Глобалізація та її наслідки для економік країн світу

 

Можна виділити такі основні передумови (рушійні сили), що зумовлюють процес глобалізації [6, ст. 17]:

1. Виробничі, науково-технічні і технологічні:

• різке зростання масштабів виробництва;

• перехід до нового технологічного способу виробництва — до найвищих, наукомістким технологіям; швидке та широке розповсюдження нових технологій, які ліквідують бар'єри по шляху переміщення товарів, послуг, капіталів;
• якісно нове покоління транспорту та зв'язку, а також їх уніфікація;
• швидке поширення знань у результаті наукового чи інших напрямів інтелектуального взаємообміну;
• різке скорочення, завдяки передовим технологіям, транспортних та

телекомунікаційних витрат, значно знизився рівень витрат на обробку, збереження і використання інформації, що полегшує глобальну інтеграцію національних ринків.

2. Організаційні:

• міжнародні форми здійснення виробничо-господарської діяльності (ТНК):

організаційні форми, діяльність яких виходить за національні кордони, набувають міжнародного характеру, сприяючи формування єдиного ринкового простору;

• вихід неурядових організацій на багатонаціональний чи світовий рівень. Нову глобальну роль почали виконувати такі міжнародні організації, як ООН, МВФ, Світовий банк, СОТ і т.п.;
• перетворення багатонаціональних компаній та інші організації, як приватних, так і державних, в основних дійових осіб глобальної економіки.

3. Економічні:

• лібералізація торгівлі товарами і послугами, ринків капіталу, розвиток інших форм економічної лібералізації, які обмежили політику протекціонізму і зробили світову торгівлю більш вільною;
• небувала концентрація і централізація капіталу, зростання кількості похідних фінансово-економічних інструментів, різке скорочення часу здійснення міжвалютних угод;
• впровадження міжнародними економічними організаціями єдиних критеріїв макроекономічної політики, уніфікація вимог до податкової, регіональної, аграрної, антимонопольної політики, до політики у сфері зайнятості тощо;
• посилення тенденції до уніфікації і стандартизації. Усе ширшого застосування набували єдині для всіх країн стандарти на технологію, екологію, діяльність фінансових організацій, бухгалтерську і статистичну звітність.

4. Інформаційні:

- радикальна зміна стилю ділового спілкування, обміну виробничою, науково-технічною, економічною та фінансовою інформацією; поява та розвиток принципово нових систем отримання, передачі й обробки інформації дозволили створити глобальні мережі, об'єднувальні фінансові та товарні ринки, включаючи ринки ноу-хау і фахових послуг. Інформаційне обслуговування пов’язане безпосередньо з успіхами в електроніці — зі створенням електронної пошти та Інтернет;

- формування систем, дозволяє з центру управляти розміщеними у різних країнах виробництвами, створюють можливості оперативного, своєчасного й ефективного розв'язання виробничих, науково-технічних та комерційних завдань. Комп'ютеризація, системи електронних рахунків та пластикових карток, супутниковий зв'язок дозволяють практично миттєво переміщати фінансову інформацію, укладати угоди, переказувати кошти з одних рахунків на інші, незалежно від відстані.

5. Політичні: 

- ослаблення жорсткості державних кордонів, полегшення свободи пересування громадян, товарів, послуг та капіталів;

- закінчення "холодної" війни, подолання політичних розбіжностей між Сходом і Заходом.

6. Соціальні й культурні: 

- ослаблення ролі звичок і традицій, соціальних зв'язків і звичаїв, подолання національної обмеженості, що підвищує мобільність людей у територіальних, духовних та психологічних відносинах, сприяє міжнародній міграції;

- виникнення глобального однодумності щодо оцінки ринкової економіки та системи вільної торгівлі. На зміну недавніх протиріч між ринковою економікою Заходу і світової соціалістичної економікою Сходу прийшло практично повне єдність поглядів на ринкову систему господарства;

- прояв тенденції формування глобалізованих "однорідних" засобів, мистецтва, поп-культури. Англійська мова стає міжнародним мовою спілкування, полегшуючи міжкультурне спілкування, навчання та взаємопорозуміння;

- розвиток дистанційного навчання;

- лібералізація підготовки трудових ресурсів, що веде до послаблення контролю держав за відтворенням "людського капіталу".

 

 

 

 

3.  Позитивні та негативні наслідки глобалізації для економік країн світу

 

У сучасному світі глобалізація справляє домінуючий вплив на розвиток будь-якої держави. З одного боку, через  розповсюдження інновацій у сфері технологій і менеджменту, активний обмін товарами, послугами, інвестиціями, вона сприяє підвищенню ефективності функціонування національних економік, а з другого – посилює нерівномірність, асинхронність та диспропорційність розвитку.

Позитивне значення глобалізації важко переоцінити: незмірно множаться  можливості людства, повніше враховуються усі сторони його життєдіяльності, створюються умови для гармонізації.

Серед позитивних наслідків глобалізаційних процесів можна виділити:

1. Глобалізація сприяє поглибленню спеціалізації міжнародного поділу праці. В таких умовах ефективніше розподіляються кошти і ресурси, що в результаті сприяє підвищенню середнього рівня життя та сприяє розширенню життєвих перспектив населення;

2. Важливою перевагою глобалізаційних процесів є економія на масштабах виробництва, що потенційно може призвести до зменшення витрат й зниження цін, отже, до стійкого економічного зростання.

3. Переваги глобалізації пов'язані і з виграшем від вільної торгівлі на взаємовигідних засадах, яка задовільняє усі сторони.

4. Глобалізація, посилюючи конкуренцію, стимулює розвиток нових технологій і поширення їх серед країн. У цих умовах темпи зростання прямих інвестицій набагато перевершують темпи зростання світової торгівлі, що є найважливішим чинником для трансферту промислових технологій. Переваги глобалізації визначаються тими економічними вигодами, які виходять від використання передового науково-технічного, технологічного і кваліфікаційного.

5. Глобалізація сприяє загострення міжнародної конкуренції. Інколи стверджується, що глобалізація веде до досконалої конкуренції. Насправді мова радше має йти про конкурентні сфери і більш жорстке суперництво на ринках, що стає несила окремій державі чи корпорації. Адже до внутрішніх конкурентам приєднуються необмежені у діях сильні зовнішні конкуренти. Глобалізаційні процеси у світовій економіці вигідні, передусім, споживачам, оскільки конкуренція дає можливість вибору та знижує ціни.

6. Глобалізація призводить до підвищення продуктивність праці внаслідок раціоналізації виробництва на глобальному рівні, і поширення передових технологій, і навіть конкурентного тиску на користь безперервного впровадження інновацій у світовому масштабі.

7. Глобалізація дає країнам можливість мобілізувати більший обсяг фінансових ресурсів, оскільки інвестори можуть використати ширший фінансовий інструментарій на зростаючій кількості ринків.

8. Глобалізація створює серйозну основу для вирішення загальних проблем людства, насамперед, екологічних, що стає можливим з об'єднанням зусиль країн світу, консолідацією ресурсів, координацією дій у різноманітних галузях.

Крім того, глобалізація може сприяти вільному і широкому розповсюдженню капіталів, зростанню  зарубіжних інвестицій, розширенню можливостей  для розвитку інфраструктури, полегшенню контактів між людьми різних країн.

Кінцевим результатом  глобалізації, як сподіваються багато фахівців, має стати загальне підвищення добробуту у світі.

Однак глобалізація несе з собою не тільки переваги, а  й недоліки, негативні наслідки і потенційні проблеми. До суперечливих і негативних сторін глобалізації слід віднести передусім такі її аспекти:

1. Глобалізація, на жаль, стала сприятливим середовищем для різкого прискорення поширення транскордоннї злочинності. Так, глобалізація товарних ринків супроводжується розвитком нелегальних ринків зброї та боєприпасів, наркотичних речовин. Оборот наркоіндустрії відповідає приблизно 8% світової торгівлі.

2. Надання економічним збоям та фінансовим кризам глобального характеру. Особливо це стосується міграції короткострокових спекулятивних капіталів на фінансові ринки. Від цього більше всього страждають не розвинені держави. Так, фінансова криза 2008 р. в Україні обумовлена фінансовою кризою того ж року в США.

3. Процеси глобалізації зменшують економічний суверенітет як атрибут влади національних держав і потенціал економічного регулювання відповідних національних урядів, які виявляються в зростання залежність від "своїх" і закордонних ТНК.

4. Стан платіжної і торгівельної розбалансованості, що у сукупності значно обмежує можливість формулювання незалежної макроекономічної політики на національних рівнях.

5. Глобалізація посилює  нерівномірності розвитку країн  світу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ПРИКЛАДІ ТНК «BOEING»

 

2.1. Історія розвитку  компанії «Boeing»

 

Компанія "Boeing" - найбільший в світі виробник в сфері військового  і цивільного літакобудування. Boeing також займає лідируючі позиції  в області протиракетної оборони, послуг, пов'язаних з пілотованими космічними польотами, і послуг із запуску космічних апаратів. Boeing сприяє авіакомпаніям і приватним власникам в обслуговуванні літакового парку. Крім цього, "Boeing" випускає широкий спектр авіаційно-космічної техніки військового призначення (зокрема вертольоти). Компанія тісно співпрацює з NASA, зокрема, вона поставляла обладнання для шаттлів та міжнародної космічної станції.

Компанія була зареєстрована 15 липня 1916 року. На самому початку свого  розвитку компанія в основному випускала  гідролітаки. У 1933 році був створений революційний Боїнг-247, набагато випереджав інші моделі літаків тих років за швидкістю, безпеки та зручності в управлінні. У 1938 році відбувся перший політ Боїнг-314 Clipper, найбільшого цивільного літака того часу. Модель виявилася дуже вдалою і через деякий час використовувалася по всьому світу. У тому ж році була закінчена розробка Боїнг-307 Stratoliner, першого в світі цивільного літака, здатного підніматися на висоту 6100 метрів (20 000 футів).

Військові роки виявилися  більш ніж успішними для компанії Boeing. Було випущено величезну кількість бомбардувальників, в тому числі знаменитий B -17 Flying Fortress, широко використовувався як на Тихоокеанському, так і на Західно-Європейському театрі військових дій і що зробив величезний вплив на хід війни. Пізніше був створений літак В-29, сумно відомий тим, що на літаках цієї моделі проводилася атомне бомбардування Хіросіми і Нагасакі.

Після війни Boeing продовжив  свої розробки у військовій області. Були створені В-47 Stratojet і В-52 Stratofortress, в 50-х, з новим витком холодної війни,

"Boeing" зайнявся розробкою  ракет, у тому числі трансконтинентальних.

У 1958 році був створений  Боїнг-707, що поклав початок цивільної  авіації в її сучасному вигляді. Він володів чотирма двигунами  і був здатний взяти на борт до 156 пасажирів. Боїнг-707 дозволив Америці стати лідером в області виробництва цивільних пасажирських літаків.

У 1967 році відбувся перший політ Boeing -737, що став з тих пір самим продаваної моделлю літаків в історії. Ця модель виготовляється до цього часу, зрозуміло, з необхідними вдосконаленнями. У 1970 році був випущений знаменитий Boeing -747, повністю змінив вигляд світової авіації. Ця модель теж ще перебуває на виробництві, всього було випущено близько 1400 літаків.

Вісімдесяті роки стали дуже важливими для компанії. Були створені моделі 757, 767, була поліпшена модель 737. Також величезну увагу приділялося космічній програмі, в першу чергу - будівництву тільки створюються шаттлів. Був зроблений ривок у військовій сфері, "Boeing" випустив повітряну захисну систему "Avenger", а також розробляв ракети малого радіусу дії.

У квітні 1994 року компанія презентувала Boeing -777, найсучасніший цивільний літак того часу, набагато випереджав інші моделі за рівнем використання нових технологій. Була знову доповнено модель Боїнг-737, в результаті з'явився Боїнг-737 NG.

У вересні 2001 року штаб-квартира компанії перемістилася на нинішнє  місце, в Чикаго. На початку десятиліття  компанія розробляла новітній літак Sonic Cruiser, який міг розвивати швидкість майже рівну швидкості звуку, дозволяючи скоротити час перельоту на 15-20%. Проте пізніше ця модель була визнана неперспективною, і на зміну їй прийшов Боїнг-787 Dreamliner, зараз розробляється компанією. У 2004 році "Boeing" припинив випуск моделі 757. Усього було випущено 1055 літаків цієї моделі [8].

 

 

 

2.2. Особливості функціонування  корпорації в умовах глобалізації

 

Глобальні тенденції інтернаціоналізації  виробництва й капіталу, приватизації, стратегічних альянсів і лібералізації  зовнішньої торгівлі надали ТНК головну роль в світовому економічному розвитку. ТНК авіакосмічної галузі світу відносяться до найбільших, які в перспективі зможуть стати домінуючою силою світового господарства, як провідна сила розвитку та ефективного функціонування, що перспективно можуть створити світовий наднаціональний уряд.