Ринок цінних паперів та Фондова біржа,їх сутність та функції

Політика  щодо емітентів                                                                           Хоча внаслідок приватизації в Україні утворена велика кількість акціонерних товариств, рівень капіталізації фондового ринку є низьким, лише обмежене коло цінних паперів обертаються на вторинному ринку. Щоб протидіяти цьому, потрібно розробити комплекс стимулів для акціонерних товариств, які беруть на себе зобов’язання з підтримки двостороннього лістингу на організованому ринку, впроваджують внутрішні стандарти корпоративного управління.

Побудова  інфраструктури фондового ринку.

Торговельна інфраструктура фондового ринку  створена фондовими біржами й  торговельно-інформаційними системами. Ці структури насамперед обслуговують приватизаційні і постприватизаційні процеси розподілу й перерозподілу корпоративної власності.

У результаті фондовий ринок України не сприяє ефективному залученню й розподілу капіталу. Як наслідок – неорганізований ринок значно перевищує організований. Пріоритетними для українського фондового ринку є побудова національної депозитарної системи, як цілісного, прозорого й надійного порядку реєстрації прав на цінні папери та виконання угоді з цінними паперами.

Інформаційна прозорість фондового ринку

На фондовому  ринку України є такі проблеми з розкриття інформації: інвестиційна громадкість практично немає  повного доступу до необхідної інформації, або одержує інформацію тоді, коли вона втрачає свою актуальність; учасники фондового ринку недостатньо розуміють важливість систематичної й комплексної публікації інформації, що призводить до дефіциту на ринку регулярної, достовірної, повної й актуальної інформації; національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку (НП(С)БО), які розроблені на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (МСБО) з урахуванням національних умов України, містять значні відмінності від (МСБО), прийнятих у розвинених західноєвропейських країнах.

3.3 Місце  Української фондової біржі в системі класифікації фондових бірж.

Усі фондові  біржі умовно можна поділити на кілька груп.

Умовно вони класифікуються так: найбільш розвинуті, розвинуті, перспективні й щойно  створені. До першої групи належать такі фондові біржі, як  Токійська,

Нью-Йоркська, Лондонська, Паризька, Франкфуртська  та Копенгагенська фондові біржі  Ця група фондових бірж посідає провідне місце серед усіх бірж за торговим оборотом цінних паперів, застосуванням майже на 100% комп’ютерних засобів. До другої групи фондових бірж слід віднести, наприклад, Американську (США), Цюріхську (Швейцарія), Міланську (Італія),

Амстердамську (Нідерланди), Торонтську ( Канада), Австралійську. Ця група фондових бірж характеризується досить високими оборотами цінних паперів, розвинутою структурою процедур допущення до участі в біржових торгах та

котируванні, широким застосуванням комп’ютерних засобів інформуванням про зміну курсів та укладенні угод, а також проведенням клірингових та розрахункових операцій. Існує досить багаточисленна група фондових бірж, що

Розвиваються, або перспективних. Як правило, в  цю групу входять біржі, які хоча й були створені кілька десятиліть тому, однак на цей період не досягли  належного торгових оборотів та комп’ютерного оснащення. Фахівці до числа перспективних груп відносять такі біржі, як Сеульську (Південна Корея) Бангкокську (Таїланд), Гонконгівську, Манільську (Філіппіни), Сінгапурську та

ряд інших. Ця група є досить різноманітною: на одних зараз вживаються заходи

спрямовані  на поступову комп’ютеризацію таких  найбільш важливих видів діяльності, як інформування про курси цінних паперів, кліринг та розрахунки, на інших - єдиною формою біржової торгівлі залишаються аукціонні торги «з голосу», а комп’ютерні засоби не використовуються навіть з метою інформування про поточні курси. Як правило, кількість цінних паперів, що перебувають в обігу на перспективних фондових біржах, є незначною, переважно вони являють собою цінні папери місцевого призначення.

Особливий інтерес  викликає група новостворених фондових бірж або тих, що знову відновили  свою діяльність. Характерними рисами цієї групи є те, що ці фондові  біржі з’явилися відносно недавно; в більшості випадків вони виникли  в умовах, коли фактичні ринкові  відносини в даних країнах почали складатися; при створенні фондової біржі враховувався досвід розвинутих країн щодо використання електронної форми торгівлі. Фондові біржі цієї групи створюються в умовах недостатньої розвиненості національних фондових ринків. Кожна з них мала свої трудності, однак деяким, наприклад, Варшавській та Будапештській, вдалося вже в перші роки досягти певних результатів. Основною формою торгівлі на цих біржах є аукціони з «голосу», що проводяться в операційній залі.

До останньої  групи також входить Українська фондова біржа (УФБ), яка виникла  в 1991 році. Вона є першою в історії  незалежної України національною фондовою біржею, яка веде свій початок «родовід» від Київської біржі, що функціонувала з 1865 по 1930 роки.

 

 

Висновок

Вихід України  із кризи, стабілізація економічного становища, підвищення добробуту людей неможливі без розвиненого ринку цінних паперів. А для цього, крім подолання гіперінфляції, необхідне здійснення ряду невідкладних заходів. Насамперед, потрібно:

прискорити  процеси приватизації перш за все  шляхом корпоратизації та акціонування державної власності;

на державному рівні вирішити комплекс питань щодо вільного обігу в Україні цінних паперів іноземних компаній, купівлі українських цінних паперів іноземними інвесторами;

привести  чинне законодавство у відповідність  з потребами сьогоднішнього функціонування та подальшого розвитку українського фондового ринку;

більш ефективно використовувати наявні можливості структур, що вже працюють на національному ринку цінних паперів, насамперед Української фондової біржі з її інфраструктурою;

законодавчо передбачити гарантії держави по збереженню грошових заощаджень населення;

Саме централізований  та регульований ринок стає універсальним  механізмом, за допомогою якого врегульовуються  не лише економічні, а й соціальні і навіть політичні відносини. В макроекономічному плані він дозволяє державним органам завдяки отриманню щоденного загального балансу ринку безпосередньо контролювати його стан і своєчасно попереджати кризові ситуації. Стабільність ринку сприятиме зміцненню довіри населення до цінних паперів, залучить іноземних інвесторів, а наявність єдиного центру котирування створить сприятливі умови для здорової конкуренції торговців з одночасним збереженням гарантій для інвесторів та емітентів.

Українська  фондова біржа починає виконувати функцію інституту-посередника, який за своїм статусом має гармонізувати  інтереси держави, з одного боку, юридичних  і фізичних осіб - учасників ринку цінних паперів, з іншого. Узгодження цих інтересів допоможе державі виконувати в повній мірі функції упорядника суспільних відносин, який відповідає за обрання пріоритетів розвитку суспільства, його прогресивну розбудову. При цьому суб’єкти ринку цінних паперів матимуть можливість впливати на рішення держави щодо правового регулювання ринкових відносин у сфері мобілізації капіталів. Через УФБ вони можуть доводити до відома державних органів інформацію про проблеми, які виникають на ринку цінних паперів і потребують втручання держави.

Крім того, УФБ як структура, що поєднує і гармонізує інтереси держави та населення (інститутів ринку цінних паперів), покликана створювати умови для зменшення можливостей виникнення соціальної напруги, насамперед шляхом використання потенціалу ринку цінних паперів для припинення інфляційних процесів, стабілізації державного бюджету.

Акумуляція  наявних в обігу грошових знаків не лише сприяє поліпшенню бюджету  і усього фінансового стану України, а й одночасно створює можливості виходу цінних паперів українських  підприємств на світовий фондовий ринок - залучення в економіку України іноземних інвестицій. Ефективності такій системі додає високий ступінь надійності і безпеки централізованого ринку цінних паперів та електронний обіг цінних паперів.

Організація українського ринку цінних паперів  за централізованою моделлю дозволить  Україні без додаткових зусиль щодо об’єднання первинного та вторинного ринків, упорядкування позабіржової торгівлі в різних формах увійти в європейську та світову системи ринків цінних паперів. Використання програмного забезпечення за європейськими зразками дозволяє органічно і швидко адаптувати український ринок до європейських систем, створити ідентичні західним умови для іноземних інвесторів, полегшити вітчизняним підприємцям вихід у світовий фінансовий простір.

Встановлення  безпосередніх зв’язків та ділового партнерства з фондовими біржами, іншими фінансовими інститутами  розвинутих країн УФБ здійснються на основі міжурядових та міжбіржових угод, що мають на меті  відкриття й сприяння діяльності закордонних брокерських організацій і їх представництв в Україні, відкриття представництв УФБ за кордоном, обмін інформацією, необхідною для співпраці, включення у європейські та світові інформаційні системи.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список ввикористаних  джерел

Білецька Л.В., Білецький О.В., Савич В.І. Економічна теорія. Київ: Центр навчальної літератури, 2008.

Васильєва В.В., Васильченко О.Р. Київ: Центр навчальної літератури, 2008.

Гаршина О. К. Ринок цінних паперів. Київ: Центр навчальної літератури, 2006

Горбач Л.М., Каун О.Б. Ринок фінансових послуг. Київ: Кондор,2005.

Кравченко Ю.Я. Ринок цінних паперів. Київ: Дакор, 2008.

Кузнєцова Л.С., Назарчук І. Р. Ринок цінних паперів  в Україні: правові основи формування та функціонування. Київ: Юнірком Інтер,1998.

Лютий І.О., Грищенко Т.В., Любліна О.В., Мошенський С.З., Білик  О.П., Рак Р.В. Ринок боргових цінних паперів в Україні: суперечності та тенденції розвитку. Київ: Центр навчальної літератури, 2008.

Майорова  Т.В. Інвестиційна діяльність. Київ: ЦУЛ, 2003.

Мельник В.А. Ринок цінних паперів. Київ: Віра-Р ,1998.

Мендрул О.Г., Шевчук І.А. Ринок цінних паперів. Київ: КНЕУ,1998

Мозговий  О.М . Ринок цінних паперів. Київ: КНЕУ ,1999

Ніколаєнко  Ю.В. Політекономія. Київ: ЦУЛ, 2003.

Павлов В.І., Пилепенко І.І., Кривов’язюк І.В. Цінні папери в Україні. Київ: Кондор, 2004.

Ходаківська В.П., БєляєвВ.В. Ринок фінансових послуг. Київ: ЦУЛ,2002.

Шелудько  В.М.Ринок цінних паперів. Київ:Знання,2008.