Опис процедури дослідження та використаних методик

На підставі аналізу  більш 36000 результатів досліджень, М.Люшердав зразкову характеристику обраних позицій:

• 1-а позиція відбиває засоби досягнення мети (наприклад, вибір синього кольору говорить про намір діяти спокійно, без зайвої напруги);
• 2-а позиція показує мету, до якої прагне випробуваний;
• 3-а і 4-а позиції характеризують перевагу кольору і відбивають відчуття випробуваним щирої ситуації, у якій він знаходиться, чи ж образ дій, що йому підказує ситуація;
• 5-а і 6-а позиції характеризують байдужність до кольору, нейтральне до нього ставлення. Вони як би свідчать, що випробуваний не зв'язує свій стан, настрій, мотиви з даними кольорами. Однак у визначеній ситуації ця позиція може містити резервне трактування кольору, наприклад, синій колір (колір спокою) відкладається тимчасово як невідповідний у даній ситуації;
• 7-а і 8-а позиції характеризують негативне ставлення до кольору, прагнення придушити яку-небудь потребу, мотив, настрій, відбивані даним кольором.

Запис обраних  кольорів здійснюється переліком номерів  у порядку переваги з указівкою позицій. Наприклад, при виборі червоного, жовтого, синього, сірого, зеленого, фіолетового, коричневого і чорного кольорів записується:

+ + X X --------

34102567

Зони (++; XX; ) утворять 4 функціональні групи.

 

2. Методика «Опитувач САН».

Тест являє собою таблицю, яку складають 30 пар слів протилежного значення, що відображають різноманітні аспекти самопочуття, активності, настрою. Кожну категорію характеризують 10 пар слів. До категорії «самопочуття» належать характеристики руху, рухомості, швидкості й темпу перебігу функцій та процесів віднесено до категорії «активність»; характеристики емоційного стану – до категорії «настрій».

Між: парами слів розташовано цифри 3-2-1-0-1-2-3. Завдання досліджуваного полягає в тому, щоб вибрати й позначити цифру, яка найточніше характеризує стан на момент дослідження.

Аналіз результатів.

Під час розшифрування  заповненої карти оцінки ознаки перекодовуються  у ряд від одиниці до семи, причому  бал 3, який відповідає поганому самопочуттю, низькій активності й кепському настроєві, отримує значення 1, бал 0 оцінюється цифрою 4, а бал 3, який відображає добре самопочуття, високу активність і добрий настрій, отримує 7. Підкреслення усіх клітинок в одному й тому самому вертикальному стовпчику є підставою для не розглядання карти (робота не зараховується, фальшива).

Кожну категорію  характеризують три математичні показники: середня арифметична, середньоквадратичне відхилення, похибка середньої арифметичної величини.

При аналізі функціонального  стану досліджуваних можливе  використання не тільки абсолютних величин оцінок самопочуття, активності та настрою, але і їх співвідношення. Так, у людини, яка відпочила, всі три категорії оцінюються близькими цифрами, але з наростанням утоми збільшується різниця між середніми оцінками самопочуття, активності та настрою за рахунок відносного зниження показників самопочуття та активності стосовно настрою.

Здійсніть обробку  результатів:

самопочуття – 1, 2, 7, 8, 13, 14, 19, 20, 25, 26; активність – 3, 4, 9, 10, 15, 16, 21, 22, 27, 28; настрій – 5, 6, 11, 12, 17, 18, 23, 24, 29, 30.

 

 

 

2.2.Опис та аналіз  результатів дослідження

 

За результатами методики «вибір кольору» (М.Люшер) можна зробити висновок про те, що у досліджуваних при першій спробі вибору кольору, який характеризує бажаний стан, переважає почуття впевненості, наполегливість, іноді упертість, -- зеленому кольору надали перевагу 30% досліджуваних; 20% вибрали синій колір (характеризується спокоєм, задоволеністю); із показником 20% досліджуваних на наступному місці є жовтий колір.

Наступний вибір  характеризує дійсний стан. Отож, 30% досліджуваних надали перевагу жовтому  кольору та по 20% отримали червоний та фіолетовий кольори.

Результати зображено  у таблиці 1.

Кольори	І спроба	ІІ спроба	ІІІ спроба	ІV спроба	V спроба	VІ спроба	VIІ спроба	VIIІ спроба
Синій	20%	15%	10%	20%	20%	15%	-	-
Зелений	30%	15%	10%	15%	-	-	10%	5%
Червоний	15%	20%	15%	10%	20%	25%	20%	5%
Жовтий	20%	30%	15%	20%	30%	20%	30%	5%
Фіолетовий	5%	20%	10%	20%	-	10%	20%	40%
Коричневий	-	-	10%	-	20%	20%	10%	25%
Чорний	10%	-	20%	15%	-	-	-	20%
Сірий	-	-	10%	-	10%	10%	10%	-

Таблиця 1. Результати за  методикою «вибір кольору» (М.Люшер).

 

Результати за методикою  «Опитувач САН» свідчать про те, що у досліджуваних переважає бажання до активності (43%), наступним є настрій (35%) та самопочуття (22%).

Результати зображено  на рис. 1.

Рис. 1. Результати за методикою «Опитувач  САН».

 

Висновки до другого розділу.

За результатами методики «вибір кольору» (М.Люшер) можна зробити висновок про те, що у досліджуваних при першій спробі вибору кольору, який характеризує бажаний стан, переважає почуття впевненості, наполегливість, іноді упертість, -- зеленому кольору надали перевагу 30% досліджуваних; 20% вибрали синій колір (характеризується спокоєм, задоволеністю); із показником 20% досліджуваних на наступному місці є жовтий колір.

Наступний вибір  характеризує дійсний стан. Отож, 30% досліджуваних надали перевагу жовтому  кольору та по 20% отримали червоний та фіолетовий кольори.

Результати за методикою  «Опитувач САН» свідчать про те, що у досліджуваних переважає  бажання до активності (43%), наступним  є настрій (35%) та самопочуття (22%).

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Отже, можна зробити висновок що емоції і різні емоційні стани  весь час супроводжують наше життя, роблячи його кольоровим, різноманітним, і в деякій мірі неповторним. Відомі психологи, науковці і навіть прості люди повсякденно стикаються з емоціями і емоційними станами у побуті тому що кожна жива  істота наділена емоціями. Тому дослідження емоційних  станів є досить цікавою темою  на сьогоднішній день.

Емоції–це психічний процес відображення відношення суб’єкта до явищ внутрішнього і зовнішнього світу. Найбільш суттєвою рисою емоцій є суб’єктивність. Так само емоції характеризуються спрямованістю (позитивною або негативною), ступенем напруги і рівнем узагальненості.

Настрій– це внутрішній продовжений емоційний стан людини в даний момент часу. Настрій не залежить від якихось речей або діяльності людини. Він залежить тільки від життєвої ситуації в цілому. Це означає,що незначні труднощі не можуть глобально по впливати на настрій людини,на його емоційну стабільність.

Настрій може бути радісним або сумним,бадьорим або пригніченим. Джерелом виникнення того чи іншого настрою  є, як правило, стан здоров’я або становище  людини серед людей. Разом з тим  настрій, у свою чергу,впливає на ставлення людини до свого оточення:неоднаковим  воно буде у радісному настрої,наприклад,у  пригніченому.

Чим більше позитивних моментів в нашому житті, тим гарніший у  людини настрій, а чим менше – тим він гірший.

До різких змін настрою  протягом дня більше схильні холерики, які є неврівноваженим типом, та меланхоліки, котрі занадто чутливі, образливі, болісно реагують на незначні дрібниці. Менше схильні до швидких  змін у настрої без поважних причин сангвініки та флегматики.

За результатами методики «вибір кольору» (М.Люшер) можна зробити висновок про те, що у досліджуваних при першій спробі вибору кольору, який характеризує бажаний стан, переважає почуття впевненості, наполегливість, іноді упертість, -- зеленому кольору надали перевагу 30% досліджуваних; 20% вибрали синій колір (характеризується спокоєм, задоволеністю); із показником 20% досліджуваних на наступному місці є жовтий колір.

Наступний вибір  характеризує дійсний стан. Отож, 30% досліджуваних надали перевагу жовтому  кольору та по 20% отримали червоний та фіолетовий кольори.

Результати за методикою  «Опитувач САН» свідчать про те, що у досліджуваних переважає  бажання до активності (43%), наступним  є настрій (35%) та самопочуття (22%).

В ході курсової роботи ми здійснили  теоретичний аналіз наукової літератури щодо настрою як емоційного стану  особистості; провели теоретичний  аналіз і обробку результатів  досліджень настрою особистості  і психологічної стійкості особистості; визначили роль настрою в регуляції  психічного стану; визначили особливості настрою,а також особистісні і соціально-психологічні фактори динаміки настрою.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Батаршев, А.В. Темперамент і властивості вищої нервової діяльності. Психологічна діагностика. О.В. Батаршев. − М.: Сфера, 2002. − 96 с.
2. Бодалев А. А. Психология о личности. − М., 1988. – 350 с.
3. Варій М. Й. Загальнапсихологія.: підр. [для студ. вищ. навч. закладу.]/ Варій М. Й. ‒ [3-тє вид.]. ‒ К.: Центр учбовоїлітератури, 2009. ‒ 1007с.
4. Грановская Р.М. «Элементы практической психологии». – СПб.: Свет, 2000. −388 с.
5. Дружілов, С.А. Становлення професіоналізму людини як реалізація індивідуального ресурсу професійного розвитку. С.А. Дружілов. − К.: ІПК, 2002.  − 242 с.
6. Загальнапсихологія / За ред. С. Д. Максименка. − К.: Форум, 2000. – 400 с
7. .Камишев, Е.Н. Психологія і педагогіка: Навчальний посібник / Е.Н. Камишев, Л.І. Іванкіна, І.А. Дубініна та ін − 2-е вид., Стер. − Томськ: Вид-во ТПУ, 2005.  − 79 с.
8. Комінко С.Б., Кучер Г.В.Кращі методи психодіагностики: Навч. посібник. − Тернопіль: Карт-бланш, 2005. − 406 с. Рис. 20.
9. Леонгард К. Акцентуйованіособистості. − К.: Вища школа, 1982. – 200 с.
10. Маклаков А.Г. «Общая психология» – СПб.: Питер, 2000. – 190 с.
11. Максименко С. Д. Розвитокпсихіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т.1. Теоретико-методологічніпроблемигенетичноїпсихології. − К.: Форум, 2002. – 340 с.
12. Максименко С. Д. Розвитокпсихіки в онтогенезі: [В 2 т.], Т. 2. Моделюванняпсихологічнихновоутворень. − К.: Форум, 2002. 380 с.
13. Немов, Р.С.Психологія.Підручникдля вузів. У 3-х т. − М.: Гуманит. Вид. Центр Владос, 2006. − 639 с.
14. Немов Р. С. Психология. − М.: Просвещение, 1995.  – 250 с.
15. Немов Р.С. «Психология» Учеб. Для студентов высш. Пед. заведений. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1997. – 406 с.
16. Норакидзе В. Г. Методы исследования характера. − Тбилиси, 1989. – 200 с.
17. Общая психология / Под ред. С. Д. Максименко. − М.: Рефл-бук; К.: Ваклер, 2000. – 348 с.
18. Общая психология / Под ред. А. В. Петровского. − М.: Просвещение, 1977. – 400 с.
19. Основизагальноїпсихології / За ред. С. Д. Максименка. − К.: НПЦ «Перспектива», 1998. – 280 с.
20. Психологія і педагогіка: Навчальнийпосібник / За ред. В.М. Ніколаєнко. − М.: ІНФРА-М, 1998. − 175 с.
21. Психологія:Підручникдля технічнихвузів / За заг. ред.В.Н. Дружиніна. − СПб.: Пітер, 2000. − 608 с.
22. Психологія / За ред. Г. С. Костюка. − К.: Рад.школа, 1968. 260 с.
23. Психология индивидуальных различий: Тексты. − М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. – 390 с.
24. Рубінштейн, С.Л. Основизагальноїпсихології/ С.Л. Рубінштейн. −СПб.: Пітер, 1998. − 705 с.
25. Столяренко, Л.Д.Основипсихології: Навчальнийпосібник / Л.Д. Столяренко. − Ростов н / Д.: Вид-во«Фенікс», 1996. − 736 с.
26. Страхов М. В. Психология характера. − Саратов, 1970. – 308 с.
27. http://uk.wikipedia.org/wiki/
28. http://www.ebk.net.ua/
29. http://ua.textreferat.com
30. bukvar.su

 

 

 

ДОДАТОК 1.

МЕТОДИКА  «ВИБІР КОЛЬОРУ» (М. Люшер)

Методика  подана за: Марищук В.Л., Блудов Ю.М., Плахтиенко В.А., СероваЛ.Р. Методики психодиагностики в спорте. - М. - 1984.

Добре відомо, що вплив кольору може викликати  в людини як фізіологічний, так і психологічний ефект. Це обставина давно уже враховується в мистецтві, естетиці, гігієні виробництва. Оскільки емоційне ставлення до кольору може чи характеризуватися перевагою його (вибором), чи байдужністю, чи відмовою від нього (негативною оцінкою), та воно враховується й у психодіагностиці,

Закордонні психологи  застосовують іноді тест Люшера з метою профорієнтації при підборі кадрів, комплектування виробничих колективів, у етнічних, при рекомендаціях з вибору шлюбних партнерів. Значення кольорів у їхній психологічній інтерпретації визначалися у ході різнобічного обстеження численного контингенту різних випробуваних.

Характеристика  кольорів (за Люшером) містить у собі 4 основних і 4 додаткових кольорів.

Основні кольори:

1)синій - символізує спокій, задоволеність;

2)синьо-зелений - почуття впевненості, наполегливість, іноді упертість;

3) оранжево-червоний - символізує силу вольового зусилля, агресивність, 
наступальні тенденції, порушення;

3. ясно-жовтий - активність, прагнення до спілкування, експансивність, 
   веселість.

При відсутності  конфлікту в оптимальному стані  основні кольори повинні займати  переважно перші п'ять позицій. Додаткові кольори:

5) фіолетовий;

6) коричневий;

7. чорний;

8) нульовий (0).

Символізують  негативні тенденції: тривожність, стрес, страх. Значення цих кольорів (як і основних) найбільшою мірою визначається їхнім взаємним розташуванням, розподілом за позиціями, що буде показано нижче.

ІНСТРУКЦІЯ

(для психолога)

Переміщайте кольорові картки і покладіть  колірною поверхнею доверху. Попросіть випробуваного вибрати з восьми кольорів той, котрий йому більше всього подобається. При цьому потрібно пояснити, що він повинний вибрати в одязі колір як такий, не намагаючись співвіднести його з улюблениці кольором в одязі, кольором очей і т.п. Випробуваний повинен виділити найбільш приємний колір з восьми. Картку зобраним кольором варто відкласти убік, перевернувши кольоровою стороною донизу. Попросіть вибрати із семи кольорів, що залишилися, найбільш приємний. Обрану картку варто покласти кольоровим боком донизу праворуч від першої. Повторіть процедуру. Перепишіть номера карток у розкладеному порядку.