Правомірна поведінка як фактор забезпечення режиму законності в суспільстві

Повага до Конституції виявляється на двох рівнях: психологічному та ідеологічному.

Основним, що зумовлює повагу людини до Конституції, є почуття задоволеності конституційними нормами, справедливістю її вимог. Рівень життя громадян є важливим чинником, що визначає повагу чи неповагу до Конституції. На ідеологічному рівні повага до Конституції характеризується наявністю свідомих, систематизованих знань і суджень про конституційні реалії, розуміння сутності Конституції, усвідомлення її соціальної цінності та важливості регулятивних функцій.

Недоліком багатьох конституцій (у тому числі й Конституції України) можна вважати те, що в них декларування влади народу не доповнюється конкретними механізмами її реалізації, впливу народу на діяльність державних органів. Конституція України говорить лише про те, що народ «є єдиним джерелом влади», що він здійснює владу (а не «державну владу»). Влада при цьому здійснюється «через органи державної влади й органи місцевого самоврядування» (стаття 5) [1,с. 4]. У Конституції Української PCP була викладена зрозуміліша конструкція: народ здійснює державну владу через свої представницькі органи, які він обирає, а депутати могли бути відкликані, якщо вони не виправдовували довіри виборців.

Багато змін виборчого законодавства України призвели до обмеження прав людини, передбачених статтею 5 Конституції України [ 1,с. 4] Адже народ фактично позбавлений права не тільки визначати або змінювати конституційний лад України, а й відкликати обраних ним депутатів у разі

невиконання їхніх передвиборних програм і обіцянок.

Конституційно-правова культура поряд із такими видами культури, як світоглядна, естетична, трудова, політична, моральна, с різновидом суспільної культури. Це загальнолюдські цінності, права і свободи людини й громадянина, які відповідають рівню досягнутого розвитку українського суспільства і гарантовані Конституцією України. Рівень конституційно-правової культури не може бути вищий за рівень загальної та політичної культури суспільства [ 10, с.89]

Покладання обов'язку щодо профілактики і боротьби з правопорушеннями на правоохоронні органи є великою помилкою. Правоохоронні органи мають можливість реагувати на наслідки існування і розвитку такого явища, причому тільки за умови створення відповідної підтримки па загальнодержавному рівні, за наявності відповідної державної політики, що матиме під собою готовність керівників вищих органів влади створити сильні правоохоронні органи і визнати незалежність судової влади. Алє, незважаючи на це, головними напрямами вирішення наявних проблем мають стати:

відповідна державна політика, спрямована на створення прийнятних умов для розвитку економіки в усіх її галузях як на законодавчому, так і на виконавчому рівнях;

відповідна державна соціальна політика, спрямована на захист найменш захищених верств населення;

реформування правоохоронної системи, але з відповідним науковим вивченням і розробкою даної проблеми, з уникненням помилкових квапливих дій у цьому напряму.

 

 

 

 

 

 

2.3 Особливо вразливі  категорії населення України

В першу чергу до особливо вразливих груп населення можна віднести безробітних.

За найбільш оптимістичними прогнозами Кабінету міністрів України очікуване падіння виробництва призведе до того, що вже найближчим часом у країні з'явиться ще 3,8 млн. безробітних [114, с. 30]

Окрім того, намічається тенденція (і вона буде посилюватися з розвитком кризи) до масового повернення на батьківщину мільйонів наших співвітчизників, котрі легально, напівлегально або абсолютно незаконно трудяться за кордоном.

А як стверджують кримінологи, один відсоток зростання безробіття спричиняє шестивідсоткове зростання злочинності. [19]

Міністерство внутрішніх справ занепокоєне збільшенням вуличної злочинності в Україні, пов'язаної зі зростанням безробіття, заявив глава відомства Юрій Луценко. За словами міністра, МВС мас у своєму розпорядженні статистику, відповідно до якої, наприклад, у Маріуполі до 20% злочинів - розбійних нападів, пограбувань і крадіжок - вчинено працівниками металургійних підприємств, або звільненими з місця роботи, або відправленими у неоплачувапу відпустку, повідомляє РБК-Україна. «Сказати, що ця тенденція буде зменшуватися, я не можу», - наголосив міністр.

Стверджувати, що зародження тенденції очевидне, - можна. Визначальним для криміногенної ситуації в державі є етап злочинності у великих промислових областях і регіонах із високим рівнем міграції, для яких характерними є висока щільність населення і переважання міських жителів. Тому, окрім тенденцій, характерних для всієї країни, недавнє закриття містотворчих підприємств на Сході матиме далекосяжні наслідки для всієї України [18]

Зростання злочинності неминуче, але це буде не моментальний сплеск, а вал, який поступово набирає сили. Нас очікує зародження нової генерації злочинців, котрими можуть стати законослухняні люди, доведені до розпачу. Вочевидь, соціальні та кримінологічні наслідки нинішньої кризи матимуть багато спільного з кризою початку 90-х. А серед визначальних відмінностей, які погіршують ситуацію, можна зазначити такі. По-перше, принципова відмінність правосвідомості пересічного громадянина незалежної України початку 90-х і тотальний правовий нігілізм початку 2000-х. По-друге, принципово інші правоохоронні органи - які давно перестали бути службою, а стали бізнес-структурами. По-третє, брак тих ніш, які дозволили вижити на початку 90-х. Наприклад, наші співгромадяни, перекваліфікувавшись у «човників», масово вирушали до Польщі, Туреччини та Китаю. Нелегкий і небезпечний бізнес допоміг їхнім родинам пережити кризу. І завдяки йому кримінальний світ не поповнився величезною кількістю заповзятливих людей, готових багато на що заради виживання своїх дітей. Такої піші вже нема, оскільки цей бізнес став більш централізованим, і окремі дрібні підприємці не зможуть скласти йому конкуренцію.[15, с. 118]

Сьогодні правоохоронні органи стримано зазначають активізацію злочинних елементів, закликають співгромадян до пильності, рекомендують зберігати гроші в банках, а не вдома, фіксуючи зростання квартирних крадіжок і пограбувань. На вулиці разом із валютними міняйлами повертаються валютні кидали. І це ще навіть не початок, а так, провісники часів, пережитих нами 15-17 років тому. Той період був позначений колосальним зростанням кількості тяжких злочинів, пік яких припав на 1993 р. (+97%). Домінуючими тенденціями тоді стало збільшення в кілька разів числа злочинів середнього ступеня тяжкості (переважно за рахунок зменшення числа злочинів, які не становлять великої суспільної небезпеки) і значне зростання злочинів корисливо-насильницького характеру здебільшого за рахунок грабунків із метою заволодіння особистим майном.

Серед злочинів насильницького характеру найбільш стрімко збільшувалася кількість навмисних тяжких тілесних ушкоджень. За ними йшли убивства із замахами, навмисні ушкодження середнього ступеня тяжкості при скороченні кількості зґвалтувань.

Криміналісти констатували, що найбільш криміногенними є соціальні групи безробітних і учнівської молоді.

Безробітні становили дві третини осіб, які скоїли злочини у сфері наркобізнесу, і близько половини осіб, затриманих за розбійні напади та грабежі. Як зазначали кримінологи, грабежі як вид злочинів стають свого роду монополією злочинців із числа безробітної та учнівської молоді. Звісно, слід зважати, що правоохоронна система легше виявляє і доводить злочини, скоєні вперше, зокрема неповнолітніми і молодими людьми, аніж ті, що скоєні особами старшого віку, та ще й із кримінальним досвідом. Однак цей факт не знімає проблеми різкого збільшення злочинної активності підлітків і молоді. Окрім констатації, вони надали найдокладніший прогноз розвитку ситуації на найближчі роки, який, на жаль, збувся до дрібниць. І держава не зробила навіть спроб перешкодити цьому [19]

Отже, що очікує пас у доступному для огляду майбутньому? Швидше за все, як це було на початку 90-х років, на тлі новобранців злочинності традиційно висока рецидивна і повторна злочинність знову померкне за темпами зростання. Не тільки тому, що викрити досвідченого злочинця правоохоронцям складніше. Це буде об'єктивним чинником, а не іграми зі статзвітиістю, на яких так набили руку правоохоронні органи. Окрім того, не перший рік поспіль ми констатуємо, що злочинність в Україні має тенденцію до істотного омолодження.

Кількість злочинців із числа неповнолітніх і молоді можна вважати одним із найнадійніших індикаторів соціально-економічної та криміногенної ситуації в країні. Надійного заслону від усіх цих бід у нас нема. Всі пі роки професіонали ішли із органів сотнями, і їх ніхто не зупинив. А на зміну їм прийшли люди з іншими установками. Тому що ВБНОН, який рахує наркобізнес, не може протистояти наркотрафіку, а той, хто заплатив за посаду, насамперед думає про те, як би швидше повернути ці гроші. Тому що, як свідчать соціологічні опитування, про які писало «ДТ», 70% міліціонерів не довіряють державі і т.д. і тлі. Що слід зробити перед лицем насування реальної небезпеки? Нічого, окрім того, що треба було планомірно і послідовно робити протягом останніх 17 років.

Тільки тепер це треба робити в пожежному порядку. Принаймні щось. Бо не можна раптом змінити правосвідомість людей, сформувати кістяк із профі, відданих справі захисту правопорядку - сьогодні їм просто нізвідки взятися. Але можна, нарешті, позбутися хибної думки, що правопорядок у країні - це справа виключно правоохоронних органів, і що вона їм до снаги. Усвідомити, що правоохоронні органи в їхньому нинішньому стані потребують допомоги і підтримки водночас із жорстким контролем.

Необхідно, щоб стратегія і тактика протистояння злочинності вироблялася централізовано, професійно і відповідально, а виконання намічених завдань не пускалося на самоплив. Слід проаналізувати, які дійові профілактичні заходи можливі вже сьогодні.

Треба, зрештою, забезпечити правоохоронні органи матеріально. Не тільки рядком у бюджеті, але й реально. Так, щоб дільничний мав змогу приїхати на виклик, і у людей почала зароджуватися віра, що влада у пас усе ж таки с, і вони не зовсім беззахисні.

Сьогодні постійно, на різних рівнях обговорюють фінансові й економічні проблеми. Але щось не доводилося чути про вироблення стратегії і про конкретні, реальні заходи, які дозволять контролювати кримінальні прояви, зумовлені кризою.

Слід зважати, що робити це нам доведеться цілком самостійно. Такий популярний для обгрунтування чого завгодно закордонний досвід нам тут не допоможе. Бо нема у світі держави, досвід якої міг би бути нам корисний, яка була би настільки просякнута корупцією, яка довела б свої правоохоронні органи до безпорадного стану, допустивши їхню повну деградацію.[18]

На фоні економічної кризи в січні цього року було скоєно більше злочинів за участю непрацюючих. Крім того, правоохоронці стурбовані зухвалістю та цинічністю більшості злодіянь.

Минулого місяця близько трьох десятків безробітних учинили злочини у сфері майнової спрямованості, - каже заступник начальника УМІЗС України в Чернівецькій області Петро ПРОДАМ. - Збільшення злочинів за участю не працюючих ми пов'язуємо з економічною кризою в державі. Серед безробітних злочинців є особи, які займалися збутом наркотиків, зберігали наркотики, чинили крадіжки тощо.

В січні цього року в порівнянні з минулорічними показниками за поточний період, надійшло 2,4% більше звернень до правоохоронних органів від громадян. Впродовж січня виявлено більше латентних злочинів, з яких громадяни не зверталися до правоохоронних органів. Зафіксовано менше важких та особливо важких злочинів.

Ще однією вагомою проблемою сучасності є малолітня злочинність. Діти залишаються дітьми, навіть коли вчинять погано. Вони в усьому копіюють поведінку дорослих (серед них і злочинців). Досвідчені юристи, адвокати, правозахисники украй незадоволені тим, що в Україні навіть за петяжкі злочини прийнято судити підлітків «по повній програмі», нарівні з рецидивістами, це враховуючи ситуацію в сім'ї, психологічний стан дитини і багато інших обставин

У багатьох європейських країнах рівень захисту прав дітей, що конфліктують із законом, є показником досконалості державного ладу. З метою дотримання прав малолітніх порушників близько сотні років тому у системі правосуддя було виокремлено ювенальну юстицію. Належне реагування на протиправні діяння, скоєні неповнолітніми, сприяє зміцненню законності та правопорядку. Разом із тим, щодо неповнолітніх злочинців покарання викопує особливі функції — воно має в першу чергу справляти виховний втілив. Оскільки, у значній кількості випадків малолітня злочинність є породженням песформовапої психіки та дезорієнтації стосовно базових цінностей — добра і справедливості. Де знаходиться тонка межа між покаранням та виховним впливом?! 16, с. 716]

 

 

РОЗДІЛ 3. ПОЛІТИКО-ЕКОНОМІЧНІ ФАКТОРИ НЕСТАБІЛЬНОСТІ ПРАВОВОЇ ПОВЕДІНКИ

3.1 Політична нестабільність, порушення політичної етики та  чорний піар — причини зростання  правопорушень

Постійні стреси, а також політичні та економічні катаклізми в Україні прямо пропорційно відображаються на психічному здоров'ї її мешканців.

Політична стабільність України минулого року погіршилась, в рейтингу країна опинилася на 16-му місці, між Еквадором та Бангладеш.

Для порівняння, Росія зайняла 65-е місце, поміж Парагваєм та Угандою.

Найбільш стабільними з політичної точки зору названі Фінляндія, Швеція, Данія, Норвегія та Канада [18]

Політична нестабільність - одне з найтяжчих випробувань, яке може трапитись з державою в перехідний період. Відтак, найпершим індикатором нестабільності в державі є стан протистояння між політичними елітами, яке виноситься на публіку, а відтак сигналізує про кризовий стан в суспільстві.

У сьогоднішньому вихорі інформаційної свободи та сучасних інформаційних технологій громадяни стали справжніми гурманами: звичайними щоденними новинами уже нікого не здивуєш та не привабиш. От і борються засоби масової інформації між собою за кожного читача-глядача, пускаючи в хід усі можливі методи приваблення.

Хтось друкує на сторінках видань привабливих красунь, хтось просто перетворюється на бульварну пресу, смакуючи правдиві чи вигадані подробиці світського життя відомих персон, ну а хтось продукує сенсації, і байдуже, реальні факти взяті за їхню основу чи плоди чиєїсь хворобливої фантазії. Головне — вчасно потрапити на потрібну «хвилю».

Що таке чорний піар, сьогодні знають усі хто працює в галузі мас-медіа. Скажуть, що це брудний, цинічний і жорстокий спосіб "нападу із-за рогу". Він полягає у використанні засобів масової інформації для розповсюдження тенденційної, недостовірної, брехливої інформації стосовно певної особи для її політичної, соціальної, моральної, фінансової або ж іншої дискредитації чи компрометації. [17]