Оцінка фінансового стану ПП «Папірус»

ВСТУП

 

 

За умов ринкової економіки, самостійності підприємств, їх  відповідальності за результати діяльності виникає об¢єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. Реальне досягнення основної мети торговельного підприємства багато в чому пов’язано з її фінансовою стійкістю, під якою розуміється здатність в перспективі не мати прострочених платежів за своїми зобов’язаннями.

Фінансова стійкість формується за рахунок раціонального розподілу  і використання фінансових ресурсів, що забезпечують рентабельне використання капіталу при збережені можливості отримання кредитів і безперечної платоспроможності в умовах допустимого рівня ризику. Всі перераховані характеристики: рентабельність, структура капіталу, платоспроможність, довіра кредиторів – утворюють єдину систему, що визначає фінансову стійкість підприємства в широкому розумінні цього терміну. У вузькому розумінні фінансова стійкість характеризується узгодженістю напрямків використання капіталу та джерел його формування

Фінансова стійкість передбачає здатність  підприємства зберігати заданий  режим функціонування за найважливішими фінансово-економічними показниками. Вона може розглядатися як результуюча  категорія, що характеризує рівень стійкості  роботи підприємства, його здатність забезпечити стабільні техніко-економічні показники й ефективно адаптуватися до змін у зовнішньому оточенні та внутрішньому середовищі

Актуальність теми “Розроблення  системи діагностики фінансового стану підприємства”  доводиться завданнями відновлення  та зміцнення рівня фінансової стійкості підприємства,  що є основною передумовою його виживання в умовах конкуренції.

.

Мета дипломної роботи – апробація аналітичного аспекту і пропозиція методичних основ проектування фінансового стану підприємства. Підставою для вивчення роботи послужили праці Н.Д. Кондратьева, Ю.В. Яковца, Шеремета А.Д., Сайфуліна Р.С., Ковальова В.В., В.І. Подольського.

Об'єктом дослідження вибрано  приватне підприємство «Папірус» - роздрібне торговельне підприємство.  Особливий інтерес заслуговує проведення діагностики) на підприємстві.

Предметом дослідження консультаційного проекту є фінансовий стан підприємства ПП «Папірус».

Для досягнення мети поставлено такі завдання:

1). Вивчити та узагальнити теоретичні засади забезпечення ефективної фінансової діяльності торговельного підприємства в умовах конкурентоспроможності ;

2) Вибрати та обґрунтувати найбільш прийнятну методику проведення аналізу для подальшого складання прогнозу. В ході порівняння планується розглянути  4 методики по проведенню аналізу фінансового стану (1-а методика, запропонована Сайфуліним і Шереметом, 2-а методика аналізу фінансового стану, запропонована Д.Хорном, 3-а -  методика, запропонована В.І. Подольськім, 4-а - методика запропонована В.В. Ковальовим);

3).Охарактеризувати фінансово-економічну діяльність вибраного підприємства ПП «Папірус»;

4).Оцінити стан прогнозно-аналітичної роботи на підприємстві ПП «Папірус», де проводиться аналіз фінансового стану;

5). Здійснити аналіз фінансового стану з використанням вибраної методики та виявити слабкі моменти у фінансовому стані підприємства;

6). Провести менеджерсько - маркетингові оновлення для поліпшення фінансового стану підприємства.

Теоретичною базою дослідження  стали праці відомих зарубіжних і вітчизняних вчених, що займаються проблемами управління активами торговельного  підприємства

Інформаційною базою для дослідження стали законодавчі акти України щодо управління товарних запасів,  а також реальні бухгалтерські та аналітичні документи ПП «Папірус», нормативно-довідкова інформація, спеціальна література, періодичні видання.

При написанні дипломної роботи використано загальнонауковий діалектичний метод дослідження, що передбачає розгляд показників господарської діяльності у порівнянні за різні періоди часу. Крім того, використані спеціальні методи дослідження такі як: схематичний, метод абсолютних та відносних величин, метод порівняння, індексний тощо.

Висновок про фінансовий стан підприємства доцільно формувати на підставі результатів аналізу декількох методів оцінки фінансової стійкості. Тому в роботі  аналіз здійснено за допомогою ряду показників (коефіцієнтів), фактичні значення яких в порівнянні з нормативними дали змогу виявити реальний фінансовий стан підприємства, з іншого боку, оцінка здійснювалась на підґрунті балансових (агрегатних) моделей, що дало можливість визначити тип фінансової стійкості досліджуваного підприємства.

Робота складається  з вступу, трьох розділів, висновків  та пропозицій, переліку використаних джерел, додатків.

На початку дослідження  узагальнено теоретичні підходи  управління фінансовим станом, сутність фінансового стану, його значення в господарській діяльності торговельного підприємств, узагальнено процеси формування коштів підприємства. Другий розділ – аналітичний, присвячений ознайомленню з місією, місцем в конкурентному середовищі, організаційної структури ПП «Папірус», дослідженню загального стану його господарсько-фінансової діяльності та, безпосередньо, фінансового стану. На основі виявлених в ході аналізу недоліків системи управління фінансовим станом, в третьому розділі роботи автором розроблено шляхи їх подолання. Основні результати роботи сформовані у висновках та пропозиціях.

Обсяг дипломної роботи складає  78 сторінок комп’ютерного тексту, містить 14 таблиць,   5 рисунків,    3 додатки.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДІАГНОСТИКИФІНАНСОВОГО СТАНУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА

 

 

 

1.1.Фінансова стабільність як критерій конкурентоспроможності підприємства

Становлення в Україні  ринкової інфраструктури суттєво змінює економічне, інформаційне і правове  середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності.

Зрозуміло, що функціонуючи в ринковій економіці як суб’єкт  підприємницької діяльності, кожне  підприємство має забезпечувати  такий стан своїх фінансових ресурсів, за якого воно стабільно зберігало  б здатність безперебійно виконувати свої фінансові зобов’язання перед своїми діловими партнерами, державою, власниками, найманими працівниками. Набуваючи в ринкових умовах не уявної, а справжньої фінансової незалежності, несучи реальну економічну відповідальність за ефективність господарювання і за своєчасне виконання фінансових зобов’язань підприємства здатні досягти стабільності своїх фінансів лише при суворому додержанні принципів комерційного розрахунку, головним серед яких є зіставлення витрат і результатів, одержання максимального прибутку за мінімальних витрат. Саме ця умова є визначальною для формування фінансового стану підприємства.

Фінансовий стан підприємства – це складна, інтегрована за багатьма показниками характеристика якості його діяльності. У найконцентрованішому вигляді фінансовий стан підприємства можна визначити як міру забезпеченості підприємства необхідними фінансовими ресурсами і ступінь раціональності їх розміщення для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов’язаннями [21].

Отже, фінансовий стан підприємства – це комплексне поняття, яке є  результатом взаємодії всіх елементів  системи фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів [31].

Якщо параметри діяльності підприємства і розміщення його фінансових ресурсів відповідають критеріям позитивної характеристики фінансового стану, говорять про фінансову стійкість  підприємства. У системі об’єктів фінансово-економічного аналізу саме їй належить провідна роль.

Коло найважливіших  показників діяльності підприємств  і показників, які характеризують стан, рух і розміщення їх фінансових ресурсів, тобто фінансову стійкість, включає:

• прибутковість (рентабельність) діяльності підприємства;
• наявність і динаміку основних та оборотних коштів;
• раціональність розміщення (використання) власних і залучених фінансових ресурсів (основних і оборотних коштів);
• ступінь фінансової незалежності підприємства (фінансової автономії);
• ліквідність і платоспроможність.

Фінансова стійкість  підприємства формується насамперед під  впливом рентабельності його діяльності. Якщо підприємство збиткове або малорентабельне, якщо величина його балансового прибутку падає, не виконуються планові накреслення  з цього найважливішого якісного показника, говорити про задовільний фінансовий стан, фінансову стійкість підприємства не доводиться навіть при збереженні якийсь час спроможності розрахуватися за своїми фінансовими зобов’язаннями.

Враховуючи роль, яку  відіграє прибуток в економіці будь-якого суб’єкта підприємницької діяльності, у короткотерміновій, а тим більше – у довготерміновій перспективі ця спроможність не може бути підтримана і буде втрачена, якщо фінансові ресурси підприємства не будуть достатньою мірою поповнюватися за рахунок прибутку.

Не випадково, що саме прибуток, рентабельність – основні  критерії оцінки будь-якої сторони  діяльності суб’єктів підприємництва. Однак самі по собі вони не можуть забезпечити  фінансової стійкості підприємства.

Фінансово-господарська діяльність підприємства забезпечується наявними фінансовими ресурсами (капіталом) – як власними, так і позиковими. Їх розмір і стан розміщення в активи характеризується бухгалтерським балансом, який являє собою основне джерело аналізу фінансового стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансового потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб’єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансових ресурсів.

Фінансову стійкість  підприємства тісно пов’язано із перспективною його платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити  фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості  підприємства має на меті об’єктивний  аналіз величини та структури активів  і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

У [30] визначено, що фінансово  стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й  витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов’язаннями.

Фінансова стійкість  – це такий стан фінансових ресурсів, при якому підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне шляхом ефективного  їх використання забезпечити безперервний процес виробничо-торговельної діяльності, а також затрати на його розширення і оновлення [22].

Для характеристики фінансової стійкості використовуються наступні основні коефіцієнти. Зокрема, такий  показник, як питома вага власного капіталу (коефіцієнт автономії) характеризує частку власників підприємства в загальній сумі коштів авансованих в його діяльність. Чим вищою є величина цього коефіцієнта, тим більш фінансово стійке, стабільне і незалежне від зовнішніх кредиторів підприємство.

Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим концентрації власного капіталу. Зростання показника в динаміці свідчить про збільшення питомої ваги залучених коштів у фінансуванні підприємства. Його величина 1 (100%) показує, що власники повністю фінансують своє підприємство. Керуючись оптимальною питомою вагою власного капіталу в 60%, можна визначити значення коефіцієнта фінансової залежності як 1,66. Такий високий рівень коефіцієнта є свідченням фінансової стійкості підприємства.

Щодо коефіцієнта маневреності власного капіталу, то цей показник визначається як відношення власних оборотних активів до власних коштів і характеризує мобільність власних коштів, можливість швидкої зміни умов господарювання та ринкового середовища. Величина цього показника суттєво залежить від структури капіталу і галузевої належності підприємства. Він показує, яка частка власного капіталу вкладена в поточну діяльність, а яка капіталізована.

Стосовно коефіцієнта  забезпечення власними оборотними коштами, то він визначається як відношення власних оборотних активів до всіх оборотних активів і показує, яка частина оборотних активів забезпечується власними джерелами коштів. Наявність власних обігових активів визначається як різниця між сумою підсумків І та ІІ розділів пасиву і І розділу активу балансу.

Ще один показник - коефіцієнт співвідношення залучених і власних  коштів. Зростання показника в  динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів. Він показує скільки  копійок залучених коштів припадає на 1 гривню власних коштів, вкладених в активи підприємства.

Отже, розглянувши особливості  забезпечення фінансової стійкості  торговельного підприємства, визначено  типи фінансової стійкості та низку  показників, що дають змогу її оцінити.

 

2.  Методичні підходи в питаннях діагностики фінансового стану підприємства

Фінансовий стан є  однією з найважливіших характеристик  діяльності кожного підприємства.

Метою оцінки фінансового  стану підприємства є пошук резервів підвищення рентабельності виробництва  і зміцнення комерційного розрахунку як основи стабільної роботи підприємства і виконання ним зобов’язань перед бюджетом, банком та іншими установами.