Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2012 в 20:24, реферат
Одеська область розташована в південно-західній частині України, займає територію північно-західного Причорномор’я від гирла Дунаю до Тилігульського лиману і простягається від моря на північ, у глибину суші на 200-250 км. Займає значну територію (33,3 тис. км2) – найбільшу серед інших областей України. Розміщена в лісостеповій (північна третина краю) та степовій ландшафтних зонах. Головна особливість економіко-географічного положення області – її приморське і прикордонне положення.
Відсутність роздільного збирання робить у багатьох випадках тверді побутові відходи рівнозначними з промисловими за характером та наслідками впливу на довкілля і здоров’я населення. Морфологічний склад побутових відходів з кожним роком ускладнюється, включаючи в себе все більшу кількість екологічно небезпечних компонентів та речовин. Проблема екологічної небезпеки твердих побутових відходів торкається всіх стадій поводження з ними, починаючи зі збирання і транспортування та закінчуючи підготовкою до використання утильних компонентів, знищенням або похованням фракцій, які не використовуються.
Проблема утилізації відходів є однією з гострих для будь-якого міста. За результатами проведених досліджень встановлено, що побутові відходи великих міст вміщують більше як 100 найменувань відходів виробництва і споживання, які містять небезпечні сполуки - фарбники, розчинники, неякісні лікарські препарати, кислоти та луги, матеріали забруднені відходами нафтопродуктів, горючі відходи, що виділяють небезпечні речовини при горінні тощо. Так, у м. Одесі щорічно утворюється майже 1,5 млн. куб. м твердих відходів, за розрахунковими даними до 2005 року кількість побутових відходів збільшиться до 2,4 млн. куб. м. Полігони твердих побутових відходів м. Одеси перевантажені, облаштування їх та експлуатація не відповідають екологічним та санітарним нормам
Відходи складуються на несанкціонованих полігонах, у лісосмугах, вздовж залізничних зон відчуження, на схилах водоймищ, моря, берегах річок тощо
Стан флори області залежить від комплексу природних умов та антропогенного впливу.
Тривалий і високий ступінь господарського освоєння території, значний рівень розораності земель обумовлюють сучасний стан рослинного світу. Головними факторами, що негативно впливають на стан лісів, їх протиерозійну, гідрологічну, кліматичну функцію, є характерні для області посухи, вітри, недостатня забезпеченість прісною водою, неконтрольований випас худоби.
Площа лісового фонду області складає 242 тис. га., з яких вкрито лісом - 180 тис. га земель.
Ліси державного лісового фонду займають площу 135,2 тис. га або 56 % від загального лісового фонду, агропромислового комплексу разом з лісосмугами - 94,2 тис. га (39 %), Міністерства транспорту - 8,1 тис. га (3,3%), Міноборони – 2,1 тис. га (0,9 %).
Ліси, які знаходяться у віданні агропромислового комплексу, захисні насадження вздовж залізничних та автомобільних шляхів використовуються без належного регулювання та відтворення, тому їх стан незадовільний, значна частина пошкоджена самовільними порубками.
До цього часу не визначеними
є питання поводження з лісами,
якими раніше користувалися
В останні роки проведено лісовідновлення на площі 370 га. Продовжувались роботи по лісорозведенню: створено насаджень у ярах, балках, на пісках та інших неугіддях на площі 69 га, полезахисних лісових смуг на площі 19 га. Через недостатнє фінансування обсяги створення захисних лісових насаджень і лісосмуг за останні два роки значно зменшились.
.
Поряд із заходами по охороні лісів від шкідників та хвороб лісу особливого значення набула охорона лісів від пожеж. Систематично проводились рейди-перевірки стану пожежної безпеки в лісах.
Причинами виникнення та розповсюдження лісових пожеж поряд з екстремальними погодними умовами є проведення населенням масових випалювань сухого травостою біля доріг, на яругах і балках, а також неповне забезпеченням протипожежною технікою, радіо -, телефонним зв’язком, паливними матеріалами, автотранспортом.
В області наявні болотні, лучні
та степові трав’янисті
Стан водно-болотних угідь (ВБУ), що
входять до складу територій природно-
На ділянках болотних трав’яних екосистем, де розташовані мисливські господарства, проводиться сінокосіння та випасання худоби.
Степові трав’яні екосистеми у зміненому стані збереглися лише на схилах лиманів, ярів, балок. Деякі з них охороняються в заказниках, але більшість охороною не охоплена, через що їх стан незадовільний.
З метою визначення сучасного стану недеревних рослин та визначення обсягів їх використання розробляється відповідний кадастр.
Аналіз перевірок свідчить про безхазяйний підхід до лісів та лісосмуг, які знаходились у віданні агропромислових формувань та відсутність перспективи їх розвитку.
Зберігається небезпечна тенденція до зменшення природних запасів лікарських рослин внаслідок інтенсивного господарського використання земель та ігнорування нормами та правилами збору сировини
Збір рослин проводився на територіях держлісфонду відповідно до планів лісовпорядкування.
Зелені насадження у містах та населених
пунктів області також
Стан рослинного світу області потребує невідкладних заходів для створення нових насаджень, захисту та збереження зелених об’єктів, раціонального використання рослинних ресурсів, забезпечення видового різноманіття історично сформованої флори, створення умов їх відтворення та збереження властивостей, які забезпечують природну рівновагу.
Основними напрямами в галузі охорони, використання та відтворення рослинних ресурсів мають стати:
- вдосконалення законодавчої та нормативної бази щодо охорони, використання та відтворення рослинного світу;
- здійснення заходів щодо запобігання техногенним процесам, які негативно впливають на об’єкти рослинного світу;
- впорядкування збору дикорослої рослинної сировини підприємствами, установами , організаціями та громадянами;
- розробка і затвердження Правил збирання технічної, лікарської, харчової сировини дикорослих рослин;
- запровадження дозвільної системи на використання об’єктів рослинного світу та введення плати за спеціальне використання рослинних ресурсів.
З цього огляду видно, що антропогенне навантаження на територію Одеській області дуже нерівномірне як за кількісними показниками, так і за якісними. Найбільше техногенне навантаження приходиться на м. Одесу та прилеглі території, м. Білгород Дністровський, Іллічівськ, Ізмаїл, Котовськ. В ціх місцях розташовані найбільші підприємства, зосереджена більшість населення регіону.
Антропогенне навантаження тісно зв’язано з погіршенням екологичного стану навколишнього середовища в регіоні, і від типу антропогенного навантаження (від дій, що спричинили наслідки) залежить ступінь впливу людини на територію. Так, якщо в крупних промислових центрах та іх околицях антропогенній вплив на територію зумовлюється в більшій степені діяльністю промисловості, транспорту та жіттєдіяльністю великого скупчення людей на невеликій території, то на територіях, що переважно зайняті сільським господарством, антропогенне навантаження не менше, але якісно інше, і спричиняє менше негативних екологичних наслідків.
Информация о работе Антропогенне навантаження на теріторії Одеської області