Антропогенне навантаження на теріторії Одеської області

• Спостерігається забруднення підземних вод пестицидами, нітратами та нітритами, що потребує додаткових коштів на доочистку води

• В області майже 80% очисних споруд в незадовільному технічному стані. Через фінансові труднощі не здійснюється або здійснюється частково будівництво та реконструкція каналізаційних мереж і очисних споруд в населених пунктах області, зокрема в Ширяєво, Фрунзівці, Болграді, Рені, Кілії, Вилкове, Кодимі, Балті, Ананьїві, Саврані, Любашівці, Теплодарі та ін. Проблема забруднення водних ресурсів під впливом скиду неочищених та недостатньо очищених стічних вод в області загострюється.

• Деградують цінні в лікувальному відношенні причорноморські лимани: Куяльницький, Хаджибейський, Будакський. Особливу тривогу викликає Куяльницький лиман, в якому лікувальні грязі визнані еталонними за їх лікувальними властивостями, а на березі лиману розташований курортний комплекс міжнародного значення..

• Значної деградації зазнали приморські рекреаційні зони, перш за все - унікальні пляжі, де здійснюється несанкціонована забудова базами відпочинку (селища Затока, Кароліно-Бугаз, Санжейка, Приморське, інші) та приватними будинками.

• Спостерігається деградація тваринного світу. В області існує тенденція скорочення аборигенної іхтіофауни та поступового її заміщення рослиноїдними видами риб, якими штучно зариблюють водойми. Особливо це характерно для придунайських озер, перш за все, для озера Катлабух, яке з 1983 року переведене на режим спеціального рибного господарства. Таке положення становить загрозу підтриманню біорізноманіття в природних екосистемах. Як наслідок, це призводить до втрати їх стійкості.

• Викликає занепокоєння прогресуюче підтоплення територій, яке спостерігається у 392 населених пунктах (33% загальної кількості).

• В області дуже низька забезпеченість заповідними територіями (в 2-2,5 рази нижче норми).

• В області відсутні потужності із знешкодження та поховання токсичних відходів ( в тому числі непридатних для використання пестицидів), з утилізації побутових відходів. В області накопичено близько 1,3 млн т промислових токсичних відходів, зокрема I-III класів небезпечності

• На території Одеської області розташовано 158 об’єктів підвищеної екологічної небезпеки, з яких 98% хімічно-небезпечних.

• Незадовільна якість для життєдіяльності населення природних ресурсів (вода, повітря) негативно впливає на здоров’я населення. В останні роки спостерігається чітка тенденція погіршення здоров’я серед усіх вікових категорій населення. Демографічна ситуація в області характеризується низькою народжуваністю, зниженням питомої ваги молоді та збільшенням частки громадян пенсійного віку.

• В Одеській області дуже розповсюджені зсувні процеси. За даними Причорномор ГРГП всього зафіксовано 5431 зсув. З них у весняний період активізації підлягають 20-25%. Зсувні процеси характерні, перш за все, для прибережної зони Чорного моря (Санжейка, Фонтанка, Крижанівка, Лебедівка), Хаджибейського лиману (Чеботарівка, Черевичне, Берегове, Нова Еметовка, Мариновка, Алтестове, Холодна балка, Усатове), Куяльницького лиману (Ільїнка, Котовка).

• У м. Одесі несприятлива екологічна ситуація склалася в мікрорайоні Лузанівка, що обумовлена недостатньою потужністю каналізаційних мереж та насосних станцій. Крім того, велику проблему створюють небезпечні відходи нафтопродуктів у ставках-накопичувачах колишньої промивно-пропарювальної станції Одеської залізниці.

•  Забруднення атмосферного повітря викидами шкідливих речовин від стаціонарних джерел та автотранспорту залишається на високому рівні.

 

ІІ. АНТРОПОГЕННИЙ ВПЛИВ НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

2.1. Атмосферне повітря

 

Рівень забруднення атмосферного повітря формується під дією ряду факторів. Першим з них є промислова ситуація, оскільки основними джерелами  викиду шкідливих речовин є підприємства і транспортні засоби.

Останніми роками спостерігається  зменшення обсягу викидів стаціонарними джерелами. Так за період 2007 та 2008 рр. спостерігалось подальше скорочення обсягів викидів стаціонарними джерелами, яке склало 19% та 28% у порівнянні із 2006 р. або 36,6% у порівнянні із 2003р.

Тенденція зменшення інтенсивності  забруднення атмосферного повітря шкідливими речовинами від стаціонарних джерел спостерігається через загальний спад промислової діяльності.

У той же час інтенсивність забруднення  атмосфери автомобільним транспортом  безпосередньо збільшується. Причиною останнього є значне зростання кількості автотранспорту в області. Причому, зазначена різниця між викидами стаціонарних та пересувних джерел в останні роки збільшується.

Основна частина забруднюючих речовин  як в області взагалі, так і  в м. Одесі відноситься до викидів транспортних засобів. Вони складають 77-80 відсотків від загальної кількості забруднюючих речовин, що надходять в атмосферне повітря.

 

            

 

 

Основними шкідливими речовинами, що надходять в атмосферне повітря від джерел забруднення, є сірчистий ангідрид, оксид вуглецю, оксиди азоту, пил, викиди яких складають у 2008 році 79% від усіх викидів по області. В значно менших кількостях в атмосферу викидаються специфічні речовини: аміак, бенз(а)пірен, формальдегід, фтористий водень і деякі інші.

Значний внесок забруднюючих речовин  в атмосферне повітря становлять підприємства Мінпромислової політики, Міненерго, та ін.

Основні забруднювачі атмосферного повітря  розташовані в м. Одесі. Значний  внесок у викиди від стаціонарних джерел вносять підприємства , нафто- і газопереробної промисловості - 1,51 тис. т/рік, Мінпромполітики - 1,9 тис. т/рік, Мінпалива та енергетики - 0,64 тис. т/рік, Укрхарчопрома - 0,57 тис. т/рік.

На більшості великих підприємств області валовий викид забруднюючих речовин в останні роки значно зменшився. Але причиною цього є не збільшення уваги до природоохоронних заходів, а зменшення обсягів виробництва.

 

2.2. Водні ресурси

 

 

Запаси поверхневих вод на території  області розподіляються нерівномірно. Північна та центральна частини території характеризуються обмеженими запасами, а крайній південний захід, який тяготить до річок Дністер і Дунаю, має великі запаси води. Майже всю прісну воду Одещини дають річки: Дунай – 40%, Дністер – 47%. На території області налічується 1140 малих річок та струмків, з них довжиною більше 10 км – 217 річок, загальною протяжністю 5454 км, довжиною менше 10 км – 923 річок та струмків, загальною протяжністю 2178 км.

 

У 2008 році в області використано 401,7 млн. м3 води, у тому числі із підземних джерел 38,21 млн. м3, за наступним розподілом:

– на госппобутові потреби – 199,9 млн. м3

– на виробничі потреби – 59,72 млн. м3

– зрошення  – 91,11 млн. м3

– сільськогосподарське водопостачання – 21,93 млн. м3

– рибне господарство – 24,1 млн. м3

– та галузі  – 5,013 млн. м3.

 

 

 

За 2007-2008 рр зменшився обсяг використання води на 62,1млн.м3, у тому числі із підземних джерел на 4 млн. м3. Зменшення обсягу використання води по всім галузям пояснюється загальним зниженням виробництва, лімітованою подачею електроенергії до водозабірних споруд та споживачів, а також тяжким економічним становищем. Скид забруднюючих вод складає 150,44 млн. м3, у тому числі, недостатньоочищених – 110,6 млн. м3, без очищення 39,84 млн. м3 . У порівнянні з 2007 р. скид недостатньо очищених стічних вод зменшився на 59,9 млн. м3, без очищення – на 26,78млн.м3. Збільшився скид нормативно біологічно очищених стічних вод на 49,89 млн. м3, що пояснюється переводом стічних вод СБО "Північна" з недостатньо очищених в нормативно біологічно очищені. Спостерігається зменшення маси забруднюючих речовин, які відводяться із стічними водами у водні об’єкти з 248309,6 т в 2007 р. до 192711,26 т. в 2008 р. , що поясняється спадом виробництва.

 

 

 

В області налічується 98 підприємств, що скидають стічні води поверхневі водойми, 48 з яких мають затверджені проекти  норм ГДС забруднюючих речовин, у 50 підприємств – проекти відсутні. В області налічується 155 комплексів каналізаційних очисних споруд загального потужністю 822,42 тис. м3/добу. Більшість очисних споруд знаходяться в незадовільному технічному стані. Це також пов’язано з скрутним матеріальним становищем підприємств та організацій.

Очисні споруди м. Котовськ розташовані в зоні зсувів, знаходяться в незадовільному стані. Здійснюються проектні роботи по будівництву каналізаційної насосної станції, яка буде подавати стічні води центральної частини міста на очисні споруди військової частини.

 

На 1.01.2009 р. в області налічується близько 5693 артсвердловин та шахтних колодязів. Майже 10% наявних свердловин знаходяться в незадовільному стані, підлягають ремонту або тампонажу. Однак виконання робот затримується у зв’язку зі спадом виробництва, а також скрутним економічним станом підприємств.

 

 

2.3. Земельні ресурси та ґрунти

 

Земельний фонд Одеської області складає 3331,3 тис.га. Територія області певною мірою являє собою зону суцільної  розораності та сільськогосподарської  освоєності. За станом на 01.01.2009 р. площа сільськогосподарських угідь по всім категоріям землекористувачів становить 2661,5 тис.га ( на 0,8 тис.га більше, ніж у 2000 році), що складає майже 80% всієї земельної площі. Площа ріллі – 2073,4 тис.га ( на 4,2 тис.га менше ніж у 2000 році) – тобто 62,2% території або 77,9% від сільськогосподарських угідь . Показники землезабезпеченості в області помітно вищі середніх у країні. На мешканця області пересічно припадає 0,97 га сільськогосподарських угідь, з них 0,8 га ріллі. Це, відповідно, на 17% та на 19% вище показників середньої землезабезпеченості в Україні.

В області склалася стійка тенденція  поступового і невпинного скорочення багаторічних насаджень 

Залишається незмінною протягом останнього десятиріччя площа лісових угідь  – 223,0 тис. га.

 

.

 

 

 

Поряд з цим збільшилась площа  земель, вкритих лісовою рослинністю. Всі ліси області віднесені до першої групи і представлені переважно ґрунтозахисними і (протиерозійними) байрачними лісами, зеленими зонами, лісосмугами вздовж транспортних магістралей. До природно-заповідного фонду віднесені 98,9 тис.га земель.

Площа земель, зайнятих поверхневими водами, складає 213,1 тис.га.

Площа прибережних смуг річок і  водойм суші за даними інституту “Укрземпроект” складає 21 тис.га. Помітної деградації зазнали протягом останніх років полезахисні лісосмуги, які займають 47,3 тис.га, що становить менше 40% від науково обґрунтованих норм .

Ґрунтовий шар області сформувався  на лесових породах, ґрунти представлені в основному чорноземами. В північній  лісостеповій частині Одеської області ґрунтовий шар досить різноманітний, але більшу частину цієї території покривають опідзолені чорноземи та їх реградовані різновиди. В багатьох місцях зустрічаються сірі лесові ґрунти. В степовій зоні поширені чорноземи звичайні, які простягаються на південь до лінії Болград-Тарутино-Роздільна-Березівка. К півдню від цієї лінії поширені чорноземи південні. На приморських косах і пересипах формуються дерново-пісчані грунти, в дельтах річок Дунай та Дністер – дерново-глієві, мулово-глієві та торфово-глієві грунти.

За механічним складом грунти області  переважно важко та середньосуглинкові. Сільськогосподарські угіддя (в т.ч. рілля) представлені в основному  чорноземами глибокими малогумусними та лучно-чорноземними ґрунтами.

В області порівняно небагато порушених  земель, площа яких на даний час  дещо перевищує 2,3 тис.га. У кризових умовах майже призупинились роботи з рекультивації земель, хоча до останнього часу на Одещині рекультивувалося 200-400 га щороку. Станом на 01.01.2009 р. відпрацьовано 1,16 тис.га, рекультивовано у 2008 році 30 га .

У складі земельного фонду області  малопродуктивних і на даний час  непридатних для сільськогосподарського виробництва земель понад 470 тис. га, з них 11 тис.га – низькопродуктивні пасовища і 43 тис. га – землі, непридатні для сільськогосподарських потреб.

Одещина виділяється значним поширенням сучасних фізико-географічних процесів, які порушують якісну оцінку земель та ускладнюють їх використання. Половина земель області (48%) еродована, з них 35% - середньо й сильно змиті. За даними спеціалістів Укрземпроекту” протягом останніх 30 років запаси гумусу в ґрунтах Одещини зменшилися більш ніж на 10%. На схилових землях, починаючи з 3 – 6 градусів, втрати поживних речовин у ґрунті внаслідок водної ерозії в 2-3 рази перевищують їх надходження з добривами. 

Незважаючи на те, що більша частина  сільськогосподарських угідь області (75%) та ріллі (понад 81%) розміщені на рівнинно-хвилястих ділянках, ухили поверхні яких не перевищують 3 градусів , 25% угідь потребують ґрунтозахисних заходів та впровадження контурно-меліоративної системи землеробства.

Площа зрошуваних земель області становить 246 тис.га. Їх частка у складі сільськогосподарських  угідь та орних земель становить відповідно 9,5% та 11,3%. Більша частина зрошуваних земель (близько 93%) розміщена на півдні та південному заході області – у Біляївському, Овідіопольському, Білгород-Дністровському, Татарбунарському, Саратському, Кілійському, Ізмаїльському, Ренійському та Болградському районах. Зрошувані землі Одещини завдяки їх географічному положенню, природі формування ґрунтового шару вразливі щодо змін гідрохімічного режиму і мають загальну тенденцію до заболочування та вторинного засолення. Ці процеси посилюються низькою якістю води, що використовується для зрошення, і надзвичайно низькою технологією зрошення. Більше 30 тис.га зрошуваних земель зазнали вторинного засолення й осолонцювання, понад 52 тис.га ділянок перезволожені. 29 населених пунктів у зоні впливу меліоративних систем знаходяться у підтопленому стані.

Площа осушених земель в області  становить 6721 га. Це 3606 га у заплаві  річки Когільник та 3115 га у заплаві  річки Великий Куяльник.