Ринок цінних паперів та Фондова біржа,їх сутність та функції

Тенденція останніх років показує, що ринок цінних паперів розвивається у трьох основних напрямках: по-перше, відбувається автоматизація фондових операцій – окремі комп’ютерні операції поєднуються у всесвітньо мережу електронної комунікації; по-друге, триває робота над створенням нових видів і модифікацій цінних паперів (передовсім без паперових) у тому числі гібридних, і паперів другого та третього порядків; по-третє – збільшується інтернаціоналізація фондової діяльності і відповідно до загального процесу економічної інтеграції країн.

1.3. Державне  регулювання ринку цінних паперів.

Державне  регулювання ринку цінних паперів  полягає у здійсненні державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобіганням зловживанням і порушенням у цій сфері.

Головним  завданням державного регулювання є узгодження інтересів усіх суб’єктів фондового ринку встановленням необхідних обмежень і заборон у їхніх взаємовідносинах, а також непрямим втручанням у їхню діяльність.

Державне  регулювання ринку цінних паперів здійснюється у таких формах:

прийняття актів  законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних паперів; регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обов’язків учасників ринку цінних паперів; видачі спеціальних дозволів(ліцензій) на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю; заборони та зупинення на певний термін (до одного року) професійної діяльності на ринку цінних паперів у разі відсутності спеціального дозволу на цю діяльність та притягнення до відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством; реєстрація випусків (емісій) цінних паперів та інформацію про випуск (емісію) цінних паперів; контролю за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією; створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів, та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів; встановлення правил та стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та контролю за їх дотриманням; контролю за системами ціноутворення на ринку цінних паперів.

Державне  регулювання ринку цінних паперів включає:

.законодавчі та підзаконні акти;

.органи державного управління, що забезпечують пряме втручання у діяльність суб’єктів ринку цінних паперів;

.непряме  втручання держави у фондовий ринок.

Законодавчі та підзаконні акти. Державними нормативними актами регулюються такі відносини на ринку цінних паперів: механізм реєстрації емісії цінних паперів; відкритість інформації про емітентів; порядок реєстрації фондових бірж та їхніх членів; мінімум норм поведінки суб’єктів ринку; процеси корпоратизації, приєднання та поглинання; облік та звітність.

Органи державного управління, що регулюють діяльність ринку цінних паперів.

У всіх країнах регулювання діяльності фондового ринку здійснюється трьома гілками влади: законодавчою, виконавчою та судовою.

З метою координації діяльності державних органів з питань функціонування ринку цінних паперів створюється Координаційна рада. До складу Координаційної ради входять керівники державних органів, що у межах своєї компетенції здійснюють контроль або інші функції управління щодо фондового ринку та інвестиційної діяльності в Україні.

Водночас  у більшості країн існує спеціальний виконавчий орган, який контролює дотримання законодавства щодо фондового ринку його учасниками.

В Україні - це Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.

Основними завданнями Комісії є:

. формування  та забезпечення реалізації єдиної  державної політики щодо розвитку  та функціонування ринку цінних  паперів в Україні, сприяння адаптації українського ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

. координація  діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування в Україні ринку цінних паперів;

. забезпечення  державного контролю за додержанням законодавства України з питань функціонування фондового ринку;

. організаційне  забезпечення запровадження системи  заходів щодо захисту інтересів  суб’єктів фондового ринку, упорядкування діяльності емітентів, торговців цінними паперами та інших фінансових посередників;

. підготовка пропозицій щодо запобігання монополізації фондового ринку, створення умов для розвитку добросовісної конкуренції між учасниками фондового ринку та здійснення контролю за їх реалізацією;

. узагальнення  практики застосування законодавства  України з питань випуску та  обігу цінних паперів, розроблення  пропозицій щодо його вдосконалення;

. узагальнення  та поширення досвіду іноземних  держав щодо формування та  розвитку добросовісної конкуренції на ринку цінних паперів.

Непряме втручання  держави у ринок цінних паперів.

Важелями  непрямого втручання держави у фондовий ринок є:

податкова політика, що впливає ділову активність, а  відтак на потребу у фінансових ресурсах; регулювання грошової маси й обсягів  кредитів впливом на ставку позичкового  відсотка; зовнішньоекономічна політика - регулювання операцій з іноземними валютами, експортно – імпортних  операцій; гарантії держави по позиках  приватного сектора; вихід держави на ринок позикових капіталів, що створює пряму конкуренцію між державою та підприємствами – емітентами.

 

 

Розділ 2 Фондова  біржа - важливий елемент біржового  ринку

2.1. Поняття,  класифікація фондових бірж.

Необхідність  торгівлі цінними паперами породила механізм, що називається фондовим ринком. Важливим його елементом є фондова біржа, що являє собою основну і найбільш ефективну організаційну форму ринку цінних паперів. Згідно з чинним законодавством України, фондова біржа є акціонерним товариством, яке зосереджує попит і пропонування цінних  паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу, та здійснює свою діяльність відповідно до статуту і правил фондової біржі.

Юридичні  особи, визначені законодавством як організаційно оформлені централізовані ринки та електронні торговельно  – інформаційні мережі (ЕТІМ), на яких постійно здійснюється торгівля цінними  паперами або їх похідними, можуть одержати статус фондової біржі, якщо вони відповідають таким вимогам: укладання біржових угод тільки між засновниками і членами  організації; наявності процедури відбору цінних паперів або інших фінансових інструментів, яка відповідає певним вимогам щодо умов їх випуску та обігу; високого рівня концентрації попиту і пропозиції на цінні папери; визначення ринкових цін на цінні папери як базового показника для індикації стану фондового ринку та ринку похідних цінних паперів; надання інших, крім торговельних, послуг клієнтам тільки через посередництво членів організації; наявності правил (регламенту) торгівлі та стандартних торговельних процедур; встановлення офіційного біржового курсу, централізація реєстрації угод та розрахунків по них; наявності системи контролю за діяльністю членів організації та брокерів - дилерів і дотримання ними норм професійної та ділової етики.

Статут та правила фондової біржі затверджуються її вищим органом. У статуті фондової біржі визначаються: назва та місце  знаходження фондової біржі; розмір статутного фонду; умови прийняття в члени і виключення з членів фондової біржі; права і обов’язки фондової біржі; організаційна структура фондової біржі; порядок і умови відвідування фондової біржі; порядок і умови застосування санкцій; порядок і умови припинення діяльності фондової біржі.

Завдання  фондової біржі:

надання місця  для ринку, тобто централізація  місця, де може відбуватися як продаж цінних паперів першим власникам, так і вторинний їх перепродаж.

виявлення рівноважної ринкової ціни, що стає можливим завдяки наявності великої кількості учасників торгів.

акумуляція  тимчасово вільних коштів, передача прав власності, що сприяє розширенню кола власникові дає можливість інвестору краще використовувати капітал. Забезпечення гласності, відкритості біржових торгів. Фондова біржа забезпечує доступність інформації, гарантує її вірогідність. Ніхто з учасників торгівлі не має переваг завдяки володінню інформацією.

Забезпечення  арбітражу, тобто механізму вирішення  суперечок. Фондова біржа визначає коло осіб для цього, можливі компенсації потерпілим.

Забезпечення  гарантій виконання угод, укладених  в біржовому залі. Виконання цього  завдання досягається тим, що фондова  біржа гарантує надійність цінних паперів, які котируються на ній. На біржі є можливість підтвердження умов купівлі чи продажу цінних паперів.

Характерною ознакою фондових бірж є її некомерційний характер, тобто це установа, що функціонує не заради прибутку. Основними формами доходу є кошти, сплачені за акції, які одночасно слугують і платою за «місце» на фондовій біржі.

Класифікація  фондових бірж

1. За рівнем розвитку біржі бувають:

а) найбільш розвинуті (Нью-Йоркська, Токійська, Лондонська, Паризька, Франкфуртська, Копенгагенська).

б) розвинуті ( Цюріхська, Амстердамська, Міланська, Австралійська).

в) перспективні (Сеульська, Гонконгівська, Бангкокська, Сінгапурська).

г) відносно недавно створені ( Українська, Будапештська).

2. За формою організації біржі бувають:

а) державні (як наприклад, біржі Франції і  Польщі); вищий орган управління біржею – Біржовий комітет, члени якого призначаються урядом;

б) приватні чи акціонерні ( як наприклад, в Україні, США, Росії ); вищий орган управління такою біржею - загальні збори акціонерів, які обирають Раду біржі терміном на п’ять років, а вона в свою чергу, наймає членів правління біржі.

3. За можливістю  присутності в операційному залі біржі поділяються на:

а) відкриті, вхід до якої дозволений усім бажаючим;

б) закриті, в операційному залі яких можуть бути присутні тільки члени біржі або біржові службовці.

4. За ступенем  централізації біржового обороту:                                    а) одна біржа у країні з філіями в регіонах ( наприклад, у Франції, Польщі)

б) кілька бірж у країні (наприклад, у США-15 бірж, у Росії -20).

2.2. Механізм  функціонування фондових бірж.

Лістинг - це процедура включення компанії до списку фірм, що мають право продавати  свої цінні папери на фондовій біржі. Плата за допуск на Українську фондову  біржу складає 0,02% від загальної  суми номінальної вартості емісії цінних паперів. Емітенти повинні відповідати  таким критеріям:

Мінімальна  величина активів повинна складати не менше 400 євро;

сума прибутку компанії за останній рік має складати не менше 80 євро, за останні 3 роки – 220 євро;

кількість випущених  в оборот акцій – не менше 1 мільйона штук;

кількість акціонерів, що володіють не менше ,ніж 100 акціями – 2000, або загальна кількість акціонерів повинна бути не менше 2200.

До прийняття  біржею рішення про допуск цінних паперів до офіційного котирування, біржа має укласти з емітентом двосторонній договір про підтримання лістингу згідно з положенням про допуск. Біржа повинна повідомити про своє рішення емітента, який подав заяву, протягом визначеного біржею терміну з дня надходження заяви про допуск цінних паперів до офіційного котирування. Оголошення про допуск цінних паперів до котирування має здійснюватися у відповідному виданні біржі. У повідомленні треба вказати умови котирування та дату першого котирування.

Торгівля  цінними паперами на українській  фондовій біржі може здійснюватися  трьома способами:а) шляхом задоволення зустрічних замовлень; б) шляхом «аукціону з голосу»; в) шляхом комп’ютерних торгів.

Задоволення зустрічних замовлень.

Зустрічними замовленнями називаються замовлення, у яких пропозиції купівлі та продажу акцій певного акціонерного товариства співпадають повністю щодо кількості, виду та курсової вартості. Зустрічні замовлення повинні бути внесеними у біржовий бюлетень. До біржового бюлетеня заносяться замовлення, подані не пізніше двох днів напередодні торгів. Зміни, що сталися, а також замовлення, які не ввійшли до бюлетеня, але були подані не пізніше ніж за одну годину до початку торгів, вносяться до біржового бюлетеня як доповнення. Внутрішні замовлення виконуються без внесення їх на аукціонну торгівлю «з голосу» або на комп’ютерні торги. Курсовою вартістю акцій при задоволенні зустрічних позовів є  ціна, зазначена в зареєстрованій угоді купівлі-продажу.

Аукціони  «з голосу». У день проведення торгів кожний учасник біржової торгівлі реєструється й одержує біржовий бюлетень, складений котирувальною комісією на підставі поданих замовлень на цей день. Під час торгівлі брокери та торгівці цінними паперами , які є власниками, або орендарями брокерських місць, розміщуються в операційному залах на постах, відповідно до номерів брокерських контор. Аукціонні торги «з голосу» проводить певний біржовий спеціаліст. Спеціаліст проголошує номер позиції, номер брокерської контори (місця) продавця, і повну назву акцій, лот, тобто пакет акцій які продаються, кількість акцій в лоті, курсову ціну однієї акції, загальну ціну лота, назву грошової одиниці. Водночас брокер – продавець піднімає табличку з номером своєї брокерської контори(місця), чим засвідчує свою присутність і те, що він стежить за ходом торгів . Якщо брокера-продавця на посту під час проголошення пропозиції не виявилося, то це означає, що позиція знята з торгів. Спеціаліст переходить до проголошення іншої позиції. Якщо в ході аукціону ціни хтось з брокерів-покупців підняв табличку з номером своєї кантори, то це означає, що він погоджується придбати запропоновані акції. У випадку. Коли акції погоджується придбати лише один брокер – покупець, спеціаліст після рахунку «три» проголошує : « Продано брокерській конторі №___», та б’є молотком у гонг. Після один з помічників спеціаліста робить відповідний запис у книгу спеціаліста, підписує цей запис і записку спеціаліста, яка заповнюється під копіювальний папір, та скріплює примірники своєю печаткою. Копія записки спеціаліста передається брокеру-продавцю для оформлення біржового контракту на поставку акцій. У випадках, коли на рахунок «раз» чи «два» таблички з номерами брокерських контор підняло два або більша кількість брокерів-покупців, спеціаліст проводить аукціон ціни та по черзі за порядком зростання номерів опитує, хто з них дасть вищу ціну. Після того,як спеціаліст назвав чергову підвищену ціну і полічив до «трьох», і якщо більше не надійшло пропозицій, він сповіщає: «Продано»,- б’є у гонг і називає номер брокерської контори, яка придбала акції.