Комплексна організація виробництва морквяного соку

На основі даних річного  графіка планових ремонтів розраховують планову трудомісткість ремонтних робіт по кожній одиниці устаткування. При цьому необхідно пам'ятати, що співвідношення між нормами трудомісткості капітального, середнього, поточного ремонту і планового технічного обслуговування складають

К : С : П : ТО = 1 : 0,6 : 0,2 : 0,03

             Трудомісткість капітального ремонту  устаткування першої категорії  ремонтоскладності (машини-еталона)  складає 35 чол.-год. Таким чином, трудомісткість усіх ремонтних робіт по і-ой машині складає:

 

Тпл_i=35* [Кк.р._(рік) + 0,6 Кc._(рік) + 0,2 Кп._(рік) + 0,03 Кт.о._(рік) ] *КРСі*n_мi  

 

де, Тпл_i - трудомісткість ремонтних робіт i-ої машини в плановому періоді, чол.-год.;

КРСі – категорія ремонтоскладності  машини;

n_мi – кількість однотипних машин в потоковій лінії, од.

 

Тпл₁=35* [1+ 0,6 *0+ 0,2*0+ 0,03*11 ] *1*1=36,33(год)

 

Результати розрахунків  вносимо в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 - Розрахунок планової трудомісткості ремонтних робіт всього обладнання

Найменування устаткування, тип, марка	Кількість одиниць обладнання	Категорія ремонто-складності	Кількість ремонтів за плановий період				Планова трудомісткість ремонтних робіт, год
			К	С	П	ТО
1	2	3	4	5	6	7	8
1.Загрузка моркви до мийної машини	1	1	0	0	1	11	18,55
2. Первинне миття	1	2,4	0	1	1	4	77,28
5. Механічне чищення	1	4,2	0	0	6	6	202,86
6. Миття моркви	1	2,4	0	1	1	4	77,28
7. Подрібнення	1	2,1	0	0	2	4	38,22
8.Обшпарювання	1	4,9	0	1	2	3	186,94
9.Протирання	1	1,8	0	0	3	9	54,81
10.Змішування	1	3,6	0	1	2	3	137,34
11.Гомогенізація	1	4,5	0	1	2	9	200,03
12.Деаерація	1	5,8	0	1	2	9	257,81
13.Підігрівання	1	3,6	0	1	2	3	137,34
14.Фасування	1	10	0	1	2	3	381,5
15.Герметизація	1	5	0	0	3	3	120,75
16.Стерилізація	1	25,3	0	0	3	9	770,39
17. Етикування	2	5,8	0	1	1	4	373,52

Планова чисельність  ремонтного персоналу знаходиться, виходячи з трудомісткості ремонтних  робіт. Для обліку різного роду непередбачених робіт при ремонтному обслуговуванні потокової лінії, розраховану загальну трудомісткість ремонтних робіт необхідно збільшити на 10%.

Тоді планова чисельність  ремонтного персоналу (Чрем.) для обслуговування потокової лінії складе:

     

де,  Кн.р. – коефіцієнт непередбачених робіт (1,1-1,2);

Фр – річний фонд робочого часу 1 робітника, год.;

Кв.н. – коефіцієнт виконання норми виробітки (1,05-1,2)

 

         Кожен вид ремонтних робіт  передбачає виконання:

слюсарних робіт – 72,5% від  загальної трудомісткості;

верстатних робіт – 20% від загальної трудомісткості;

інших (малярних, зварювальних, жерстяних і т.п.)- 7,5% від загальної  трудомісткості.

        Виходячи  з цього співвідношення визначаємо  чисельність ремонтних робітників за професіями :

Слюсарі – 3034,6*72,5/100/1960=1,12=2 (чол.)

Верстатники - 3034,6*20/100/1960=0,3=1(чол)

Інші - 3034,6*7,5/100/1960=0,12=1(чол.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ ІV. Організація системи матеріального обслуговування нового виробництва

 

Для того, щоб забезпечити  підприємство необхідними матеріалами  відповідно до виявленої потреби, організовується  матеріально-технічне постачання підприємства. Його завдання полягає у визначенні потреби підприємства у матеріалах і технічних ресурсах, дослідженні можливостей покриття цієї потреби, організації зберігання матеріалів і видачі їх у цехи, а також в проведенні контролю за використанням матеріально-технічних ресурсів і сприяння їх економії.

Вирішуючи цю задачу, працівники органів постачання повинні вивчати  і враховувати попит і пропозицію на всі споживані підприємством  матеріальні ресурси, рівень і зміну  цін на них, на послуги посередницьких організацій, вибрати найбільш оптимальну форму руху товару, оптимізувати запаси, знижувати транспортно-заготівельні і складські витрати.

На рівні підприємства запаси належать до об’єктів, які потребують великих капіталовкладень є одним з чинників, що визначає політику підприємства, впливає на рівень управління ресурсами.Проте багато підприємств не приділяють цьому належної уваги і недооцінюють свої потреби у наявних запасах. В результаті цього їм доводиться вкладати в запаси більший капітал, чим передбачалося.

Товарно-матеріальні запаси забезпечують безпеку системи матеріально-технічного постачання, її гнучке функціонування. Існує три види товарно-матеріальних запасів:

1. сировинні матеріали  (комплектуючі вироби та паливо);

2. товари, що знаходяться  на стадії виробництва;

3. готова продукція. 

Залежно від їх цільового  призначення вони підрозділяються  на наступні категорії: технологічні (перехідні) запаси, які рухаються з однієї частини системи в іншу; поточні (циклічні) запаси, що створюються протягом середньостатистичного виробничого періоду, або запаси обсягом у одну партію товарів; резервні (страхові або “буферні”); іноді їх називають “запасами для компенсації випадкових коливань попиту” (до цієї категорії відносяться спекулятивні запаси, що створюються на випадок очікуваних змін попиту або пропозиції на ту або іншу продукцію.

Існують певні обмеження  на розмір товарно-матеріальних запасів. Обмеженнями виступають витрати на їх зберігання. Тому виникає необхідність досягнення балансу між перевагами і недоліками: з одного боку – витрати на замовлення, а з іншого – витрати на зберігання товарів. Цей баланс досягається вибором оптимального обсягу партій замовлених товарів, або визначенням економічного (оптимального) розміру замовлення (economicorderquantity), який обчислюється за формулою Вілсона:

,

де S – річний (сезонний) обсяг потреби у ресурсі, т;

С₀ – витрати на організацію однієї заявки, грн;

С_u – витрати на зберігання одиниці ресурсу, грн/т.

У курсовій роботі для двох видів сировинних ресурсів або матеріалів (допоміжна сировина, тара, упаковка), ми повинні визначити оптимальний  розмір замовлення, обсяг гарантованого  запасу, пороговий рівень запасу, максимально  бажаний запасу, кількість постачань  ресурсу на рік, за отриманими даними побудувати графік руху запасів у системі управління запасами з фіксованим розміром замовлення. Розрахунки параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром запасу заносимо в таблицю 4.1

 

Таблиця 4.1. Параметри управління запасами

№ п/п	Показник	Порядок розрахунку	Розрахунок
1	Потреба, т		40000
2	Оптимальний розмір замовлення, т	Формула Вілсона	1718,1
3	Час постачання, дні		4
4	Можлива затримка постачання, дні		2
5	Очікуване денне споживання, т/день	[1]:[К-ть робоч. днів(108)]	370,37
6	Термін витрачання замовлення, дні	[2]:[5]	4,64
7	Очікуване споживання за день постачання, т	[3]х[5]	1481,48
8	Максимальне споживання за час постачання, т	([3]+[4]х5)	744,74
9	Гарантійний запас, т	([8]*(Тзм-Трп)-[7]	4290,26
10	Пороговий рівень запасу, т	[9]+[7]	5771,74
11	Максимально бажаний запас, т	[9]+[2]	6008,32
12	Термін витрачання запасу до порогового рівня, дні	([11]-[10]):[5]	0,64
13	Кількість постачань на рік	[1]:[2]	23,28

 

 

 

Висновки

 

Під організацією виробництва  розуміється координація і оптимізація  в часі і просторі всіх матеріальних і трудових елементів виробництва  з метою досягнення у визначені  строки найбільшого результату з  найменшими затратами.

Для керівників і спеціалістів підприємства можливості для успішного  ведення господарювання відкриваються  тільки тоді, коли вони ясно оцінюють стан свого виробництва, тверезо оцінюють перспективи для досягнення поставленої мети.

Кожне підприємство має свої специфічні завдання організації виробництва - комплекс завдань по забезпеченню сировиною, найкраще використання робочого часу та робочої сили, поліпшення асортименту і якості випуску продукції, освоєння нових видів продукції. На практиці багато завдань по організації виробництва вирішують технологи, тому важливо розрізняти функції технології і функції організації виробництва.

Функція організації виробництва - це визначення конкретних значень  параметрів технологічного процесу  на основі аналізу можливих варіантів  і вибору найбільш ефективного у  відповідності. З метою і умовами  виробництва, або інакше, як краще задіяти предмет і знаряддя праці, а також саму працю, щоб перетворити предмет праці в продукт необхідних властивостей з найменшими затратами робочої сили і засобів виробництва.

В даній курсовій роботі було проаналізовано організацію процессу виробництва морквяного соку. Виходячи із даних «завдання», опису технологічного процесу по виробництву морквяного соку було:

охарактеризовано  технологічний процес по виробництву томатної пасти

сформовано раціональну структуру виробничого процесу

проведений розрахунок планового змінного виробничого завдання потокової лінії

проведений розрахунок планових змінних виробничих завдань кожному робочому місцю

проведений розрахунок планової продуктивності та кількості обладнання по кожному робочому місцю

проведений розрахунок планової чисельності працівників на кожному робочому місці та розподіл робіт між виконавцями

проведене компонування робочих місць

проведений аналіз рівня організації виробничого процесу по випуску нової продукції

проведена організація технічного обслуговування і ремонтів потокової лінії

проведений організація системи матеріального обслуговування нового виробництва.

Література

 

1. http://www.coolreferat.com/%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%83%D0%B7%D1%96_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%BE%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%B2_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96

 

2. Богатирьов А.М., Приходько К.П., Савенко І.І. Організація виробництва на підприємствах консервної промисловості. Навчальний посібник. Одеса: «Аспект», 1997, - 200 с.

 

 

3. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу “Операційний менеджмент: організація виробництва” для бакалаврів 6.030601 денної та заочної форм навчання. / Укладачі: З.І. Шевченко, І.І.Савенко, О.Д.Бренер,  І.О.Седікова. - Одеса: ОНАХТ, 2011, 22  с.

 

4. http://referat.repetitor.ua/%D0%A1%D1%83%D1%82%D1%8C_%D1%96_%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%BE%D1%80%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%97_%D0%B2%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%82%D0%B2%D0%B0