Види ліквідності. Аналіз відносних показників ліквідності

• регулярний грошовий потік. Він характеризує потік надходження або витрат коштів по окремих господарських операціях (грошових потоках одного виду), що у розглянутому періоді часу здійснюється постійно по окремих інтервалах цього періоду. Характер регулярного носять більшість видів грошових потоків, генерованих операційною діяльністю підприємства: потоки, пов'язані з обслуговуванням фінансового кредиту у всіх його формах; грошові потоки, що забезпечують реалізацію довгострокових реальних інвестиційних проектів і т.п.;

• дискретний грошовий потік. Він характеризує надходження або витрати коштів, пов'язані зі здійсненням одиничних господарських операцій підприємства в розглянутому періоді часу. Характер дискретного грошового потоку носить одноразова витрата коштів, пов'язана з придбанням підприємством цілісного майнового комплексу; купівлею ліцензії франчайзинга; надходженням фінансових коштів у порядку безоплатної допомоги і т.п.

Розглядаючи ці види грошових потоків підприємства, варто звернути увагу на те, що вони розрізняються  лише в рамках конкретного тимчасового  інтервалу. При визначеному мінімальному тимчасовому інтервалі всі грошові  потоки підприємства можуть розглядатися як дискретні. І навпаки - у рамках життєвого циклу підприємства переважна  частина його грошових потоків носить регулярний характер.

8. За  стабільністю тимчасових інтервалів  формування регулярні грошові  потоки характеризуються наступними  видами:

• регулярний грошовий потік з рівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Такий грошовий потік надходжень або витрат коштів носить характер ануїтету;

• регулярний грошовий потік з нерівномірними тимчасовими інтервалами в рамках розглянутого періоду. Прикладом такого грошового потоку може служити графік лізингових платежів за орендоване майно з погодженими сторонами нерівномірними інтервалами часу їхнього здійснення протягом періоду лізінгування активу.

Розглянута  класифікація  дозволяє  більш  цілеспрямовано здійснювати аналіз грошових потоків підприємства за різними видами його діяльності.

Рис. 1.1.  Класифікація грошових потоків підприємства за основними ознаками [6, с. 134]

Інформація  про  потоки  грошових  коштів  підприємства  формується у  звіті про рух  грошових коштів. Форма  і  зміст  звіту,  а  також  загальні  вимоги до розкриття його статей  визначено П (С)  БО 4 «Звіт  про  рух  грошових  коштів». Для складання звіту використовують показники балансу, звіту про фінансові  результати  та  дані  аналітичного  обліку  руху  грошових  коштів підприємства.

Звіт про рух грошових коштів у поєднанні з  іншими фінансовими звітами, дозволяє:

•  оцінити  здатність  підприємства  генерувати  майбутні  позитивні грошові потоки;

•  зробити  висновки  щодо  спроможності  підприємства  погашати свої зобов’язання та сплачувати дивіденди;

•  пояснити  причину  існування  різниці між прибутком  у  звіті про фінансові результати та грошовими надходженнями і  платежами;

•  оцінити  грошові  та негрошові  операції підприємства, що  відносяться до інвестиційної та фінансової діяльності.

Звіт  містить  інформацію  про  надходження  і  вибуття  грошових потоків підприємства за звітний  період у результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Величина руху грошових коштів у результаті операційної діяльності є ключовим показником, який використовується для оцінки здатності  підприємства  генерувати  грошові  потоки,  достатні  для  погашення позик, підтримки операційної потужності підприємства, виплати дивідендів та здійснення нових інвестицій без залучення зовнішніх джерел фінансування.

Звіт про рух грошових коштів є основним джерелом  інформації щодо змін, які відбулися у грошових потоках підприємства за видами його діяльності як за звітний, так і за попередній періоди. Він містить  всю сукупність інформації, яка необхідна у процесі аналізу руху грошових потоків підприємства.

 

 

 

 

2. Аналіз ділової активності підприємства: завдання, показники, зацікавлені особи

У широкому розумінні ділова активність охоплює всі заходи  і  зусилля підприємства,  спрямовані на підвищення його конкурентоспроможності.  Такий  підхід  передбачає  оцінку  конкурентних  переваг  продукції,  ділової  репутації  підприємства та його клієнтів, широти ринків збуту  тощо.

У контексті фінансового  аналізу цей термін розглядають  у вужчому сенсі, а саме — на рівні поточної операційної і  комерційної  діяльностей.  Передусім  оцінюється  ефективність  використання ресурсів підприємства  та  визначаються резерви  її підвищення. В свою чергу, наявність  і ефективність використання  ресурсів  значною  мірою  визначають  результативність діяльності підприємства. 

Отже,  в  рамках  фінансового  аналізу  ділова  активність відображає ефективність використання ресурсів підприємства та можливості підвищення результативності його господарської  діяльності. 

Метою аналізу  ділової активності підприємства є розрахунок відповідних аналітичних показників, виявлення тенденцій і причин їх змін для дослідження досягнутого рівня ефективності виробничо-господарської діяльності та визначення потенційних можливостей підприємства щодо підвищення останнього.

Аналіз ділової активності проводиться в інтересах як внутрішніх, так і зовнішніх споживачів інформації. У зв’язку з цим його поділяють  внутрішній і зовнішній.

Внутрішній аналіз ділової активності проводиться управлінським персоналом підприємства всіх рівнів за даними оперативного, фінансового та бухгалтерського обліку. Основною його метою є забезпечення підвищення ефективності використання виробничих та фінансових ресурсів і на цій основі — збільшення прибутку та зниження собівартості.

Зовнішній аналіз ділової активності підприємства здійснюється зовнішніми відносно підприємства споживачами інформації. До них належать: інвестори, постачальники, покупці, конкуренти, ділові партнери, фінансово-кредитні та податкові органи. Вони вивчають інформацію виходячи зі своїх інтересів.

Альтернативність цілей  аналізу ділової активності підприємства визначають не тільки функціональні  обов’язки управлінського персоналу  підприємства різних рівнів. Вона залежить також від цілей, які ставлять перед собою зовнішні користувачі інформації.

Цілі дослідження досягаються  в результаті вирішення низки  аналітичних завдань. До них відносять:

• аналіз виробничо-господарської  ситуації, що склалася на підприємстві в попередні періоди його функціонування, оцінка її відповідності рівням ділової  активності;

• діагностика бізнес-середовища підприємства, виявлення основних факторів впливу на зміни рівнів ділової активності суб’єкта господарювання за період, що досліджується;

• аналіз темпів зростання  основних результативних показників; з’ясування причин їх відхилення від  ідеальної моделі залежностей, що існують  між ними;  оцінка ефективності використання виробничих і фінансових ресурсів;

• визначення резервів підвищення ефективності виробництва та розробка оптимальних заходів їх використання з метою підвищення ділової активності підприємства.

Аналіз ділової активності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів):

·коефіцієнта оборотності активів;

·коефіцієнта оборотності дебіторської заборгованості;

·коефіцієнта оборотності кредиторської  заборгованості;

·тривалості обертів дебіторської та кредиторської заборгованостей;

·коефіцієнта оборотності матеріальних запасів;

·коефіцієнта оборотності основних засобів (фондовіддачі);

·періоду обороту чистого робочого капіталу;

·коефіцієнта оборотності власного капіталу.  

Розрахуємо показники ділової  активності підприємства на основі даних  Балансу (Звіту про фінансовий стан) та Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) ТзОВ «Володимир-Волинський хлібзавод».

Коефіцієнт оборотності  активів обчислюється як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньої величини підсумку балансу підприємства і характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

В нашому випадку коефіцієнт оборотності  активів становить:

К_о.а. = 7221 : ((3300 + 3391) : 2) = 2,2

Це означає, що підприємство ефективно  використовує усі наявні активи  і 2,2 рази за аналізований період відбувається повний цикл виробництва й обіг, що приносить відповідний ефект у вигляді прибутку.  

Коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини дебіторської заборгованості і показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності  дебіторської заборгованості:

К_о.дз. = 7221 : ((558 + 13 + 56 + 646 + 55 + 41 + 241) : 2) = 9,0

Висока оборотність дебіторської заборгованості відображає поліпшення платіжної дисципліни покупців (а  також інших контрагентів) - своєчасне  погашення покупцями заборгованості перед підприємством і (або) скорочення продажів з відстрочкою платежу (комерційного кредиту покупцям).

Коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини кредиторської заборгованості і показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємству.

Розрахуємо коефіцієнт оборотності  кредиторської заборгованості:

К_о.кз. = 7221 : ((804 + 118 + 85 + 122 + 576 + 135 + 86 + 156) : 2) = 6,9

Висока оборотність кредиторської  заборгованості свідчить про покращення платіжної дисципліни підприємства у відносинах з постачальниками, бюджетом, позабюджетними фондами, персоналом підприємства, іншими кредиторами - своєчасне погашення підприємством своєї заборгованості перед кредиторами і (або) скорочення покупок з відстрочкою платежу (комерційного кредиту постачальників).

Оборотність кредиторської заборгованості оцінюють спільно з оборотністю  дебіторської заборгованості. Несприятливою  для підприємства є ситуація, коли коефіцієнт оборотності кредиторської  заборгованості значно більше коефіцієнта  оборотності дебіторської заборгованості.  

Строк погашення дебіторської та кредиторської заборгованостей розраховується як відношення тривалості звітного періоду до коефіцієнта оборотності дебіторської або кредиторської заборгованості і показує середній період погашення дебіторської або кредиторської заборгованостей підприємства.  

Коефіцієнт оборотності  матеріальних запасів розраховується як відношення собівартості реалізованої продукції до середньорічної вартості матеріальних запасів і характеризує швидкість реалізації товарно-матеріальних запасів підприємства.

К_о.мз. = 7221 : ((292 + 281) : 2) = 17,5

Оскільки коефіцієнт оборотності запасів є високим, тим більш ефективним є виробництво і тим менше потреба в оборотному капіталі для його організації. 

Тривалість операційного циклу визначається як сума періоду обороту дебіторської заборгованості (в днях) і періоду обороту виробничих запасів (в днях).  

Тривалість фінансового  циклу визначається як тривалість операційного циклу мінус період обороту кредиторської заборгованості. 

Коефіцієнт оборотності  основних засобів (фондовіддача) розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної вартості основних засобів. Він показує ефективність використання основних засобів підприємства.

К_о.оз. = 7221 : ((5594 + 5639) : 2) = 1,3

Фондовіддача показує, що на 1 грн. коштів, вкладених в основні засоби підприємство одержує 1,3 валової продукції (виручки, доходу). 

Період обороту чистого  робочого капіталу – розраховується як відношення кількості днів у році до коеефіцієнту оборотності чистого робочого капіталу. Коефіцієнт оборотності чистого робочого капіталу дорівнює відношенню чистого доходу від реалізації до розміру чистого робочого капіталу середнього за період.  

Коефіцієнт оборотності  власного капіталу розраховується як відношення чистої виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) до середньорічної величини власного капіталу підприємства і показує ефективність використання власного капіталу підприємства.

К_о.вк. = 7221 : ((2152 + 2429) : 2) = 3,2

Коефіцієнт оборотності  власного капіталу показує, що для оплати виставлених рахунків потрібно здійснити 3,2 обороти.