Експертні методи прийняття рішень

 

З цієї таблиці випливає, що об'єкт  О_і переважніше об'єктів О₂, О₃, O₅ і еквівалентний О₄. Об'єкт О₂ переважніше О₃, еквівалентний О₄ і менш кращий, чим О₁ і О₅. Порівняння об'єктів у всіх можливих парах не дає повного упорядкування всіх об'єктів. Тому виникає задача про ранжирування об'єктів на основі парного порівняння.

Метод безпосередньої оцінки.

Безпосередня оцінка являє собою  процедуру приписування об'єктам  числових значень у шкалі; інтервалів. Це значення відповідає ступеню впливу того або іншого об'єкта на результат, що спостерігається.

У процесі виявлення знань експерт  повинний поставити у відповідність  кожному об'єктові крапку на безперервній числовій осі, наприклад, на відрізку [0,1]. Природно зажадати, щоб еквівалентним  по впливах об'єктам приписувалося  б одне і теж число.

Вимір переваги в шкалі інтервалів можна виконати з високим ступенем довіри тільки при гарній інформованості експертів про властивості об'єктів  і предметної області.

У ряді випадків, з метою ослаблення цих умов, але, природно, за рахунок  зменшення точності виміру замість  безперервної числової осі розглядають  велику оцінку, що використовує 5,10, 100 - бальні шкали.

Однак безпосередня оцінка не завжди повинна використовувати числові  шкали. Наприклад, колір об'єкта неможливо представити у виді якого-небудь числового значення, а перехід до значень частот спектра в багатьох випадках скрутний для експерта. 

3. Вимоги до  експертних методів прийняття  рішень.

При використанні методу експертних оцінок виникають свої проблеми. Основними з них є: підбор експертів, проведення опитування експертів, обробка результатів опитування, організація процедур експертизи. Саме на цих етапах слід дотримуватися певних вимог для більш ефективного використання даного методу прийняття рішення.

Першим етапом організації робіт із застосування експертного оцінювання є підготовка й видання керівного документа, у якому формулюється мета роботи й основні положення по її виконанню. У цьому документі повинні бути відбиті наступні питання: постановка завдань експерименту; мети експерименту; обґрунтування необхідності експерименту; строки виконання робіт, завдання й склад групи керування; обов'язку й права групи; фінансове й матеріальне забезпечення робіт.

Для підготовки цього документа, а також для керівництва всією  роботою призначається керівник експертизи. На нього покладає формування групи керування й відповідальність за організацію й роботи.

Після формування група  керування здійснює роботу з підбора  експертної групи приблизно в такій послідовності: з'ясування розв'язуваної проблеми; визначення кола областей діяльності, пов'язаних із проблемою; визначення часткового складу експертів по кожній області діяльності; визначення кількості експертів у групі; складання попереднього списку експертів з урахуванням їх місцезнаходження; аналіз якостей експертів і уточнення списку експертів у групі; одержання згоди експертів на участь у роботі; складання: остаточного списку експертної групи.

Паралельно із процесом формування групи експертів група керування  проводить розробку організації й методики проведення опитування експертів. При цьому вирішуються наступні питання", місце й час проведення опитування, кількість і завдання турів опитування; форма проведення опитування; порядок фіксації й збору результатів опитування; склад необхідних документів.

Наступним етапом роботи групи керування  є визначення організації й методики обробки даних опитування. На даному етапі необхідно визначити завдання й строки обробки, процедури й алгоритми обробки, сили й засоби для проведення обробки.

У процесі безпосереднього проведення опитування експертів і обробки  його результатів група керування здійснює виконання комплексу робіт відповідно до розробленого плану, коректуючи його в міру необхідності по змісту, строкам і забезпеченню ресурсами.

Останнім етапом робіт для групи  керування є оформлення результатів  роботи. На цьому етапі виробляється аналіз результатів експертного оцінювання; складання звіту; обговорення й схвалення результатів; подання підсумків роботи на затвердження; ознайомлення з результатами експертизи організацій і осіб.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.     Характеристика експертних систем  для прийняття рішень.

При експертному методі прийняття  управлінських рішень часто використовуються експертні системи. Експертні системи дають можливість спеціалісту одержувати консультації експертів стосовно будь-яких проблем, про які ці системами накопичили знання. Розв'язання спеціальних задач вимагає спеціальних знань. Проте не кожна компанія може собі дозволити тримати у своєму штаті експертів по всім пов'язаним із її роботою проблемам або навіть запрошувати їх щоразу, коли виникає якась проблема. Головна ідея використання технології експертних систем полягає в тому, щоб одержати від експерта його знання і, загрузивши їх у пам'ять комп'ютера, використовувати їх кожного разу, коли в цьому виникає необхідність. Все це надає можливість використовувати технологію експертних систем у якості систем, що дають поради. Подібність інформаційних технологій, які використовуються в експертних системах і системах підтримки прийняття рішень, проявляється в тому, що обидві вони забезпечують високий рівень підтримки прийняття рішень. Проте між ними існують три суттєві відмінності: Перша пов'язана з тим, що рішення проблеми в рамках систем підтримки прийняття рішень відображує рівень її розуміння користувачем і його можливості одержати й осмислити рішення. Технологія експертних систем, навпаки, пропонує користувачу прийняти рішення, яке виходить за рамки його можливостей. Друга відмінність зазначених технологій проявляється у здатності експертних систем пояснювати свої міркування у процесі одержання рішення. Дуже часто ці пояснення виявляються більш важливими для користувача, чим саме рішення. Третя відмінність пов'язана з використанням нового компонента інформаційної технології - знань. Основними компонентами інформаційної технології, яка використовується в експертній системі, є; інтерфейс користувача, база знань, інтерпретатор, модуль створення системи.

Спеціаліст використовує інтерфейс  для введення інформації і команд в експертну систему та одержання вихідної інформації з неї. Команди містять у собі параметри, що спрямовують процес опрацювання знань. Інформація звичайно видається у формі значень, що присвоюються певним змінним. Технологія експертних систем передбачає можливість одержувати в якості вихідної інформації не тільки рішення, але і необхідні пояснення. Розрізняють два види пояснень: пояснення, що видаються за вимогою. Користувач у будь-який момент може зажадати від експертної системи пояснення своїх дій; пояснення отриманого рішення проблеми, Після одержання рішення користувач може зажадати пояснень того, як воно було отримано. Система повинна пояснити кожний крок своїх міркувань, що ведуть до розв'язання задачі. Хоча технологія роботи з експертною системою не є простою, інтерфейс користувача цих систем є дружнім і звичайно не викликає труднощів при веденні діалогу. База знань. Вона містить факти, що описують проблемну галузь, а також логічний взаємозв'язок цих фактів. Центральне місце в базі знань належить правилам. Правило визначає, що варто робити в даній конкретній ситуації, і складається з двох частин: умова, яка може виконуватися або ні, і дія, яку варто виконати у випадку виконання умови. Всі правила, які використовуються в експертній системі, утворюють систему правил, яка навіть для відносно простої системи може містити у собі декілька тисяч правил. Інтерпретатор. Це частина експертної системи, що виконує у певному порядку опрацювання даних, які знаходяться в базі знань. Технологія роботи інтерпретатора зводиться до послідовного розгляду сукупності правил (правило за правилом). Якщо має місце дотримання умови, що міститься в правилі, то виконується певна дія, і користувачу надається варіант вирішення його проблеми. Крім того, у багатьох експертних системах уводяться додаткові блоки: база даних, блок розрахунку, блок введення і коректування даних. Блок розрахунку необхідний у ситуаціях, пов'язаних із прийняттям управлінських рішень. При цьому важливу роль грає база даних, де містяться планові, фізичні, розрахункові, звітні та інші постійні або оперативні показники. Блок введення і коректування   даних   використовується   для   оперативного   і   своєчасного відображення поточних змін у базі даних. Модуль створення системи. Він служить для створення набору (ієрархії ) правил. Існують два підходи, що можуть бути покладені в основу модуля створення системи: використання алгоритмічних мов програмування і використання оболонок експертних систем. Для представлення бази знань спеціально розроблені мови Лісп і Пролог, хоча можна використовувати і будь-яку відому алгоритмічну мову. Оболонка експертних систем являє собою готове програмне середовище, що може бути пристосоване для вирішення певної проблеми шляхом створення відповідної бази знань. У більшості випадків використання оболонок дозволяє створювати експертні системи швидше і легше в порівнянні з програмуванням.

Загалом експертні системи використовуються великими компаніями, де виникає багато різноманітних проблем, які пов'язані насамперед з одним типом виробництва. Саме типовість даних проблем і дає можливість за допомогою експертних систем, які були побудовані на підприємстві швидко і ефективно їх вирішувати за короткий проміжок часу.

 

 

5.    Шляхи удосконалення  виробничої діяльності на основі  експертних методів прийняття рішення.

Розглянемо шляхи покращення маркетингової  діяльності на підприємстві на основі експертних методів прийняття рішення.

В даному господарстві в останні  роки почала інтенсивно розвиватися 
переробні галузі. Зокрема було запущено міні-олійню. Керівництво 
господарства вирішило, що вигідніше продавати кінцевий продукт споживачу, 
аніж сировину переробним підприємствам. Тому, вдосконаливши лінію та 
закупивши пакувальний конвеєр господарство почало випускати олію 
„Господарочка". На    перших     етапах    виробництва    даний    товар користувався незначним попитом. Головною причиною були некваліфіковані маркетингові рішення. А тому було вирішено запросити групу експертів для визначення ринку збуту продукції, оцінки її попиту, ціни та складання маркетингової програми по удосконаленню товарної пропозиції.

Експерти провели аналіз та дослідження  ринку, конкуренції, споживачів та самого продукту і запропонували наступну маркетингову програму по удосконаленню товарного просування олії „Господарочка".

1.  Спершу були розроблені цілі маркетингової програми., Стратегічна 
ціль:      лідерство      на      певному      сегменті      ринку,      а      саме      в Катеринопільському районі.

Другорядні  цілі:

• подолання зниження частки ринку;
• збільшення долі ринку на 2% в перший рік;
• стійкий ріст.

2.  При аналізі ринку експерти дійшли до спільної думки, що частка 
ринку буде    досягнута за допомогою наступних шляхів удосконалення як 
виробництва так і безпосередньо маркетингу підприємства:

2.1.  Підвищення привабливості товару  за допомогою його вдосконалення:

- зміна дизайну пляшки для зручності використання, що забезпечує:

 

(а) запобігання забруднення  при використанні;

(b) запобігання витоку продукту;

(с) моментальне впізнавання.

- зміна  дизайну етикетки для передачі  сучасного образу й обіцянки 
гарного смаку.

- додавання  персоналізованого логотипу або  образу, з яким споживач 
може ототожнювати товар на емоційному рівні. Ціль - додати індивідуальність 
товару; відмітну й привабливу індивідуальність, що відповідає товару.

2.2.  Підвищення    лояльності     до     марки    за    допомогою стимулювання клієнтів.

2.3.  Реклама для передачі характерної  індивідуальності з відмітними перевагами.

Обґрунтування експертів.

Однієї  реклами - якою б творчою вона не була - не досить для того, щоб повністю забезпечити значний ріст ринкової частки олії «Господарочка». Істотним є вдосконалювання товару або його пакування. Більше світле масло у великому ступені викликає прагнення до чистоти й відсутності шкідливих домішок. Необхідно розглянути товар або його пакування з погляду вдосконалювання, у протилежному випадку реклама буде користуватися незначною довірою. У цей час «Господарочка» виглядає на прилавках як інші сорти олії - марка, що вичерпала себе, з позбавленими уяви пакуванням і заходами щодо стимулювання збуту.

З огляду на той факт, що близько 80% споживачів цільового ринку ніколи навіть не бачили олію «Господарочка», необхідно проводити заходу щодо просування товару для підвищення лояльності до нього й стимулювання пробних покупок.

Споживачі сприймають товари, які  здаються більше «живими», із привабливою індивідуальністю. У цьому випадку необхідна індивідуальність, що відбиває аспекти гарного життя, досягненню яких сприяє рослинне масло: свіжість, чистота, прозорість, упевненість у здоров'я й дружелюбність.

3.  Далі експерти проаналізували  основних споживачів та їх  спонукальні мотиви до купівлі саме олії „Господарочка".

3.1.  Цільові споживачі

Перша група: домогосподарки, що піклуються про готування їжі в достатньому  ступені, щоб намагатися знайти продукт  високої якості. Друга група: оптові й роздрібні торговці.

3.2.  Спонукальний мотив до покупки Домогосподарки.

Олія «Господарочка» буде позиціювати на ринку якщо буде відповідати наступним вимогам:

• зручна при користуванні пляшка;
• привабливий (а не безжиттєвий) образ або повна життя марка (а не побита).

Для оптових й роздрібних торговців потрібно запровадити:

• стимулювання продажів;
• стимулювання виконання;
• індивідуальне стимулювання.