Опис процедури дослідження та використаних методик

Настрій – це загальний  емоційний стан, який своєрідно забарвлює  на певний час діяльність людини, характеризує її життєвий тонус. Розрізняють позитивні  настрої, які виявляються у бадьорості, та негативні, які пригнічують, демобілізують, викликають пасивність. Настрій – це такий загальний емоційний стан, який виразно не спрямований на щось конкретне. Причини настроїв – найрізноманітніші; непідготовленість до діяльності, страх перед очікуваною невдачею, хворобливі стани, і приємні звістки тощо [30]. Особливе місце серед причин, що викликають настрої, посідає марновірство. Віра в прикмети, особливо негативні, викликає пасивність, страх, розладнує психічну діяльність особистості. Міра піддатливості настроям має індивідуальний характер. Особи яким властиве самовладання, не піддаються настрою, не занепадають духом навіть у тих випадках, коли для цього є якісь підстави, а, навпаки, борються з труднощами. Легкодухі швидко піддаються настроям. Вони потребують підтримки [27].

У повсякденному житті  настрій часто розуміється як гарний або поганий, тобто наявність  або відсутність бажання людини в цей момент спілкуватися, чимось займатися(недарма студенти йдучи  на семінарське заняття,намагаються  довідатись,в якому ж настрої  перебуває викладач).

У більшості підручників  психології настрій описується як самостійний  емоційний феномен, що відрізняється  від емоцій. Наприклад, М.В.Данилова(2000)пише, що те саме явище одночасно може викликати як емоцію, так і настрій, які можуть співіснувати, впливаючи один на одного.

На відміну від емоційного тону відчуттів та емоцій настрій  у більшості вітчизняних підручників  психології характеризується:

1)слабкою інтенсивністю;

2)значною тривалістю, оскільки  настрій годинами і днями;

3)неясністю його причин;

4)впливом на активність  людини;

Л.В. Куліков, який присвятив настроям спеціальну монографію, де розвиває власний підхід до їхнього розгляду. Він виділяє в настрої п’ять компонентів: релятивний (оцінний), емоційний, когнітивний, мотиваційний і фізичне самопочуття [16].

Релятивний компонент  пов’язаний із ставленням людини до того, що відбувається з нею і довкола  неї. Він містить у собі ряд  елементів структури відносин особистості: особливості самооцінки й прийняття  себе, задоволеність відносинами  зі світом природи, предметів людей. У цьому компоненті особливу роль відіграють відповідність або невідповідність, сприйманого й бажаного.

Емоційний компонент характеризує домінуюча емоція. Виникає емоційна домінанта, тобто емоційний компонент настрою. У нього входить також переживання тілесного благополуччя – фізичного комфорту або дискомфорту.

Когнітивний компонент настрою  утворюють інтерпретації поточної життєвої ситуації, повнота її розуміння, прогноз перспектив розвитку ситуації, інтерпретація й оцінка свого  тілесно та духовного здоров’я, прогноз його динаміки. У когнітивний  компонент входить уявлення про  себе [17].

Мотиваційний компонент  настрою розглядається Л.В. Куліковим у зв’язку з тим, що процес мотивації, його інтенсивність, характер перебігу значною мірою визначають інтенсивність емоційних процесів, гостроту реакцій на ситуацію й розвиток подій. Говорячи про мотиваційний компонент настрою, автор прагне «лише підкреслити, що мотиваційна сфера як один з найважливіших регуляторів в інтегративній формі постійно представлена деяким компонентом у настроях, а через нього й у психічних станах».

Компонент фізичного самопочуття  відображає органічне самопочуття, тонус життєдіяльності організму  і ті розмиті, слабо локалізовані органічні почуття, які виходять від внутрішніх органів [20].

Л.В. Куліков розглядає настрій як інтенсивний показник пережитих у цей момент почуттів й емоцій, а не як особливий вид емоційних переживань, поряд з емоціями й афектами. Він виділяє також домінуючі(стабільні)настрої й актуальні(поточні).

Е.Ільїн вважає, що не слід ототожнювати настрой і настрій, хоча перший і є наслідком другого. Настрій відображає бажання, готовність людини проявляти ту або іншу активність. Він пов’язаний з довільною регуляцією психічного стану. Настрій же пасивний за своїм генезом [30].

 

 

1.3. Характеристика видів настрою

 

Перед тим,як почати говорити про види настою я б хотіла трохи  розповісти про активність і тонус,адже ці два поняття великою мірою  стосуються нашого плану.

Активність– це ясність свідомості,швидкість дій,рухів,психомоторних реакцій,бажання змінити ситуацію,перейти через всі труднощі життя. Прагнення розширювати сферу своєї діяльності,здатність нести в собі потенціал енергії,сили,творчості [25].

Тонус –забезпечує активність в діях,присутність чи відсутність енергії,почуття зібраності і готовності до роботи.

Існує дуже багато видів  настрою,але я хочу представити  таку характеристику настрою як:

• Вдалий,тріумфальний,благополучний вид настрою-йому характерна низька емоційність,імпульсивність,підвищена енергійність. Низька збудливість. Таких людей мало турбують причини дискомфорту,викликані внутрішньо особистісними конфліктами. Їм характерні труднощі в самовираженні,самотність,а іноді не достаток енергії. При цьому,вони як правило,дуже комунікабельні [26].

• Бадьорий,літаючий,енергійний вид настрою – йому характерна висока активність,висока енергійність,пластичність,низька емоційність. Ці люди високо оцінюють свій особистий успіх,дуже впевнені в собі,ціль їхнього життя є реалізація своїх цілей. Їм притаманні ті ж труднощі,як першому виду. Їх настрій забезпечує їм стійкість.

• Щасливий вид настрою – йому характерний підвищений тонус,низька активність,пластичність,інтенсивність. Люди в яких такий вид настрою оцінюють особисту успішність низько,від інших чекають такої ж оцінки,не сильно вірять в хороше майбутнє. Більше всіх переживають за фінансову сферу. Менше всього – процесом спілкування.

• Одноманітний вид настрою – йому характерний середній тонус і активність. Злегка понижена емоційна імпульсивність. Найвище всіх оцінюють свій особистий потенціал. Дуже вразливі до проблем зі здоров’ям,надійна мета роботи,зовнішнього вигляду,проблем з батьками. Вони не можуть виразити себе,проблеми з покупками,труднощі у побуті. Ці люди повністю задоволені собою. Механізм підтримки настрою – рівновага,впевненість в собі. Їм притаманна приглушеність почуттів [23].

• Роботящий,задіяний вид настрою – йому характерна підвищена емоційність,пластичність,висока активність,деяка стійкість. Активність часто ініціюється з азартом. Почуття стиду загострено. Ці люди найбільше оцінюють свій успіх,почуття неповноцінності практично не виражене. Висока спонтанність,ригідність,дуже лабільні. У них завжди продуктивна активність. На відміну від інших гостро відчувають перенавантаження справами. Менше всіх страждають від самотності.

• сумний,меланхолічний вид настрою – йому характерний знижений тонус і активність,підвищена емоційність. Важкий,похмурий,тужливий настрій. Для якого характерні пригнічений стан,загальмованість думок,маячні ідеї.

• Дратівливий вид настрою – йому характерний понижений тонус і активність. Низька енергійність і пластичність. Низька енергійність і пластичність. Висока емоційність,імпульсивність. У них пересилює почуття безсилля. Також цьому виду притаманне почуття гніву і страху,розсіяності і вини. Дуже вразливі до соціальних труднощів. Не впевнені в собі,залежні від оточуючих [21].

Також настрій можна поділити на такі три види:

1.Позитивний настрій –  це звичайний стан людини. Коли  він щасливий,коли в його житті  все складається добре,і в найближчий  час у нього в житті не  передбачується поганий ситуацій. Дуже важливо підтримувати у  себе хороший настрій,хоча б  через те,що воно впливає на  фізичне і психічне здоров’я.

2.Негативний настрій –  це такий психічний стан людини,коли  він сприймає все через призму  негативізму. Звідси і сварки  з близькими,і неправильно прийняті  рішення,і поганий фізичний і  психологічний стан. Більшість психологів  рекомендує стримуватись від  прийняття важливих рішень,в той  момент,коли людина знаходиться  в роздратованому стані. З більшою  вірогідністю можна сказати,що  прийняття того чи іншого рішення  напряму залежить від настрою  людини в момент прийняття  рішення. Веселий він чи сумний  в життєвій ситуації він поступить  згідно своєму настрою. Довге  перебування наодинці з поганими  емоціями може загнати будь  яку людину в депресію[30].

Депресія– це довге знаходження в поганому настрою,яке погано впливає в основному на психічний і фізичний стан людини. Людина іноді не знаходячи виходу із тяжких життєвих ситуацій  «зривається»:алкоголь,наркотики,великі зміни образу життя(часто в погану сторону).

3.Нейтральний або беземоційний. Існують такі типи людей,як інтроверти,які велику частину свого емоційного світу тримають всередині себе,і рідко проявляють свої емоції. Таким людям притаманно,іноді,мати без емоційний настрій. Це зовсім не означає,що вони нічого не відчувають або їм нічого не подобається просто емоції не проявляються назовні. Не потрібно їх винити в цьому,напевно,так трапилось в результаті якихось подій,як сильно по впливали на психіку. Після чого вони стали замикатися в собі. Щоб така людина відкрилася,потрібно увійти в круг його довіри. Якщо це сталося,то при спільній діяльності у них обох не виникне ніяких некомфортних відчуттів [22].

Людина – істота реактивна,а це означає,що його внутрішній світ – так само. Ми можемо змінювати свій настрій,точніше воно само буде мінятися під дією багатьох факторів,таких як:

♦ Слова – те,про що говорять людині або те про що говорить людина сама,а саме головне як(емоційне розфарбовування);

♦ Дії – це те,чим займається людина,що робить і на що тратить свою енергію;

♦ Події-ситуації,які виникають залежно або незалежно від самої людини;

♦ Внутрішні переживання – це те про що думає людина,що відбувається кругом(слова,дії,події).

Чим більше позитивних моментів в нашому житті,тим гарніший у  людини настрій,а чим менше – тим він гірший [12].

 

 

1.4. Особливості  настрою

 

Настрій – це емоційний стан, який протягом певного проміжку часу впливає на поведінку людини. Коли в нас хороший настрій ми концентруємося насамперед на позитивному в людях подіях, відчуваємо гармонію та рівновагу,в нас бадьоре самопочуття, нормальні стосунки з оточенням.

При конфліктах і сварках  настрій може погіршуватись на короткий час, але не переходить у страждання, депресію або фрустрацію як блокаду  прагнень і намірів.

В нормальному настрої  нас тішать навіть дрібниці – хороша погода, красиві предмети або пейзажі, зустріч чи розмова з кимось. Ми ставимо перед собою близькі або далекі цілі, та, як правило, їх досягаємо, мріємо про майбутнє, не маючи остраху перед ним, а певні проблемні ситуації чи негаразди сприймаються як невід’ємна частина життя(як день і ніч, добро і зло). Звісно, протягом дня настрій може змінюватись у будь-якої людини, оскільки в нашому житті відбуваються різні події. Якась – радує, якась – пригнічує. Це цілком нормально. Але недарма людей поділяють на оптимістів, у яких навіть при негараздах переважає позитивний настрій і віра в те, що все налагодиться, та песимістів, які у діжці з медом обов’язково знайдуть ложку дьогтю. Ще виділяють лабільний тип, у якого настрій дуже швидко змінюється від щастя до горя, інколи без об’єктивних причин. Також трапляється циклічний тип, коли протягом двох-трьох тижнів переважає веселий настрій, а наступні два-три тижні – депресивний [29].

До різких змін настрою  протягом дня більше схильні холерики, які є неврівноваженим типом, та меланхоліки, котрі занадто чутливі, образливі, болісно реагують на незначні дрібниці. Менше схильні до швидких змін у настрої без поважних причин сангвініки та флегматики.У підлітків під час «гормональної перебудови» переважає негативний настій, пригнічення, роздратування, сльози, втомлюваність, упадання в розпач, репресивність, яку обумовлені насамперед фізіологічними факторами і з часом при правильній поведінці та реакціях дорослих нормалізуються в адекватні форми поведінки. Недарма цей період становлення особистості називають «важким» [22].

Поганий настій нерідко супроводжується  немотивованим гнівом. Давайте розглянемо ті нескладні прийоми, які можуть допомогти цей гнів контролювати:

1.Якщо гніваєшся і виявляєш  це, використовуй цивілізовані способи.

2.Гнів можна виразити  також опосередковано, перенести  його на інші об’єкти(наприклад  боксерська груша).

3.Спробуй стриматися. Якщо  для цього треба вийти з  приміщення подалі від причини гніву – зроби це негайно. Якщо треба рахувати до тисячі і більше – рахуй.

4.Намагайся усунути причину  поганого настрою або гніву, проаналізуй ситуацію логічно та об’єктивно, тільки так ти зможеш узяти її під контроль.

5.Розвивай почуття гумору, спробуй знайти не трагічне, а щось смішне та незвичайне.

Якщо в житті ти хочеш  бути успішною людиною, яка подобається  й іншим, і собі самій, варто прагнути до позитивного або нормального настрою, що переважає протягом дня [29].