Шляхи використання інформаційно-комунікативних вад в розвитку туристичного підприємства

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України

29 березня 2012 року № 384

 

Форма № Н-6.01

 

 

__ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ_

(повне найменування вищого навчального закладу)

________кафедра«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»___

(повна назва кафедри, циклової комісії)

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни _Основи менеджменту ЗЕД___

(назва дисципліни)

на тему: Шляхи використання інформаційно-комунікативних вад в розвитку туристичного підприємства (за матеріалами ТОВ ТУРИСТИЧНОЇ ФIРМИ «DISCOVER FRANCE»)

 

 

Студента (ки) __IV___ курсу __1____ групи

напряму підготовки6.030601 «Менеджмент»

професійного спрямування «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»_______

Красноглазової Радміли Дмитрівни_______

(прізвище та ініціали)

Керівник доцент, к.е.н., Драгомірова Є.С. _

(посада, вчене звання, науковий  ступінь, прізвище та ініціали)

 

Національна шкала ________________   

Кількість балів: ________ Оцінка:  ECTS _____

 

 

  Члени комісії   ________________     Батченко Л.В.__

                                                                                                 (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                             ________________  _Кулик Є.І._____

                                                                                                 (підпис)                        (прізвище та ініціали)

                                                                             ________________  _Дєліні М. М.__

(підпис)                         (прізвище та ініціали)

 

 

м. Донецьк – 2013рік

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

Сучасна сфера туризму виступає каталізатором соціально-економічного розвитку багатьох країн світу через вплив на такі ключові сектори господарства як транспорт і зв'язок, торгівлю, будівництво, сільське господарство, виробництво споживчих товарів, освіту, культуру та інш.

Статистичні дані свідчать, що майже в 40% країн, туризм – головне джерело надходжень в іноземній валюті [11]. У багатьох державах світу туризм розвивається як система, яка надає всі можливості для ознайомлення з історією, культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і її народу, і дає прибуток в скарбницю. Крім значного доходу туризм є ще й одним з могутніх чинників посилення престижу країни, зростання її значення в очах світової спільноти і пересічних громадян. Формуванню власної туристської індустрії сприяють великі обсяги валютних надходжень, щор є результатом росту витрат туристів, що, в свою чергу, позитивно позначається на секторі економіки. На сферу туризму припадає близько 6% світового валового національного продукту, 7% світових інвестицій, кожне 16-е робоче місце, 11% світових споживчих витрат [13].

При виборі готелю, турист керується таким важливим фактором як наявність wi -фі . 40 % опитаних назвали саме цю причину основним фактором стресу на відпочинку. Крім того , 26 % негативно ставляться до складнощів з транспортом , а 24 % відпочиваючих дратують занадто гучні місця. Для 61 % інтернет став найбільш важливим доповненням до готельного номеру , крім телевізора (17 %) , ванної (5%) , холодильника (3%) і минибара (1%). Саме можливість виходу в Інтернет дозволяє мандрівникам відчувати себе як вдома.

Більше половини туристів (64%) вважають за краще спілкуватися з рідними саме по інтернету, а не по телефону. 89% мандрівників доступ в Інтернет і зовсім робить щасливішими.

Найбільш важливими інформаційними системами в індустрії подорожей є комп'ютерні системи резервування. Спочатку ці інформаційні системи були розроблені авіа лініями для полегшення операції продажу квитків, роботи з розкладами, оплати за проїзд і т.д. Однак, незабаром вони стали використовуватися багато ширше і тепер є основними артеріями для всіх типів інформації в індустрії туризму.

Сучасний розвиток інформаційних технологій є невідємною складовою процесу розвитку будь-якої галузі економіки й туризму безпосередньо, оскільки своєчасне здобуття та ефективне використання інформації є запорукою успішного ведення туристичної діяльності, що підтверджує актуальність теми дослідження.

Метою роботи є дослідження та розробка шляхів використання інформаційно-комунікативних вад в розвитку туристичного підприємства.

Для досягнення встановленої мети було вирішено ряд завдань:

• виділено види та класифікації туризму;
• досліджено інформаційну складову в загальному аналізі діяльності на прикладі товариства;
• проаналізовано зовнішньоекономічну діяльність ТОВ «ТУРИСТИЧНОЇ ФIРМИ «DISCOVER FRANCE»;
• зазначено шляхи удосконалення діяльності туристичного підприємства;
• запропоновано рекомендації щодо використання інформаційно-комунікативних вад в розвитку туристичного підприємства;
• розглянуто сучасні інформаційні технології як інструмент підвищення якості обслуговування в туризмі.

Інформаційну базу дослідження скалали аналітичні довідки, статистична інформація та результати наукових досліджень та винаходи вітчизняних та закордонних вчених: Александрова О.Ю., Борисов К.Г., Волошин Н.І., Мальська М.П., Гонтаржевська Л.І., Буроменський М.В. Незважаючи на широку різноманітність наукових робіт, присвячених дослідженню особливостей здійснення туристичної діяльності питання шляхів використання інформаційно-комунікативних вад в розвитку туристичного підприємства не достатньо досліджено, що і обумовлює актуальність даної роботи.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ МІЖНАРОДНОГО ТУРИЗМУ

1. Туризм: сутність,види та класифікації

 

Туризм – явище багатогранне, він втілюється у багатьох формах, і в літературі зустрічається безліч його визначень. Однак опис концепції туризму і по можливості більш точне формулювання цього поняття все одно необхідні в силу наступних причин:

1) для  цілей вивчення туризму – аналіз  феномену туризму спочатку вимагає  визначити, що цей феномен охоплює;

2) для  цілей статистики - щоб виміряти  феномен туризму, його потрібно  визначити з найбільшою точністю.

Одне з первісних і, мабуть, найбільш точних визначень туризму було дано професорами Бернського університету Гунзікерол і Крапф і пізніше прийняте Міжнародною асоціацією наукових експертів туризму. Вчені вважали, що туризм можна розглядати як ряд явищ і взаємовідносин, які виникають в результаті подорожі, поки воно не призвело до постійному перебуванню і не пов'язано з отриманням будь-якої вигоди (прибутку).

З часом ця концепція туризму модифікувалася, і до туризму стали відносити різні види ділових подорожей, які не призводять до постійному перебуванню і не мають на увазі витягання прибутку в країні перебування, тому їх економічне значення залишається тим же. Тобто туризм охоплює «діяльність осіб, які подорожують і перебувають у місцях, що знаходяться за межами їх звичайного середовища, протягом періоду, що не перевищує одного року підряд, з метою відпочинку, діловими та ін цілями» (ВТО) [20].

Серед інших характеристик туризму п'ять повинні бути визначені концептуально:

1) туризм – результат  пересування людей до туристським  пунктами призначення та їх  зупинки там з метою задоволення  туристських потреб;

2) різні форми туризму  включають два базових елементи: подорож (переміщення) в туристський  пункт призначення і зупинка  в цьому пункті призначення, яка  передбачає задоволення потреб  у розміщенні, харчуванні та ін;

3) подорож означає виїзд  з країни (регіону, місця проживання), де турист постійно проживає;

4) рух туристів до різних  туристським пунктами призначення  є тимчасовим, тобто туристи повернуться  до місць постійного проживання  через кілька днів, тижнів або  місяців;

5) люди відвідують туристські  місця з різними цілями, які  не припускають постійне проживання  і вилучення прибутку.

Необхідно відзначити, що частина доходу, який індивідуальний відвідувач виділяє для туристичних цілей, витрачається в пункті призначення, а інша частина - при організації та під час подорожі для досягнення цього пункту призначення.

Туризм – сукупність складових: продуктів, сервісу, об'єктів показу і виробничих одиниць, які пропонуються індивідуальним споживачам або групам споживачів, тимчасово залишає місце постійного проживання та подорожуючим в певні туристські пункти призначення.

Міжнародний туризм охоплює поїздки подорожуючих осіб з туристськими цілями за межі країни постійного місця проживання. Цей туризм має кілька особливостей: оформлення виїдних документів; обмеженя на обмін валюти; обкладання туристів податками, зборами, митом при виїзді та в'їзді; медичний огляд, надання медичної допомоги туристам.

Головним є поділ туризму на внутрішній і міжнародний.

1. Внутрішній туризм — міграційні потоки людей у межах країни постійного проживання з туристичними цілями. Національна грошова одиниця, яка використовується повсякденно, надалі залишається засобом платежу, а рідна туристу мова - засобом спілкування. Такі подорожі порівняно легко організувати. За деякими оцінками, на частку внутрішнього туризму припадає 80-90 % усіх туристичних поїздок, а загальний обсяг витрат на внутрішній туризм є 5-10 разів перевищує витрати туристів на міжнародні поїздки.

2. Міжнародний туризм охоплює поїздки осіб, що подорожують з туристичними цілями за межі країни постійного проживання. Перетин державного кордону для них пов'язаний з певними формальностями: оформленням закордонних паспортів і віз, проходженням митних процедур, валютним і медичним контролем. Спеціальні служби перевіряють дотримання туристами паспортно-візового режиму, вимог щодо вакцинації (щеплень), правил і умов провезення через кордон речей, товарів, валютних коштів і проведення операцій по обміну валюти.

  

Таблиця 1.1

Класифікація туризму

Класифікаційна ознака	Види туризму
1 Географічний принцип	1.1. Внутрішній  1.2. Міжнародний
2 Напрямок туристичного  потоку	2.1. В'їзний  2.2. Виїзний
3 Мета поїздки	3.1. Рекреаційно-оздоровчий  3.2. Розважальний туризм  3.3. Подієвий туризм  3.4. Професійно-діловий туризм  3.5. Науково-пізнавальний (конгресний)  3.6. Спортивний відпочинок  3.7. Шоп-тури  3.8. Пригодницький (екстремальний)  3.9. Паломницько-релігійний  3.10. Ностальгічний  3.11. Екотуризм  3.12. Екзотичний  3.13. Елітарний
4 Джерело фінансування	4.1. Соціальний  4.2. Комерційний

 

 

Продовження таблиці 1.1

5 Спосіб пересування	5.1.Пішохідний  5.2.Авіаційний  5.3. Морський  5.4. Річковий  5.5. Автотуризм  5.6. Залізничний  5.7. Велосипедний  5.8. Лижний 5.9 Гужовий (кінний) 5.10 Змішаний
6. Засоби розміщення	6.1.Готелі  6.2.Мотелі  6.3.Пансіонати  6.4.Кемпінги  6.5. Апартаменти 6.6 Намети
7. Кількість учасників	7.1.Індивідуальний  7.2.Сімейний  7.3.Груповий  7.4.Корпоративний
8. Тривалість перебування	8.1.Короткотривалий  8.2.Довготривалий
9. Розташування туристичного  місця	9.1. Гірський  9.2. Водний  9.3. Сільський  9.4. Приміський
10. Інтенсивність туристичного  потоку	10.1. Постійний  10.2. Сезонний 10.3 Епізодичний
11. Організаційна форма	11.1. Організований  11.2. Неорганізований

 

Основою (суб'єктами) туризму є люди, тому масштаби туристської економіки будуть залежати від наявності великого числа людей, у яких в перспективі є однакові потреби та бажання - здійснити туристську подорож.

Туризм відіграє важливу роль у розвитку економіки країни (регіону). Велике число людей, які відвідують країну, стимулює виробництво продукції і послуг. Ті, хто має туристські потреби та бажання, не обов'язково є туристами. Туристи – тільки ті індивідууми, які хочуть і можуть задовольнити туристські потреби та бажання.

Римська Конференція ООН з міжнародних подорожей і туризму 1963 рекомендувала використовувати терміни «відвідувачі», «туристи» (ночують відвідувачі) та «одноденні відвідувачі» (екскурсанти), запропоновані Міжнародним союзом офіційних туристичних організацій - МСОТО.

За визначенням ВТО, відвідувач - це особа, яка подорожує у будь-яке місце, що знаходиться за межами його звичайного середовища, на термін, що не перевищує 12 місяців поспіль, і головною метою поїздки якого не є заняття діяльністю, оплачуваною з джерела у відвідуваному місці .

Визначення відноситься до двох основних категорій осіб:

1) до туристів  - відвідувачам, які роблять щонайменше одну  ночівлю у колективному або  індивідуальному засобі розміщення  в відвідуваною країні (регіоні). Екіпажі літаків або суден, що  прибувають в країну (регіон) і  перебувають на стоянці або  на зупинці, також вважаються  туристами протягом усього часу  перебування на території цієї  країни (регіону), якщо вони використовують  засоби розміщення відвідуваною  країни (регіону);