Глобалізація та її наслідки для економік країн світу

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Июня 2013 в 18:25, курсовая работа

Описание работы

Одним з ключових процесів розвитку світової економіки ХХІ сторіччя є прогресуюча глобалізація, тобто якісно новий етап у розвитку інтернаціоналізації господарського життя. Глобалізація є поняттям загального характеру. Вона відображає обмін товарами, послугами, капіталом та робочою силою, який виходить за межі державних кордонів і з 60-их років набув форм постійного та неухильного зростаючого міжнародного переплетення національних економік. У цей період глобалізація проявила себе головним чином у перманентності темпів зростання світової торгівлі та валового внутрішнього продукту всіх розвинутих країн.

Содержание работы

ВСТУП…………………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ПРОЦЕСУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ ЕКОНОМІК КРАЇН СВІТУ………………………….…....5
Сутність поняття глобалізації………………………………………………5
Передумови розвитку глобалізаційних процесів…………………………9
Позитивні та негативні наслідки глобалізації для економік країн світу..12
РОЗДІЛ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОЇ ЕКОНОМІКИ НА ПРИКЛАДІ ТНК «BOEING»………………………………………………………………………………..15
2.1. Історія розвитку компанії «Boeing»…………………………………….15
2.2. Особливості функціонування корпорації в умовах глобалізації………17
РОЗДІЛ 3. ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ………………………….20
3.1. Місце та роль України у світовій економіці…………………………….20
3.2. Вплив глобалізації на економіку країни…………………………………22
3.3. Приорітетні напрямки розвитку економіки України в умовах глобалізації…………………………………………………………………….25
ВИСНОВОК…………………………………………………………………………….33
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………35

Файлы: 1 файл

курсова глобалізація та її наслідки для економік країн світу.doc

— 226.00 Кб (Скачать файл)

Одним з найвагомішим фактором успіху компанії авіакосмічної галузі будь-якої країни у світовому просторі є  науково-технологічне лідерство, в  основі якого полягає концентрація інновацій. Інтеграційні процеси в науково-технологічній сфері призводять до зменшення ризиків, економії часу та коштів, зниження ймовірності повторів досліджень, оптимального та раціонального використання національного потенціалу. Концентрація глобальних ресурсів технологічної галузі та центрів знань в структурі світових корпорацій (ТНК) забезпечує досягнення кінцевого результату [1, с. 67-68].

Компанія «Boeing» входить у десятку найбільших транснаціональних корпорацій світу і є лідером у галузі з виробництва літаків.

По виду і характеру господарської діяльності "Boeing" є промисловою компанією, по правовому положенню це акціонерне товариство, за характером власності - приватна фірма, за належністю капіталу - змішана, за розміром - найбільша.

У даний момент персонал корпорації Boeing налічує більше 160 000 чоловік. Вони працюють в 70 країнах і 49 штатах США. Основні виробничі потужності компанії розміщені в м. Сієтл, штат Вашингтон, в штаті Каліфорнія, в м. Сент-Луїс, шт. Міссурі. Заводи компанії розташовані в 67 країнах світу. Компанія поставляє свою продукцію в 145 країнах світу.

Число дочірніх компаній корпорації Boeing складає 182 компанії, вони розташовані в США, Канаді, Японії, Англії, Голландії, Ірландії, Фінляндії, Австралії, на Бермудських і Віргінських островах. До складу корпорації " Boeing" входить п'ять основних дочірніх компаній - Commercial Airplanes, Integrated Defense Systems, Boeing Capital Corporation, Phantom Works і Connexion by Boeing.

Крім того корпорація "Boeing" активно співпрацює з іншими компаніями. Найважливішими субпідрядниками і постачальниками виступають більше 3500 фірм, розташованих в США. Компанія має близько 30000 субпідрядників і постачальників по всьому світу. Багато великих компоненти передаються у виробництво субпідряднику. В якості субпідрядників компанії Boeing виступають великі фірми Rolls - Royce, Pratt & Whitney, General Electric, що поставляють двигуни для літака Boeing 777, а також консорціум International Aero Engines. Концерн CFM International - єдиний у світі постачальник моторів для Boeing 737.

Японська фірма Mitsubishi Heavy Industries Ltd веде на основі угоди з Boeing розробку основних вузлів для ракети-носія  нового покоління Delta IV.

Boeing активно бере участь  у стратегічних альянсах, метою  яких є виробничо-технічне співробітництво. Корпорація приєдналася до Matra - Bae Dynamics (спільне підприємство Aerospetiale Matra SA (Франція) і British Aerospace PLC (Великобританія)) для розробки ракетного озброєння нового покоління. "Boeing" бере активну участь в обслуговуванні всіх польотів, здійснюваних ВПС США.

Корпорація Boeing займає лідируюче  положення в США за обсягами експортних продажів (більше 40% в загальному експорті США цивільних літаків, вертольотів, літакових двигунів і моторів).

Компанія активно просуває свою продукцію на ринку країн Латинської Америки, цей регіон вважається дуже важливим і потенційно здатний забезпечити безліч замовлень, пов'язаних у тому числі з космічними програмами країн.

Також "Boeing" дуже активно  діє в Китаї. Це пов'язано з  потребами в комерційних літаках, з космічною програмою, з оборонними замовленнями цієї країни. Потенційно Китай може стати одним з головних ринків збуту продукції компанії. До інших країн Азії поки поставляються тільки цивільні літаки, в США, Австралії та країнах Європи представлений весь спектр продукції компанії.

Із збільшенням конкуренції, особливо з європейською компанією «Airbus», керівництво корпорації «Boeing» постійно шукає нові шляхи й методи відстоювання своїх інтересів на світовому ринку. Також постійно йде процес пошуку оптимальної структури корпорації.

Крім основних трьох структурних  підрозділів: цивільного літакобудування, військового замовленням й космічних  компаній «Boeing» почала процес формулювання й реалізації нових для аерокосмічної  галузі завдань — створила підрозділ Connexion by Boeing SM, що працює в сфері комунікацій. Вона придбала компанію Jeppesen, що стала основою бізнесу, компанії в області інформаційних послуг. Крім того, створений підрозділ Boeing Capital Corporation надав можливість підвищити увагу до питань надання фінансових послуг.

Конкуренція світового ринку відбувається в умовах ринкової системи, де для  того, щоб вижити, необхідно розвиватися. У рамках концепції глобального  розвитку відділення «Boeing» загострення  конкурентної боротьби спонукається новими завданнями. Так, наприклад, пошук стратегічних партнерів стає як ніколи актуальним для забезпечення доступу до ринків і ресурсів і оптимізації витрат. Таким чином, корпорація залучає до своєї структури аерокосмічні компанії (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Структура корпорації Boeing , США

 

Назва компанії

Форма

власності

Компанії, які  залучені до злиття й поглинання

Вартість угоди, млрд. дол. США

Рік злиття й  поглинання

Boeing

приватна

Huges Space and Comunications Activities

3,8

2000

Rockwell Aerospace / Defense

-

2003

3,1

1996

Frontier Systems

-

2004

McDonnell Douglas

16,3

1996


 

Діяльність компанії «Boeing» відбувається за межами США, чим підсилює економічну активність  країн й підвищує конкурентоспроможність своєї продукції.

 

РОЗДІЛ 3. ГЛОБАЛІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В УКРАЇНІ

 

3.1. Місце та роль України у світовій економіці

 

Глобалізація є однією з головних тенденцій у розвитку сучасного світу, яка істотно впливає не лише на економічне життя, але й має політичні (внутрішні та міжнародні), соціальні і навіть культурно-цивілізаційні наслідки. Ці наслідки все більше відчувають на собі практично всі країни і серед них, звичайно, Україна, яка цілком усвідомлено, активно і цілеспрямовано рухається в напрямку інтеграції в міжнародну економіку. Тому, для посилення цієї інтеграції важливим є питання вироблення пріоритетів розвитку економіки України в умовах глобалізації.

Україна не повинна стояти осторонь від загальносвітових процесів. У  цьому аспекті явище глобалізації набуває очевидного сенсу як об'єктивний процес реорганізації соціуму в планетарному масштабі.

Варто зазначити, що на даному етапі розвитку Україна є учасником сучасних глобалізаційних процесів. Це полягає у наступних формальних моментах:

  • наявність дипломатичних і відповідно економічних відносин більш, ніж з 190 країнами світу;
  • членство в багатьох міжнародних організаціях, насамперед, ООН, СОТ, МВФ, ЄБРР;
  • високі місця в міжнародній торгівлі озброєннями, аерокосмічною технікою, продукцією чорної металургії;
  • як транзитна держава Україна забезпечує значні потоки товарів і послуг через власну територію; одночасно здійснюються заходи щодо диверсифікації, насамперед, енергетичних постачань (нафтогін «Одеса-Броди»);
  • підвищується використання національними господарськими суб'єктами міжнародних телекомунікаційних мереж;
  • поширюється участь у русі міжнародних інвестицій, на світових ринках цінних паперів;

 участь у багатьох міжнародних політичних, культурних, спортивних, гуманітарних подіях, що забезпечує прямий економічний ефект (надходження до бюджету, розширення бази оподаткування, залучення інвестицій у виробничі й соціальні проекти та ін.).

На жаль, на сьогодні Україна недостатньо  залучена до цих процесів, оскільки вона:

- значно відстає від провідних держав світу в галузі інформатизації та розвитку інформаційних технологій;

- перебуває лише на початку формування власних ТНК, конкурентоспроможних на глобальному рівні й здатних до здійснення глобальної стратегії розвитку;

-  досить непослідовно запроваджує економічну лібералізацію;

-  не приділяє належної уваги координації своєї зовнішньоекономічної політики з іншими пострадянськими й постсоціалістичними країнами, що розвиваються,

- це робить політику мало  гнучкою та в цілому послаблює зовнішні позиції.

В той же час існують певні  ризики залучення України до всесвітнього процесу глобалізації. Головними ризиками глобалізації для нашої держави є:

  • суперечлива залежність від коливань світової ринкової кон'юнктури;
  • небезпека неефективності підприємств, які не здатні конкурувати з іноземними постачальниками;
  • економічні втрати від виконання статутних вимог деяких міжнародних організацій;
  • небезпека міжнародного тероризму, нелегальної міграції, контрабанди заборонених товарів та інших наслідків лібералізації прикордонного і митного режимів;
  • негативний вплив масової культури на національні культурні цінності;
  • додаткові проблеми, пов'язані з глобальними проблемами людства.

Для України основною вимогою  сьогодення є спрямування глобалізму не лише на осмислення світових проблем і процесів, а, передусім, на наукове забезпечення управління сучасним світовим розвитком. Суперечливість і турбулентність цього розвитку вимагає активного пошуку стабілізуючих, врівноважуючих механізмів управління надскладними глобальними відносинами і процесами в інтересах виживання людства.

 

 

3.2. Вплив глобалізації на економіку країни.

 

Співставляючи формальні і реальні  вигоди/втрати для України, можна констатувати, з одного боку, слабкість, неналежну готовність державних органів до участі у таких глобальних процесах, а з другого, зважаючи на руйнівну роль глобалізації, задаєшся запитанням, а хто і що ж власне стоїть за лаштунками зовні привабливої картини.

Крім того до позитивів глобалізму в Україні можна зарахувати можливість глобального регулювання екологічної ситуації в державі, захист суспільства від глобальних загроз різного характеру, які непереборні для кожної окремої держави і навіть наддержави (скажімо, планетарні катастрофи), можливість «підтягнути» в економічному плані країну до рівня високорозвинених, світова координація боротьби зі СНІДом, наркоманією, тероризмом тощо.

Щоправда, вирівнювання економічного розвитку — це тільки задекларований «позитив», на практиці відбувається збільшення економічної прірви між країнами внаслідок глобалізації.

Глобалізація  володіє значними резервами підвищення ефективності виробництва завдяки  поглибленню поділу праці, збільшенню економіки за рахунок масштабу і  зниження витрат, оптимізації розміщення ресурсів у світовому масштабі і передачі технологій. Економія на масштабах виробництва потенційно може привести до скорочення витрат і зниження цін, і відповідно до стійкого економічного розвитку.

В якості позитивного  впливу глобалізації на Україну також  слід виокремити наступне: - ріст кількості та якості споживацької продукції на світовому ринку; технологічний прогрес, унаслідок якого зменшується собівартість продукції, що випускається, і знижуються ціни на значну частину товарів масового попиту; значно ширший та вільніший доступ до інформації, поширення можливостей та способів комунікації у світовому масштабі; підвищення життєвого рівня, відносне покращення основних соціальних показників у більшості сфер життєдіяльності людини; покращення взаєморозуміння між різними культурами та цивілізаціями внаслідок, з одного боку, інтенсифікації глобального інформаційного обміну, а з іншого – нівелювання відмінностей завдяки розповсюдженню по всьому світі продуктів маскультури.

Також глобалізація дає  змогу для України брати активну участь в обговоренні режимів регулювання міжнародних економічних відносин, а не бути осторонь, як це спостерігається тепер. Крім того відбувається скорочення витрат на здійснення зовнішньоекономічних операцій, що є дуже важливо, оскільки загальне підвищення цінової конкурентоспроможності українських виробників найактуальніше питання сьогодення. Цим самим наша країна виконає одну з головних умов поглиблення відносин з Європейським союзом та отримає можливість захисту інтересів України та її підприємств відповідно до міжнародних форм та процедур, що мінімально залежать від коливання політичних відносин з тією чи іншою країною.

Забезпечення  інвестиційної привабливості України  для іноземних інвесторів за рахунок  приєднання країни до загальноприйнятих  у світі регулятивних норм також є однією із позитивних сторін, оскільки сучасному становищу держави не позаздриш. Іноземні інвестори не довіряють політичній та економічній нестабільності в країні і тому забирають свої капіталовкладення, а це негативно впливає на розвиток виробничої промисловості.

Позиція, яку  зараз підтримує Україна приведе  до збільшення можливостей входження  країни до великих міжнародних коопераційних  проектів, що в перспективі можуть забезпечити істотне підвищення конкурентоспроможності та розширити можливості більш вільного доступу до зарубіжних ринків за рахунок зменшення тарифних і нетарифних перешкод.

Информация о работе Глобалізація та її наслідки для економік країн світу