Мотивація персоналу на підприємстві

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Февраля 2015 в 22:19, курсовая работа

Описание работы

Метою курсової роботи є дослідження мотивації праці персоналу в сучасних умовах і пошук шляхів її удосконалення на прикладі конкретного підприємства.
Відповідно до мети в роботі поставлені наступні завдання:
- досліджені сучасні теорії мотивації;
- визначено сутність мотивуючих чинників і принципів впливу на мотивацію людей;
- розкрите поняття економічної мотивації;
- аналіз мотиваційного механізму підприємства ТОВ “Майстер-плюс”;
- розробка пропозицій по вдосконаленню мотивації персоналу «ТОВ Майстер плюс»

Файлы: 1 файл

Копия Курсова менеджмент4121.docx

— 118.68 Кб (Скачать файл)

Підвищення розмаїтості умінь і навиків

Тут важливо пам'ятати, що саме розмаїтість навиків, а не просто розмаїтість сам по собі є принциповою. Якщо члени колективу застосовують обмежену кількість навиків,то необхідно шукати спосіб стимулювати потребу до збільшення їхньої кількості.

Однак не завжди співробітники зустрінуть з ентузіазмом збільшення розмаїтості. Так монотонна робота дозволяє працівникам розмовляти в процесі її виконання , але варто внести елемент розмаїтості розмови стануть скрутними, у той же час не буде ніяких компенсацій з боку самої роботи.

Працівникам так само необхідно дати відчуття визнання використовуваних ними навиків. Тобто потрібно прагнути приділяти увагу співробітникам із метою привселюдно об’явити про незамінну цінність даного навику в працівника. Такий підхід, як правило, стимулює працівника на удосконалення навиків, розширення діапазону його можливостей.

Підвищення цілісності роботи

Як уже відзначалося, працівники відчувають більше задоволення від роботи, що має деякий видимий результат. Підвищення цілісності завдання може бути досягнуте за рахунок додавання до нього зв'язаних із ним задач. Це, як правило, якісь підготовчі або заключні операції, що виконуються різними людьми.

Навіть процес контролю за якістю роботи значно підвищує цілісність. Необхідно так само мати на увазі те, що додавання робочих операцій більш низького рівня, не роблять роботу більш цілісною, знижують рівень мотивації і викликають почуття ворожості з боку працівників.

При виникненні труднощей із забезпеченням “утримання” роботи краще дану операцію автоматизувати. Однак навіть тут можливо внесення деяких змін. Так, роботі з виробництва ідентичних деталей можна додати цілісність ,якщо деталі укладати в коробку ,а потім коробку відносити до місця призначення. Працівник стає відповідальним за підготування сировини.

Об’єднання декількох операцій в одну закінчену роботу поліпшить багато показників роботи - від тимчасових до стимуляційних. Однак важливо вчасно зупинитися і не доручити всю роботу одному виконавцю.

Підвищення важливості роботи

Якщо працівник знає як конкретно будуть використані результати його праці він починає відчувати важливість власної роботи, що стимулює його до якнайшвидшого виконання роботи при гарній її якості.

Працівник завжди хоче знати навіщо він робить ту або іншу роботу. Навіть якщо його просять зібрати дані для звіту, йому хочеться знати, яку ціль переслідує цей звіт. Тому при формулюванні абсолютно будь-якого завдання необхідно згадати про цілі, про те, що реально буде залежати від швидкості і якості виконання даної роботи, як ця робота “вливається” у роботу фірми в цілому. Після виконання роботи виконавець буде чекати результату.

Збільшення автономії

Робота менеджера складається з рішення задач різного рівня важливості. Передача деяких управлінських функцій низького рівня підлеглим несе подвійний ефект - концентрація зусиль менеджера на рішенні проблем більш високого рівня і, одночасно, робить позитивний вплив на мотивацію працівників.

Передача права прийняття рішень низького рівня підлеглим може розглядатися як благо за умови, що вони навчені і правильно розуміють всі особливості роботи, у тому числі, де одержати необхідну інформацію і у який момент прийняти рішення.

За умови знання підпорядкованими усіх вимог і інструкцій, що діють в організації, менеджер може дати їм можливість самостійної постановки цілей своєї роботи. Навіть якщо вони частково беруть участь у процесі прийняття таких рішень, набагато більше імовірність того, що вони будуть почувати відповідальність за роботу і переживати почуття успіху при успішному її завершенні. Це реалізується за допомогою системи кваліфікованих співбесід. У ході таких співбесід необхідно запобігти ситуації, коли підлеглий ставить перед собою нереальні цілі, що свідомо не можуть бути реалізовані за якимись причинами, що залежать у тому числі і від поточного стану справ фірми.

Інструменти, матеріали й устаткування, а також методи їхнього використання утворюють ще одну область, де можна збільшити самостійність. Дуже часто працівники не мають права відмовлятися навіть від неякісних матеріалів. Неважко припустити до чого це може привести у випадку, якщо далі в ході технологічного процесу передбачений контроль якості. Адже обов'язок контролерів - пред'являти скарги тим, чиї компоненти не відповідають стандарту.

У випадку коли менеджер визначає як і яким устаткуванням користуватися працівникам він не зможе врахувати індивідуальні особливості кожного працівника. Зазнаючи навіть незначні незручності, і, у той же час, позбавлені свободи вибору працівники незабаром загублять мотивацію до виконання роботи. В ідеалі вони також повинні відповідати за обслуговування і ремонт використовуваного ними устаткування.

Час є надзвичайно важливим чинником в усіх видах роботи. Якщо людина не має досить часу для якісного виконання роботи, вона буде вважати, що на неї не варто витрачати зусиль. Доручення роботи заздалегідь дає працівникам значну автономію у виборі часу роботи. У нього з'являється можливість розставляти пріоритети, планувати работу з обліком своїх схильностей, а, отже, одержувати більше задоволення.

Темп виконання роботи також робить істотний вплив на мотивацію. Тому менеджер повинен прагнути до зниження монотонності напівавтоматичних процесів, надаючи працівникам свободу у виборі темпу. Якщо ж це не можливо і темп цілком задається машиною, необхідно ввести систему буферних нагромаджувачів.

Посилення зворотного зв'язку

Зворотний зв'язок буває внутрішній - тобто той, що йде від самої роботи і зовнішній - у випадку, коли споживач від результатів роботи відгукується про їхню якість, а також у випадку публічної похвали.

Внутрішній зворотній зв'язок є більш надійним, тому що діє безпосередньо на працівника під час виконання завдання. Вірний спосіб стимулювання цього зв'язку - постановка чітких і конкретних цілей, не вказуючи при цьому шлях їхнього досягнення. Інший спосіб - введення в процес виготовлення перевірок на якість. Це дозволить працівнику негайно виправляти нестачі, і, відповідно, коректувати процес виконання роботи, приближуючи його до максимально ефективного. А значить у результаті подібні збої в майбутньому вже не повторяться.

Дуже часто буває ситуація винятково негативного зворотного зв'язку,тобто, коли працівники дізнаються тільки про нестачі своєї роботи. У такий спосіб вони позбавляються винагороди за гарну роботу. З іншої сторони відомо, що люди майже не реагують на критичний зворотній зв'язок. Працівник не сприйме негативні оцінки більш ніж по двух-трьох параметрах. Однак, якщо менеджер чергує позитивну і негативну критику, то інформація про невдачі буде сприйнята повніше.

Інша скрута - коли начальник нездатний критикувати своїх підлеглих. У цьому випадку невдачі як би фіксуються і працівник не одержує можливість виправляти свої помилки, а часто навіть не знає чи потрібно це робити.

Часто люди пручаються введенню зворотного зв'язку, тому що не були до цього підготовлені, не знають як його забезпечити. Для ефективності зовнішнього зворотного зв'язку необхідно, щоб він був правдивим, влучним, докладним, здійснювався негайно. Повідомлення про погане виконання роботи тільки демотивує працівника. Якщо ж зазначити, що саме було зроблено неправильно, чому це трапилося, як виправити ситуацію, і при цьому не забути торкнутися позитивних аспектів роботи, ефективність такого зворотного зв'язку ,безсумнівно, зросте. Вона може бути ще вище ,якщо працівник з'ясує ці питання сам.

    1. Економічна мотивація

Дотепер ми розглядали методи мотивації, в основному, у світлі психологічних потреб, впливів на внутрішню мотивацію. Ці методи засновані на “Теорії Y”. Однак, застосування ”Теорії X” те ж має місце сьогодні й у багатьох випадках цілком виправдує себе. Це означає, що огляд методів мотивації співробітників був би не повним без розгляду економічних методів мотивації.

Відповідно до посилок “Теорії X” люди працюють, головним чином, для задоволення своїх економічних потреб.

Дотримання менеджерами підприємств вимог системи мотивації до праці, спонукає працівників до активної діяльності для досягнення поставленої мети. [9]

Задача менеджера, у випадку застосування економічної мотивації, полягає в розробці преміальної схеми виплат за продуктивність, системи відрядної оплати або трудових угод. Ця задача аж ніяк не проста, тому що ситуація в кожній фірмі унікальна і, отже, преміальна система повинна бути унікальною для кожного випадку. Вона також залежить від спеціалізації персоналу. Так цілком неефективно вводити відрядну преміальну систему виробничим робітникам на фірмах із динамічним виробничим процесом, орієнтованим, головним чином, на роботу під замовлення.

Не всі способи економічного заохочення можуть зробити мотиваційний вплив на співробітників, однак, існує декілька основних положень про премії, що не торкаються специфіки фірми і є універсальними. Ними повинний керуватися менеджер при впровадженні методів економічної мотивації:

  • Премії не повинні бути занадто загальними і поширеними ,оскільки в протилежному випадку їх будуть сприймати просто як частину звичайної зарплати в звичайних умовах.
  • Премія повинна бути пов'язана з особистим внеском працівника у виробництво, будь то індивідуальна або групова робота.
  • Повинен існувати якийсь прийнятний метод виміру цього збільшення продуктивності.
  • Робітники повинні почувати, що премія залежить від додаткових, а не нормативних зусиль.
  • Додаткові зусилля працівників, стимульовані премією, повинні покривати витрати на виплату цих премій.

Як уже відзначалося, способи економічного стимулювання повинні залежати не тільки від специфіки фірми в цілому, але і варіюватися в залежності від спеціалізації працівників. У приведеному нижче переліку показані можливі способи економічного стимулювання різних груп персоналу:

Торгова група

  1. Індивідуальні комісійні з об’ємів продажів;
  2. Індивідуальна премія за внесок у загальний прибуток;
  3. Групові комісійні зі збільшення об'ємів продажів за минулий рік;
  4. Групова система пайової участі в прибутку.

Виробничі робітники

  1. Групова відрядна система оплати праці;
  2. Премії за дострокове завершення роботи;
  3. Премії за понаднормову роботу;
  4. Загальна схема пайової участі в прибутку.

Секретар

  1. Винагорода за понаднормову роботу;
  2. Загальна схема пайової участі в прибутку;
  3. Підвищення до керуючого офісом.

Керуючий виробництвом

  1. Винагорода за понаднормову роботу;
  2. Частина групової виробничої премії;
  3. Загальна схема пайової участі в прибутку;
  4. Пропозиція про пайову участь у бізнесі.

Приведений список не є вичерпним. Однак, він демонструє принципову різницю підходу до розробки систем економічного стимулювання по групах персоналу.

 

Розділ 3. Аналіз ефективності мотиваційного механізму на підприємстві ТОВ «Майстер плюс»

3.1. Загальні відомості, мотивація  на ТОВ «Майстер плюс»

Організаційно-правова форма фірми товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «Майстер плюс», фірма зареєстрована 13 вересня 2004 року відповідно до Цивільного Кодексу. Місце знаходження підприємства: м. Ізмаїл, вул. Некрасова, 3.

Товариство є юридичною особою: має у власності відособлене майно, що враховується на самостійному балансі, може від свого імені набувати і здійснювати майнові і особисті немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем і відповідачем в суді.

Товариство діє відповідно до законодавства України, статуту і засновницького договору.

Товариство створене в цілях насичення споживчого ринку товарами і послугами, а також витягання прибули на користь учасників.

В даний час діяльність підприємства здійснюється з роздрібного продажу товарів, що відносяться до групи будівельних матеріалів. Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є власні джерела і привілейовані засоби (позики і кредити), хоча в даний час в умовах світової фінансової кризи, позикам і кредитам, відводиться другорядне значення.

ТОВ «Майстер плюс» – роздрібне торгове підприємство, що реалізовує будівельні матеріали, такі як: щебінь, пісок, цемент, відсівши, блоки, цеглина в асортименті, будівельні суміші марки Ceresit, клею, фарба, пінопласт, гібсокартон.

Основною метою роботи ТОВ «Майстер плюс» є отримання прибутку.

Підприємство ТОВ «Майстер плюс» набуває товари у таких постачальниках, як в м. Дніпропетровську, м. Одесі, м. Вилкове, с.Нагорне, м. Миколаїв, Овідіополь.

Управління стимулюванням праці в ТОВ «Майстер плюс» охоплює ряд послідовно виконуваних етапів робіт:

Информация о работе Мотивація персоналу на підприємстві