміння пріоритетів і цінностей, яке вимагало єдиномислення. Цей варіант соціального правління передбачав відсутність самостійності, яка розглядалась як фактор соціально-правової нестабільності.

Щодо позиції сьогодення, немає сумнівів в тому, що плюралізм думок необхідний суспільству. Зараз важливо не лише визнати невід'ємність права кожного на володіння і вираження особистої думки, але і послідовність дій в умовах інакомислення людей, чиї дії не виходять за рамки правомірної поведінки.

Шлях людини в суспільство, істинність її особистої свободи, великою мірою характеризує те, наскільки вона в своїй поведінці керується почуттям відповідальності, яка проявляється в здатності особистості усвідомити соціальні наслідки своїх дій. Відповідальність дозволяє дії людини поставити під контроль особистого усвідомлення, а такі поняття, як честь, гордість, сором, - під контроль її совісті. Сучасне життя все гостріше ставить проблему відповідального користування своїми правам- і свободами. Виключення їх використання в шкоду іншим суб'єктам права. Суспільство, не виховуючи по-

справжньому зовнішню і внутрішню культуру поведінки особистості, багато що втратило в розвитку правомірної поведінки. Відсутність належного такту в дискусії, нетерпимість до інших думок, зневага до опонентів в спорі - такі риси поведінки неприйнятні в умовах демократії і відкритості, особливо в соціально-правових відносинах.

Поведінка являється найважливішою соціальною характеристикою особистості.

На основі спостереження цих дій з уявленнями про належне і неправильне, які зафіксовані в моральних правилах, естетичних катіонах, в інших соціальних приписах, людська поведінка розцінюється суспільством позитивно, якщо вона не суперечить суспільним стандартам поведінки, а людина керується ними в своєму буденному житті .В той же час поведінка людей яка не співпадає з стандартами, порушуючи суспільні правила, сприймається негативно.

Фактором, який визначає місце людини в суспільстві, являється її відношення до права, соціально-правової дійсності. Про характер дій людини в сфері правового регулювання можна судити, виходячи з оцінок, зафіксованих в юридичних нормах. Такими правовими діями лиця являються вчинки -правомірні чи неправомірні. 

 

1.2    Правомірна  поведінка, як юридична категорія

Поведінка людей надзвичайно різноманітна. Вона має різні форми вираження,інтенсивність, мотиви, цілі, наслідки. Властиво,будь-яка поведінка є об'єктом моральної і правової оцінки.

Правомірна поведінка - це така поведінка, яка не суперечить юридичним нормам або основним принципам права певної держави, тобто це соціально-корисна діяльність в інтересах більшості суспільства [5, с.250]

Здійснюючи правовідносини, суб'єкт вступає в сферу дії права і виявляє свій вибір між різними варіантами вчинків (правових і не правових). Вибір правового варіанта забезпечує йому низку переваг: інші суб'єкти зобов'язані сприяти його діям або не втручатися в них; у випадку невиконання ними своїх обов'язків держава, в правовій формі примусу, забезпечує відновлення порушеного права і виконання суб'єктом відповідних обов'язків.

Таким чином, правомірна поведінка як юридичний факт тягне за собою не просто виникнення правовідносин, а певну дію засобів правового регулювання і механізму держави, спрямовану на гарантування, захист та охорону правової форми реалізації інтересів суспільства. Ця дія права і держави є лише одним із засобів їхньої реакції на правомірну поведінку. До інших слід віднести пряме стимулювання та заохочення з боку держави правомірних вчинків [7, с. 105]

М.Абдулаєв та С.Комаров вважають,що правомірна поведінка-це усвідомлення особою та відтворення у своїх діяннях всіх соціальних норм суспільства, свідома,вольова поведінка, спрямована на досягнення особистого чи суспільного блага.

Л.Малько дещо звужує визначення правомірної поведінки, підкреслюючи, що правомірна поведінка - це діяння суб'єктів, що відповідає нормам права та соціально-корисним цілям [8, с.484]

За Скакун правомірна поведінка - це суспільно корисна правова поведінка особи (дія або бездіяльність), яка відповідає розпорядженням юридичних норм і охороняється державою [9, с. 415]

Враховуючи викладене вище слід зазначити, що правомірна поведінка

це суспільно необхідна, бажана, допустима, усвідомлена поведінка індивідуальних та колективних суб'єктів, яка відповідає правовим приписам та гарантується державою.

 

Ознаки правомірної поведінки:

 

1) є суспільно корисною соціальною поведінкою, забезпечує організованість і гармонійність громадського життя, стійкий правопорядок, є найважливішим чинником вирішення завдань і функцій держави і суспільства, задоволення інтересів суб'єктів права;

2) втілена в юридичну форму — відповідає нормам і принципам права. Особа діє правомірно, якщо вона точно дотримується правових приписів. 11,е формально-юрдичпий критерій поведінки. Нерідко правомірна поведінка трактується, як поведінка що не порушує норм права.

3) має свідомо вольовий характер, який виражається зовні у вигляді дії або бездіяльності, здійснюється у формах реалізації норм права — додержання, виконання, використання (громадянами), нравозастосування (посадовими особами), спричиняє юридичні наслідки — юридичні акти, юридичні вчинки;

4) гарантується, охороняється державою. Через правомірну поведінку відбувається впорядкування суспільних відносин, яке необхідне для нормального функціювання суспільства, забезпечення стійкого правопорядку. І Іравомірна поведінка є важливим фактором вирішення тих завдань, які сьогодні стоять перед Українською державою. І зрозуміло, що молода держава зацікавлена в такій поведінці, вона підтримує її організаційними заходами, заохочує стимулює[9, с. 414]

 

Правомірна поведінка завжди містить два моменти:

— інформаційний, тобто поінформованість громадянина про свої юридичні права і обов'язки. Важливою є не тільки наявність розвинутого юридичного механізму захисту права на доступ до правової інформації, а й активне практичне використання його громадянами;

— поведінковий, тобто уявлення про законні способи здійснення своїх юридичних прав і обов'язків.

Слід зважити на те, що правомірна поведінка складається із елементів —правомірних вчинків, тобто таких, що мають суспільно корисний характер.

В основі правомірної поведінки лежить розуміння справедливості і корисності розпоряджень правових норм, відповідальності перед суспільством і державою за вчинки, що є показником соціальної зрілості і юридичної грамотності особи.

Через правомірну поведінку право діє, поза неї воно мертве. Вид і міра правомірної поведінки встановлені диспозиціями норм права. Правомірна поведінка виступає як загальна форма реалізації суб'єктивних юридичних прав і суб'єктивних юридичних обов'язків.

Саме правомірна поведінка становить сутність правопорядку. Через правомірну поведінку здійснюється управління суспільством, його життєдіяльність. Основна маса виникаючих і діючих у суспільстві правовідносин має у своєму підґрунті правомірну поведінку.