Автор работы: Пользователь скрыл имя, 21 Октября 2013 в 21:55, курсовая работа
Актуальність теми. В умовах глобалізації світової економіки і торгівлі кожна країна тією чи іншою мірою бере участь у міжнародному поділі праці в процесі обміну товарами. Ефективне проникнення на світові ринки та інтеграція у світову економіку може відбуватися за умови забезпечення якості товару відповідно до вимог міжнародних стандартів, моніторингу кон’юнктури та прогнозування її динаміки, а також регулювання внутрішнього ринку з використанням як адміністративних, так і ринкових інструментів. Структура експорту вітчизняних агропродовольчих товарів, де переважає сировина, свідчить про необхідність диверсифікації зовнішньої торгівлі в напрямі збільшення обсягів продажу товарів більш глибокої переробки, особливо тих, частка яких на світовому ринку є визначальною.
Вступ с. 3-4
1. Аналітична маркетингова оцінка ринку соняшникової олії
1.1. Аналіз світового виробництва соняшникової олії с. 5-8
1.2. Аналіз світової торгівлі соняшниковою олією с. 8-12
1.3. Аналіз попиту та споживання соняшникової олії с. 12
1.4. Сегментація ринку соняшникової олії с. 13
1.5. Аналіз властивостей соняшникової олії с. 13-15
1.6. Аналіз цін на олію соняшникову у 2007 році с. 16
2. Правове обґрунтування можливостей здійснення зовнішньоекономічної угоди
2.1. Тарифне регулювання с. 17-18
2.2. Нетарифне регулювання с. 18
2.3. Митні процедури з соняшниковою олією с. 19
2.4. Заборони, вимоги та стандарти, які застосовуються с. 19-23
до соняшникової олії
2.5. Особливості та умови транспортування с. 23-24
2.6. Валютне регулювання експортних операцій с. 24-25
та оподаткування
3. Проект контракту на купівлю-продаж соняшникової олії с. 26-36
4. Оцінка ефективності запропонованого проекту с. 37-38
Висновки с. 39-40
Бібліографія с. 41-43
Виробничий потенціал спеціалізованих олієдобувних підприємств складає 2,4 млн. тон виробництва соняшникової олії на рік. [13] (Таблиця 4)
Таблиця 4.
Показники роботи олієдобувного комплексу України
Показники |
2006 р. |
2003 р. |
1991 р. |
2007 р. до 2003 р., % |
2007 р. до 1991 р. |
Виробнича потужність переробки насіння соняшника, тис. тон |
5445 |
3181 |
2667 |
в 1,7 разів |
в 2 рази |
Переробка насіння олійних культур, тис. тон. |
4464 |
2761 |
1980 |
в 1,6 разів |
в 2,3рази |
Вироблено рослинних олій, тис. тон, в тому числі соняшникової олії, тис. тон |
1960
1934 |
1210
1203 |
960
901 |
в 1,6 разів
в 1,6 разів |
в 2,0 рази
в 2,1 рази |
Експорт соняшникової олії, тис. тон |
1590 |
930 |
200 |
в 1, 7 разів |
в 5,9 раз |
Джерело: http://www.apkonline.com.ua
Серед п’яти найбільших
експортерів вітчизняної
Найбільшими країнами-імпортерами української соняшникової олії виступають такі країни: Російська Федерація – 6,267%; Нідерланди – 10,862%; Англія – 6,520%; Франція – 8,066%; Іран – 6,017%; Єгипет – 10,46% (Додаток 3) [7].
Частка основних виробників соняшникової олії у експортних операціях продемонстровано у Діаграмі 4.
Діаграма 4.
Джерело: Food&Drinks, Дмитрик Уляницкий, Рынок подсолнечного масла. Украина. 2007.
У світі соняшникова олія має великий попит, як сировина. Дві третини всього вітчизняного експорту продається наливом, і тільки 30 % приходиться на фасовану брендіровану продукцію. У цьому зв’язку повноправними українськими брендами можна назвати лише кілька, наприклад, «Олейна», «Ідеал» («Бунте Україна») та «Чумак» (ЗАТ «Чумак»). Така олія в основному поставляється до СНД: Росію, Білорусь, Казахстан, Узбекистан. В країнах дальнього зарубіжжя попит на брендіровану продукцію, яка випускається в Україні, відсутній. Головними причинами є індивідуальні регіональні особливості споживання олій та жорсткі стандарти якості у більшості держав. До того ж українські компанії не володіють достатніми фінансовими ресурсами для створення та підтримки торгівельних марок за кордоном. Відсутність дешевого та довготривалого фінансування, доступ до якого мають іноземні конкуренти, гальмує цей процес. [15] (Докладніша інформація про бренди України надана у Додатку 4)
Провідними країнами-
Діаграма 5.
Головні світові імпортери соняшникової олії (чистий імпорт)
Джерело: FAPRI 2007 Agricultural Outlook, http://www.fapri.org
1.3. Аналіз попиту та споживання соняшникової олії
Обсяги світового споживання олії соняшникової у 2007 році становили 10,322 тисяч тон. Прогноз світового споживання соняшникової олії можна побачити у Таблиці 5 [2].
Таблиця 5.
Прогноз світового споживання соняшникової олії (тисяч тон)
Роки |
06/07 |
07/08 |
08/09 |
09/10 |
10/11 |
11/12 |
12/13 |
13/14 |
14/15 |
15/16 |
16/17 |
Обсяги світового споживання |
10,182 |
10,322 |
10,562 |
10,780 |
10,996 |
11,192 |
11,389 |
11,591 |
11,795 |
12,006 |
12,219 |
Джерело: FAPRI 2007 Agricultural Outlook, http://www.fapri.org
Світовий ринок залишається під тиском випереджаючого росту попиту на соняшникову олію по відношенню до росту його пропозиції. У 2007 році по відношенню до 2006 року пропозиція соняшникової олії підвищилася на 4,0%, тоді як споживання – на 4,6%. Балансовий індекс був одним із найнижчих за останні 5 років та склав 4,8%.
1.4. Сегментація ринку соняшникової олії
При визначенні сегментів товарного ринку використаємо таку групу характеристик.
1. Споживчі характеристики соняшникової олії. Результати сегментації надано у Діаграмі 6 [16].
Діаграма 6.
Сегментація ринку за споживчими характеристиками соняшникової олії
Джерело: Russian Food & Drinks Market, Исследования маркетингового агентства "Делфи".
2. За рейтингом представленості олії на ринку можна виділити загальнонаціональні марки (в Україні це, зокрема, «Олейна», «Чумак», «Щедрий дар», «Стожар») та регіональні торгові марки («Диканька», «Майола).
3. За ціновими сегментами ринок соняшникової олії, як правило, поділяють на три сегменти: преміум-, середньо ціновий та масовий сегмент. [17]
1.5. Аналіз властивостей соняшникової олії
Соняшникова олія містить переважно лінолеву кислоту та трігліцерідні форми. Британська Фармакопея надає такі базові характеристики:
Виділяють три основні види соняшникової олії: лінолева (традиційна), середньоолеїнову та з високим рівнем олейновості. Олія всіх трьох видів має низький рівень насичених жирів, але олеїнова кислота (мононасичені жири) та лінолієва кислота (полінасичені жири) мають різні параметри.
Лінолева (традиційна) соняшникова олія має в своєму складі 69% поліенасичених жирів, 30% мононенасичених жирів та 11% насичених жирів.
Середньоолейнова олія містить в собі 65% мононасичених жирів, 26% полі ненасичених жирів та 9% насичених жирів.
Олія з високим рівнем олейновості містить 82% мононенасичених жирів, 9% полі ненасичених жирів та 9% насичених жирів. Це олія першого ґатунку, яка використовується у випадках, коли необхідне високий рівень мононенасичених жирів. [19]
Відповідно до ГОСТ 1129-93: Олія соняшникова. Технічні умови. В залежності від способу обробки та показників якості соняшникова олія підрозділяється на види, сорти та марки, які вказані у Таблиці 5.
Таблиця 5.
Вид олії |
сорт |
Марка |
Код ОКП |
Олія соняшникова нерафінована |
Вищий |
— |
91 4136 1100 |
Те ж саме |
Перший |
— |
91 4136 1200 |
” |
Другий |
— |
91 4136 1300 |
Олія соняшникова гідратована |
Вищий |
— |
91 4136 2100 |
Те ж саме |
Перший |
— |
91 4136 2200 |
” |
Другий |
— |
91 4136 2300 |
Оля соняшникова рафінована недезодорована |
— |
— |
91 4136 3900 |
Олія соняшникова рафінована дезодорована |
— |
Д |
91 4138 6900 |
Те ж саме |
— |
П |
91 4138 6900 |
Джерело: ГОСТ 1129-93
За органолептичними показниками олія соняшникова повинна відповідати вимогам, вказаним у Таблиці 6.
Таблиця 6.
Найменування показника |
Характеристика олії | |||||||
Рафіноване |
Гідратація сорту |
Нерафінована олія | ||||||
дезодорованана |
Недезодорована |
вищий |
перший |
другий |
вищий |
перший |
другий | |
Прозорість |
Прозору без осадку
|
Легке помутніння або «сітка» не є бракувальним фактором |
Наявність «сітки» або осадку не є бракувальним фактором |
Легке помутніння над осадком не є бракувальним фактором | ||||
Запах та смак |
Без запаху; смак знеособленої олії або приємний слабо-специфічний відтінок смаку або запаху для олії, яка поставляється до торгівельних мереж та підприємств масового харчування |
Властиві соняшниковій олії без стороннього запаху, присмаку та гіркості |
Властиві соняшниковій гідратованій олії без стороннього запаху, присмаку та гіркості |
Властиві соняшниковій олії. Злегка затхлий запах та присмак гіркості не є бракувальним фактором. |
Властиві соняшниковій олії, без стороннього запаху, присмаку та гіркості |
Властиві соняшниковій олії. Злегка затхлий запах та присмак легкої гіркості не є бракувальним фактором |
Джерело: ГОСТ 1129-93
За фізико-хімічними показниками соняшникова олії повинна відповідати вимогам, вказаним у Таблиці 7 [20].
Таблиця 7.
Найменування показнику |
Норми для олії | ||||||||||
Рафіноване |
Гідратовані сорти |
Нерафіновані сорти | |||||||||
Дезодоровані марки |
недезодоровані |
вищий |
перший |
другий |
вищий |
перший |
другий | ||||
Д |
П |
||||||||||
Кольорове число, мг йоду, не більше |
10 |
12 |
15 |
20 |
30 |
15 |
25 |
35 | |||
Кислотне число, мг КОН/г, не більше |
0,36 |
0.4 |
0,4 |
1,5 |
2,25 |
6,0 |
1,5 |
2,25 |
6,0 | ||
Масова доля нежирних домішок, %, не більше |
відсутнє |
0,05 |
0,10 |
0,20 | |||||||
Масова доля речовин, які містять фосфор, %, не більше: в перерахунку стеароолеолецитин |
Відсутнє |
0,10 |
0,20 |
0,25 |
0,40 |
0,60 |
0,80 | ||||
В перерахунку на Р202 |
0,009 |
0,018 |
0,022 |
0,035 |
0,053 |
0,070 | |||||
Масова доля вологи и летучих речовин, %, не більше |
0,10 |
0,10 |
0,10 |
0,15 |
0,30 |
0,20 |
0,20 |
0,30 | |||
Мило (якісна проба) |
Відсутнє |
Не визначається | |||||||||
Температура спалаху екстракційної олії, 0С, не нижче |
234 |
225 |
225 |
225 |
225 |
225 | |||||
Ступінь прозорості, фем, не більше |
25 |
25 |
40 |
— |
40 |
--- | |||||
Перекисне число, ммоль/кг, не більше: свіжевиробленої олії |
5,0 |
5,0 |
5,0 |
--- |
5,0 |
--- | |||||
Після зберігання |
10,0 |
10,0 |
10,0 |
--- |
10,0 |
Информация о работе Обґрунтування зовнішньоекономічної угоди експорту соняшникової олії