Финансовая стратегия предприятия

3.2. Етапи розробки та реалізації фінансової стратегії підприємства

              Значний вплив на функціонування підприємств має ринкове оточення, яке може представляти собою сприятливі умови для розвитку, проте може бути і джерелом небезпек для підприємства. В процесі взаємодії із зовнішнім середовищем підприємства використовують потенціал, що відображається у сильних та слабких сторонах. Тому можливості зовнішнього середовища повинні в повній мірі використовуватися з урахуванням сильних сторін підприємств, застосовуючи які, підприємства можуть протистояти загрозам або уникати їх. Розуміння слабких сторін необхідно для адаптації до агресивного зовнішнього середовища. Врахування сильних і слабких сторін повинно враховуватися при формуванні фінансової і реалізації стратегії наступним чином:[1,2].

-      формування фінансової стратегії здійснюється на основі аналізу потенціалу підприємства;

-      передбачається оптимізація джерел і методів формування фінансових ресурсів з позицій їх достатності для операційної та інвестиційної діяльності, диверсифікації, забезпечення фінансової стійкості та за іншими критеріями;

Реалізація фінансової стратегії ґрунтується на використанні інструментів:

-              фінансового управління (фінансовий аналіз, бюджетування і фінансовий контроль);

-              інструментів ринку фінансових послуг (страхування, факторинг, лізинг тощо).

Незважаючи на мінливість умов зовнішнього середовища фінансова стратегія повинна бути стійкою, що забезпечується пов'язуванням системи  цілей підприємства із стадіями життєвого циклу підприємства. Впродовж всього життєвого циклу повинно забезпечуватися єдине управління досягненням стратегічних, тактичних і оперативних цілей з урахуванням того, що вони часто мають протилежний характер. З метою усунення цієї проблеми стратегічні центри господарювання, відповідні за прийняття стратегічних рішень і центри поточної комерційної діяльності, відповідальні за отримання проточного прибутку повинні узгоджувати свої плані і дії. На окремих етапах життєвого циклу підприємства його стратегічні цілі переглядаються у відповідності з результатами аналізу зовнішнього середовища та внутрішніх можливостей.

Стратегічний аналіз зовнішнього ділового середовища, врахування позитивної і негативної динаміки її розвитку є необхідним елементом формування і реалізації фінансової стратегії. На етапі спаду активності економічного середовища для підприємств головними цілями є виживання, стійка конкурентна позиція в галузі, підготовка фінансового потенціалу для активізації діяльності в умовах подальшої стабілізації зовнішнього середовища. Конкурентна перевага підприємств на етапі спаду ділової активності забезпечується використанням внутрішніх фінансових можливостей, скороченням витрат, застосуванням ціноутворення, орієнтованого на споживачів.

В період закінчення спаду і початку стабілізації активності зовнішнього середовища підприємства застосовують стратегію розвитку, в межах якої відбувається мобілізація внутрішніх фінансових можливостей, економії по всіх напрямах діяльності, підвищення ефективності господарювання. Отже, на етапі закінчення спаду і підвищення економічної активності основною стратегічною метою є підвищення конкурентного статусу промислових підприємств, здатних вирішувати проблеми макроекономічної стабілізації.

Під час тенденції пожвавлення економічного зростання фінансова стратегія повинна забезпечувати якісні зміни у функціонування підприємства, формування його нових конкурентних переваг.

Для узгодження формування і реалізації фінансової стратегії та стадії життєвого циклу підприємства доцільно використовувати наступні методи реалізації фінансової стратегії:[5].

-      метод «гнучкого бюджету» - передбачає визначення капітальних витрат по проектах програми розвитку не у вигляді фіксованих сум, а у вигляді нормативів витрат, що використовуються як база визначення показників діяльності підприємства.

-      метод відсотка від продажів - використовується для отримання по кожному елементу прогнозованого бюджету рівня прибутку із запланованих обсягів продажів. Базою розрахунку є показники поточної діяльності, отримані за ретроспективними або прогнозними даними;

-      метод беззбиткової - використовується для визначення обсягів виробництва і продажу, які задовольняють умовам беззбиткової, а також дозволяють отримати інформацію для визначення розміру прибутку, забезпечувати гнучкість довгострокових фінансових планів за рахунок можливостей варіації витрат, цін, об'ємів продажу;

-      метод управління витратами - використовується для постійної номенклатури підприємства і може використовуватися для управління витратами за значними контрактами[3].             

       Досягнення цілі фінансової стратегії дозволяє створювати потенціал саморозвитку та забезпечує конкурентоспроможність підприємств у довгостроковій перспективі.

       У загальному вигляді процес формування і реалізації фінансової стратегії підприємства повинен включати наступні основні компоненти:[8,9].

а)   формулювання місії та цілей організації;

б)   стратегічний аналіз;

в)   визначення стратегічних альтернатив;

г)   вибір стратегії;

д)   реалізація стратегії;

е)   контроль і оцінка стратегії.

Виділяють наступні етапи розробки та реалізації фінансової стратегії підприємства (рис. 3.1).

Рисунок 3.1. – Основні етапи процесу розробки і реалізації фінансової стратегії підприємства.

Розглянемо визначені етапи формування і реалізації фінансової стратегії підприємства більш детально.

Визначення загального періоду формування фінансової стратегії залежить від багатьох умов. Головною умовою його визначення є тривалість періоду, який прийнятий для формування корпоративної стратегії розвитку підприємства – оскільки фінансова стратегія має підпорядкований характер щодо генеральної стратегії, вона не може виходити за межі цього періоду (хоча коротший період формування фінансової стратегії є допустимий). Важливою умовою визначення періоду формування фінансової стратегії підприємства є передбачуваність розвитку економіки в цілому і кон’юнктури тих сегментів фінансового ринку, з якими пов’язано наступна фінансова діяльність підприємства. Умовами визначення періоду формування фінансової стратегії є також галузева приналежність підприємства, його розмір, стадія життєвого циклу та інше.[6,7].

Що стосується дослідження факторів зовнішнього фінансового середовища, то воно передбачає вивчення економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства та можливих їх змін в наступному періоді. Крім того, на цьому етапі розробки фінансової стратегії аналізується кон’юнктура фінансового ринку та фактори, які її визначають, а також розробляється прогноз кон’юнктури в розрізі окремих сегментів цього ринку, пов’язаних з майбутньою фінансовою діяльністю підприємства.

Важливим елементом у розробці фінансової стратегії підприємства є його оцінка сильних та слабких сторін. При цьому необхідно визначити чи володіє підприємство достатнім потенціалом, щоб використати інвестиційні можливості, а також виявити які його внутрішні характеристики послаблюють результативність фінансової діяльності. Для діагностики внутрішніх проблем здійснення цієї діяльності використовується метод управлінського обстеження підприємства, заснований на вивченні різних функціональних зон підприємства, які забезпечують розвиток фінансової діяльності. В управлінське обстеження бажано включити функціональні зони: маркетингові можливості розширення обсягів та диверсифікація операційної діяльності; фінансові можливості формування інвестиційних ресурсів; чисельність, професійний та кваліфікаційний склад персоналу, який здійснює розробку і реалізацію фінансової стратегії; існуюча на підприємстві існуюча база, яка забезпечує підготовку альтернативних стратегічних фінансових рішень; стан організаційної структури управління і організаційної культури підприємства.

У процесі комплексної оцінки стратегічної фінансової позиції підприємства повинно бути отримано чітке уявлення про основні параметри, що характеризують можливості розвитку фінансової діяльності підприємства: який рівень стратегічного мислення власників, керівників та фінансових менеджерів підприємства; який рівень знань фінансових менеджерів (їх інформаційна обізнаність) про стан і динаміку найважливіших елементів зовнішнього середовища; яка ефективність діючих на підприємстві систем фінансового аналізу, планування і контролю; у якій мірі вони орієнтовані на вирішення стратегічних задач.

При формуванні стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства основна увага акцентується на підвищення рівня добробуту власників капіталу (підприємства) та максимізації його ринкової вартості. Водночас така головна ціль потребує певної конкретизації з урахуванням завдань та особливостей майбутнього фінансового розвитку підприємства. Система стратегічних цілей повинна забезпечувати вибір найбільш ефективних напрямків фінансової діяльності; формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і оптимізації їх складу; прийнятність рівень фінансових ризиків у процесі здійснення наступної господарської діяльності, забезпечення фінансової рівноваги підприємства тощо.[11].

Систему стратегічних цілей фінансового розвитку підприємства слід формувати чітко й коротко, відображаючи кожну з цілей у конкретних показниках – цільових стратегічних нормативів. У ролі таких стратегічних нормативів з окремих аспектів фінансової діяльності підприємства можуть бути:

-         середньорічний темп зростання власних фінансових ресурсів, які формуються з власних джерел;

-         мінімальна вартість власного капіталу в загальному обсязі використаного капіталу підприємства;

-         коефіцієнт рентабельності власного капіталу підприємства;

-         співвідношення оборотних та необоротних активів підприємства;

-         мінімальний обсяг грошових активів, що забезпечить поточну платоспроможність підприємства;

-         мінімальний рівень самофінансування інвестицій;

-         допустимий рівень фінансових ризиків у розрізі основних напрямків господарської діяльності підприємства.

Розробка таких цільових стратегічних нормативів фінансової діяльності  служать базою для прийняття основних управлінських рішень і забезпечення контролю за виконанням фінансової стратегії.[15].

На етапі прийняття основних стратегічних фінансових рішень визначаються головні напрями фінансового розвитку підприємства у розрізі окремих домінантних сфер, фінансова політика по окремим аспектам його фінансової діяльності, формується портфель альтернатив стратегічних підходів до реалізації поставлених цілей та здійснюється їх оцінка і відбір. Найвідповідальніший у формуванні фінансової стратегії підприємства є розроблення фінансової політики, яка є формою реалізації фінансової ідеології і фінансової стратегії підприємства в розрізі найважливіших аспектів фінансової діяльності на окремих етапах її реалізації. На відмінно від фінансової стратегії в цілому, фінансова політика формується лише за окремими напрямками фінансової діяльності підприємства, що потребують найефективнішого управління для досягнення головної стратегічної цілі такої діяльності.