Причини розпаду управлинської команди

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Октября 2012 в 17:13, курсовая работа

Описание работы

Під командою розуміється сукупність людей, які:
- відчувають свою цілісність;
- відчувають свою відокремленысть від "решти світу";
- прагнуть до досягнення певної мети, іноді усвідомленої, іноді ні.
Освіта та ророзвиток команд природні і неминучі, оскільки:

Файлы: 1 файл

КУРСОВА З ПАДУРЦЯ.docx

— 217.56 Кб (Скачать файл)

   Зараз тема моббінгу активно обговорюється в західній пресі. Кожного року в Європі мільйони працівників різних підприємств признаються психологам в тому, що з ними несправедливо поводяться на роботі. Згідно з німецькою статистикою, половина персоналу компанії цієї країни страждає від моббінгу. І кількість постраждалих від нього збільшується з кожним роком. Тому в деяких європейських державах, наприклад, в Германії, Франції, Швеції вже прийняли закони про моральне знущання на робочому місці, що захищають жертв моббінгу. Інші країни розробляють подібні законопроекти. Правда, довести факт «виживання» із робочого місця дуже важко.

   В першу чергу дія моббінгу відображається на здоров’ї та психічному стані «жертви». Це може призвести до захворювань на нервовій почві, інфарктів, а також до самогубства. В колективі створюється нездорова атмосфера, інтриги та розбіжності між членами команди. Це відбивається і на показниках команди: падає ефективність праці, зростає текучість кадрів, колектив стає менш згуртований. Тому керівнику не бажано недооцінювати дане явище.

   Моббінг поділяють на «горизонтальний» (серед співробітників одного рівня) і «вертикальний» (серед працівників різних рівнів). Горизонтальний частіш за все вживається у відношенні до новеньких більш старшими працівниками організації. Це може проявлятися в «бойкоті» зі сторони співробітників, надаванні невірної інформації, ігноруванні прохань, плітках та іншій великій кількості «дрібниць», що складаються в єдину картину моббінгу. Зазвичай таке трапляється, якщо в новенькому бачать конкурента, або він занадто виділяється в колективі своєю неординарністю.

   Нерідко причиною стає і звичайна зависливість до більш молодого та везучого колеги. Відмічено, що травлю в багатьох випадках розпочинають набагато старші співробітники, котрі бояться втратити місце і через це придираються до своїх колег. Іноді такий пресинг носить тимчасовий характер і являє собою таке собі «посв’ячення» в члени команди. Жертвою моббінгу може стати і хороший працівник, до якого раптом почало добре відноситись керівництво.

   Вертикальний моббінг часто виникає там, де виникає бажання звільнити місце для просування по службі, убрати конкурента або помститись.

   Один із різновидів вертикального моббінгу: керівник хоче по тим чи іншим причинам «здихатись» працівника, але не може це зробити це законним способом. Наприклад, новому керівнику потрібно підібрати іншу команду чи зекономити кошти на кадровий ресурс. По закону без серйозних причин звільнити співробітника майже неможливо. Набагато простіше постійно звинувачувати працівника в некомпетентності, недисциплінованості, ставити перед ним неможливі для виконання задачі і, нарешті, примусити його піти за власним бажанням.

   У керівника середньої ланки, як правило, бувають замісники, що мріють посісти його місце. Крім того, керівник, що стоїть вище, також побоюється, що його можуть «підсидіти». Знаходячись під давленням з двох сторін, менеджер середньої ланки відчуває на собі всі незлагоди «сандвіч – моббінгу». На вищому рівні управління питаннями про кар’єрний ріст стоять дуже остро, і тому у вертикальному моббінгу вживаються особливо жорстокі методи.

   Керівнику – «жертві» загрожує ще й додаткове проявлення моббінгу. Так, топ – менеджеру може доходити негативна інформація про роботу його команди, накази від керівництва він отримує із запізненням, підлеглі саботують його розпорядження та інше.

   Неприйняття нового керівника, особливо, якщо він призначений «згори», теж нерідко слугує для «сандвіч – моббінгу». Інколи колектив налаштований проти нового керівництва по їх же вині. Можливо, вони занадто взялись за нововведення на новому місці, вели себе дуже високо мірно або, навпаки, нерішуче.

   В одній російській компанії було проведене опитування, що показало, десь приблизно 80% співробітників відчули на собі той чи інший прояв моббінгу. Це проявлялось в тому, що до їхніх ідей не бажали прислуховуватися, підвищували голос, приховували або надавали неповну інформацію про стан справ, звинувачували у некомпетентності, не давали змоги відвідувати курси підвищення кваліфікації та інше. Серед причин подібного явління працівники називали неприйняття новачків у колективі, низький рівень культури ділових відносин, привілейоване положення деяких працівників, беззаконня. Вказувалися і наслідки таких взаємовідносин: знецікавлення до роботи, перенагрузки, підвищена знервованість, що доходить до депресивного стану, проблеми в особистому житті. А скільки українських спеціалістів відчувають на собі прояви моббінгу, невідомо. Статистика про це замовчує.

   Керівництво по – різному сприймає прояви моббігу: іноді взагалі не сприймає інформацію, а іноді – гласно і негласно сприяє конкуренції між працівниками. І в тому, і в іншому випадках ситуація, як правило, виходить з – під контролю, навіть якщо керівнику здається, що він нею керує.

   Саме менеджер повинен розуміти важливість здорового психологічного клімату для нормальної роботи працівників. Тому їхня участь у вирішенні конфліктів просто необхідна, адже грамотний керівник зробить все можливе, щоб відновити мир і припинити нездорові відносини між працівниками. До того ж розв’язанню подібних проблем сприяє їхнє відкрите обговорення зі всіма учасниками моббінгу. Важливо, щоб в конфліктній ситуації керівник був об’єктивним, як би він не симпатизував одній із сторін. Він повинен вислухати усі нарікання і в кожному конкретному випадку визначити степінь своєї участі у вирішенні проблеми.

   Інколи буває, що для досягнення миру достатньо просто пояснити «жертві» моббінгу «правила гри» в колективі. Іноді ситуація складується так, що тільки звільнення співробітника може погасити конфлікт. Керівник повинен бути готовим до такого, навіть якщо це буде цінний співробітник.

   Серед багатьох причин, що призводять до моббінгу, є немало таких, котрі можуть бути передбачені та уникнені керівництвом або відділом кадрів. Наприклад, інколи достатньо просто приділяти більше уваги розвитку співробітників всередині компанії, не міняючи їх на спеціалістів ззовні при будь – якому випадку. Важливо підбирати нових працівників, інтереси яких відповідають корпоративній культурі компанії, і які легко вживаються в вже складеному колективі. Можливо, має доречність проведення спеціальних тренінгів для керівників та підлеглих. Або зблизити співробітників, запросивши їх на неформальний корпоратив. Крім того, якщо корпоративна культура орієнтує працівника не лише на досягнення мети «за будь – яку ціну», а й на командну роботу, позитивне відношення до інших працівників, то то шанси моббінгу значно знижуються.

   Частково ситуацію може врятувати письмове роз’яснення працівникам їхніх посадових обов’язків. В такому випадку у «жертви» моббінгу є більше можливостей захиститися від несправедливих звинувачень у некомпетентності та недисциплінованості. Як правило, моббінг супроводжується невірною інформацією і плітками. Щоб припинити їхнє поширення, потрібно звернути особливу увагу нарівень поінформованості співробітників про життя компанії.

   На відміну від психологів, бізнес – консультанти шукають причини моббінгу саме в організаційній структурі та організаційному кліматі:

  • неясні цілі організації і стратегії її розвитку;
  • відсутність навичок управління у керівництва;
  • відсутність зворотнього зв’язку;
  • нечіткі границі відповідальності і службових обов’язків;
  • не прописаний механізм прийняття рішень;
  • нечіткий розподіл праці між працівниками, можливість дубльованість завдань;
  • поблажливе відношення до любителів інтриг і закулісних ігор;
  • текучість кадрів, часта заміна топ – менеджерів;
  • відсутність можливості кадрового росту;
  • неправильна організація праці і, як результат, велика загруженість окремих спеціалістів.

   Взагалі, проблема моббінгу та нездорової конкуренції в колективі існувала завжди, і поки що не знайдено єдиного рецепту боротьби з цим явищем. Однак ,справжній інтерес до життя своїх підлеглих і принципова позиція керівництва по даному питанню дозволить знайти вихід із цієї непростої ситуації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

   Дана курсова робота складається з чотирьох розділів та трьох підрозділів, де було розглянуто проблеми виникнення та вирішення конфліктних ситуацій та конкуренції в управлінській команді.

  Отже, як ми вже знаємо, команда – це колектив, який розділяє цілі, цінності, загальні підходи до реалізації спільної діяльності, має взаємодоповнюючі навики. Однак, команда – соціальне явище, отже її члени піддаються впливу різних соціальних явищ. В нашому випадку представлені впливи конфліктів та конкуренції.

   Конфлікт – це відсутність  згоди між двома сторонами, що являють собою фізичних осіб або цілу групу працівників.

   Виникненню конфлікту передує конфліктна ситуація, яка передбачає:

  • у наявністі об'єкта конфлікту;
  • у протилежній цілі учасників конфлікту;
  • відсутність відкритих зіткнень, які усвідомлюються як конфлікт.

   По направленості конфлікти поділяються  на:

  • вертикальні;
  • горизонтальні;
  • змішані.

   По значенню конфлікти поділяються  на конструктивні та деструктивні. Перші приносять користь справі, другі – збитки.

Існує велика кількість методів управління конфліктами. Укрупнено їх можна представити  у вигляді декількох груп:

- внутрішньоособовий метод (метод впливу на окрему особу);

- структурні методи (ліквідація організаційних конфліктів);

- міжособові методи або стилі поведінки в конфлікті;

- переговори;

- зворотні агресивні дії.

   Конкуренція (від латинського  “concuro” – зіштовхуюсь) означає суперництво між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, продажу і купівлі товарів, являє собою органічний елемент ринку. Конкуренція генерує дійові стимули для того, щоб господарчий суб’єкт не застоювався на досягнутому. Також передбачає постійне прагнення бути попереду, досягати успіхів.

  «Моббінг»  - цілеспрямоване та навмисне  слідкування або несправедливе  відношення до члена команди  (працівника) з боку колег чи  керівника, що являє собою ще  один прояв конкуренції. Хоча  слово «моббінг» з’явилось недавно, однак явище, що воно означає, існувало завжди. Майже кожна працююча людина хоча б раз в житті зустрічалась з тим чи іншим проявом моббінгу.

 Моббінг поділяють на «горизонтальний» (серед співробітників одного рівня) і «вертикальний» (серед працівників різних рівнів). Горизонтальний частіш за все вживається у відношенні до новеньких більш старшими працівниками організації. Це може проявлятися в «бойкоті» зі сторони співробітників, надаванні невірної інформації, ігноруванні прохань, плітках та іншій великій кількості «дрібниць», що складаються в єдину картину моббінгу. Зазвичай таке трапляється, якщо в новенькому бачать конкурента, або він занадто виділяється в колективі своєю неординарністю. Вертикальний моббінг часто виникає там, де виникає бажання звільнити місце для просування по службі, убрати конкурента або помститись.

   Причини виникнення моббінгу:

  • неясні цілі організації і стратегії її розвитку;
  • відсутність навичок управління у керівництва;
  • відсутність зворотнього зв’язку;
  • нечіткі границі відповідальності і службових обов’язків;
  • не прописаний механізм прийняття рішень;
  • нечіткий розподіл праці між працівниками, можливість дубльованість завдань;
  • поблажливе відношення до любителів інтриг і закулісних ігор;
  • текучість кадрів, часта заміна топ – менеджерів;
  • відсутність можливості кадрового росту;
  • неправильна організація праці і, як результат, велика загруженість окремих спеціалістів.

   Отже, щоб уникнути даних проблем  в команді, потрібно більше  часу приділяти формуванню ефективної  корпоративної культурі, сформувати  чіткий механізм прийняття рішень, правильну організацію праці, роботу кадрових служб, щоб мінімізувати ризик негативних проявів конфліктів та конкуренції в команді. А саме головне – бути ефективним керівником, що зуміє все це організувати.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК  ПОСИЛАНЬ

Информация о работе Причини розпаду управлинської команди